A Autobiografia de Martin Luther King

Meus Amigos, este ano, nessa semana, aqui no Brasil, se comemora,  pela primeira vez, o dia da conciência negra. Então, vou resenhar o livro de um dos maiores líderes negros da história: Martin Luther King. A autobiografia póstuma foi organizada por Clayborne Carson, diretor do Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, a partir de textos autobiográficos do próprio King, incluindo cartas e diários não publicados, assim como filmes e gravações. A obra, que tem o nome de "A Autobiografia de Martin Luther King", saiu em 1998 pela Editora Zahar. 
Confesso que tinha lido muito pouco sobre a história de King e me surpreendi quando descobri que a luta que ele iniciou sobre os direitos dos negros não admitia o uso da violência. Tudo que se conseguiu para a população negra norte-americana foi com o uso do discurso e da prática da não-violência. E olhem que o direito ao voto, por exemplo, só foi conseguido em agosto de 1965. 
O caminho para os negros ainda é muito longo. A batalha continua. Lendo a obra, percebe-se porque Martin Luther King foi um dos principais líderes do seu povo. É uma belíssima história. Pena que ele acabou assassinado.   

English:

My friends, this year, this week, here in Brazil, we celebrate Black Awareness Day for the first time. So, I'm going to review the book by one of the greatest black leaders in history: Martin Luther King. The posthumous autobiography was organized by Clayborne Carson, director of the Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, based on King's own autobiographical texts, including unpublished letters and diaries, as well as films and recordings. The work, which is called "The Autobiography of Martin Luther King", was published in 1998 by Editora Zahar.

I confess that I had read very little about King's story and was surprised when I discovered that the fight he started for black rights did not allow the use of violence. Everything that was achieved for the black population in the United States was through the use of nonviolent discourse and practice. And remember that the right to vote, for example, was only achieved in August 1965.

The road ahead for black people is still very long. The battle continues. Reading the book, one understands why Martin Luther King was one of the main leaders of his people. It is a beautiful story. It is a shame that he ended up being assassinated.

German:

Meine Freunde, dieses Jahr, diese Woche wird hier in Brasilien zum ersten Mal der Tag des schwarzen Bewusstseins gefeiert. Deshalb werde ich das Buch eines der größten schwarzen Führer der Geschichte rezensieren: Martin Luther King. Die posthume Autobiografie wurde von Clayborne Carson, dem Direktor des Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, anhand von Kings eigenen autobiografischen Texten, darunter unveröffentlichten Briefen und Tagebüchern sowie Filmen und Aufnahmen, zusammengestellt. Das Werk mit dem Titel „Die Autobiographie von Martin Luther King“ wurde 1998 von Editora Zahar veröffentlicht.

Ich gestehe, dass ich sehr wenig über Kings Geschichte gelesen hatte und war überrascht, als ich entdeckte, dass der Kampf, den er für die Rechte der Schwarzen begann, die Anwendung von Gewalt nicht zuließ. Alles, was für die schwarze amerikanische Bevölkerung erreicht wurde, erfolgte durch den Einsatz des Diskurses und der Praxis der Gewaltlosigkeit. Und sehen Sie, das Wahlrecht zum Beispiel wurde erst im August 1965 eingeführt.

Der Weg für Schwarze ist noch sehr lang. Der Kampf geht weiter. Wenn Sie das Werk lesen, können Sie erkennen, warum Martin Luther King einer der wichtigsten Führer seines Volkes war. Es ist eine wunderschöne Geschichte. Schade, dass er ermordet wurde.

Ukrainian:

Мої друзі, цього року, цього тижня, тут, у Бразилії, вперше відзначається День чорношкірої свідомості. Отже, я збираюся переглянути книгу одного з найвидатніших чорношкірих лідерів в історії: Мартіна Лютера Кінга. Посмертну автобіографію організував Клейборн Карсон, директор Науково-освітнього інституту Мартіна Лютера Кінга молодшого, з власних автобіографічних текстів Кінга, включаючи неопубліковані листи та щоденники, а також фільми та записи. Твір під назвою «Автобіографія Мартіна Лютера Кінга» був опублікований у 1998 році Editora Zahar.

Зізнаюся, я дуже мало читав про історію Кінга і був здивований, коли виявив, що боротьба, яку він почав за права темношкірих, не допускала застосування насильства. Все, що було досягнуто для чорношкірого населення Америки, було завдяки використанню дискурсу та практики ненасильства. А подивіться, право голосу, наприклад, було отримано лише в серпні 1965 року.

Дорога для чорношкірих ще дуже довга. Битва триває. Читаючи твір, можна зрозуміти, чому Мартін Лютер Кінг був одним із головних лідерів свого народу. Це гарна історія. Шкода, що його вбили.

Russian:

Друзья мои, в этом году, на этой неделе здесь, в Бразилии, впервые отмечается День черного сознания. Итак, я собираюсь написать рецензию на книгу одного из величайших черных лидеров в истории: Мартина Лютера Кинга. Посмертная автобиография была составлена ​​Клэйборном Карсоном, директором Научно-образовательного института Мартина Лютера Кинга-младшего, на основе собственных автобиографических текстов Кинга, включая неопубликованные письма и дневники, а также фильмы и записи. Произведение, которое называется «Автобиография Мартина Лютера Кинга», было опубликовано в 1998 году редакцией Захар.

Признаюсь, я очень мало читал об истории Кинга и был удивлен, когда обнаружил, что борьба, которую он начал за права чернокожих, не допускала применения насилия. Все, что было достигнуто для чернокожего американского населения, было достигнуто благодаря использованию дискурса и практики ненасилия. И посмотрите, право голоса, например, было достигнуто только в августе 1965 года.

Путь чернокожих все еще очень долгий. Битва продолжается. Читая произведение, можно понять, почему Мартин Лютер Кинг был одним из главных лидеров своего народа. Это красивая история. Жаль, что его убили.

Spanish:

Amigos míos, este año, esta semana, aquí en Brasil, se celebra por primera vez el Día de la Conciencia Negra. Entonces, voy a reseñar el libro de uno de los líderes negros más grandes de la historia: Martin Luther King. La autobiografía póstuma fue organizada por Clayborne Carson, director del Instituto de Investigación y Educación Martin Luther King Jr., a partir de los propios textos autobiográficos de King, incluidas cartas y diarios inéditos, así como películas y grabaciones. La obra, que lleva por nombre "La Autobiografía de Martin Luther King", fue publicada en 1998 por la Editora Zahar.

Confieso que había leído muy poco sobre la historia de King y me sorprendí cuando descubrí que la lucha que inició por los derechos de los negros no admitía el uso de la violencia. Todo lo que se logró para la población negra estadounidense fue mediante el uso del discurso y la práctica de la no violencia. Y mire, el derecho al voto, por ejemplo, no se logró hasta agosto de 1965.

El camino para los negros es todavía muy largo. La batalla continúa. Al leer la obra se puede ver por qué Martin Luther King fue uno de los principales líderes de su pueblo. Es una hermosa historia. Lástima que acabó asesinado.

Italian:

Amici miei, quest'anno, questa settimana, qui in Brasile, si celebra per la prima volta il Giorno della Coscienza Nera. Quindi, recensirò il libro di uno dei più grandi leader neri della storia: Martin Luther King. L'autobiografia postuma è stata organizzata da Clayborne Carson, direttore del Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, sulla base dei testi autobiografici di King, comprese lettere e diari inediti, nonché film e registrazioni. L'opera, intitolata "L'autobiografia di Martin Luther King", è stata pubblicata nel 1998 dalla Editora Zahar.

Confesso di aver letto molto poco della storia di King e sono rimasto sorpreso quando ho scoperto che la lotta da lui iniziata per i diritti dei neri non ammetteva l'uso della violenza. Tutto ciò che è stato ottenuto per la popolazione nera americana è stato ottenuto attraverso l’uso del discorso e della pratica della non violenza. E guarda, il diritto di voto, per esempio, è stato ottenuto solo nell’agosto del 1965.

La strada per i neri è ancora molto lunga. La battaglia continua. Leggendo l'opera si capisce perché Martin Luther King fu uno dei principali leader del suo popolo. È una bellissima storia. Peccato che sia finito assassinato.

French:

Mes amis, cette année, cette semaine, ici au Brésil, la Journée de la Conscience Noire est célébrée pour la première fois. Je vais donc revoir le livre de l'un des plus grands dirigeants noirs de l'histoire : Martin Luther King. L'autobiographie posthume a été organisée par Clayborne Carson, directeur du Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, à partir des propres textes autobiographiques de King, notamment des lettres et des journaux inédits, ainsi que des films et des enregistrements. L'ouvrage, intitulé « L'Autobiographie de Martin Luther King », a été publié en 1998 par Editora Zahar.

J'avoue que j'avais très peu lu sur l'histoire de King et j'ai été surpris lorsque j'ai découvert que le combat qu'il avait lancé pour les droits des Noirs n'admettait pas le recours à la violence. Tout ce qui a été réalisé pour la population noire américaine l’a été grâce au recours au discours et à la pratique de la non-violence. Et regardez, le droit de vote, par exemple, n’a été obtenu qu’en août 1965.

Le chemin pour les Noirs est encore très long. La bataille continue. En lisant l'ouvrage, vous comprendrez pourquoi Martin Luther King était l'un des principaux dirigeants de son peuple. C'est une belle histoire. Dommage qu'il ait fini par être assassiné.

Chinese:

我的朋友们，今年，本周，在巴西这里，首次庆祝了黑人意识日。因此，我将回顾历史上最伟大的黑人领袖之一：马丁·路德·金的书。这本遗作自传由马丁·路德·金研究与教育研究所所长克莱伯恩·卡森根据金本人的自传文本（包括未出版的信件和日记，以及电影和录音）整理而成。该书名为《马丁·路德·金自传》，由 Editora Zahar 于 1998 年出版。

我承认我对金的历史了解甚少，当我发现他为黑人权利而发起的斗争并不承认使用暴力时，我感到很惊讶。美国黑人所取得的一切成就都是通过非暴力的话语和实践实现的。举个例子，投票权直到 1965 年 8 月才实现。

黑人的路还很长。战斗仍在继续。阅读这本书，你就会明白为什么马丁·路德·金是他的人民的主要领导人之一。这是一个美丽的故事。可惜最后还是被杀了。

Eu, Alberto Cacciola, confesso:

Meus Amigos, eu estava sem livro pra ler na época (por incrível, que pareça) e peguei esse na minha fisioterapia. É um assunto complicado, que envolve política e economia, uma história. Por isso, vou me valer de parte de uma resenha para informar vocês. O livro é "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", do próprio Cacciola e saiu pela Editora Record. 

"Apanhado no contrapé pela súbita mudança ocorrida na economia brasileira em janeiro de 1999, o dono do Banco Marka, Alberto Cacciola, quebrou. E em seguida foi acusado de adquirir dólares do Banco Central a preços inferiores ao do mercado. A operação teria causado aos cofres públicos um prejuízo estimado entre R$ 56 milhões (segundo o banqueiro) e R$ 1,5 bilhões (segundo seus acusadores). E, numa manhã de junho de 2000, o banqueiro despertou no chão de uma cela fedorenta, em uma prisão num subúrbio do Rio. Beneficiado por uma decisão do STJ, Cacciola foi libertado após 37 dias de cadeia". Depois, ele passou mais um período na prisão. Hoje, está solto. 

Voltando ao texto: "Ele dá aqui sua versão dos episódios que levaram à ruína seu banco, sua fortuna, seus negócios e, quase, sua família. Para isso, dispara sem dó contra o presidente da República, os procuradores federais, policiais, senadores, ministros, juízes e até seus colegas economistas. E enfia fundo o bisturi nas vísceras da Justiça do Rio de Janeiro, ao denunciar a escandalosa venda de sentenças intermediada por advogados de alto coturno. Entre os raros nomes que escapam da artilharia do banqueiro está o do deputado petista Aloízio Mercadante - segundo o autor, "o único que botou o dedo na ferida".

O pano de fundo deste livro é o pesadelo vivido por Cacciola: a invasão de sua casa por um batalhão de policiais federais, os grampos telefônicos, as tentativas de extorsão, os dias de prisão (período em que ele, exímio cozinheiro, conquistou os demais presos graças a suculentos risotos de funghi secchi) e, finalmente, a cinematográfica fuga para a Itália". 

O que achei do livro? Ele é bem escrito mas o Cacciola é um exagerado. Além de se achar um gênio, se acha a vítima em todas as ocasiões. Pergunto: se fosse tão "vítima" assim, teria sido preso duas vezes? Por isso, não consegui acreditar muito nas histórias que Cacciola contou na obra. 

English:

My friends, I didn't have any books to read at the time (oddly enough) and I picked this one up during my physical therapy. It's a complicated subject, involving politics and economics, a story. So I'm going to use part of a review to inform you. The book is "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", by Cacciola himself and published by Editora Record. 

"Caught off guard by the sudden change that occurred in the Brazilian economy in January 1999, the owner of Banco Marka, Alberto Cacciola, went bankrupt. He was subsequently accused of acquiring dollars from the Central Bank at prices below market prices. The operation caused the public coffers an estimated loss of between R$56 million (according to the banker) and R$1.5 billion (according to his accusers). And, one morning in June 2000, the banker woke up on the floor of a stinking cell in a prison in a suburb of Rio. Benefiting from a decision by the STJ, Cacciola was released after 37 days in jail." He then spent another period in prison. Today, he is free. 

Returning to the text: "He gives his version of the episodes that led to the ruin of his bank, his fortune, his business and, almost, his family. To do so, he mercilessly attacks the President of the Republic, federal prosecutors, police officers, senators, ministers, judges and even his fellow economists. And he plunges his scalpel deep into the bowels of the Rio de Janeiro Justice system, denouncing the scandalous sale of sentences brokered by high-ranking lawyers. Among the rare names that escape the banker's artillery is that of PT congressman Aloízio Mercadante - according to the author, "the only one who put his finger on the wound".

The backdrop to this book is the nightmare lived by Cacciola: the invasion of his home by a battalion of federal police officers, the wiretaps, the extortion attempts, the days in prison (a period in which he, an excellent cook, won over the other prisoners thanks to succulent dried mushroom risottos) and, finally, the cinematic escape to Italy".

What did I think of the book? It is well written, but Cacciola is an exaggerator. In addition to thinking he is a genius, he also thinks he is the victim on every occasion. I ask: if he were such a "victim", would he have been arrested twice? That is why I could not believe much of the stories that Cacciola told in the book.

German:

Meine Freunde, ich hatte damals (seltsamerweise) kein Buch zum Lesen und habe mir dieses bei meiner Physiotherapie besorgt. Es ist ein kompliziertes Thema, das Politik und Wirtschaft involviert, eine Geschichte. Daher werde ich einen Teil einer Rezension nutzen, um Sie zu informieren. Das Buch heißt „Eu, Alberto Cacciola, Confesso:“ von Cacciola selbst und wurde von Editora Record veröffentlicht.

„Als der Eigentümer der Banco Marka, Alberto Cacciola, durch die plötzliche Wende in der brasilianischen Wirtschaft im Januar 1999 auf dem falschen Fuß erwischt wurde, ging er bankrott. Und dann wurde ihm vorgeworfen, Dollars von der Zentralbank zu Preisen unter Marktpreisen erworben zu haben.“ Die Operation hätte den öffentlichen Kassen einen geschätzten Verlust zwischen 56 Millionen R$ (nach Angaben des Bankiers) und 1,5 Milliarden R$ (nach Angaben seiner Ankläger und eines Morgens im Juni 2000, des Bankiers) verursacht. wachte auf dem Boden einer stinkenden Zelle in einem Gefängnis in einem Vorort von Rio auf. Aufgrund einer Entscheidung des STJ wurde Cacciola nach 37 Tagen im Gefängnis freigelassen. Danach verbrachte er eine weitere Zeit im Gefängnis. Heute ist er frei.

Zurück zum Text: „Er gibt hier seine Version der Episoden wieder, die zum Ruin seiner Bank, seines Vermögens, seines Geschäfts und fast seiner Familie geführt haben. Dazu schießt er gnadenlos gegen den Präsidenten der Republik, Bundespräsident.“ Staatsanwälte, Polizisten, Senatoren, Minister, Richter und sogar seine Wirtschaftskollegen. Und er stößt das Skalpell tief in die Eingeweide der Gerichte von Rio de Janeiro, indem er den skandalösen Verkauf von Urteilen anprangert, die von hochrangigen Anwälten vermittelt wurden. Der Artillerie des Bankiers entkommt der PT-Abgeordnete Aloízio Mercadante – laut dem Autor „der Einzige, der den Finger auf die Wunde gelegt hat“.

Der Hintergrund dieses Buches ist der Albtraum, den Cacciola erlebt: die Invasion seines Hauses durch ein Bataillon der Bundespolizei, die Telefonabhörungen, die Erpressungsversuche, die Tage im Gefängnis (eine Zeit, in der er, ein ausgezeichneter Koch, die ... überzeugte). andere sind dank saftigem Pilz-Secchi-Risotto gefangen) und schließlich die filmische Flucht nach Italien.

Was habe ich von dem Buch gehalten? Es ist gut geschrieben, aber Cacciola ist übertrieben. Er denkt nicht nur, dass er ein Genie ist, sondern auch, dass er bei jeder Gelegenheit das Opfer ist. Ich frage: Wenn er ein solches „Opfer“ gewesen wäre, wäre er dann zweimal verhaftet worden? Daher konnte ich die Geschichten, die Cacciola in dem Werk erzählte, nicht ganz glauben.

Ukrainian:

Друзі мої, на той час у мене не було книжки для читання (як не дивно), і я взяв цю під час фізіотерапії. Це складна тема, пов’язана з політикою та економікою, історія. Тому я використаю частину огляду, щоб повідомити вам. Книга «Eu, Alberto Cacciola, Confesso:» написана самим Каччолою і була опублікована Editora Record.

«Власник Banco Marka, Альберто Каччіола, який був спійманий на неправильному місці через раптові зміни, що відбулися в бразильській економіці в січні 1999 року, збанкрутував. А потім його звинуватили в придбанні доларів у Центрального банку за цінами, нижчими від ринкових. Ця операція призвела б до збитків державній скарбниці в розмірі від 56 мільйонів реалів (за словами банкіра) до 1,5 мільярдів реалів (за словами його обвинувачів). прокинувся на підлозі смердючої камери у в'язниці в передмісті Ріо. Скориставшись рішенням STJ, Каччола був звільнений після 37 днів ув'язнення». Після цього він провів ще один період у в'язниці. Сьогодні він вільний.

Повертаючись до тексту: «Він наводить тут свою версію епізодів, які призвели до краху його банку, його статку, його бізнесу і, майже, його сім’ї. Для цього він нещадно стріляє проти Президента Республіки, федерального прокурорів, поліцейських, сенаторів, міністрів, суддів і навіть своїх колег-економістів, і він глибоко занурює скальпель у надра судів Ріо-де-Жанейро, засуджуючи скандальну продажність вироків за посередництва високопоставлених юристів. Від артилерії банкіра рятується заступник PT Алоїзіо Меркаданте – за словами автора, «єдиний, хто доторкнувся до рани».

Тлом цієї книги є кошмар, який пережив Каччола: вторгнення в його дім батальйону федеральної поліції, телефонні прослуховування, спроби вимагання, дні у в’язниці (період, коли він, чудовий кухар, переміг інші потрапили в пастку завдяки соковитим різотто з фунгі секкі) і, нарешті, кінематографічна втеча до Італії».

Що я думаю про книгу? Це добре написано, але Каччола перебільшено. Крім того, що він вважає себе генієм, він щоразу вважає себе жертвою. Питаю: якби він був такою «жертвою», його б двічі заарештовували? Тому я не міг повірити історіям, які розповідає Каччола у творі.

Russian:

Друзья мои, в то время у меня не было книги для чтения (как ни странно), и я взял ее на физиотерапии. Это сложная тема, затрагивающая политику и экономику, историю. Поэтому я буду использовать часть обзора, чтобы проинформировать вас. Книга «Eu, Alberto Cacciola, Confesso:» написана самим Каччиолой и опубликована издательством Editora Record.

«Пойманный не на ту ногу внезапным изменением, произошедшим в бразильской экономике в январе 1999 года, владелец Banco Marka Альберто Каччиола обанкротился. А затем его обвинили в приобретении долларов у Центрального банка по ценам ниже рыночных. Эта операция нанесла бы государственной казне ущерб в размере от 56 миллионов реалов (по словам банкира) до 1,5 миллиардов реалов (по словам его обвинителей И однажды утром в июне 2000 года, банкира). проснулся на полу вонючей камеры в тюрьме в пригороде Рио. Благодаря решению STJ Каччиола был освобожден после 37 дней заключения». После этого он провел еще один срок в тюрьме. Сегодня он свободен.

Возвращаясь к тексту: "Он излагает здесь свою версию эпизодов, которые привели к разорению его банка, его состояния, его бизнеса и, почти, его семьи. Для этого он беспощадно расстреливает президента республики, федерального прокуроры, полицейские, сенаторы, министры, судьи и даже его коллеги-экономисты. И он вонзает скальпель глубоко в недра судов Рио-де-Жанейро, осуждая скандальную продажу приговоров при посредничестве высокопоставленных юристов. От артиллерии банкира спасается депутат ПТ Алоизио Меркаданте - по словам автора, "единственный, кто приложил палец к ране".

Фоном этой книги является кошмар, который пережил Каччиола: вторжение в его дом батальона федеральной полиции, прослушивание телефонных разговоров, попытки вымогательства, дни в тюрьме (период, в течение которого он, превосходный повар, победил другие оказались в ловушке благодаря сочному ризотто с грибами секки) и, наконец, кинематографическому побегу в Италию».

Что я думаю о книге? Написано хорошо, но Каччиола преувеличивает. Он не только думает, что он гений, но и во всех случаях считает себя жертвой. Я спрашиваю: если бы он был такой «жертвой», его бы арестовали дважды? Поэтому я не мог до конца поверить историям, рассказанным Каччиолой в произведении.

Spanish:

Amigos míos, no tenía un libro para leer en ese momento (por extraño que parezca) y compré este en mi fisioterapia. Es un tema complicado, que involucra política y economía, una historia. Por lo tanto, utilizaré parte de una reseña para informarles. El libro es "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", del propio Cacciola y fue publicado por Editora Record.

"Cogido con el pie izquierdo por el cambio repentino ocurrido en la economía brasileña en enero de 1999, el propietario del Banco Marka, Alberto Cacciola, quebró. Y luego fue acusado de adquirir dólares del Banco Central a precios inferiores a los del mercado. La operación habría causado a las arcas públicas una pérdida estimada de entre 56 millones de reales (según el banquero) y 1.500 millones de reales (según sus acusadores Y, una mañana de junio de 2000, el banquero). Despertó en el suelo de una celda maloliente, en una prisión de un suburbio de Río. Beneficiándose de una decisión del STJ, Cacciola fue puesto en libertad después de 37 días de prisión. Posteriormente pasó otro período en prisión. Hoy está libre.

Volviendo al texto: "Da aquí su versión de los episodios que llevaron a la ruina de su banco, de su fortuna, de su negocio y, casi, de su familia. Para ello, dispara sin piedad contra el Presidente de la República, el federal fiscales, policías, senadores, ministros, jueces e incluso sus colegas economistas y hunde el bisturí en las entrañas de los Tribunales de Río de Janeiro, al denunciar la escandalosa venta de sentencias mediada por abogados de alto rango. El que escapa de la artillería de los banqueros es el diputado del PT Aloízio Mercadante - según el autor, "el único que puso el dedo en la herida".

El telón de fondo de este libro es la pesadilla vivida por Cacciola: la invasión de su casa por un batallón de policías federales, las escuchas telefónicas, los intentos de extorsión, los días de prisión (un período en el que él, un excelente cocinero, se ganó a la otros atrapados gracias al suculento risotto de funghi secchi) y, finalmente, la fuga cinematográfica a Italia".

¿Qué me pareció el libro? Está bien escrito pero Cacciola es exagerado. Además de creerse un genio, se cree la víctima en cada ocasión. Pregunto: si hubiera sido una "víctima", ¿lo habrían arrestado dos veces? Por lo tanto, no podía creer las historias que Cacciola contaba en la obra.

Italian:

Amici miei, non avevo un libro da leggere in quel momento (stranamente) e ho preso questo durante la mia fisioterapia. È un argomento complicato, che coinvolge politica ed economia, una storia. Pertanto, utilizzerò parte di una recensione per informarti. Il libro si intitola "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", dello stesso Cacciola ed è stato pubblicato da Editora Record.

"Preso di sorpresa dall'improvviso cambiamento avvenuto nell'economia brasiliana nel gennaio 1999, il proprietario del Banco Marka, Alberto Cacciola, fallì. E poi fu accusato di aver acquistato dollari dalla Banca Centrale a prezzi inferiori a quelli di mercato. L'operazione avrebbe causato alle casse pubbliche una perdita stimata tra 56 milioni di real (secondo il banchiere) e 1,5 miliardi di real (secondo i suoi accusatori E, una mattina di giugno del 2000, il banchiere). si è svegliato sul pavimento di una cella puzzolente, in un carcere alla periferia di Rio, beneficiando di una decisione della STJ, Cacciola è stato rilasciato dopo 37 giorni di carcere." Successivamente trascorse un altro periodo in prigione. Oggi è libero.

Ritornando al testo: "Egli fornisce qui la sua versione degli episodi che hanno portato alla rovina della sua banca, del suo patrimonio, dei suoi affari e, quasi, della sua famiglia. Per fare questo spara senza pietà contro il Presidente della Repubblica, il presidente federale pubblici ministeri, poliziotti, senatori, ministri, giudici e perfino i suoi colleghi economisti. E affonda il bisturi nelle viscere dei tribunali di Rio de Janeiro, denunciando la scandalosa vendita di sentenze mediata da avvocati di alto rango. A sfuggire all'artiglieria del banchiere è il deputato del PT Aloízio Mercadante - secondo l'autore, "l'unico che ha messo il dito sulla ferita".

Sfondo di questo libro è l'incubo vissuto da Cacciola: l'invasione della sua casa da parte di un battaglione della polizia federale, le intercettazioni telefoniche, i tentativi di estorsione, i giorni di carcere (periodo in cui lui, ottimo cuoco, altri intrappolati grazie al succulento risotto ai funghi secchi) e, infine, la fuga cinematografica in Italia".

Cosa ho pensato del libro? È scritto bene ma Cacciola è esagerato. Oltre a credersi un genio, crede di essere la vittima in ogni occasione. Chiedo: se fosse stato una tale "vittima", sarebbe stato arrestato due volte? Pertanto non potevo credere alle storie raccontate da Cacciola nell'opera.

French:

Mes amis, je n'avais pas de livre à lire à l'époque (assez curieusement) et j'ai récupéré celui-ci à ma physiothérapie. C'est un sujet complexe, impliquant la politique et l'économie, une histoire. Par conséquent, j’utiliserai une partie d’un avis pour vous informer. Le livre s'intitule "Eu, Alberto Cacciola, Confesso :", de Cacciola lui-même et a été publié par Editora Record.

"Pris à contre-pied par le changement soudain survenu dans l'économie brésilienne en janvier 1999, le propriétaire de Banco Marka, Alberto Cacciola, a fait faillite. Il a ensuite été accusé d'avoir acquis des dollars auprès de la Banque centrale à des prix inférieurs aux prix du marché. L'opération aurait causé aux caisses publiques une perte estimée entre 56 millions de R$ (selon le banquier) et 1,5 milliard de R$ (selon ses accusateurs. Et, un matin de juin 2000, le banquier). s'est réveillé sur le sol d'une cellule malodorante, dans une prison de la banlieue de Rio. Bénéficiant d'une décision du STJ, Cacciola a été libéré après 37 jours de prison. Par la suite, il a passé une autre période en prison. Aujourd'hui, il est libre.

Revenant au texte : « Il donne ici sa version des épisodes qui ont conduit à la ruine de sa banque, de sa fortune, de son entreprise et, presque, de sa famille. Pour ce faire, il tire sans pitié contre le président de la République, fédéral. procureurs, policiers, sénateurs, ministres, juges et même ses confrères économistes. Et il plonge le scalpel profondément dans les entrailles des tribunaux de Rio de Janeiro, en dénonçant la vente scandaleuse de peines négociée par des avocats de haut rang. Aloízio Mercadante, député du PT, échappe à l'artillerie des banquiers - selon l'auteur, "le seul à avoir mis le doigt sur la blessure".

La toile de fond de ce livre est le cauchemar vécu par Cacciola : l'invasion de son domicile par un bataillon de la police fédérale, les écoutes téléphoniques, les tentatives d'extorsion, les jours de prison (une période pendant laquelle lui, excellent cuisinier, a conquis le d'autres piégés grâce au succulent risotto aux funghi secchi) et, enfin, l'évasion cinématographique en Italie".

Qu'ai-je pensé du livre ? C'est bien écrit mais Cacciola est exagéré. En plus de se considérer comme un génie, il se considère comme une victime à chaque occasion. Je demande : s'il avait été une telle « victime », aurait-il été arrêté deux fois ? Par conséquent, je n’arrivais pas à croire les histoires racontées par Cacciola dans son ouvrage.

Chinese:

我的朋友们，我当时没有书可读（奇怪的是），我在理疗时拿起了这本书。这是一个复杂的话题，涉及政治和经济，一个故事。因此，我将使用部分评论来通知您。这本书是《Eu，Alberto Cacciola，Confesso：》，作者是 Cacciola 本人，由 Editora Record 出版。

“1999 年 1 月巴西经济发生突然变化，马卡银行老板阿尔贝托·卡乔拉 (Alberto Cacciola) 措手不及，最终破产。随后他被指控以低于市场价格的价格从央行收购美元。这一行动将给公共金库造成估计损失 5,600 万雷亚尔（根据银行家的说法）到 15 亿雷亚尔（根据指控者以及 2000 年 6 月的一天早上，银行家的说法）。在里约郊区一所监狱的一间臭气熏天的牢房地板上醒来，得益于 STJ 的决定，卡乔拉在入狱 37 天后被释放。”此后，他又在监狱里度过了一段时光。今天，他自由了。

回到正文：“他在这里给出了他对导致他的银行、他的财富、他的生意以及几乎他的家庭破产的事件的版本。为了做到这一点，他无情地向共和国总统、联邦总统开枪。检察官、警察、参议员、部长、法官，甚至他的经济学家同行，他还谴责高级律师促成的出售判决的丑闻，将手术刀深入里约热内卢法院。逃离银行家炮火的是工人党副手阿洛伊齐奥·梅尔卡丹特（Aloízio Mercadante）——据作者称，“他是唯一一个将手指放在伤口上的人”。

这本书的背景是卡乔拉经历的噩梦：一队联邦警察入侵他的家、电话窃听、勒索企图、监狱里的日子（在这段时间里，他作为一名出色的厨师赢得了人们的支持）其他人则因多汁的蘑菇烩饭而被困），最后，如电影般逃往意大利”。

我对这本书有什么看法？写得很好，但卡乔拉有点夸张。除了认为自己是天才之外，他在任何情况下都认为自己是受害者。我问：如果他是这样的“受害者”，他会被抓两次吗？因此，我不太相信卡乔拉在作品中讲述的故事。

Para Poder Viver

Meus Amigos, a lista de livros que li, durante as minhas paradas esse ano, ainda não acabou e esse, que vou resenhar aqui pra vocês, é muito especial. "Para poder viver: a Jornada de uma Garota Norte-coreana Para a Liberdade", como o próprio nome da obra diz, conta a história de Yeonmi Park, essa moça norte-coreana que precisou fugir do seu país, Coreia do Norte e do regime horroroso, totalitário de Kim Jong-un. A obra saiu pela editora Companhia das Letras. 
Yeonmi Park não sonhava com a liberdade quando fugiu da Coreia do Norte. Ela nem sequer conhecia o significado dessa palavra. Tudo o que sabia era que fugir era a única maneira de sobreviver. Se ela e sua família ficassem na terra natal, todos morreriam - de fome, adoentados ou mesmo executados. Park cresceu achando normal que seus vizinhos desaparecessem de repente. Acostumou-se a ingerir plantas selvagens na falta de comida. Acreditava que o líder de seu país era capaz de ler seus pensamentos. Aos treze anos, quando a fome e a prisão do pai tornaram a vida impossível, Yeonmi deixou a Coreia da Norte. Era o começo de um périplo que a levaria pelo submundo chinês de traficantes e contrabandistas de pessoas, a uma travessia pela China através do deserto de Gobi até a Mongólia, à entrada na Coreia do Sul e, enfim, à liberdade. Neste livro, Yeonmi conta essa história pela primeira vez. Uma história repleta de coragem, dignidade. 
Algumas coisas me impressionaram na leitura da obra: primeiro, desde criança, na escola, as pessoas são ensinadas a odiar os Estados Unidos. Conforme Yeonmi, ensinam matemática com os exemplos de que soldados norte-coreanos vão matar americanos. Segundo, o pai dela foi morto pelo regime de Kim Jong-un.Terceiro, Yeonmi foi traficada na China. Quarto, ela ficou anos sem ter notícias da irmã, que fugiu antes da Coreia do Norte. Quinto, Yeonmi lançou a obra quando tinha apenas 21 anos. Quem escreve uma autobiografia aos 21 anos? Sexto e último: apesar de todo o sofrimento de Yeonmi, o livro tem uma leveza, um bom humor. 
"Para poder viver" é uma lição de vida riquíssima e de muita superação. Recomendo muito a leitura.   

English:

My friends, the list of books I read during my breaks this year is still not over, and this one, which I'm going to review here for you, is very special. "In Order to Live: A North Korean Girl's Journey to Freedom", as the title of the book suggests, tells the story of Yeonmi Park, a North Korean girl who had to flee her country, North Korea, and the horrible, totalitarian regime of Kim Jong-un. The book was published by Companhia das Letras.

Yeonmi Park didn't dream of freedom when she fled North Korea. She didn't even know the meaning of that word. All she knew was that running away was the only way to survive. If she and her family stayed in their homeland, they would all die - from hunger, illness or even execution. Park grew up thinking it was normal for her neighbors to suddenly disappear. She got used to eating wild plants when there was no food. She believed that the leader of her country was able to read her thoughts. At the age of thirteen, when hunger and her father’s imprisonment made life impossible, Yeonmi left North Korea. It was the beginning of a journey that would take her through the Chinese underworld of human traffickers and smugglers, to a journey through China through the Gobi Desert to Mongolia, to the entrance into South Korea and, finally, to freedom. In this book, Yeonmi tells this story for the first time. A story full of courage and dignity.

A few things struck me when reading the book: first, since childhood, in school, people are taught to hate the United States. According to Yeonmi, they teach math with the example that North Korean soldiers will kill Americans. Second, her father was killed by Kim Jong-un’s regime. Third, Yeonmi was trafficked in China. Fourth, she spent years without hearing from her sister, who fled North Korea before her. Fifth, Yeonmi published the book when she was only 21 years old. Who writes an autobiography at 21? Sixth and last: despite all of Yeonmi's suffering, the book has a lightness and good humor.

"To be able to live" is a very rich life lesson and a lot of overcoming. I highly recommend reading it.

German:

Meine Freunde, die Liste der Bücher, die ich dieses Jahr während meiner Aufenthalte gelesen habe, ist noch nicht zu Ende und dieses, das ich hier für Sie rezensieren werde, ist etwas ganz Besonderes. „Um leben zu können: Die Reise eines nordkoreanischen Mädchens in die Freiheit“, wie der Name des Werks schon sagt, erzählt die Geschichte von Yeonmi Park, diesem nordkoreanischen Mädchen, das aus ihrem Land, Nordkorea und den Kim Jong-uns fliehen musste schreckliches, totalitäres Regime. Das Werk wurde von Companhia das Letras veröffentlicht.

Yeonmi Park träumte nicht von Freiheit, als sie aus Nordkorea floh. Sie kannte nicht einmal die Bedeutung dieses Wortes. Ich wusste nur, dass Flucht der einzige Weg zum Überleben war. Wenn sie und ihre Familie in ihrer Heimat blieben, würden sie alle sterben – durch Hunger, Krankheit oder sogar durch Hinrichtung. Park wuchs mit dem Gedanken auf, dass es normal sei, dass ihre Nachbarn plötzlich verschwinden. Er gewöhnte sich daran, wilde Pflanzen zu essen, wenn es ihm an Nahrung mangelte. Er glaubte, dass der Führer seines Landes seine Gedanken lesen konnte. Mit dreizehn Jahren verließ Yeonmi Nordkorea, als Hunger und die Inhaftierung ihres Vaters ihr Leben unmöglich machten. Es war der Beginn einer Reise, die sie durch die chinesische Unterwelt der Menschenhändler und Schmuggler führen würde, zu einer Überfahrt durch China durch die Wüste Gobi in die Mongolei, nach Südkorea und schließlich in die Freiheit. In diesem Buch erzählt Yeonmi diese Geschichte zum ersten Mal. Eine Geschichte voller Mut, Würde.

Als ich das Werk las, fielen mir einige Dinge auf: Erstens wird den Menschen seit ihrer Kindheit in der Schule beigebracht, die Vereinigten Staaten zu hassen. Laut Yeonmi unterrichten sie Mathematik anhand der Beispiele, dass nordkoreanische Soldaten Amerikaner töten würden. Zweitens wurde ihr Vater vom Regime von Kim Jong-un getötet. Drittens wurde Yeonmi in China gehandelt. Viertens hörte sie jahrelang nichts von ihrer Schwester, die zuvor aus Nordkorea geflohen war. Fünftens veröffentlichte Yeonmi das Werk, als sie gerade 21 Jahre alt war. Wer schreibt mit 21 eine Autobiografie? Sechstens und zuletzt: Trotz all Yeonmis Leiden hat das Buch eine Leichtigkeit und einen guten Humor.

„Leben können“ ist eine sehr gehaltvolle Lebenslektion und eine Menge Überwindung. Ich empfehle dringend, es zu lesen.

Ukrainian:

Мої друзі, список книжок, які я прочитав під час моїх зупинок цього року, ще не закінчився, і ця, яку я збираюся переглянути тут для вас, дуже особлива. «Змогти жити: подорож північнокорейської дівчини до свободи», як сказано в назві твору, розповідає історію Йонмі Пак, північнокорейської дівчини, якій довелося втекти зі своєї країни, Північної Кореї та Кім Чен Ина. жахливий тоталітарний режим. Твір опубліковано Companhia das Letras.

Йонмі Пак не мріяла про свободу, коли втекла з Північної Кореї. Вона навіть не знала значення цього слова. Все, що я знав, це те, що втеча — це єдиний спосіб вижити. Якби вона з родиною залишилася на батьківщині, то всі б загинули – від голоду, хвороби чи навіть розстрілу. Пак росла, вважаючи, що раптово зникають її сусіди – це нормально. Він звик їсти дикі рослини, коли йому не вистачало їжі. Він вірив, що лідер його країни вміє читати його думки. У тринадцять років, коли голод і ув'язнення її батька зробили життя неможливим, Йонмі покинула Північну Корею. Це був початок подорожі, яка проведе її через китайський підземний світ торговців людьми та контрабандистів, до переходу через Китай через пустелю Гобі до Монголії, до Південної Кореї та, нарешті, до свободи. У цій книзі Йонмі вперше розповідає цю історію. Історія, сповнена мужності, гідності.

Деякі речі мене вразили, коли я читала твір: по-перше, з дитинства, зі школи, людей вчать ненавидіти США. За словами Йонмі, вони викладають математику на прикладах, що північнокорейські солдати вбиватимуть американців. По-друге, її батька вбив режим Кім Чен Ина. По-третє, Йонмі стала жертвою торгівлі в Китаї. По-четверте, вона роками не чула про свою сестру, яка перед тим втекла з Північної Кореї. По-п’яте, Йонмі випустила роботу, коли їй був лише 21 рік. Хто пише автобіографію в 21 рік? Шосте й останнє: незважаючи на всі страждання Йонмі, книга має легкість, добрий гумор.

«Уміти жити» - це дуже насичений життєвий урок і багато подолання. Дуже рекомендую прочитати.

Spanish:

Amigos míos, la lista de libros que leí durante mis paradas de este año aún no ha terminado y este, que voy a reseñar aquí para ustedes, es muy especial. "Para poder vivir: el viaje de una niña norcoreana hacia la libertad", como dice el nombre de la obra, cuenta la historia de Yeonmi Park, esta niña norcoreana que tuvo que huir de su país, Corea del Norte y la de Kim Jong-un. horrible régimen totalitario. La obra fue publicada por Companhia das Letras.

Yeonmi Park no soñaba con la libertad cuando huyó de Corea del Norte. Ella ni siquiera sabía el significado de esa palabra. Todo lo que sabía era que huir era la única forma de sobrevivir. Si ella y su familia se quedaran en su tierra natal, todos morirían: de hambre, de enfermedad o incluso de ejecución. Park creció pensando que era normal que sus vecinos desaparecieran repentinamente. Se acostumbró a comer plantas silvestres cuando le faltaba alimento. Creía que el líder de su país podía leer sus pensamientos. A los trece años, cuando el hambre y el encarcelamiento de su padre le hacían la vida imposible, Yeonmi abandonó Corea del Norte. Fue el comienzo de un viaje que la llevaría a través del submundo chino de traficantes y contrabandistas de personas, a una travesía por China a través del desierto de Gobi hasta Mongolia, a Corea del Sur y, finalmente, a la libertad. En este libro, Yeonmi cuenta esta historia por primera vez. Una historia llena de coraje, dignidad.

Algunas cosas me llamaron la atención al leer la obra: primero, desde la infancia, en la escuela, a la gente se le enseña a odiar a Estados Unidos. Según Yeonmi, enseñan matemáticas con el ejemplo de que los soldados norcoreanos matarán a los estadounidenses. En segundo lugar, su padre fue asesinado por el régimen de Kim Jong-un. En tercer lugar, Yeonmi fue objeto de trata en China. En cuarto lugar, no supo nada de su hermana durante años, quien previamente huyó de Corea del Norte. Quinto, Yeonmi lanzó el trabajo cuando tenía sólo 21 años. ¿Quién escribe una autobiografía a los 21 años? Sexto y último: a pesar de todo el sufrimiento de Yeonmi, el libro tiene ligereza y buen humor.

“Poder vivir” es una lección de vida muy rica y de mucha superación. Recomiendo mucho leerlo.

Italian:

Amici miei, la lista dei libri che ho letto durante le mie soste quest'anno non è ancora finita e questo, che recensirò qui per voi, è davvero speciale. "To be able to live: a North Korea Girl's Journey to Freedom", come dice il titolo dell'opera, racconta la storia di Yeonmi Park, questa ragazza nordcoreana che dovette fuggire dal suo paese, dalla Corea del Nord e da Kim Jong-un. regime orribile e totalitario. L'opera è stata pubblicata da Companhia das Letras.

Yeonmi Park non sognava la libertà quando fuggì dalla Corea del Nord. Non conosceva nemmeno il significato di quella parola. Tutto quello che sapevo era che scappare era l'unico modo per sopravvivere. Se lei e la sua famiglia restassero nella loro terra natale, morirebbero tutti di fame, malattia o addirittura esecuzione. Park è cresciuta pensando che fosse normale che i suoi vicini sparissero all'improvviso. Si abituò a mangiare piante selvatiche quando gli mancava il cibo. Credeva che il leader del suo paese fosse in grado di leggere i suoi pensieri. A tredici anni, quando la fame e la prigionia di suo padre le resero la vita impossibile, Yeonmi lasciò la Corea del Nord. Era l'inizio di un viaggio che l'avrebbe portata attraverso il mondo sotterraneo cinese dei trafficanti e dei contrabbandieri di esseri umani, ad attraversare la Cina, attraverso il deserto del Gobi, fino alla Mongolia, alla Corea del Sud e, infine, alla libertà. In questo libro, Yeonmi racconta questa storia per la prima volta. Una storia piena di coraggio, di dignità.

Alcune cose mi hanno colpito leggendo l'opera: primo, fin dall'infanzia, a scuola, alle persone viene insegnato a odiare gli Stati Uniti. Secondo Yeonmi, insegnano matematica con l'esempio che i soldati nordcoreani uccideranno gli americani. In secondo luogo, suo padre è stato ucciso dal regime di Kim Jong-un. In terzo luogo, Yeonmi è stata vittima di tratta in Cina. In quarto luogo, non ha avuto notizie di sua sorella per anni, che era fuggita prima dalla Corea del Nord. In quinto luogo, Yeonmi ha pubblicato il lavoro quando aveva solo 21 anni. Chi scrive un'autobiografia a 21 anni? Sesto e ultimo: nonostante tutta la sofferenza di Yeonmi, il libro ha una leggerezza, un buon umore.

"Poter vivere" è una lezione di vita molto ricca e un sacco di superamenti. Consiglio vivamente di leggerlo.

Chinese:

朋友们，今年我在旅途中读过的书单还没有结束，我要在这里为你们回顾的这本书非常特别。正如作品名称所示，《为了能够生存：一个朝鲜女孩的自由之旅》讲述了朴妍美这个朝鲜女孩不得不逃离自己的国家、朝鲜和金正恩统治的故事。可怕的极权政权。该作品由 Companhia das Letras 出版。

朴妍美逃离朝鲜时并没有梦想过自由。她甚至不知道这个词的意思。我只知道，逃跑是唯一的生存之道。如果她和她的家人留在自己的祖国，他们都会死去——死于饥饿、疾病，甚至被处决。帕克从小就认为邻居突然失踪是很正常的事情。当他缺乏食物时，他习惯了吃野生植物。他相信他的国家的领导人能够读懂他的想法。十三岁时，饥饿和父亲的入狱使她的生活变得不可能，妍美离开了朝鲜。这是一段旅程的开始，她将穿越中国人贩子和走私者的黑社会，穿越中国，穿过戈壁沙漠，到达蒙古，到达韩国，最后获得自由。在这本书中，妍美第一次讲述了这个故事。一个充满勇气、尊严的故事。

阅读这部作品时，有一些事情让我印象深刻：首先，从小到大，在学校里，人们就被教导要仇恨美国。据妍美说，他们用朝鲜士兵会杀死美国人的例子来教数学。第二，她的父亲被金正恩政权杀害。第三，妍美在中国被拐卖。第四，她已经很多年没有收到姐姐的消息了，她的姐姐事先逃离了朝鲜。第五，妍美在21岁时就发布了作品。谁21岁就写自传？第六点，也是最后一点：尽管妍美遭受了种种痛苦，但这本书却很轻松、幽默。

“能够生活”是非常丰富的人生教训，也是很多的克服。我强烈推荐阅读它。

     

A volta de Trump

 

Meus Amigos, como vocês viram, infelizmente, Donald Trump foi eleito presidente dos Estados Unidos, novamente. É um avanço perigoso da extrema-direita e que pode ter consequências aqui para o Brasil. Nas últimas eleições municipais, eles cresceram e a esquerda encolheu. Orban; Milei; Putin; Erdogan, entre outros, estão na presidência de seus respectivos países. Bolsonaro quer voltar a ser presidente. 
O problema é que a esquerda não tá respondendo mais aos anseios da população e a direita está mais combativa. A direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quieta, em casa. Confesso pra vocês que não sei o porquê dessa crise da esquerda. Não sei se é a falta de lideranças; se a pauta do empreendedorismo, que a direita defende muito bem; ou se tem algum outro motivo. O fato é que a esquerda precisa volta a crescer, para defender os mais ncessitados. A direita, na grande maioria das vezes, defende só os mais ricos. Infelizmente, a grande maioria da população ainda não percebeu isso e está apoiando a direita. 

English:

My friends, as you have seen, Donald Trump has unfortunately been elected president of the United States once again. This is a dangerous advance by the far right, which could have consequences for Brazil. In the last municipal elections, they grew and the left shrank. Orban; Milei; Putin; Erdogan, among others, are in the presidency of their respective countries. Bolsonaro wants to be president again. The problem is that the left is no longer responding to the population's desires and the right is more combative. The right is taking to the streets more and the left is staying quiet, at home. I confess to you that I don't know why the left is in crisis. I don't know if it's the lack of leadership; or the entrepreneurship agenda, which the right defends very well; or if there is some other reason. The fact is that the left needs to grow again, to defend those most in need. The right, in most cases, only defends the richest. Unfortunately, the vast majority of the population has not yet realized this and is supporting the right.

German:

Meine Freunde, wie Sie gesehen haben, wurde Donald Trump leider erneut zum Präsidenten der Vereinigten Staaten gewählt. Es ist ein gefährlicher Vorstoß der extremen Rechten und könnte hier Konsequenzen für Brasilien haben. Bei den letzten Kommunalwahlen wuchsen sie und die Linke schrumpfte. Orban; Milei; Putin; Unter anderem sind Erdogan in ihren jeweiligen Ländern in der Präsidentschaft. Bolsonaro will wieder Präsident werden.

Das Problem ist, dass die Linke nicht mehr auf die Wünsche der Bevölkerung eingeht und die Rechte kämpferischer wird. Die Rechte geht mehr auf die Straße und die Linke bleibt ruhig, zu Hause. Ich gestehe Ihnen, dass ich den Grund für diese Krise der Linken nicht kenne. Ich weiß nicht, ob es am Mangel an Führung liegt; wenn die Unternehmeragenda, die die Rechte sehr gut verteidigt; oder wenn es einen anderen Grund gibt. Tatsache ist, dass die Linke wieder wachsen muss, um die Bedürftigsten zu verteidigen. Meistens verteidigt die Rechte nur die Reichsten. Leider hat die überwiegende Mehrheit der Bevölkerung dies noch nicht erkannt und unterstützt die Rechte.

Russian:

Друзья мои, как вы видели, к сожалению, Дональд Трамп снова был избран президентом Соединенных Штатов. Это опасный шаг крайне правых, который может иметь последствия для Бразилии. На последних муниципальных выборах они выросли, а левые сократились. Орбан; Милей; Путин; Эрдоган, среди прочих, являются президентами своих стран. Болсонару хочет снова стать президентом.

Проблема в том, что левые больше не реагируют на желания населения, а правые настроены более воинственно. Правые больше выходят на улицы, а левые остаются дома, в тишине. Признаюсь вам, что я не знаю причину этого кризиса левых сил. Я не знаю, связано ли это с отсутствием руководства; если программа предпринимательства, которую правые очень хорошо защищают; или если есть какая-то другая причина. Дело в том, что левым необходимо снова вырасти, чтобы защитить тех, кто больше всего в этом нуждается. Правые в большинстве случаев защищают только самых богатых. К сожалению, подавляющее большинство населения пока этого не осознало и поддерживает правых.

Ukrainian:

Друзі, як ви бачили, на жаль, Дональда Трампа знову обрали президентом Сполучених Штатів. Це небезпечний крок ультраправих, який може мати наслідки для Бразилії. На останніх муніципальних виборах вони зросли, а ліві скоротилися. Орбан; Мілей; Путін; Ердоган, серед інших, є президентами відповідних країн. Болсонару знову хоче бути президентом.

Проблема в тому, що ліві більше не реагують на бажання населення, а праві є більш бойовими. Правий більше йде на вулицю, а лівий сидить тихо, вдома. Я вам зізнаюся, що я не знаю причини цієї лівої кризи. Я не знаю, чи це відсутність лідерства; якщо порядок денний підприємництва, який дуже добре захищають права; або якщо є якась інша причина. Справа в тому, що ліві повинні знову вирости, щоб захищати тих, хто найбільше потребує. Праві здебільшого захищають лише найбагатших. На жаль, переважна більшість населення цього ще не усвідомила і підтримує правих.

Spanish:

Meus Amigos, como vocês viram, desafortunadamente, Donald Trump foi eleito presidente dos Estados Unidos, novamente. É um avanceto perizógico da extrema-direita e que pode ter consuncaciones aqui para o Brasil. Nas ultimas eleições municipais, eles cresceram e a esquerda encolheu. Orbán; Miley; Putin; Erdogan, entre otros, ocupa la presidencia de sus respectivos países. Bolsonaro quiere postularse para presidente.

El problema es que la izquierda no está respondiendo a las preocupaciones de la población y la derecha es más combativa. A direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quieta, em casa. Confesso pra vocês que não sei o porquê dessa crisis da esquerda. Não sei sei é falta de líneados; se a pauta do emprendedorismo, que a direita defende muito bem; ou se tem algum outro motivo. O fato é que a esquerda precisa volta a crescer, para defender os mais ncessitados. La direita, la gran mayoría de las veces, defiende sólo a los más ricos. Lamentablemente, la gran mayoría de la población todavía no lo comprende y apoya a la derecha.

French:

Mes amis, comme vous l'avez fait, malheureusement, Donald Trump est devenu récemment président des États-Unis. C'est un périple avancé à l'extrême et qui peut être obtenu ici pour le Brésil. Lors des dernières élections municipales, ils grandiront et s'envoleront. Orbán ; Miley ; Poutine ; Erdogan, entre autres, est à la présidence de leurs pays respectifs. Bolsonaro veut se présenter à la présidence.

Le problème est que la gauche ne répond pas aux inquiétudes de la population et que la droite est plus combative. A direita vai plus para as ruas e a esquerda fica quieta, em casa. Avouez que vous n’êtes pas sûr de cette crise de l’esquerda. Não sei sei éfalta de líneados; se a pauta do entrepreneurismo, que a direita défende muito bem; ous tem algum outro motivation. La chose est que l'esquerda précise va a crescer, pour défendre les plus nécessaires. A direita, à la grande majorité des gens, défendez-vous les plus riches. Malheureusement, la grande majorité de la population ne comprend toujours pas cela et soutient la droite.

Italian:

Meus Amigos, come voi viram, sfortunatamente, Donald Trump è stato eletto presidente degli Stati Uniti, novamente. È un avanzato pericolo di estrema direità e che può avere consigli qui per il Brasile. Nas ultimas eleições municipais, eles cresceram e a esquerda encolheu. Orban; Miley; Putin; Erdogan, tra gli altri, è alla presidenza dei rispettivi paesi. Bolsonaro vuole candidarsi alla presidenza.

Il problema è che la sinistra non risponde alle preoccupazioni della popolazione e la destra è più combattiva. A direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quieta, in casa. Confesso a voi che non siete riusciti a causa di questa crisi da esquerda. Não sei se é falta de líneados; se a pauta do imprenditorialità, que a direita difende muito bem; o se hai qualche altro motivo. Il fatto è che la esquerda precisa volta a crescere, per difendere i più necessari. A direita, nella grande maggioranza delle volte, difendi solo i più ricchi. Purtroppo la grande maggioranza della popolazione continua a non capirlo e sostiene la destra.

Chinese:

不幸的是，我的朋友们，我们都知道，唐纳德·特朗普是美国总统，新星。我们将在巴西的极端危险中前进。这是城市的最后目标，也是最后的结局。欧尔班；麦莉；普京;埃尔多安等人担任各自国家的总统。博尔索纳罗想竞选总统。

问题在于左派没有回应民众的担忧，而右派则更加好斗。 Direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quita, em casa。我承认自己没有经历过危机。 Não sei se é falta de lineaados； se a pauta do enterpriseismo, que a direita Defende muito bem； ou se tem algum outro 动机。 O fato é que a esquerda precisa volta a creccer, para Defender os mais necessitados.一个指令，na grande most das vezes，defende so os mais ricos。不幸的是，绝大多数人仍然不理解这一点并支持右派。

Sonho Grande

Meus Amigos, livro que não gosto, eu também resenho aqui pra vocês.  Não que esse livro seja ruim. Está muito bem escrito. Mas o assunto não bate com meu estilo de vida. "Sonho grande: Como Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira revolucionaram o capitalismo brasileiro e conquistaram o mundo" (título enorme, né?). A obra foi escrita por Cristiane Correa e saiu pela Editora Primeira Pessoa. 

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira ergueram, em pouco mais de quatro décadas, o maior império da história do capitalismo brasileiro e ganharam uma projeção sem precedentes no cenário mundial. Nos últimos cinco anos eles compraram nada menos que três marcas americanas conhecidas globalmente: Budweiser, Burger King e Heinz. Tudo isso na mais absoluta discrição, esforçando-se para ficar longe dos holofotes. A fórmula de gestão que desenvolveram, seguida com fervor por seus funcionários, se baseia em meritocracia, simplicidade e busca incessante por redução de custos. Uma cultura tão eficiente quanto implacável, em que não há espaço para o desempenho medíocre. Por outro lado, quem traz resultados excepcionais tem a chance de se tornar sócio de suas companhias e fazer fortuna. Sonho grande é o relato detalhado dos bastidores da trajetória desses empresários desde a fundação do banco Garantia, nos anos 70, até os dias de hoje.

Como eu escrevi no primeiro páragrafo, o meu estilo de vida é muito diferente dos empresários protagonistas da obra. Esses caras priorizam o trabalho; a empresa, o lucro. Parece que só pensam nisso. Inclusive, há passagens no livro em que eles criticam funcionários por não ficarem mais tempo na empresa trabalhando. Eu respeito muito o empreendedorismo, gostaria de ter esse perfil e acho que isso deveria ser mais incentivado na população. Mas, para mim, não serve. Não tenho esse amor todo por trabalho. Eu prefiro curtir e valorizar mais a vida.  

English:

My friends, I also review a book that I don't like. Not that this book is bad. It's very well written. But the subject doesn't fit my lifestyle. "Sonho grande: Como Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira revolucionam o capitalismo brasileiro e conquistaram o mundo" (a long title, right?). The book was written by Cristiane Correa and published by Editora Primeira Pessoa.

In just over four decades, Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles and Beto Sicupira built the largest empire in the history of Brazilian capitalism and gained unprecedented prominence on the world stage. In the last five years, they have bought no less than three globally known American brands: Budweiser, Burger King and Heinz. All of this with the utmost discretion, striving to stay out of the spotlight. The management formula they developed, followed fervently by their employees, is based on meritocracy, simplicity and the relentless pursuit of cost reduction. A culture that is as efficient as it is ruthless, where there is no room for mediocre performance. On the other hand, those who achieve exceptional results have the chance to become partners in their companies and make a fortune. Soho grande is a detailed account of the behind-the-scenes journey of these entrepreneurs from the founding of Banco Garantia in the 1970s to the present day.

As I wrote in the first paragraph, my lifestyle is very different from that of the entrepreneurs who are the protagonists of the book. These guys prioritize work; the company, profit. It seems that's all they think about. In fact, there are passages in the book where they criticize employees for not staying longer at the company working. I respect entrepreneurship a lot, I would like to have that profile and I think it should be more encouraged among the population. But, for me, it doesn't work. I don't have that much love for work. I prefer to enjoy and value life more.

German:

Meine Freunde, ein Buch, das mir nicht gefällt, ich rezensiere es auch hier für euch. Nicht, dass dieses Buch schlecht wäre. Es ist sehr gut geschrieben. Aber das Thema passt nicht zu meinem Lebensstil. „Großer Traum: Wie Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles und Beto Sicupira den brasilianischen Kapitalismus revolutionierten und die Welt eroberten“ (riesiger Titel, oder?). Das Werk wurde von Cristiane Correa geschrieben und von Editora Primeira Pessoa veröffentlicht.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles und Beto Sicupira bauten in etwas mehr als vier Jahrzehnten das größte Imperium in der Geschichte des brasilianischen Kapitalismus auf und erlangten einen beispiellosen Vorsprung auf der Weltbühne. In den letzten fünf Jahren haben sie nicht weniger als drei weltweit bekannte amerikanische Marken gekauft: Budweiser, Burger King und Heinz. All dies geschieht in absoluter Diskretion und unter der Bemühung, nicht im Rampenlicht zu stehen. Die von ihnen entwickelte und von ihren Mitarbeitern leidenschaftlich befolgte Managementformel basiert auf Leistungsprinzip, Einfachheit und der unaufhörlichen Suche nach Kostensenkungen. Eine ebenso effiziente wie rücksichtslose Kultur, in der es keinen Platz für mittelmäßige Leistungen gibt. Wer hingegen außergewöhnliche Ergebnisse bringt, hat die Chance, Teilhaber seines Unternehmens zu werden und ein Vermögen zu verdienen. Big Dream ist ein detaillierter Blick hinter die Kulissen der Entwicklung dieser Unternehmer seit der Gründung der Banco Garantia in den 1970er Jahren bis heute.

Wie ich im ersten Absatz geschrieben habe, unterscheidet sich mein Lebensstil stark von dem der Geschäftsleute, die die Protagonisten des Werks sind. Diese Leute priorisieren die Arbeit; das Unternehmen, der Gewinn. Es scheint, als wäre das alles, woran sie denken. Tatsächlich gibt es Passagen in dem Buch, in denen sie Mitarbeiter dafür kritisieren, dass sie nicht mehr Zeit im Unternehmen verbringen. Ich respektiere Unternehmertum sehr, dieses Profil hätte ich gerne und finde, dass dies in der Bevölkerung stärker gefördert werden sollte. Aber bei mir funktioniert es nicht. Ich habe nicht so viel Liebe zur Arbeit. Ich bevorzuge es, das Leben mehr zu genießen und wertzuschätzen.

Ukrainian:

Друзі мої, книга, яка мені не подобається, я також переглядаю її тут для вас. Не те, щоб ця книга погана. Це дуже добре написано. Але ця тема не вписується в мій спосіб життя. «Велика мрія: як Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес і Бето Сікупіра революціонізували бразильський капіталізм і підкорили світ» (велика назва, чи не так?). Твір був написаний Крістіаном Корреа та опублікований Editora Primeira Pessoa.

Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес і Бето Сікупіра побудували лише за чотири десятиліття найбільшу імперію в історії бразильського капіталізму та отримали безпрецедентну проекцію на світовій арені. За останні п'ять років вони придбали не менше трьох всесвітньо відомих американських брендів: Budweiser, Burger King і Heinz. Все це в абсолютному розсуді, намагаючись залишатися подалі від уваги. Формула управління, яку вони розробили, і її працівники палко дотримуються, базується на меритократії, простоті та постійному пошуку зниження витрат. Культура настільки ж ефективна, як і безжальна, в якій немає місця для посередніх результатів. З іншого боку, ті, хто приносить виняткові результати, мають шанс стати партнерами в своїх компаніях і заробити статок. «Велика мрія» — це детальна закулісна розповідь про траєкторію цих підприємців з моменту заснування Banco Garantia у 1970-х роках і до наших днів.

Як я писав у першому абзаці, мій спосіб життя сильно відрізняється від бізнесменів-героїв твору. Ці хлопці віддають пріоритет роботі; компанія, прибуток. Здається, вони тільки про це думають. Фактично, у книзі є уривки, в яких вони критикують працівників за те, що вони не витрачають більше часу на роботу в компанії. Я дуже поважаю підприємництво, я хотів би мати такий профіль і вважаю, що це потрібно більше заохочувати серед населення. Але для мене це не працює. У мене немає такої любові до роботи. Я вважаю за краще насолоджуватися і більше цінувати життя.

Russian:

«Мои друзья», книга, которая мне не нравится, я также делаю обзор ее здесь для вас. Не то чтобы эта книга плохая. Это очень хорошо написано. Но эта тема не соответствует моему образу жизни. «Большая мечта: как Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес и Бето Сикупира произвели революцию в бразильском капитализме и завоевали мир» (огромное название, правда?). Работа была написана Кристианом Корреа и опубликована Editora Primeira Pessoa.

Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес и Бето Сикупира всего за четыре десятилетия построили крупнейшую империю в истории бразильского капитализма и получили беспрецедентное влияние на мировой арене. За последние пять лет они приобрели не менее трех всемирно известных американских брендов: Budweiser, Burger King и Heinz. Все это происходит по полной конфиденциальности, стараясь оставаться в стороне от внимания. Формула управления, которую они разработали и которой ревностно следуют их сотрудники, основана на меритократии, простоте и постоянном поиске снижения затрат. Культура, столь же эффективная, но и безжалостная, в которой нет места посредственному результату. С другой стороны, те, кто добивается исключительных результатов, имеют шанс стать партнерами своих компаний и заработать состояние. «Большая мечта» представляет собой подробный закулисный отчет о траектории развития этих предпринимателей с момента основания Banco Garantia в 1970-х годах до наших дней.

Как я писал в первом абзаце, мой образ жизни сильно отличается от образа жизни бизнесменов, главных героев произведения. Эти ребята отдают приоритет работе; компания, прибыль. Кажется, это все, о чем они думают. На самом деле в книге есть отрывки, в которых они критикуют сотрудников за то, что они не проводят больше времени, работая в компании. Я очень уважаю предпринимательство, мне бы хотелось иметь такой профиль и считаю, что это следует больше поощрять среди населения. Но для меня это не работает. У меня нет такой большой любви к работе. Я предпочитаю больше наслаждаться и ценить жизнь.

Spanish:

Amigos míos, un libro que no me gusta, también lo reseño aquí para ustedes. No es que este libro sea malo. Está muy bien escrito. Pero el tema no encaja con mi estilo de vida. "Gran sueño: Cómo Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles y Beto Sicupira revolucionaron el capitalismo brasileño y conquistaron el mundo" (título enorme, ¿no?). La obra fue escrita por Cristiane Correa y publicada por la Editora Primeira Pessoa.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles y Beto Sicupira construyeron, en poco más de cuatro décadas, el mayor imperio de la historia del capitalismo brasileño y obtuvieron una proyección sin precedentes en el escenario mundial. En los últimos cinco años han comprado nada menos que tres marcas estadounidenses mundialmente conocidas: Budweiser, Burger King y Heinz. Todo ello con absoluta discreción, esforzándose por mantenerse fuera de los focos. La fórmula de gestión que desarrollaron, seguida fervientemente por sus empleados, se basa en la meritocracia, la sencillez y la búsqueda incesante de la reducción de costes. Una cultura tan eficiente como despiadada, en la que no hay lugar para desempeños mediocres. Por otro lado, aquellos que obtienen resultados excepcionales tienen la oportunidad de convertirse en socios de sus empresas y hacer una fortuna. Big Dream es un relato detallado detrás de escena de la trayectoria de estos emprendedores desde la fundación del Banco Garantia, en la década de 1970, hasta la actualidad.

Como escribí en el primer párrafo, mi estilo de vida es muy diferente al de los empresarios protagonistas de la obra. Estos muchachos priorizan el trabajo; la empresa, el beneficio. Parece que eso es todo en lo que piensan. De hecho, hay pasajes del libro en los que critican a los empleados por no dedicar más tiempo a trabajar en la empresa. Respeto mucho el emprendimiento, me gustaría tener este perfil y creo que se debería incentivar más esto entre la población. Pero para mí no funciona. No tengo mucho amor por el trabajo. Prefiero disfrutar y valorar más la vida.

French:

Mes amis, un livre que je n'aime pas, je le critique aussi ici pour vous. Non pas que ce livre soit mauvais. C'est très bien écrit. Mais le sujet ne correspond pas à mon style de vie. "Grand rêve : Comment Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles et Beto Sicupira ont révolutionné le capitalisme brésilien et conquis le monde" (titre énorme, non ?). L'ouvrage a été écrit par Cristiane Correa et publié par Editora Primeira Pessoa.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles et Beto Sicupira ont construit, en un peu plus de quatre décennies, le plus grand empire de l'histoire du capitalisme brésilien et ont acquis une projection sans précédent sur la scène mondiale. Au cours des cinq dernières années, ils ont racheté pas moins de trois marques américaines mondialement connues : Budweiser, Burger King et Heinz. Tout cela dans une discrétion absolue, en s'efforçant de rester à l'écart des projecteurs. La formule de gestion qu'ils ont développée, suivie avec ferveur par leurs salariés, repose sur la méritocratie, la simplicité et la recherche incessante de réduction des coûts. Une culture aussi efficace qu’impitoyable, dans laquelle il n’y a pas de place pour des performances médiocres. En revanche, ceux qui apportent des résultats exceptionnels ont la chance de devenir partenaires de leur entreprise et de faire fortune. Big Dream est un récit détaillé des coulisses de la trajectoire de ces entrepreneurs depuis la création de Banco Garantia, dans les années 1970, jusqu'à nos jours.

Comme je l'ai écrit dans le premier paragraphe, mon style de vie est très différent de celui des hommes d'affaires protagonistes de l'œuvre. Ces gars-là donnent la priorité au travail ; l'entreprise, le bénéfice. On dirait que c'est tout ce à quoi ils pensent. En fait, il y a des passages dans le livre dans lesquels ils reprochent aux employés de ne pas consacrer plus de temps à travailler dans l'entreprise. Je respecte beaucoup l'entrepreneuriat, j'aimerais avoir ce profil et je pense que cela devrait être davantage encouragé auprès de la population. Mais pour moi, ça ne marche pas. Je n’aime pas tellement le travail. Je préfère profiter et valoriser davantage la vie.

Italian:

Amici miei, un libro che non mi piace, ve lo recensisco anche qui. Non che questo libro sia brutto. E' scritto molto bene. Ma l'argomento non si adatta al mio stile di vita. "Grande sogno: come Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira hanno rivoluzionato il capitalismo brasiliano e conquistato il mondo" (titolo enorme, vero?). L'opera è stata scritta da Cristiane Correa e pubblicata da Editora Primeira Pessoa.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira costruirono, in poco più di quattro decenni, il più grande impero nella storia del capitalismo brasiliano e ottennero una proiezione senza precedenti sulla scena mondiale. Negli ultimi cinque anni hanno acquistato ben tre marchi americani conosciuti in tutto il mondo: Budweiser, Burger King e Heinz. Il tutto con assoluta discrezione, sforzandosi di restare fuori dai riflettori. La formula gestionale da loro sviluppata, seguita con fervore dai propri dipendenti, è basata sulla meritocrazia, sulla semplicità e sulla incessante ricerca della riduzione dei costi. Una cultura tanto efficiente quanto spietata, nella quale non c’è spazio per performance mediocri. Chi invece porta risultati eccezionali ha la possibilità di diventare socio della propria azienda e fare fortuna. Big Dream è un resoconto dettagliato dietro le quinte del percorso di questi imprenditori dalla fondazione di Banco Garantia, negli anni '70, fino ai giorni nostri.

Come ho scritto nel primo paragrafo, il mio stile di vita è molto diverso da quello degli imprenditori protagonisti dell'opera. Questi ragazzi danno priorità al lavoro; l'azienda, il profitto. Sembra che pensino solo a quello. Ci sono infatti passaggi del libro in cui si criticano i dipendenti perché non trascorrono più tempo lavorando in azienda. Rispetto molto l'imprenditorialità, mi piacerebbe avere questo profilo e penso che questo dovrebbe essere maggiormente incentivato tra la popolazione. Ma per me non funziona. Non ho così tanto amore per il lavoro. Preferisco godermi e valorizzare di più la vita.

Chinese:

我的朋友们，一本我不喜欢的书，我也在这里给你们评论一下。 并不是说这本书不好。写得很好。但这个主题不适合我的生活方式。 “伟大的梦想：豪尔赫·保罗·莱曼、马塞尔·泰勒斯和贝托·西库皮拉如何彻底改变巴西资本主义并征服世界”（标题很大，对吧？）。该作品由 Cristiane Correa 撰写，由 Editora Primeira Pessoa 出版。

豪尔赫·保罗·莱曼、马塞尔·泰勒斯和贝托·西库皮拉在短短四十年的时间里建立了巴西资本主义历史上最大的帝国，并在世界舞台上获得了前所未有的影响力。在过去的五年里，他们购买了不少于三个全球知名的美国品牌：百威、汉堡王和亨氏。所有这一切都是绝对谨慎的，努力远离聚光灯。他们制定的管理模式受到员工的热烈追随，其基础是精英管理、简单性和不断寻求降低成本。这是一种既高效又残酷的文化，不允许表现平庸。另一方面，那些取得优异成绩的人有机会成为公司的合伙人并发财。 《大梦想》详细记录了这些企业家自 20 世纪 70 年代 Garantia 银行成立至今的幕后轨迹。

正如我在第一段中所写，我的生活方式与作品中的商人主角有很大不同。这些人优先考虑工作；公司，利润。看来他们只想的就是这些。事实上，书中有一些段落批评员工没有花更多时间在公司工作。我非常尊重创业精神，我希望拥有这样的形象，我认为这应该在人们中得到更多鼓励。但对我来说，这不起作用。我对工作没有那么大的热爱。我更喜欢享受和珍惜生活。

Histórias de Canções: Tom Jobim

Meus Amigos, vou confessar que não gosto muito de bossa nova (acho muito monótona) mas vocês sabem que não resisto a uma boa história. Esse livro de Wagner Homem e Luiz Roberto Oliveira é uma biografia de Tom Jobim mas é uma biografia diferente. Os autores deram um carinho especial às músicas e aos discos de Tom. A obra saiu, já há alguns anos, pela Editora Leya. 
É um livro de fácil leitura, com capítulos curtos e muitas descrições dos discos e as letras das canções. Os autores também contextualizam as épocas da carreira de Tom. Você fica sabendo detalhes das canções Garota de Ipanema e Wave, por exemplo. A amizade com Frank Sinatra é contada em minúcias. Os problemas com a ditadura; os festivais; as músicas de novelas, tudo isso é contado no livro. 

Para quem gosta de bossa nova e de Tom Jobim, é uma ótima pedida. Para as outras pessoas, é uma história bem contada. 

English:

My friends, I must confess that I don't really like bossa nova (I find it very boring), but you know that I can't resist a good story. This book by Wagner Homem and Luiz Roberto Oliveira is a biography of Tom Jobim, but it's a different kind of biography. The authors gave special care to Tom's music and albums. The book was published a few years ago by Editora Leya.

It's an easy-to-read book, with short chapters and many descriptions of the albums and the lyrics of the songs. The authors also contextualize the periods of Tom's career. You learn details about the songs Garota de Ipanema and Wave, for example. His friendship with Frank Sinatra is told in detail. The problems with the dictatorship; the festivals; the songs from soap operas, all of this is told in the book.

For those who like bossa nova and Tom Jobim, it's a great choice. For everyone else, it's a well-told story.

German:

Meine Freunde, ich gebe zu, dass ich Bossa Nova nicht wirklich mag (ich finde es sehr eintönig), aber ihr wisst, dass ich einer guten Geschichte nicht widerstehen kann. Dieses Buch von Wagner Homem und Luiz Roberto Oliveira ist eine Biografie von Tom Jobim, aber es ist eine andere Biografie. Besonderes Augenmerk legten die Autoren auf Toms Lieder und Alben. Das Werk wurde vor einigen Jahren von Editora Leya veröffentlicht.

Es ist ein leicht zu lesendes Buch mit kurzen Kapiteln und vielen Beschreibungen der Alben und Songtexte. Die Autoren kontextualisieren auch die Phasen von Toms Karriere. Sie erfahren beispielsweise Details zu den Liedern Garota de Ipanema und Wave. Die Freundschaft mit Frank Sinatra wird ausführlich erzählt. Die Probleme mit der Diktatur; die Feste; die Seifenopernlieder, all das wird in dem Buch erzählt.

Für diejenigen, die Bossa Nova und Tom Jobim mögen, ist es eine gute Wahl. Für andere ist es eine gut erzählte Geschichte.

Ukrainian:

Друзі, зізнаюся, я не дуже люблю боса-нову (я вважаю її дуже одноманітною), але ви знаєте, що я не можу встояти перед гарною історією. Ця книга Вагнера Хомема та Луїса Роберто Олівейри є біографією Тома Жобіма, але це інша біографія. Автори приділили особливу увагу пісням і альбомам Тома, виданим кілька років тому у видавництві Editora Leya.

Це легка для читання книга з короткими розділами та великою кількістю описів альбомів і текстів пісень. Автори також контекстуалізують періоди творчості Тома Ви дізнаєтесь подробиці про пісні Garota de Ipanema та Wave, наприклад. Детально розповідається про дружбу з Френком Сінатрою. Проблеми з диктатурою; фестивалі; пісні мильних опер, про все це розповідається в книзі.

Для тих, хто любить боса-нову та Тома Жобіма, це чудовий вибір. Для інших людей це добре розказана історія.

Russian:

Друзья мои, признаюсь, я не очень люблю босса-нову (нахожу ее очень однообразной), но вы знаете, что я не могу устоять перед хорошей историей. Эта книга Вагнера Хомема и Луиса Роберто Оливейры представляет собой биографию Тома Жобима, но это другая биография. Особое внимание авторы уделили песням и альбомам Тома. Произведение было опубликовано несколько лет назад редакцией Леи.

Это легко читаемая книга с короткими главами и множеством описаний альбомов и текстов песен. Авторы также контекстуализируют периоды карьеры Тома. Например, вы узнаете подробности о песнях Garota de Ipanema и Wave. Подробно рассказана дружба с Фрэнком Синатрой. Проблемы с диктатурой; фестивали; песни из мыльных опер, обо всем этом рассказывается в книге.

Для тех, кто любит боссанову и Тома Жобима, это отличный выбор. Для других это хорошо рассказанная история.

Spanish:

Amigos míos, os confieso que no me gusta mucho la bossa nova (la encuentro muy monótona) pero ya sabéis que no puedo resistirme a una buena historia. Este libro de Wagner Homem y Luiz Roberto Oliveira es una biografía de Tom Jobim pero es una biografía diferente. Los autores prestaron especial atención a las canciones y álbumes de Tom. La obra fue publicada hace unos años por la Editora Leya.

Es un libro fácil de leer, con capítulos cortos y muchas descripciones de los álbumes y letras de las canciones. Los autores también contextualizan los períodos de la carrera de Tom. Conoces detalles sobre las canciones Garota de Ipanema y Wave, por ejemplo. Se cuenta en detalle la amistad con Frank Sinatra. Los problemas con la dictadura; las fiestas; las canciones de telenovela, todo esto está contado en el libro.

Para aquellos a los que les gusta la bossa nova y Tom Jobim, es una gran elección. Para otras personas, es una historia bien contada.

Italian:

Amici miei, vi confesso che la bossa nova non mi piace particolarmente (la trovo molto monotona) ma sapete che non so resistere ad una bella storia. Questo libro di Wagner Homem e Luiz Roberto Oliveira è una biografia di Tom Jobim ma è una biografia diversa. Gli autori hanno dedicato particolare attenzione alle canzoni e agli album di Tom. Il lavoro è stato pubblicato qualche anno fa dalla Editora Leya.

È un libro di facile lettura, con capitoli brevi e molte descrizioni degli album e dei testi delle canzoni. Gli autori contestualizzano anche i periodi della carriera di Tom. Si apprendono dettagli sulle canzoni Garota de Ipanema e Wave, per esempio. L'amicizia con Frank Sinatra è raccontata nei dettagli. I problemi con la dittatura; le feste; le canzoni della soap opera, tutto questo è raccontato nel libro.

Per coloro che amano la bossa nova e Tom Jobim, è un'ottima scelta. Per altri è una storia ben raccontata.

 

French:

Mes amis, je vous avoue que je n'aime pas trop la bossa nova (je trouve ça très monotone) mais vous savez que je ne résiste pas à une bonne histoire. Ce livre de Wagner Homem et Luiz Roberto Oliveira est une biographie de Tom Jobim mais c'est une biographie différente. Les auteurs ont accordé un soin particulier aux chansons et aux albums de Tom. L'ouvrage a été publié il y a quelques années par Editora Leya.

C'est un livre facile à lire, avec des chapitres courts et de nombreuses descriptions des albums et des paroles des chansons. Les auteurs contextualisent également les périodes de la carrière de Tom. Vous apprenez des détails sur les chansons Garota de Ipanema et Wave, par exemple. L'amitié avec Frank Sinatra est racontée en détail. Les problèmes avec la dictature ; les fêtes ; les chansons du feuilleton, tout cela est raconté dans le livre.

Pour ceux qui aiment la bossa nova et Tom Jobim, c'est un excellent choix. Pour d'autres, c'est une histoire bien racontée.

Chinese:

我的朋友们，我承认我不太喜欢巴萨诺瓦（我觉得它很单调），但你知道我无法抗拒好故事。瓦格纳·霍姆和路易斯·罗伯托·奥利维拉合着的这本书是汤姆·若宾的传记，但又是另一本不同的传记。作者对汤姆的歌曲和专辑给予了特别的关注。该作品几年前由 Editora Leya 出版。

这是一本易于阅读的书，章节较短，并对专辑和歌词有大量描述。例如，作者还介绍了汤姆职业生涯的各个时期，您可以了解有关歌曲《Garota de Ipanema》和《Wave》的详细信息。详细讲述了与弗兰克·辛纳屈的友谊。独裁政权的问题；节日；肥皂剧歌曲，这一切都在书中讲述。

对于喜欢Bossa nova和Tom Jobim的人来说，这是一个不错的选择。对于其他人来说，这是一个很好的故事。

Teleton 2024

Meus Amigos, nos dias 8 e 9 de novembro, teremos, no SBT, mais um Teleton para ajudar a AACD (Associação de Assistência à Criança com Deficiência). É a 27ª campanha. E será o primeiro Teleton depois da morte do Silvio Santos e da ida de Eliana para a Globo. É verdade que o apresentador já não comparecia ao Teleton desde 2019 mas homenagens certamente serão prestadas a ele esse ano. Afinal, foi Silvio que abriu as portas do SBT para receber a maratona televisiva. Já a Loirinha tem a sua participação garantida.
As doações já podem ser feitas a partir de agora por meio das chaves PIX: doeteleton@aacd.org.br, pelo telefone (11) 9 4311-0144 e pelo site https://www.teleton.org.br/ . Ainda não sei qual é a meta a ser batida esse ano. 
Para quem ainda não sabe, ou não lembra (já contei essa história várias vezes aqui mas nunca é demais repetir), a minha paralisia cerebral foi descoberta na primeira AACD, lá em São Paulo, em 1974 (ela nasceu em 1950). A Pati também fez fisioterapia na sede aqui de Porto Alegre e conseguiu as suas cadeiras de rodas através da AACD. Por isso, tenho essa dívida de gratidão e, todo ano, contribuo e divulgo a campanha com o maior prazer. 

Os pacientes da AACD certamente agradecerão. Para quem quiser acompanhar a AACD e o Teleton nas redes sociais. é só seguir: @aacdoficial e @teletonoficial . 

English:

My friends, on November 8th and 9th, we will have another Telethon on SBT to help AACD (Association for Assistance to Children with Disabilities). This is the 27th campaign. And it will be the first Telethon after the death of Silvio Santos and Eliana's departure to Globo. It is true that the presenter had not attended the Telethon since 2019, but tributes will certainly be paid to him this year. After all, it was Silvio who opened the doors of SBT to host the television marathon. Loirinha has already guaranteed her participation.

Donations can now be made using PIX keys: doeteleton@aacd.org.br, by phone (11) 9 4311-0144 and on the website https://www.teleton.org.br/ . I still don't know what the goal is to be reached this year.

For those who don't know or don't remember (I've told this story several times here, but it never hurts to repeat it), my cerebral palsy was discovered at the first AACD, in São Paulo, in 1974 (she was born in 1950). Pati also underwent physical therapy at the headquarters here in Porto Alegre and got her wheelchairs through AACD. For that, I owe this debt of gratitude and, every year, I contribute and promote the campaign with great pleasure.

AACD patients will certainly be grateful. For those who want to follow AACD and Telethon on social media, just follow: @aacdoficial and @teletonoficial.

German:

Meine Freunde, am 8. und 9. November werden wir auf SBT einen weiteren Telethon zur Unterstützung der AACD (Association for Assistance to Children with Disabilities) veranstalten. Es ist die 27. Kampagne. Und es wird der erste Telethon nach Silvio Santos‘ Tod und Elianas Wechsel zu Globo sein. Zwar hat der Moderator seit 2019 nicht mehr am Telethon teilgenommen, aber dieses Jahr werden ihm sicherlich Ehrungen zuteil. Schließlich war es Silvio, der SBT die Türen öffnete, um den Fernsehmarathon auszurichten. Loirinha hat ihre Teilnahme garantiert.

Spenden können jetzt mit den PIX-Schlüsseln getätigt werden: doeteleton@aacd.org.br, per Telefon (11) 9 4311-0144 und auf der Website https://www.teleton.org.br/. Ich weiß immer noch nicht, was das Ziel ist, dieses Jahr zu erreichen.

Für diejenigen, die es immer noch nicht wissen oder sich nicht daran erinnern (ich habe diese Geschichte hier schon mehrmals erzählt, aber es schadet nie, sie zu wiederholen): Meine Zerebralparese wurde 1974 beim ersten AACD dort in São Paulo entdeckt ( sie wurde 1950 geboren). Pati unterzog sich auch einer Physiotherapie in der Zentrale hier in Porto Alegre und bekam ihre Rollstühle über AACD. Aus diesem Grund bin ich zu großem Dank verpflichtet und leiste jedes Jahr aufs Neue meinen Beitrag und fördere die Kampagne mit größter Freude.

AACD-Patienten werden es Ihnen sicherlich danken. Für diejenigen, die AACD und Telethon in den sozialen Medien verfolgen möchten. Folgen Sie einfach: @aacdoficial und @teletonoficial.

Ukrainian: 

Друзі, 8 і 9 листопада у нас на SBT буде ще один телемарафон на допомогу AACD (Асоціація допомоги дітям з обмеженими можливостями). Це вже 27-ма кампанія. І це буде перший телемарафон після смерті Сільвіо Сантоса та переходу Еліани в Globo. Щоправда, ведучий не був на телемарафоні з 2019 року, але цього року йому обов’язково віддадуть шану. Зрештою, саме Сільвіо відкрив двері SBT для проведення телевізійного марафону. Участь Лойріньї гарантована.

Тепер можна робити пожертви за допомогою ключів PIX: doeteleton@aacd.org.br, за телефоном (11) 9 4311-0144 і на веб-сайті https://www.teleton.org.br/. Я ще не знаю, якої мети ставлю перед собою цього року.

Для тих, хто ще не знає або не пам’ятає (я розповідав цю історію кілька разів тут, але ніколи не завадить повторити), мій церебральний параліч був виявлений на першому AACD там, у Сан-Паулу, у 1974 році ( вона народилася в 1950 році). Паті також пройшла фізіотерапію в штаб-квартирі тут, у Порту-Алегрі, і отримала свої інвалідні візки через AACD. З цієї причини я в боргу за цю вдячність і щороку я з великим задоволенням сприяю та просуваю кампанію.

Пацієнти AACD неодмінно будуть вам вдячні. Для тих, хто хоче стежити за AACD і Telethon у соціальних мережах. просто підпишіться: @aacdoficial і @teletonoficial.

Spanish:

Amigos míos, los días 8 y 9 de noviembre tendremos, en SBT, otra Teletón para ayudar a la AACD (Asociación de Asistencia a Niños con Discapacidad). Es la campaña número 27. Y será la primera Teletón después de la muerte de Silvio Santos y el paso de Eliana a Globo. Es cierto que el presentador no asiste a la Teletón desde 2019, pero seguro que este año se le rendirán homenajes. Después de todo, fue Silvio quien abrió las puertas de SBT para presentar el maratón televisivo. Loirinha tiene su participación asegurada.

Las donaciones ahora se pueden realizar utilizando las claves PIX: doeteleton@aacd.org.br, por teléfono (11) 9 4311-0144 y en el sitio web https://www.teleton.org.br/. Todavía no sé cuál es el objetivo a alcanzar este año.

Para aquellos que todavía no saben, o no recuerdan (he contado esta historia varias veces aquí pero nunca está de más repetir), mi parálisis cerebral fue descubierta en la primera AACD, allá en São Paulo, en 1974 ( ella nació en 1950). Pati también hizo fisioterapia en la sede aquí en Porto Alegre y consiguió sus sillas de ruedas a través de la AACD. Por eso tengo esta deuda de agradecimiento y, cada año, contribuyo y promociono la campaña con el mayor placer.

Los pacientes de AACD seguramente se lo agradecerán. Para quienes quieran seguir a la AACD y la Teletón en las redes sociales. solo sigue: @aacdoficial y @teletonoficial.

Italian:

Amici miei, l'8 e il 9 novembre avremo, su SBT, un altro Telethon per aiutare l'AACD (Associazione per l'Assistenza ai Bambini con Disabilità). È la 27a campagna. E sarà il primo Telethon dopo la morte di Silvio Santos e il passaggio di Eliana a Globo. È vero che il conduttore non frequenta Telethon dal 2019, ma quest'anno gli verranno sicuramente tributati degli omaggi. Del resto è stato Silvio ad aprire le porte della SBT per condurre la maratona televisiva. Loirinha ha la sua partecipazione garantita.

Le donazioni possono ora essere effettuate utilizzando le chiavi PIX: doeteleton@aacd.org.br, per telefono (11) 9 4311-0144 e sul sito https://www.teleton.org.br/. Non so ancora quale sia l’obiettivo da raggiungere quest’anno.

Per quelli che ancora non lo sanno, o non ricordano (ho raccontato questa storia più volte qui ma non fa mai male ripeterla), la mia paralisi cerebrale fu scoperta al primo AACD, lì a San Paolo, nel 1974 ( è nata nel 1950). Pati è stata anche sottoposta a fisioterapia presso la sede qui a Porto Alegre e ha ottenuto la sua sedia a rotelle tramite AACD. Per questo motivo ho questo debito di gratitudine e, ogni anno, contribuisco e promuovo la campagna con il più grande piacere.

I pazienti con AACD ti ringrazieranno sicuramente. Per chi vuole seguire AACD e Telethon sui social. basta seguire: @aacdoficial e @teletonoficial.

French:

Mes amis, les 8 et 9 novembre, nous aurons, sur SBT, un autre Téléthon pour aider l'AACD (Association d'Aide aux Enfants Handicapés). C'est la 27ème campagne. Et ce sera le premier Téléthon après la mort de Silvio Santos et le déménagement d'Eliana à Globo. Il est vrai que le présentateur n'a pas assisté au Téléthon depuis 2019, mais des hommages lui seront certainement rendus cette année. Après tout, c'est Silvio qui a ouvert les portes de SBT pour animer le marathon télévisé. Loirinha a sa participation garantie.

Les dons peuvent désormais être effectués en utilisant les clés PIX : doeteleton@aacd.org.br, par téléphone (11) 9 4311-0144 et sur le site https://www.teleton.org.br/. Je ne sais toujours pas quel est l'objectif à atteindre cette année.

Pour ceux qui ne le savent pas encore, ou ne s'en souviennent pas (j'ai raconté cette histoire plusieurs fois ici mais ça ne fait jamais de mal de la répéter), ma paralysie cérébrale a été découverte lors du premier AACD, là-bas à São Paulo, en 1974 ( elle est née en 1950). Pati a également suivi une physiothérapie au siège ici à Porto Alegre et a obtenu ses fauteuils roulants via l'AACD. C’est pour cette raison que je dois cette gratitude et, chaque année, je contribue et promeut la campagne avec le plus grand plaisir.

Les patients AACD vous remercieront certainement. Pour ceux qui souhaitent suivre l'AACD et le Téléthon sur les réseaux sociaux. suivez simplement : @aacdoficial et @teletonoficial.

Chinese:

我的朋友们，11 月 8 日至 9 日，我们将在 SBT 上举办另一场电视马拉松，以帮助 AACD（残疾儿童援助协会）。这是第27次活动。这将是西尔维奥·桑托斯去世和埃利安娜搬到环球报后的第一场电视马拉松。确实，这位主持人自 2019 年以来就没有参加过 Telethon，但今年肯定会向他致敬。毕竟，是 Silvio 打开了 SBT 的大门，主办了电视马拉松比赛。洛伊里尼亚的参与是有保证的。

现在可以使用 PIX 键进行捐款：doeteleton@aacd.org.br、电话 (11) 9 4311-0144 和网站 https://www.teleton.org.br/。我仍然不知道今年的目标是什么。

对于那些仍然不知道或不记得的人（我已经在这里多次讲过这个故事，但重复一遍总没有坏处），我的脑瘫是在 1974 年圣保罗的第一届 AACD 中被发现的（她出生于 1950 年）。 Pati 还在阿雷格里港总部接受了物理治疗，并通过 AACD 获得了轮椅。因此，我深表感激，每年我都会非常高兴地为这项活动做出贡献并推动这项活动。

AACD 患者一定会感谢您。适合那些想在社交媒体上关注 AACD 和 Telethon 的人。只需关注：@aacdoficial 和 @teletoficial。