Sonho Grande

Meus Amigos, livro que não gosto, eu também resenho aqui pra vocês.  Não que esse livro seja ruim. Está muito bem escrito. Mas o assunto não bate com meu estilo de vida. "Sonho grande: Como Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira revolucionaram o capitalismo brasileiro e conquistaram o mundo" (título enorme, né?). A obra foi escrita por Cristiane Correa e saiu pela Editora Primeira Pessoa. 

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira ergueram, em pouco mais de quatro décadas, o maior império da história do capitalismo brasileiro e ganharam uma projeção sem precedentes no cenário mundial. Nos últimos cinco anos eles compraram nada menos que três marcas americanas conhecidas globalmente: Budweiser, Burger King e Heinz. Tudo isso na mais absoluta discrição, esforçando-se para ficar longe dos holofotes. A fórmula de gestão que desenvolveram, seguida com fervor por seus funcionários, se baseia em meritocracia, simplicidade e busca incessante por redução de custos. Uma cultura tão eficiente quanto implacável, em que não há espaço para o desempenho medíocre. Por outro lado, quem traz resultados excepcionais tem a chance de se tornar sócio de suas companhias e fazer fortuna. Sonho grande é o relato detalhado dos bastidores da trajetória desses empresários desde a fundação do banco Garantia, nos anos 70, até os dias de hoje.

Como eu escrevi no primeiro páragrafo, o meu estilo de vida é muito diferente dos empresários protagonistas da obra. Esses caras priorizam o trabalho; a empresa, o lucro. Parece que só pensam nisso. Inclusive, há passagens no livro em que eles criticam funcionários por não ficarem mais tempo na empresa trabalhando. Eu respeito muito o empreendedorismo, gostaria de ter esse perfil e acho que isso deveria ser mais incentivado na população. Mas, para mim, não serve. Não tenho esse amor todo por trabalho. Eu prefiro curtir e valorizar mais a vida.  

English:

My friends, I also review a book that I don't like. Not that this book is bad. It's very well written. But the subject doesn't fit my lifestyle. "Sonho grande: Como Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira revolucionam o capitalismo brasileiro e conquistaram o mundo" (a long title, right?). The book was written by Cristiane Correa and published by Editora Primeira Pessoa.

In just over four decades, Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles and Beto Sicupira built the largest empire in the history of Brazilian capitalism and gained unprecedented prominence on the world stage. In the last five years, they have bought no less than three globally known American brands: Budweiser, Burger King and Heinz. All of this with the utmost discretion, striving to stay out of the spotlight. The management formula they developed, followed fervently by their employees, is based on meritocracy, simplicity and the relentless pursuit of cost reduction. A culture that is as efficient as it is ruthless, where there is no room for mediocre performance. On the other hand, those who achieve exceptional results have the chance to become partners in their companies and make a fortune. Soho grande is a detailed account of the behind-the-scenes journey of these entrepreneurs from the founding of Banco Garantia in the 1970s to the present day.

As I wrote in the first paragraph, my lifestyle is very different from that of the entrepreneurs who are the protagonists of the book. These guys prioritize work; the company, profit. It seems that's all they think about. In fact, there are passages in the book where they criticize employees for not staying longer at the company working. I respect entrepreneurship a lot, I would like to have that profile and I think it should be more encouraged among the population. But, for me, it doesn't work. I don't have that much love for work. I prefer to enjoy and value life more.

German:

Meine Freunde, ein Buch, das mir nicht gefällt, ich rezensiere es auch hier für euch. Nicht, dass dieses Buch schlecht wäre. Es ist sehr gut geschrieben. Aber das Thema passt nicht zu meinem Lebensstil. „Großer Traum: Wie Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles und Beto Sicupira den brasilianischen Kapitalismus revolutionierten und die Welt eroberten“ (riesiger Titel, oder?). Das Werk wurde von Cristiane Correa geschrieben und von Editora Primeira Pessoa veröffentlicht.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles und Beto Sicupira bauten in etwas mehr als vier Jahrzehnten das größte Imperium in der Geschichte des brasilianischen Kapitalismus auf und erlangten einen beispiellosen Vorsprung auf der Weltbühne. In den letzten fünf Jahren haben sie nicht weniger als drei weltweit bekannte amerikanische Marken gekauft: Budweiser, Burger King und Heinz. All dies geschieht in absoluter Diskretion und unter der Bemühung, nicht im Rampenlicht zu stehen. Die von ihnen entwickelte und von ihren Mitarbeitern leidenschaftlich befolgte Managementformel basiert auf Leistungsprinzip, Einfachheit und der unaufhörlichen Suche nach Kostensenkungen. Eine ebenso effiziente wie rücksichtslose Kultur, in der es keinen Platz für mittelmäßige Leistungen gibt. Wer hingegen außergewöhnliche Ergebnisse bringt, hat die Chance, Teilhaber seines Unternehmens zu werden und ein Vermögen zu verdienen. Big Dream ist ein detaillierter Blick hinter die Kulissen der Entwicklung dieser Unternehmer seit der Gründung der Banco Garantia in den 1970er Jahren bis heute.

Wie ich im ersten Absatz geschrieben habe, unterscheidet sich mein Lebensstil stark von dem der Geschäftsleute, die die Protagonisten des Werks sind. Diese Leute priorisieren die Arbeit; das Unternehmen, der Gewinn. Es scheint, als wäre das alles, woran sie denken. Tatsächlich gibt es Passagen in dem Buch, in denen sie Mitarbeiter dafür kritisieren, dass sie nicht mehr Zeit im Unternehmen verbringen. Ich respektiere Unternehmertum sehr, dieses Profil hätte ich gerne und finde, dass dies in der Bevölkerung stärker gefördert werden sollte. Aber bei mir funktioniert es nicht. Ich habe nicht so viel Liebe zur Arbeit. Ich bevorzuge es, das Leben mehr zu genießen und wertzuschätzen.

Ukrainian:

Друзі мої, книга, яка мені не подобається, я також переглядаю її тут для вас. Не те, щоб ця книга погана. Це дуже добре написано. Але ця тема не вписується в мій спосіб життя. «Велика мрія: як Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес і Бето Сікупіра революціонізували бразильський капіталізм і підкорили світ» (велика назва, чи не так?). Твір був написаний Крістіаном Корреа та опублікований Editora Primeira Pessoa.

Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес і Бето Сікупіра побудували лише за чотири десятиліття найбільшу імперію в історії бразильського капіталізму та отримали безпрецедентну проекцію на світовій арені. За останні п'ять років вони придбали не менше трьох всесвітньо відомих американських брендів: Budweiser, Burger King і Heinz. Все це в абсолютному розсуді, намагаючись залишатися подалі від уваги. Формула управління, яку вони розробили, і її працівники палко дотримуються, базується на меритократії, простоті та постійному пошуку зниження витрат. Культура настільки ж ефективна, як і безжальна, в якій немає місця для посередніх результатів. З іншого боку, ті, хто приносить виняткові результати, мають шанс стати партнерами в своїх компаніях і заробити статок. «Велика мрія» — це детальна закулісна розповідь про траєкторію цих підприємців з моменту заснування Banco Garantia у 1970-х роках і до наших днів.

Як я писав у першому абзаці, мій спосіб життя сильно відрізняється від бізнесменів-героїв твору. Ці хлопці віддають пріоритет роботі; компанія, прибуток. Здається, вони тільки про це думають. Фактично, у книзі є уривки, в яких вони критикують працівників за те, що вони не витрачають більше часу на роботу в компанії. Я дуже поважаю підприємництво, я хотів би мати такий профіль і вважаю, що це потрібно більше заохочувати серед населення. Але для мене це не працює. У мене немає такої любові до роботи. Я вважаю за краще насолоджуватися і більше цінувати життя.

Russian:

«Мои друзья», книга, которая мне не нравится, я также делаю обзор ее здесь для вас. Не то чтобы эта книга плохая. Это очень хорошо написано. Но эта тема не соответствует моему образу жизни. «Большая мечта: как Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес и Бето Сикупира произвели революцию в бразильском капитализме и завоевали мир» (огромное название, правда?). Работа была написана Кристианом Корреа и опубликована Editora Primeira Pessoa.

Хорхе Пауло Леманн, Марсель Теллес и Бето Сикупира всего за четыре десятилетия построили крупнейшую империю в истории бразильского капитализма и получили беспрецедентное влияние на мировой арене. За последние пять лет они приобрели не менее трех всемирно известных американских брендов: Budweiser, Burger King и Heinz. Все это происходит по полной конфиденциальности, стараясь оставаться в стороне от внимания. Формула управления, которую они разработали и которой ревностно следуют их сотрудники, основана на меритократии, простоте и постоянном поиске снижения затрат. Культура, столь же эффективная, но и безжалостная, в которой нет места посредственному результату. С другой стороны, те, кто добивается исключительных результатов, имеют шанс стать партнерами своих компаний и заработать состояние. «Большая мечта» представляет собой подробный закулисный отчет о траектории развития этих предпринимателей с момента основания Banco Garantia в 1970-х годах до наших дней.

Как я писал в первом абзаце, мой образ жизни сильно отличается от образа жизни бизнесменов, главных героев произведения. Эти ребята отдают приоритет работе; компания, прибыль. Кажется, это все, о чем они думают. На самом деле в книге есть отрывки, в которых они критикуют сотрудников за то, что они не проводят больше времени, работая в компании. Я очень уважаю предпринимательство, мне бы хотелось иметь такой профиль и считаю, что это следует больше поощрять среди населения. Но для меня это не работает. У меня нет такой большой любви к работе. Я предпочитаю больше наслаждаться и ценить жизнь.

Spanish:

Amigos míos, un libro que no me gusta, también lo reseño aquí para ustedes. No es que este libro sea malo. Está muy bien escrito. Pero el tema no encaja con mi estilo de vida. "Gran sueño: Cómo Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles y Beto Sicupira revolucionaron el capitalismo brasileño y conquistaron el mundo" (título enorme, ¿no?). La obra fue escrita por Cristiane Correa y publicada por la Editora Primeira Pessoa.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles y Beto Sicupira construyeron, en poco más de cuatro décadas, el mayor imperio de la historia del capitalismo brasileño y obtuvieron una proyección sin precedentes en el escenario mundial. En los últimos cinco años han comprado nada menos que tres marcas estadounidenses mundialmente conocidas: Budweiser, Burger King y Heinz. Todo ello con absoluta discreción, esforzándose por mantenerse fuera de los focos. La fórmula de gestión que desarrollaron, seguida fervientemente por sus empleados, se basa en la meritocracia, la sencillez y la búsqueda incesante de la reducción de costes. Una cultura tan eficiente como despiadada, en la que no hay lugar para desempeños mediocres. Por otro lado, aquellos que obtienen resultados excepcionales tienen la oportunidad de convertirse en socios de sus empresas y hacer una fortuna. Big Dream es un relato detallado detrás de escena de la trayectoria de estos emprendedores desde la fundación del Banco Garantia, en la década de 1970, hasta la actualidad.

Como escribí en el primer párrafo, mi estilo de vida es muy diferente al de los empresarios protagonistas de la obra. Estos muchachos priorizan el trabajo; la empresa, el beneficio. Parece que eso es todo en lo que piensan. De hecho, hay pasajes del libro en los que critican a los empleados por no dedicar más tiempo a trabajar en la empresa. Respeto mucho el emprendimiento, me gustaría tener este perfil y creo que se debería incentivar más esto entre la población. Pero para mí no funciona. No tengo mucho amor por el trabajo. Prefiero disfrutar y valorar más la vida.

French:

Mes amis, un livre que je n'aime pas, je le critique aussi ici pour vous. Non pas que ce livre soit mauvais. C'est très bien écrit. Mais le sujet ne correspond pas à mon style de vie. "Grand rêve : Comment Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles et Beto Sicupira ont révolutionné le capitalisme brésilien et conquis le monde" (titre énorme, non ?). L'ouvrage a été écrit par Cristiane Correa et publié par Editora Primeira Pessoa.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles et Beto Sicupira ont construit, en un peu plus de quatre décennies, le plus grand empire de l'histoire du capitalisme brésilien et ont acquis une projection sans précédent sur la scène mondiale. Au cours des cinq dernières années, ils ont racheté pas moins de trois marques américaines mondialement connues : Budweiser, Burger King et Heinz. Tout cela dans une discrétion absolue, en s'efforçant de rester à l'écart des projecteurs. La formule de gestion qu'ils ont développée, suivie avec ferveur par leurs salariés, repose sur la méritocratie, la simplicité et la recherche incessante de réduction des coûts. Une culture aussi efficace qu’impitoyable, dans laquelle il n’y a pas de place pour des performances médiocres. En revanche, ceux qui apportent des résultats exceptionnels ont la chance de devenir partenaires de leur entreprise et de faire fortune. Big Dream est un récit détaillé des coulisses de la trajectoire de ces entrepreneurs depuis la création de Banco Garantia, dans les années 1970, jusqu'à nos jours.

Comme je l'ai écrit dans le premier paragraphe, mon style de vie est très différent de celui des hommes d'affaires protagonistes de l'œuvre. Ces gars-là donnent la priorité au travail ; l'entreprise, le bénéfice. On dirait que c'est tout ce à quoi ils pensent. En fait, il y a des passages dans le livre dans lesquels ils reprochent aux employés de ne pas consacrer plus de temps à travailler dans l'entreprise. Je respecte beaucoup l'entrepreneuriat, j'aimerais avoir ce profil et je pense que cela devrait être davantage encouragé auprès de la population. Mais pour moi, ça ne marche pas. Je n’aime pas tellement le travail. Je préfère profiter et valoriser davantage la vie.

Italian:

Amici miei, un libro che non mi piace, ve lo recensisco anche qui. Non che questo libro sia brutto. E' scritto molto bene. Ma l'argomento non si adatta al mio stile di vita. "Grande sogno: come Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira hanno rivoluzionato il capitalismo brasiliano e conquistato il mondo" (titolo enorme, vero?). L'opera è stata scritta da Cristiane Correa e pubblicata da Editora Primeira Pessoa.

Jorge Paulo Lemann, Marcel Telles e Beto Sicupira costruirono, in poco più di quattro decenni, il più grande impero nella storia del capitalismo brasiliano e ottennero una proiezione senza precedenti sulla scena mondiale. Negli ultimi cinque anni hanno acquistato ben tre marchi americani conosciuti in tutto il mondo: Budweiser, Burger King e Heinz. Il tutto con assoluta discrezione, sforzandosi di restare fuori dai riflettori. La formula gestionale da loro sviluppata, seguita con fervore dai propri dipendenti, è basata sulla meritocrazia, sulla semplicità e sulla incessante ricerca della riduzione dei costi. Una cultura tanto efficiente quanto spietata, nella quale non c’è spazio per performance mediocri. Chi invece porta risultati eccezionali ha la possibilità di diventare socio della propria azienda e fare fortuna. Big Dream è un resoconto dettagliato dietro le quinte del percorso di questi imprenditori dalla fondazione di Banco Garantia, negli anni '70, fino ai giorni nostri.

Come ho scritto nel primo paragrafo, il mio stile di vita è molto diverso da quello degli imprenditori protagonisti dell'opera. Questi ragazzi danno priorità al lavoro; l'azienda, il profitto. Sembra che pensino solo a quello. Ci sono infatti passaggi del libro in cui si criticano i dipendenti perché non trascorrono più tempo lavorando in azienda. Rispetto molto l'imprenditorialità, mi piacerebbe avere questo profilo e penso che questo dovrebbe essere maggiormente incentivato tra la popolazione. Ma per me non funziona. Non ho così tanto amore per il lavoro. Preferisco godermi e valorizzare di più la vita.

Chinese:

我的朋友们，一本我不喜欢的书，我也在这里给你们评论一下。 并不是说这本书不好。写得很好。但这个主题不适合我的生活方式。 “伟大的梦想：豪尔赫·保罗·莱曼、马塞尔·泰勒斯和贝托·西库皮拉如何彻底改变巴西资本主义并征服世界”（标题很大，对吧？）。该作品由 Cristiane Correa 撰写，由 Editora Primeira Pessoa 出版。

豪尔赫·保罗·莱曼、马塞尔·泰勒斯和贝托·西库皮拉在短短四十年的时间里建立了巴西资本主义历史上最大的帝国，并在世界舞台上获得了前所未有的影响力。在过去的五年里，他们购买了不少于三个全球知名的美国品牌：百威、汉堡王和亨氏。所有这一切都是绝对谨慎的，努力远离聚光灯。他们制定的管理模式受到员工的热烈追随，其基础是精英管理、简单性和不断寻求降低成本。这是一种既高效又残酷的文化，不允许表现平庸。另一方面，那些取得优异成绩的人有机会成为公司的合伙人并发财。 《大梦想》详细记录了这些企业家自 20 世纪 70 年代 Garantia 银行成立至今的幕后轨迹。

正如我在第一段中所写，我的生活方式与作品中的商人主角有很大不同。这些人优先考虑工作；公司，利润。看来他们只想的就是这些。事实上，书中有一些段落批评员工没有花更多时间在公司工作。我非常尊重创业精神，我希望拥有这样的形象，我认为这应该在人们中得到更多鼓励。但对我来说，这不起作用。我对工作没有那么大的热爱。我更喜欢享受和珍惜生活。

Histórias de Canções: Tom Jobim

Meus Amigos, vou confessar que não gosto muito de bossa nova (acho muito monótona) mas vocês sabem que não resisto a uma boa história. Esse livro de Wagner Homem e Luiz Roberto Oliveira é uma biografia de Tom Jobim mas é uma biografia diferente. Os autores deram um carinho especial às músicas e aos discos de Tom. A obra saiu, já há alguns anos, pela Editora Leya. 
É um livro de fácil leitura, com capítulos curtos e muitas descrições dos discos e as letras das canções. Os autores também contextualizam as épocas da carreira de Tom. Você fica sabendo detalhes das canções Garota de Ipanema e Wave, por exemplo. A amizade com Frank Sinatra é contada em minúcias. Os problemas com a ditadura; os festivais; as músicas de novelas, tudo isso é contado no livro. 

Para quem gosta de bossa nova e de Tom Jobim, é uma ótima pedida. Para as outras pessoas, é uma história bem contada. 

English:

My friends, I must confess that I don't really like bossa nova (I find it very boring), but you know that I can't resist a good story. This book by Wagner Homem and Luiz Roberto Oliveira is a biography of Tom Jobim, but it's a different kind of biography. The authors gave special care to Tom's music and albums. The book was published a few years ago by Editora Leya.

It's an easy-to-read book, with short chapters and many descriptions of the albums and the lyrics of the songs. The authors also contextualize the periods of Tom's career. You learn details about the songs Garota de Ipanema and Wave, for example. His friendship with Frank Sinatra is told in detail. The problems with the dictatorship; the festivals; the songs from soap operas, all of this is told in the book.

For those who like bossa nova and Tom Jobim, it's a great choice. For everyone else, it's a well-told story.

German:

Meine Freunde, ich gebe zu, dass ich Bossa Nova nicht wirklich mag (ich finde es sehr eintönig), aber ihr wisst, dass ich einer guten Geschichte nicht widerstehen kann. Dieses Buch von Wagner Homem und Luiz Roberto Oliveira ist eine Biografie von Tom Jobim, aber es ist eine andere Biografie. Besonderes Augenmerk legten die Autoren auf Toms Lieder und Alben. Das Werk wurde vor einigen Jahren von Editora Leya veröffentlicht.

Es ist ein leicht zu lesendes Buch mit kurzen Kapiteln und vielen Beschreibungen der Alben und Songtexte. Die Autoren kontextualisieren auch die Phasen von Toms Karriere. Sie erfahren beispielsweise Details zu den Liedern Garota de Ipanema und Wave. Die Freundschaft mit Frank Sinatra wird ausführlich erzählt. Die Probleme mit der Diktatur; die Feste; die Seifenopernlieder, all das wird in dem Buch erzählt.

Für diejenigen, die Bossa Nova und Tom Jobim mögen, ist es eine gute Wahl. Für andere ist es eine gut erzählte Geschichte.

Ukrainian:

Друзі, зізнаюся, я не дуже люблю боса-нову (я вважаю її дуже одноманітною), але ви знаєте, що я не можу встояти перед гарною історією. Ця книга Вагнера Хомема та Луїса Роберто Олівейри є біографією Тома Жобіма, але це інша біографія. Автори приділили особливу увагу пісням і альбомам Тома, виданим кілька років тому у видавництві Editora Leya.

Це легка для читання книга з короткими розділами та великою кількістю описів альбомів і текстів пісень. Автори також контекстуалізують періоди творчості Тома Ви дізнаєтесь подробиці про пісні Garota de Ipanema та Wave, наприклад. Детально розповідається про дружбу з Френком Сінатрою. Проблеми з диктатурою; фестивалі; пісні мильних опер, про все це розповідається в книзі.

Для тих, хто любить боса-нову та Тома Жобіма, це чудовий вибір. Для інших людей це добре розказана історія.

Russian:

Друзья мои, признаюсь, я не очень люблю босса-нову (нахожу ее очень однообразной), но вы знаете, что я не могу устоять перед хорошей историей. Эта книга Вагнера Хомема и Луиса Роберто Оливейры представляет собой биографию Тома Жобима, но это другая биография. Особое внимание авторы уделили песням и альбомам Тома. Произведение было опубликовано несколько лет назад редакцией Леи.

Это легко читаемая книга с короткими главами и множеством описаний альбомов и текстов песен. Авторы также контекстуализируют периоды карьеры Тома. Например, вы узнаете подробности о песнях Garota de Ipanema и Wave. Подробно рассказана дружба с Фрэнком Синатрой. Проблемы с диктатурой; фестивали; песни из мыльных опер, обо всем этом рассказывается в книге.

Для тех, кто любит боссанову и Тома Жобима, это отличный выбор. Для других это хорошо рассказанная история.

Spanish:

Amigos míos, os confieso que no me gusta mucho la bossa nova (la encuentro muy monótona) pero ya sabéis que no puedo resistirme a una buena historia. Este libro de Wagner Homem y Luiz Roberto Oliveira es una biografía de Tom Jobim pero es una biografía diferente. Los autores prestaron especial atención a las canciones y álbumes de Tom. La obra fue publicada hace unos años por la Editora Leya.

Es un libro fácil de leer, con capítulos cortos y muchas descripciones de los álbumes y letras de las canciones. Los autores también contextualizan los períodos de la carrera de Tom. Conoces detalles sobre las canciones Garota de Ipanema y Wave, por ejemplo. Se cuenta en detalle la amistad con Frank Sinatra. Los problemas con la dictadura; las fiestas; las canciones de telenovela, todo esto está contado en el libro.

Para aquellos a los que les gusta la bossa nova y Tom Jobim, es una gran elección. Para otras personas, es una historia bien contada.

Italian:

Amici miei, vi confesso che la bossa nova non mi piace particolarmente (la trovo molto monotona) ma sapete che non so resistere ad una bella storia. Questo libro di Wagner Homem e Luiz Roberto Oliveira è una biografia di Tom Jobim ma è una biografia diversa. Gli autori hanno dedicato particolare attenzione alle canzoni e agli album di Tom. Il lavoro è stato pubblicato qualche anno fa dalla Editora Leya.

È un libro di facile lettura, con capitoli brevi e molte descrizioni degli album e dei testi delle canzoni. Gli autori contestualizzano anche i periodi della carriera di Tom. Si apprendono dettagli sulle canzoni Garota de Ipanema e Wave, per esempio. L'amicizia con Frank Sinatra è raccontata nei dettagli. I problemi con la dittatura; le feste; le canzoni della soap opera, tutto questo è raccontato nel libro.

Per coloro che amano la bossa nova e Tom Jobim, è un'ottima scelta. Per altri è una storia ben raccontata.

 

French:

Mes amis, je vous avoue que je n'aime pas trop la bossa nova (je trouve ça très monotone) mais vous savez que je ne résiste pas à une bonne histoire. Ce livre de Wagner Homem et Luiz Roberto Oliveira est une biographie de Tom Jobim mais c'est une biographie différente. Les auteurs ont accordé un soin particulier aux chansons et aux albums de Tom. L'ouvrage a été publié il y a quelques années par Editora Leya.

C'est un livre facile à lire, avec des chapitres courts et de nombreuses descriptions des albums et des paroles des chansons. Les auteurs contextualisent également les périodes de la carrière de Tom. Vous apprenez des détails sur les chansons Garota de Ipanema et Wave, par exemple. L'amitié avec Frank Sinatra est racontée en détail. Les problèmes avec la dictature ; les fêtes ; les chansons du feuilleton, tout cela est raconté dans le livre.

Pour ceux qui aiment la bossa nova et Tom Jobim, c'est un excellent choix. Pour d'autres, c'est une histoire bien racontée.

Chinese:

我的朋友们，我承认我不太喜欢巴萨诺瓦（我觉得它很单调），但你知道我无法抗拒好故事。瓦格纳·霍姆和路易斯·罗伯托·奥利维拉合着的这本书是汤姆·若宾的传记，但又是另一本不同的传记。作者对汤姆的歌曲和专辑给予了特别的关注。该作品几年前由 Editora Leya 出版。

这是一本易于阅读的书，章节较短，并对专辑和歌词有大量描述。例如，作者还介绍了汤姆职业生涯的各个时期，您可以了解有关歌曲《Garota de Ipanema》和《Wave》的详细信息。详细讲述了与弗兰克·辛纳屈的友谊。独裁政权的问题；节日；肥皂剧歌曲，这一切都在书中讲述。

对于喜欢Bossa nova和Tom Jobim的人来说，这是一个不错的选择。对于其他人来说，这是一个很好的故事。

Teleton 2024

Meus Amigos, nos dias 8 e 9 de novembro, teremos, no SBT, mais um Teleton para ajudar a AACD (Associação de Assistência à Criança com Deficiência). É a 27ª campanha. E será o primeiro Teleton depois da morte do Silvio Santos e da ida de Eliana para a Globo. É verdade que o apresentador já não comparecia ao Teleton desde 2019 mas homenagens certamente serão prestadas a ele esse ano. Afinal, foi Silvio que abriu as portas do SBT para receber a maratona televisiva. Já a Loirinha tem a sua participação garantida.
As doações já podem ser feitas a partir de agora por meio das chaves PIX: doeteleton@aacd.org.br, pelo telefone (11) 9 4311-0144 e pelo site https://www.teleton.org.br/ . Ainda não sei qual é a meta a ser batida esse ano. 
Para quem ainda não sabe, ou não lembra (já contei essa história várias vezes aqui mas nunca é demais repetir), a minha paralisia cerebral foi descoberta na primeira AACD, lá em São Paulo, em 1974 (ela nasceu em 1950). A Pati também fez fisioterapia na sede aqui de Porto Alegre e conseguiu as suas cadeiras de rodas através da AACD. Por isso, tenho essa dívida de gratidão e, todo ano, contribuo e divulgo a campanha com o maior prazer. 

Os pacientes da AACD certamente agradecerão. Para quem quiser acompanhar a AACD e o Teleton nas redes sociais. é só seguir: @aacdoficial e @teletonoficial . 

English:

My friends, on November 8th and 9th, we will have another Telethon on SBT to help AACD (Association for Assistance to Children with Disabilities). This is the 27th campaign. And it will be the first Telethon after the death of Silvio Santos and Eliana's departure to Globo. It is true that the presenter had not attended the Telethon since 2019, but tributes will certainly be paid to him this year. After all, it was Silvio who opened the doors of SBT to host the television marathon. Loirinha has already guaranteed her participation.

Donations can now be made using PIX keys: doeteleton@aacd.org.br, by phone (11) 9 4311-0144 and on the website https://www.teleton.org.br/ . I still don't know what the goal is to be reached this year.

For those who don't know or don't remember (I've told this story several times here, but it never hurts to repeat it), my cerebral palsy was discovered at the first AACD, in São Paulo, in 1974 (she was born in 1950). Pati also underwent physical therapy at the headquarters here in Porto Alegre and got her wheelchairs through AACD. For that, I owe this debt of gratitude and, every year, I contribute and promote the campaign with great pleasure.

AACD patients will certainly be grateful. For those who want to follow AACD and Telethon on social media, just follow: @aacdoficial and @teletonoficial.

German:

Meine Freunde, am 8. und 9. November werden wir auf SBT einen weiteren Telethon zur Unterstützung der AACD (Association for Assistance to Children with Disabilities) veranstalten. Es ist die 27. Kampagne. Und es wird der erste Telethon nach Silvio Santos‘ Tod und Elianas Wechsel zu Globo sein. Zwar hat der Moderator seit 2019 nicht mehr am Telethon teilgenommen, aber dieses Jahr werden ihm sicherlich Ehrungen zuteil. Schließlich war es Silvio, der SBT die Türen öffnete, um den Fernsehmarathon auszurichten. Loirinha hat ihre Teilnahme garantiert.

Spenden können jetzt mit den PIX-Schlüsseln getätigt werden: doeteleton@aacd.org.br, per Telefon (11) 9 4311-0144 und auf der Website https://www.teleton.org.br/. Ich weiß immer noch nicht, was das Ziel ist, dieses Jahr zu erreichen.

Für diejenigen, die es immer noch nicht wissen oder sich nicht daran erinnern (ich habe diese Geschichte hier schon mehrmals erzählt, aber es schadet nie, sie zu wiederholen): Meine Zerebralparese wurde 1974 beim ersten AACD dort in São Paulo entdeckt ( sie wurde 1950 geboren). Pati unterzog sich auch einer Physiotherapie in der Zentrale hier in Porto Alegre und bekam ihre Rollstühle über AACD. Aus diesem Grund bin ich zu großem Dank verpflichtet und leiste jedes Jahr aufs Neue meinen Beitrag und fördere die Kampagne mit größter Freude.

AACD-Patienten werden es Ihnen sicherlich danken. Für diejenigen, die AACD und Telethon in den sozialen Medien verfolgen möchten. Folgen Sie einfach: @aacdoficial und @teletonoficial.

Ukrainian: 

Друзі, 8 і 9 листопада у нас на SBT буде ще один телемарафон на допомогу AACD (Асоціація допомоги дітям з обмеженими можливостями). Це вже 27-ма кампанія. І це буде перший телемарафон після смерті Сільвіо Сантоса та переходу Еліани в Globo. Щоправда, ведучий не був на телемарафоні з 2019 року, але цього року йому обов’язково віддадуть шану. Зрештою, саме Сільвіо відкрив двері SBT для проведення телевізійного марафону. Участь Лойріньї гарантована.

Тепер можна робити пожертви за допомогою ключів PIX: doeteleton@aacd.org.br, за телефоном (11) 9 4311-0144 і на веб-сайті https://www.teleton.org.br/. Я ще не знаю, якої мети ставлю перед собою цього року.

Для тих, хто ще не знає або не пам’ятає (я розповідав цю історію кілька разів тут, але ніколи не завадить повторити), мій церебральний параліч був виявлений на першому AACD там, у Сан-Паулу, у 1974 році ( вона народилася в 1950 році). Паті також пройшла фізіотерапію в штаб-квартирі тут, у Порту-Алегрі, і отримала свої інвалідні візки через AACD. З цієї причини я в боргу за цю вдячність і щороку я з великим задоволенням сприяю та просуваю кампанію.

Пацієнти AACD неодмінно будуть вам вдячні. Для тих, хто хоче стежити за AACD і Telethon у соціальних мережах. просто підпишіться: @aacdoficial і @teletonoficial.

Spanish:

Amigos míos, los días 8 y 9 de noviembre tendremos, en SBT, otra Teletón para ayudar a la AACD (Asociación de Asistencia a Niños con Discapacidad). Es la campaña número 27. Y será la primera Teletón después de la muerte de Silvio Santos y el paso de Eliana a Globo. Es cierto que el presentador no asiste a la Teletón desde 2019, pero seguro que este año se le rendirán homenajes. Después de todo, fue Silvio quien abrió las puertas de SBT para presentar el maratón televisivo. Loirinha tiene su participación asegurada.

Las donaciones ahora se pueden realizar utilizando las claves PIX: doeteleton@aacd.org.br, por teléfono (11) 9 4311-0144 y en el sitio web https://www.teleton.org.br/. Todavía no sé cuál es el objetivo a alcanzar este año.

Para aquellos que todavía no saben, o no recuerdan (he contado esta historia varias veces aquí pero nunca está de más repetir), mi parálisis cerebral fue descubierta en la primera AACD, allá en São Paulo, en 1974 ( ella nació en 1950). Pati también hizo fisioterapia en la sede aquí en Porto Alegre y consiguió sus sillas de ruedas a través de la AACD. Por eso tengo esta deuda de agradecimiento y, cada año, contribuyo y promociono la campaña con el mayor placer.

Los pacientes de AACD seguramente se lo agradecerán. Para quienes quieran seguir a la AACD y la Teletón en las redes sociales. solo sigue: @aacdoficial y @teletonoficial.

Italian:

Amici miei, l'8 e il 9 novembre avremo, su SBT, un altro Telethon per aiutare l'AACD (Associazione per l'Assistenza ai Bambini con Disabilità). È la 27a campagna. E sarà il primo Telethon dopo la morte di Silvio Santos e il passaggio di Eliana a Globo. È vero che il conduttore non frequenta Telethon dal 2019, ma quest'anno gli verranno sicuramente tributati degli omaggi. Del resto è stato Silvio ad aprire le porte della SBT per condurre la maratona televisiva. Loirinha ha la sua partecipazione garantita.

Le donazioni possono ora essere effettuate utilizzando le chiavi PIX: doeteleton@aacd.org.br, per telefono (11) 9 4311-0144 e sul sito https://www.teleton.org.br/. Non so ancora quale sia l’obiettivo da raggiungere quest’anno.

Per quelli che ancora non lo sanno, o non ricordano (ho raccontato questa storia più volte qui ma non fa mai male ripeterla), la mia paralisi cerebrale fu scoperta al primo AACD, lì a San Paolo, nel 1974 ( è nata nel 1950). Pati è stata anche sottoposta a fisioterapia presso la sede qui a Porto Alegre e ha ottenuto la sua sedia a rotelle tramite AACD. Per questo motivo ho questo debito di gratitudine e, ogni anno, contribuisco e promuovo la campagna con il più grande piacere.

I pazienti con AACD ti ringrazieranno sicuramente. Per chi vuole seguire AACD e Telethon sui social. basta seguire: @aacdoficial e @teletonoficial.

French:

Mes amis, les 8 et 9 novembre, nous aurons, sur SBT, un autre Téléthon pour aider l'AACD (Association d'Aide aux Enfants Handicapés). C'est la 27ème campagne. Et ce sera le premier Téléthon après la mort de Silvio Santos et le déménagement d'Eliana à Globo. Il est vrai que le présentateur n'a pas assisté au Téléthon depuis 2019, mais des hommages lui seront certainement rendus cette année. Après tout, c'est Silvio qui a ouvert les portes de SBT pour animer le marathon télévisé. Loirinha a sa participation garantie.

Les dons peuvent désormais être effectués en utilisant les clés PIX : doeteleton@aacd.org.br, par téléphone (11) 9 4311-0144 et sur le site https://www.teleton.org.br/. Je ne sais toujours pas quel est l'objectif à atteindre cette année.

Pour ceux qui ne le savent pas encore, ou ne s'en souviennent pas (j'ai raconté cette histoire plusieurs fois ici mais ça ne fait jamais de mal de la répéter), ma paralysie cérébrale a été découverte lors du premier AACD, là-bas à São Paulo, en 1974 ( elle est née en 1950). Pati a également suivi une physiothérapie au siège ici à Porto Alegre et a obtenu ses fauteuils roulants via l'AACD. C’est pour cette raison que je dois cette gratitude et, chaque année, je contribue et promeut la campagne avec le plus grand plaisir.

Les patients AACD vous remercieront certainement. Pour ceux qui souhaitent suivre l'AACD et le Téléthon sur les réseaux sociaux. suivez simplement : @aacdoficial et @teletonoficial.

Chinese:

我的朋友们，11 月 8 日至 9 日，我们将在 SBT 上举办另一场电视马拉松，以帮助 AACD（残疾儿童援助协会）。这是第27次活动。这将是西尔维奥·桑托斯去世和埃利安娜搬到环球报后的第一场电视马拉松。确实，这位主持人自 2019 年以来就没有参加过 Telethon，但今年肯定会向他致敬。毕竟，是 Silvio 打开了 SBT 的大门，主办了电视马拉松比赛。洛伊里尼亚的参与是有保证的。

现在可以使用 PIX 键进行捐款：doeteleton@aacd.org.br、电话 (11) 9 4311-0144 和网站 https://www.teleton.org.br/。我仍然不知道今年的目标是什么。

对于那些仍然不知道或不记得的人（我已经在这里多次讲过这个故事，但重复一遍总没有坏处），我的脑瘫是在 1974 年圣保罗的第一届 AACD 中被发现的（她出生于 1950 年）。 Pati 还在阿雷格里港总部接受了物理治疗，并通过 AACD 获得了轮椅。因此，我深表感激，每年我都会非常高兴地为这项活动做出贡献并推动这项活动。

AACD 患者一定会感谢您。适合那些想在社交媒体上关注 AACD 和 Telethon 的人。只需关注：@aacdoficial 和 @teletoficial。

A Ditadura Envergonhada

Meus Amigos, em 2021, li o volume dois da coleção As Ilusões Armadas, do Elio Gaspari. Mas comecei pelo segundo volume, Ditadura Escancarada, porque não encontrei o volume 1, A Ditadura Envergonhada. Agora, sim. Li o primeiro volume mas a leitura foi acidentada porque o livro estava no trabalho e aconteceu as enchentes. Ou seja, comecei a ler a obra em maio e terminei apenas em agosto. 
A Ditadura Envergonhada começa ainda na preparação do golpe do regime militat e termina quando o famigerado AI-5 é instaurado. Como eu disse, no texto anterior, sou fã do Elio Gaspari e lamento não conseguir ler mais as suas colunas de domingo e quarta-feira nos jornais. O livo, além de ser muito bem escrito, tem uma riqueza de detalhes e documentos. 

A Ditadura Envergonhada é uma aula de história do Brasil e jornalismo. Espero não demorar tanto tempo para ler o terceiro volume desta série.  

English:

My friends, in 2021, I read volume two of the collection As Ilusões Armadas, by Elio Gaspari. But I started with the second volume, Ditadura Escancarada, because I couldn't find volume 1, A Ditadura Envergonhada. Now, yes. I read the first volume but the reading was uneven because the book was at work and the floods happened. In other words, I started reading the work in May and only finished it in August.

A Ditadura Envergonhada begins with the preparation of the military regime's coup and ends when the infamous AI-5 is established. As I said in the previous text, I'm a fan of Elio Gaspari and I regret not being able to read his Sunday and Wednesday columns in the newspapers anymore. The book, besides being very well written, has a wealth of details and documents.

A Ditadura Envergonhada is a lesson in Brazilian history and journalism. I hope it doesn't take me too long to read the third volume of this series.

German:

Meine Freunde, im Jahr 2021 habe ich Band zwei der Sammlung As Ilusões Armadas von Elio Gaspari gelesen. Aber ich begann mit dem zweiten Band, Open Dictatorship, weil ich Band 1, The Embarrassed Dictatorship, nicht finden konnte. Jetzt ja. Ich habe den ersten Band gelesen, aber das Lesen war schwierig, weil ich auf der Arbeit war und die Überschwemmungen passierten. Mit anderen Worten: Ich begann im Mai mit der Lektüre des Werkes und beendete es erst im August.

Die peinliche Diktatur beginnt mit der Vorbereitung des Putsches durch das Militärregime und endet mit der Gründung der berüchtigten AI-5. Wie ich im vorherigen Text sagte, bin ich ein Fan von Elio Gaspari und bedauere, dass ich seine Sonntags- und Mittwochskolumnen nicht mehr in den Zeitungen lesen kann. Das Buch ist nicht nur sehr gut geschrieben, sondern enthält auch eine Fülle von Details und Dokumenten.

„The Embarrassed Dictatorship“ ist eine Lektion in der Geschichte und im Journalismus Brasiliens. Ich hoffe, dass es nicht so lange dauert, den dritten Band dieser Reihe zu lesen.

Ukrainian: 

Друзі, у 2021 році я прочитав другий том збірки Еліо Гаспарі «Як ілюзорні армади». Але я почав із другого тому, «Відкрита диктатура», тому що я не міг знайти том 1, «Збентежена диктатура». Тепер так. Я прочитав перший том, але читати було важко, тому що я був на роботі і сталася повінь. Тобто я почав читати твір у травні, а закінчив лише у серпні.

Збентежена диктатура починається з підготовки перевороту військовим режимом і закінчується встановленням сумнозвісного AI-5. Як я вже сказав у попередньому тексті, я фанат Еліо Гаспарі, і мені шкода, що я більше не можу читати його недільні та середовищні колонки в газетах. Книга, окрім того, що вона дуже добре написана, має багато деталей та документів.

«Збентежена диктатура» — це урок бразильської історії та журналістики. Сподіваюся, читання третього тому цієї серії не займе так багато часу.

Russian:

Друзья мои, в 2021 году я прочитал второй том сборника «As Ilusões Armadas» Элио Гаспари. Но я начал со второго тома «Открытая диктатура», потому что не смог найти первый том «Смущенная диктатура». Теперь да. Я прочитал первый том, но чтение было трудным, потому что я был на работе и случилось наводнение. Другими словами, я начал читать произведение в мае и закончил его только в августе.

Смущенная диктатура начинается с подготовки военного режима и заканчивается с установлением пресловутого ИИ-5. Как я уже говорил в предыдущем тексте, я поклонник Элио Гаспари и сожалею, что больше не могу читать его колонки в газетах по воскресеньям и средам. Книга, помимо того, что очень хорошо написана, содержит множество подробностей и документов.

«Смущенная диктатура» — это урок бразильской истории и журналистики. Надеюсь, чтение третьего тома этой серии не займет много времени.

Spanish:

Amigos míos, en 2021 leí el volumen dos de la colección As Ilusões Armadas, de Elio Gaspari. Pero comencé con el segundo volumen, La dictadura abierta, porque no encontraba el volumen 1, La dictadura avergonzada. Ahora si. Leí el primer volumen pero la lectura fue difícil porque estaba en el trabajo y sucedieron las inundaciones. En otras palabras, comencé a leer la obra en mayo y recién la terminé en agosto.

La Dictadura Avergonzada comienza con la preparación del golpe por parte del régimen militar y termina cuando se establece el infame AI-5. Como dije en el texto anterior, soy fan de Elio Gaspari y lamento no poder leer más sus columnas de los domingos y miércoles en los periódicos. El libro, además de estar muy bien escrito, tiene muchísimos detalles y documentos.

La Dictadura Avergonzada es una lección de historia y periodismo brasileños. Espero que no me lleve mucho tiempo leer el tercer volumen de esta serie.

Italian:

Amici miei, nel 2021, ho letto il secondo volume della raccolta As Ilusões Armadas, di Elio Gaspari. Ma ho iniziato con il secondo volume, Dittatura aperta, perché non sono riuscito a trovare il volume 1, La dittatura imbarazzata. Ora sì. Ho letto il primo volume ma la lettura è stata difficile perché ero al lavoro e sono successe le alluvioni. In altre parole, ho iniziato a leggere l'opera a maggio e l'ho terminata solo ad agosto.

La dittatura imbarazzata inizia con la preparazione del colpo di stato da parte del regime militare e termina con la creazione del famigerato AI-5. Come ho detto nel testo precedente, sono un fan di Elio Gaspari e mi dispiace di non poter più leggere sui giornali le sue rubriche della domenica e del mercoledì. Il libro, oltre ad essere scritto molto bene, è ricco di dettagli e documenti.

La dittatura imbarazzata è una lezione di storia e giornalismo brasiliano. Spero che non ci voglia così tanto tempo per leggere il terzo volume di questa serie.

French:

Mes amis, en 2021, j'ai lu le tome deux du recueil As Ilusões Armadas, d'Elio Gaspari. Mais j'ai commencé par le deuxième tome, Open Dictatorship, car je ne trouvais pas le tome 1, The Embarrassed Dictatorship. Maintenant oui. J'ai lu le premier tome mais la lecture a été difficile car j'étais au travail et les inondations sont arrivées. En d’autres termes, j’ai commencé à lire l’ouvrage en mai et je ne l’ai terminé qu’en août.

La dictature embarrassée commence avec la préparation du coup d’État par le régime militaire et se termine avec la création du tristement célèbre AI-5. Comme je l'ai dit dans le texte précédent, je suis fan d'Elio Gaspari et je regrette de ne plus pouvoir lire ses chroniques du dimanche et du mercredi dans les journaux. Le livre, en plus d'être très bien écrit, est riche de détails et de documents.

La dictature embarrassée est une leçon d’histoire et de journalisme brésilien. J'espère qu'il ne faudra pas si longtemps pour lire le troisième tome de cette série.

Chinese:

我的朋友们，2021 年，我读了 Elio Gaspari 的《As Ilusões Armadas》选集第二卷。但我从第二卷《开放的独裁》开始，因为我找不到第一卷《尴尬的独裁》。现在是的。我读了第一卷，但读起来很困难，因为我在工作，而且发生了洪水。也就是说，我从五月份开始读这部作品，八月份才读完。

尴尬的独裁统治始于军政府准备政变，结束于臭名昭著的AI-5的建立。正如我在上一篇文章中所说，我是埃利奥·加斯帕里的粉丝，我很遗憾无法再在报纸上阅读他的周日和周三专栏。这本书除了写得很好之外，还有大量的细节和文档。

尴尬的独裁统治是巴西历史和新闻业的一个教训。我希望阅读本系列的第三卷不会花费那么长时间。

 

Como as Democracias morrem

Meus Amigos, dessa vez, li um livro diferente e muito interessante. "Como as Democracias Morrem", dos professores norte-americanos Steven Levitsky e Daniel Ziblatt, parte do exemplo que acontece no seu próprio país, com Donald Trump. A obra saiu pela Editora Zahar.
Eles fazem uma análise completa das democracias e mostram como elas podem ser frágeis e não acabam somente com golpes. Os autores ensinam que, mesmo de maneira legal, democracias podem acabar e serem substituídas por ditaduras. Os professores mostram os exemplos da Hungria; Turquia; Venezuela; Chile; Peru e mesmo nos Estados Unidos, no século 19. 

Os autores citam, entre outros aspectos, a corrosão do Partido Republicano; as regras não escritas da política norte-americana; as grades de proteção da democracia e como Trump está desrespeitando essas grades; esas regras. Eles tamém dão a solução de como proteger a democracia.

O livro é simples, didático. Os autores nos conduzem muito bem para demonstrar o seu raciocínio. Anos depois, eles escreveram a obra "Como Salvar a Democracia", que eu também já li e depois resenharei pra vocês.

"Como as Democracias Morrem" é uma aula de história e de democracia. Recomendo muito.  

English:

My friends, this time I read a different and very interesting book. "How Democracies Die", by American professors Steven Levitsky and Daniel Ziblatt, based on the example of what is happening in their own country, with Donald Trump. The book was published by Editora Zahar.

They make a complete analysis of democracies and show how fragile they can be and how they do not end only with coups. The authors teach that, even in a legal way, democracies can end and be replaced by dictatorships. The professors show the examples of Hungary; Turkey; Venezuela; Chile; Peru and even the United States, in the 19th century.

The authors mention, among other aspects, the erosion of the Republican Party; the unwritten rules of American politics; the guardrails of democracy and how Trump is disrespecting these guardrails; these rules. They also give the solution on how to protect democracy.

The book is simple and didactic. The authors guide us very well to demonstrate their reasoning. Years later, they wrote the book "How to Save Democracy", which I have also read and will review for you later.

"How Democracies Die" is a lesson in history and democracy. I highly recommend it.    

German:

Meine Freunde, dieses Mal habe ich ein anderes und sehr interessantes Buch gelesen. „How Democracies Die“ der amerikanischen Professoren Steven Levitsky und Daniel Ziblatt basiert auf dem Beispiel ihres eigenen Landes, mit Donald Trump. Die Arbeit wurde von Editora Zahar veröffentlicht.

Sie führen eine umfassende Analyse von Demokratien durch und zeigen, wie fragil sie sein können und nicht einfach mit Staatsstreichen enden. Die Autoren lehren, dass Demokratien auch rechtlich enden und durch Diktaturen ersetzt werden können. Lehrer zeigen Beispiele aus Ungarn; Türkei; Venezuela; Chile; Peru und sogar in den Vereinigten Staaten im 19. Jahrhundert.

Die Autoren führen unter anderem die Zersetzung der Republikanischen Partei an; die ungeschriebenen Regeln der amerikanischen Politik; die Leitplanken der Demokratie und wie Trump diese Leitplanken missachtet; diese Regeln. Sie bieten auch die Lösung zum Schutz der Demokratie.

Das Buch ist einfach, didaktisch. Die Autoren führen uns sehr gut an, ihre Argumentation zu demonstrieren. Jahre später schrieben sie das Werk „How to Save Democracy“, das ich ebenfalls gelesen habe und später für Sie rezensieren werde.

„How Democracies Die“ ist eine Lektion in Geschichte und Demokratie. Ich kann es nur wärmstens empfehlen.

Ukrainian:

Друзі, цього разу я прочитав іншу і дуже цікаву книгу. «Як вмирають демократії» американських професорів Стівена Левіцкі та Деніела Зіблатта засновано на прикладі, що відбувається у їхній власній країні з Дональдом Трампом. Твір опубліковано Editora Zahar.

Вони проводять повний аналіз демократій і показують, наскільки крихкими вони можуть бути, і не закінчуються лише державними переворотами. Автори вчать, що навіть законно демократія може закінчитися і бути замінена диктатурою. Вчителі показують приклади з Угорщини; Туреччина; Венесуела; Чилі; Перу і навіть у Сполучених Штатах, у 19 ст.

Автори наводять, серед інших аспектів, корозію Республіканської партії; неписані правила американської політики; огорожі демократії та те, як Трамп не поважає ці огорожі; ці правила. Вони також пропонують рішення щодо захисту демократії.

Книга проста, дидактична. Автори дуже добре ведуть нас, щоб продемонструвати свої міркування. Через роки вони написали твір «Як врятувати демократію», який я теж прочитав і перегляну для вас пізніше.

«Як вмирають демократії» — це урок історії та демократії. Дуже рекомендую.

Russian:

Друзья мои, в этот раз я прочитала другую и очень интересную книгу. Книга американских профессоров Стивена Левицкого и Дэниела Зиблатта «Как умирают демократии» основана на примере, произошедшем в их собственной стране с Дональдом Трампом. Работу опубликовала редакция Захар.

Они проводят полный анализ демократий и показывают, насколько хрупкими они могут быть, а не заканчиваются только переворотами. Авторы учат, что даже юридически демократия может закончиться и быть заменена диктатурой. Учителя показывают примеры из Венгрии; Турция; Венесуэла; Чили; Перу и даже в США в 19 веке.

Авторы называют, среди прочего, коррозию Республиканской партии; неписаные правила американской политики; ограждения демократии и то, как Трамп не уважает эти ограждения; эти правила. Они также предлагают решения о том, как защитить демократию.

Книга простая, дидактическая. Авторы очень хорошо ведут нас, чтобы продемонстрировать свои рассуждения. Спустя годы они написали работу «Как спасти демократию», которую я тоже прочитал и напишу для вас позже.

«Как умирают демократии» — это урок истории и демократии. Я очень рекомендую это.

Spanish:

Amigos míos, esta vez leí un libro diferente y muy interesante. "Cómo mueren las democracias", de los profesores estadounidenses Steven Levitsky y Daniel Ziblatt, se basa en el ejemplo que sucede en su propio país, con Donald Trump. El trabajo fue publicado por la Editora Zahar.

Hacen un análisis completo de las democracias y muestran lo frágiles que pueden ser y no terminan simplemente con golpes de estado. Los autores enseñan que, incluso legalmente, las democracias pueden terminar y ser reemplazadas por dictaduras. Los profesores muestran ejemplos de Hungría; Turquía; Venezuela; Chile; Perú e incluso en Estados Unidos, en el siglo XIX.

Los autores citan, entre otros aspectos, la corrosión del Partido Republicano; las reglas no escritas de la política estadounidense; las barreras de seguridad de la democracia y cómo Trump les está faltando el respeto; estas reglas. También proporcionan la solución sobre cómo proteger la democracia.

El libro es sencillo, didáctico. Los autores nos guían muy bien para demostrar su razonamiento. Años más tarde, escribieron la obra "Cómo salvar la democracia", que también he leído y revisaré para ustedes más adelante.

"Cómo mueren las democracias" es una lección de historia y democracia. Lo recomiendo mucho.

French:

Mes amis, cette fois j'ai lu un livre différent et très intéressant. "Comment meurent les démocraties", des professeurs américains Steven Levitsky et Daniel Ziblatt, s'appuie sur l'exemple qui se produit dans leur propre pays, avec Donald Trump. L'ouvrage a été publié par Editora Zahar.

Ils font une analyse complète des démocraties et montrent à quel point elles peuvent être fragiles et ne se résument pas à des coups d'État. Les auteurs enseignent que, même légalement, les démocraties peuvent disparaître et être remplacées par des dictatures. Les enseignants montrent des exemples venus de Hongrie ; Turquie; Venezuela; Chili; Au Pérou et même aux États-Unis, au XIXe siècle.

Les auteurs citent, entre autres aspects, la corrosion du Parti républicain ; les règles non écrites de la politique américaine ; les garde-fous de la démocratie et la manière dont Trump manque de respect à ces garde-fous ; ces règles. Ils fournissent également la solution pour protéger la démocratie.

Le livre est simple, didactique. Les auteurs nous amènent très bien à démontrer leur raisonnement. Des années plus tard, ils ont écrit l’ouvrage « Comment sauver la démocratie », que j’ai également lu et que je réviserai pour vous plus tard.

"Comment meurent les démocraties" est une leçon d'histoire et de démocratie. Je le recommande vivement.

Italian:

Amici miei, questa volta ho letto un libro diverso e molto interessante. "How Democracies Die", dei professori americani Steven Levitsky e Daniel Ziblatt, si basa sull'esempio accaduto nel loro paese, con Donald Trump. L'opera è stata pubblicata da Editora Zahar.

Fanno un'analisi completa delle democrazie e mostrano quanto fragili possano essere e non si limitano a colpi di stato. Gli autori insegnano che, anche giuridicamente, le democrazie possono finire ed essere sostituite da dittature. Gli insegnanti mostrano esempi dall'Ungheria; Turchia; Venezuela; Chile; Perù e anche negli Stati Uniti, nel XIX secolo.

Gli autori citano, tra gli altri aspetti, la corrosione del Partito repubblicano; le regole non scritte della politica americana; i guardrail della democrazia e il modo in cui Trump non li rispetta; queste regole. Forniscono anche la soluzione su come proteggere la democrazia.

Il libro è semplice, didattico. Gli autori ci guidano molto bene nel dimostrare il loro ragionamento. Anni dopo, hanno scritto l'opera "Come salvare la democrazia", ​​che ho letto anch'io e che esaminerò per voi più tardi.

"Come muoiono le democrazie" è una lezione di storia e democrazia. Lo consiglio vivamente. 

Chinese:

我的朋友们，这次我读了一本不同的、非常有趣的书。美国教授史蒂文·莱维茨基（Steven Levitsky）和丹尼尔·齐布拉特（Daniel Ziblatt）的《民主如何消亡》以发生在他们自己国家的唐纳德·特朗普为例。该作品由 Editora Zahar 出版。

他们对民主国家进行了全面的分析，并展示了民主国家是多么脆弱，而且不只是以政变结束。作者教导说，即使在法律上，民主也可能结束并被独裁所取代。教师展示匈牙利的例子；土耳其；委内瑞拉；智利;十九世纪的秘鲁，甚至美国。

作者们列举了共和党的腐蚀等诸多方面；美国政治的不成文规则；民主的护栏以及特朗普如何不尊重这些护栏；这些规则。他们还提供了如何保护民主的解决方案。

本书内容简单，具有说教性。作者很好地引导我们证明了他们的推理。多年后，他们写了《如何拯救民主》一书，我也读过，稍后再给大家复习。

《民主如何消亡》是一堂关于历史和民主的教训。我强烈推荐它。

Os Portugueses

Meus Amigos, essa resenha eu comecei uma semana antes das enchentes e estou terminando só agora. Mais uma história de um país lido, mais um livro da Editora Contexto apreciado. Depois de ter lido sobre os meus descendentes, os italianos, resolvi ler sobre os nossos patrícios, os portugueses. 

O livro é escrito pela historiadora Ana Silvia Scott, que viveu alguns anos em Portugal. Ao contrário do que muitos brasileiros pensam, os portugueses não são um povo alegre como nós. Segundo a historiadora, eles são mais reservados. A obra também mostra a relação de Portugal com o mar; a conturbada relação com a Espanha; o fato de Portugal ser um dos países mais pobres da Europa; o lado agrícola do país; o lado família, religioso dos portugueses; a relação com o Brasil; a culinária; os famosos vinhos; a história; os golpes militares; o Salazarismo; entre outras coisas. 

A obra é bem interessante, muito bem escrita pela Ana. Dá pra aprender bastante sobre Portugal e os nossos patrícios. 

English: 

My friends, I started this review a week before the floods and I'm only just finishing it. Another story about a country I've read, another book by Editora Contexto that I've enjoyed. After reading about my descendants, the Italians, I decided to read about our fellow countrymen, the Portuguese.

The book is written by historian Ana Silvia Scott, who lived in Portugal for a few years. Contrary to what many Brazilians think, the Portuguese are not a happy people like us. According to the historian, they are more reserved. The book also shows Portugal's relationship with the sea; the troubled relationship with Spain; the fact that Portugal is one of the poorest countries in Europe; the agricultural side of the country; the family and religious side of the Portuguese; the relationship with Brazil; the cuisine; the famous wines; the history; the military coups; Salazarism; among other things.

The book is very interesting, very well written by Ana. You can learn a lot about Portugal and our fellow countrymen.

German:

Meine Freunde, ich habe diese Rezension eine Woche vor den Überschwemmungen begonnen und bin gerade dabei, sie zu beenden. Eine weitere Geschichte eines gelesenen Landes, ein weiteres geschätztes Buch von Editora Contexto. Nachdem ich über meine Nachkommen, die Italiener, gelesen hatte, beschloss ich, etwas über unsere Landsleute, die Portugiesen, zu lesen.

Das Buch wurde von der Historikerin Ana Silvia Scott geschrieben, die einige Jahre in Portugal lebte. Im Gegensatz zu dem, was viele Brasilianer denken, sind die Portugiesen keine glücklichen Menschen wie wir. Sie seien zurückhaltender, so der Historiker. Die Arbeit zeigt auch Portugals Beziehung zum Meer; das problematische Verhältnis zu Spanien; die Tatsache, dass Portugal eines der ärmsten Länder Europas ist; die landwirtschaftliche Seite des Landes; die familiäre, religiöse Seite der Portugiesen; das Verhältnis zu Brasilien; Kochen; die berühmten Weine; die Geschichte; Militärputsche; Salazarismus; unter anderem.

Das Werk ist sehr interessant, sehr gut geschrieben von Ana. Man kann viel über Portugal und unsere Landsleute lernen.

 

Ukrainian: 

Друзі, я почав цей огляд за тиждень до повеней і зараз якраз завершую. Ще одна історія прочитаної країни, ще одна оцінена книга від Editora Contexto. Прочитавши про своїх нащадків італійців, я вирішив почитати про наших земляків португальців.

Книгу написала історик Ана Сільвія Скотт, яка кілька років жила в Португалії. Всупереч тому, що думають багато бразильців, португальці не такі щасливі люди, як ми. За словами історика, вони більш стримані. Робота також показує зв'язок Португалії з морем; неспокійні відносини з Іспанією; той факт, що Португалія є однією з найбідніших країн Європи; сільськогосподарська сторона країни; сімейна, релігійна сторона португальців; відносини з Бразилією; приготування їжі; знамениті вина; історія; військові перевороти; салазаризм; між іншим.

Твір дуже цікавий, дуже гарно написаний Аною. Можна багато дізнатися про Португалію та наших земляків.

Russian:

Друзья мои, я начал этот обзор за неделю до наводнения и только сейчас заканчиваю его. Еще одна история прочитанной страны, еще одна оцененная книга от Editora Contexto. Прочитав о своих потомках-итальянцах, я решил почитать о наших соотечественниках-португальцах.

Книга написана историком Аной Сильвией Скотт, которая несколько лет жила в Португалии. Вопреки тому, что думают многие бразильцы, португальцы не такие счастливые люди, как мы. По словам историка, они более сдержанны. Работа также показывает отношения Португалии с морем; непростые отношения с Испанией; тот факт, что Португалия – одна из беднейших стран Европы; сельскохозяйственная часть страны; семейная, религиозная сторона португальцев; отношения с Бразилией; приготовление пищи; знаменитые вина; история; военные перевороты; салазаризм; среди прочего.

Работа очень интересная, очень хорошо написанная Аной, можно узнать много нового о Португалии и наших соотечественниках.

Spanish:

Amigos míos, comencé esta revisión una semana antes de las inundaciones y apenas la estoy terminando ahora. Otra historia de un país leído, otro libro apreciado de Editora Contexto. Después de leer sobre mis descendientes, los italianos, decidí leer sobre nuestros compatriotas, los portugueses.

El libro está escrito por la historiadora Ana Silvia Scott, que vivió unos años en Portugal. Al contrario de lo que muchos brasileños piensan, los portugueses no son gente feliz como nosotros. Según el historiador, son más reservados. La obra también muestra la relación de Portugal con el mar; la conflictiva relación con España; el hecho de que Portugal sea uno de los países más pobres de Europa; el lado agrícola del país; el lado familiar y religioso de los portugueses; la relación con Brasil; cocinando; los vinos famosos; la historia; golpes militares; salazarismo; entre otras cosas.

El trabajo es muy interesante, muy bien escrito por Ana. Puedes aprender mucho sobre Portugal y nuestros paisanos.

Italian:

Amici miei, ho iniziato questa recensione una settimana prima delle inondazioni e la sto finendo proprio adesso. Un'altra storia di un paese letto, un altro libro apprezzato della Editora Contexto. Dopo aver letto dei miei discendenti, gli italiani, ho deciso di leggere dei nostri connazionali, i portoghesi.

Il libro è scritto dalla storica Ana Silvia Scott, che ha vissuto in Portogallo per alcuni anni. Contrariamente a quanto pensano molti brasiliani, i portoghesi non sono persone felici come noi. Secondo lo storico sono più riservati. L'opera mostra anche il rapporto del Portogallo con il mare; il rapporto tormentato con la Spagna; il fatto che il Portogallo sia uno dei paesi più poveri d'Europa; il lato agricolo del paese; il lato familiare e religioso dei portoghesi; il rapporto con il Brasile; cucina; i famosi vini; la storia; colpi di stato militari; Salazarismo; tra le altre cose.

Il lavoro è molto interessante, scritto molto bene da Ana. Puoi imparare molto sul Portogallo e sui nostri connazionali.

French:

Mes amis, j'ai commencé cette revue une semaine avant les inondations et je suis en train de la terminer maintenant. Une autre histoire d'un pays lu, un autre livre apprécié de Editora Contexto. Après avoir lu des articles sur mes descendants, les Italiens, j'ai décidé de lire sur nos compatriotes, les Portugais.

Le livre est écrit par l'historienne Ana Silvia Scott, qui a vécu quelques années au Portugal. Contrairement à ce que pensent beaucoup de Brésiliens, les Portugais ne sont pas des gens heureux comme nous. Selon l'historien, ils sont plus réservés. L'œuvre montre également la relation du Portugal avec la mer ; les relations difficiles avec l'Espagne ; le fait que le Portugal est l'un des pays les plus pauvres d'Europe ; le côté agricole du pays ; le côté familial, religieux des Portugais ; la relation avec le Brésil ; cuisson; les vins célèbres ; l'histoire; coups d'État militaires; Salazarisme; entre autres.

Le travail est très intéressant, très bien écrit par Ana. Vous pouvez en apprendre beaucoup sur le Portugal et nos compatriotes.

Chinese:

我的朋友们，我在洪水发生前一周开始这篇评论，现在刚刚完成。另一个关于一个阅读国家的故事，另一本来自Editora Contexto的受人赞赏的书。在读完我的后裔意大利人的故事后，我决定读一下我们的同胞葡萄牙人的故事。

这本书的作者是历史学家安娜·西尔维娅·斯科特，她在葡萄牙生活了几年。与许多巴西人的想法相反，葡萄牙人并不像我们一样快乐。根据历史学家的说法，他们更加保守。该作品还展示了葡萄牙与海洋的关系；与西班牙的紧张关系；葡萄牙是欧洲最贫穷的国家之一；该国的农业方面；葡萄牙人的家庭、宗教方面；与巴西的关系；烹饪;著名的葡萄酒；故事；军事政变；萨拉查主义；除其他事项外。

安娜的作品很有趣，写得很好，你可以学到很多关于葡萄牙和我们同胞的知识。

Biografia de Leonel Brizola

Meus Amigos, continuando com a saga dos livros lidos durante o meu longo período de folga. Mais uma biografia. Dessa vez, do Leonel Brizola. Esse também foi um empréstimo, agora da minha Dinda Lígia. 
O nome da obra é longo: "Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola" e saiu pela Editora Planeta. Ela foi escrita por João Otávio, o último filho de Brizola a falecer. O livro foi publicado em 2016 e João morreu no ano seguinte. 
João Otávio, filho com que mais Brizola teve afinidades, mistura a sua história com a história do pai. Mas é natural porque a sua vida, como filho, é dependente da vida do pai. Um exemplo disso foi o exílio de Brizola para o Uruguai durante a ditadura. João conta da sua infância; da sua relação com Getúlio Vargas e com seu tio Jango; conta detalhes do suicídio de Vargas; de como foi morar num palácio quando o pai foi governador do Rio Grande do Sul; da volta do exílio; do período em que Brizola foi governador do Rio de Janeiro; da relação com a Globo; dos encontros com Fidel Castro, entre outras coisas. 
O interessante é que João Otávio não poupa críticas também. Cita que o pai era mulherengo e traía a esposa. Da mãe, citou o lado burguês e sua falsa religiosidade. 
O livro é interessante porque, além de contar a história de um filho de Brizola, mostra detalhes de passagens importantes da história do Brasil. 

English:

My friends, continuing with the saga of books read during my long period of time off. Another biography. This time, by Leonel Brizola. This one was also borrowed, this time from my godmother Lígia.

The title of the book is long: "My Life with My Father, Leonel Brizola" and it was published by Editora Planeta. It was written by João Otávio, Brizola's last son to pass away. The book was published in 2016 and João died the following year.

João Otávio, the son with whom Brizola had the most affinities, mixes his story with his father's story. But it is natural because his life, as a son, is dependent on his father's life. An example of this was Brizola's exile to Uruguay during the dictatorship. João tells about his childhood; his relationship with Getúlio Vargas and his uncle Jango; details of Vargas' suicide; how he lived in a palace when his father was governor of Rio Grande do Sul; his return from exile; the period when Brizola was governor of Rio de Janeiro; his relationship with Globo; his meetings with Fidel Castro, among other things.

What is interesting is that João Otávio does not hold back on his criticism either. He mentions that his father was a womanizer and cheated on his wife. As for his mother, he mentioned her bourgeois side and her false religiosity.

The book is interesting because, in addition to telling the story of one of Brizola's sons, it shows details of important moments in Brazilian history.

German:

Meine Freunde, ich setze die Geschichte der Bücher fort, die ich während meiner langen Freizeit gelesen habe. Eine weitere Biografie. Diesmal von Leonel Brizola. Auch das war eine Leihgabe, jetzt von meiner Dinda Lígia.

Der Name des Werks ist lang: „Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola“ und wurde von Editora Planeta veröffentlicht. Es wurde von João Otávio geschrieben, Brizolas letztem Sohn, der starb. Das Buch wurde 2016 veröffentlicht und João starb im folgenden Jahr.

João Otávio, der Sohn, zu dem Brizola die größte Affinität hatte, vermischt seine Geschichte mit der seines Vaters. Aber es ist natürlich, denn Ihr Leben als Sohn hängt vom Leben Ihres Vaters ab. Ein Beispiel hierfür war Brizolas Exil nach Uruguay während der Diktatur. João erzählt von seiner Kindheit; seine Beziehung zu Getúlio Vargas und seinem Onkel Jango; erzählt Einzelheiten über Vargas‘ Selbstmord; wie er in einem Palast lebte, als sein Vater Gouverneur von Rio Grande do Sul war; die Rückkehr aus dem Exil; aus der Zeit, als Brizola Gouverneur von Rio de Janeiro war; die Beziehung zu Globo; Treffen unter anderem mit Fidel Castro.

Das Interessante ist, dass auch João Otávio nicht mit Kritik spart. Er erwähnt, dass sein Vater ein Frauenheld war und seine Frau betrogen hat. Von seiner Mutter zitierte er die bürgerliche Seite und ihre falsche Religiosität.

Das Buch ist interessant, weil es nicht nur die Geschichte eines Sohnes von Brizola erzählt, sondern auch Details zu wichtigen Passagen in der Geschichte Brasiliens zeigt.

Ukrainian: 

Друзі мої, продовжую сагу про книги, прочитані під час моєї тривалої відпустки. Інша біографія. Цього разу Леонель Брізола. Це також була позика, тепер від моєї Дінди Лігії.

Назва твору довга: «Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola» і була опублікована Editora Planeta. Його написав Жоао Отавіо, останній син Брізоли, який помер. Книга була опублікована в 2016 році, а наступного року Жоао помер.

Жоао Отавіо, син, з яким Брізола була найбільше близька, змішує свою історію з історією свого батька. Але це природно, бо твоє життя, як сина, залежить від життя твого батька. Прикладом цього було вигнання Брізоли до Уругваю під час диктатури. Жоао розповідає про своє дитинство; його стосунки з Гетуліо Варгасом і його дядьком Джанго; розповідає подробиці самогубства Варгаса; як він жив у палаці, коли його батько був губернатором Ріу-Гранді-ду-Сул; повернення із заслання; з періоду, коли Брізола був губернатором Ріо-де-Жанейро; відносини з Globo; зустрічі з Фіделем Кастро, серед іншого.

Цікаво, що Жоао Отавіо теж не шкодує критики. Він згадує, що його батько був бабієм і зраджував дружині. Від матері він послався на буржуазну сторону та її фальшиву релігійність.

Книга цікава тим, що, окрім того, що розповідає історію сина Брізоли, вона показує подробиці важливих уривків в історії Бразилії.

Russian:

Друзья мои, продолжаю сагу о книгах, прочитанных за время моего длительного отсутствия. Другая биография. На этот раз Леонель Бризола. Это тоже был кредит, теперь от моей Dinda Lígia.

Название работы длинное: «Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola» и было опубликовано издательством Editora Planeta. Его написал Жоау Отавио, последний умерший сын Бризолы. Книга была опубликована в 2016 году, а в следующем году Жуан умер.

Жоау Отавио, сын, с которым Бризола была наиболее близка, смешивает свою историю с историей своего отца. Но это естественно, потому что твоя жизнь как сына зависит от жизни твоего отца. Примером этого была ссылка Бризолы в Уругвай во время диктатуры. Жоау рассказывает о своем детстве; его отношения с Жетулио Варгасом и его дядей Джанго; рассказывает подробности самоубийства Варгаса; как он жил во дворце, когда его отец был губернатором Риу-Гранди-ду-Сул; возвращение из ссылки; из периода, когда Бризола был губернатором Рио-де-Жанейро; отношения с Глобо; встречи с Фиделем Кастро и многое другое.

Интересно то, что Жоау Отавиу тоже не жалеет критики. Он упоминает, что его отец был бабником и изменял жене. От матери он ссылался на буржуазную сторону и ее ложную религиозность.

Книга интересна тем, что, помимо рассказа истории сына Бризолы, в ней показаны подробности важных отрывков из истории Бразилии.

Spanish:

Amigos Míos, continuando con la saga de libros leídos durante mi largo periodo de descanso. Otra biografía. Esta vez, de Leonel Brizola. Esto también fue un préstamo, ahora de mi Dinda Lígia.

El nombre de la obra es largo: "Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola" y fue publicada por la Editora Planeta. Fue escrito por João Otávio, el último hijo de Brizola en morir. El libro se publicó en 2016 y João murió al año siguiente.

João Otávio, el hijo con quien Brizola tenía más afinidad, mezcla su historia con la de su padre. Pero es natural porque tu vida, como hijo, depende de la vida de tu padre. Un ejemplo de esto fue el exilio de Brizola a Uruguay durante la dictadura. João cuenta sobre su infancia; su relación con Getúlio Vargas y su tío Jango; cuenta detalles del suicidio de Vargas; cómo vivió en un palacio cuando su padre era gobernador de Rio Grande do Sul; el regreso del exilio; del período en que Brizola fue gobernador de Río de Janeiro; la relación con Globo; reuniones con Fidel Castro, entre otras cosas.

Lo interesante es que João Otávio tampoco escatima en críticas. Menciona que su padre era mujeriego y engañó a su esposa. De su madre citó el lado burgués y su falsa religiosidad.

El libro es interesante porque, además de contar la historia de un hijo de Brizola, muestra detalles de pasajes importantes de la historia de Brasil.

French:

Mes amis, je continue la saga des livres lus pendant ma longue période de repos. Une autre biographie. Cette fois, de Leonel Brizola. C'était aussi un prêt, maintenant de ma Dinda Lígia.

Le nom de l'œuvre est long : « Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola » et a été publiée par Editora Planeta. Il a été écrit par João Otávio, le dernier fils décédé de Brizola. Le livre a été publié en 2016 et João est décédé l'année suivante.

João Otávio, le fils avec lequel Brizola avait le plus d'affinités, mélange son histoire avec celle de son père. Mais c’est naturel parce que votre vie de fils dépend de la vie de votre père. L'exil de Brizola en Uruguay pendant la dictature en est un exemple. João raconte son enfance ; sa relation avec Getúlio Vargas et son oncle Jango ; raconte les détails du suicide de Vargas ; comment il vivait dans un palais lorsque son père était gouverneur du Rio Grande do Sul ; le retour d'exil ; de l'époque où Brizola était gouverneur de Rio de Janeiro ; la relation avec Globo ; rencontres avec Fidel Castro, entre autres.

Ce qui est intéressant, c'est que João Otávio n'épargne pas non plus les critiques. Il mentionne que son père était un coureur de jupons et trompait sa femme. De sa mère, il citait le côté bourgeois et sa fausse religiosité.

Le livre est intéressant car, en plus de raconter l'histoire d'un fils de Brizola, il montre des détails de passages importants de l'histoire du Brésil.

Italian: 

Amici miei, continua la saga dei libri letti durante il mio lungo periodo di pausa. Un'altra biografia. Questa volta di Leonel Brizola. Anche questo era un prestito, ora dalla mia Dinda Lígia.

Il nome dell'opera è lungo: "Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola" ed è stata pubblicata da Editora Planeta. È stato scritto da João Otávio, l'ultimo figlio di Brizola a morire. Il libro è stato pubblicato nel 2016 e João è morto l'anno successivo.

João Otávio, il figlio con cui Brizola aveva più affinità, mescola la sua storia con quella di suo padre. Ma è naturale perché la tua vita, come figlio, dipende dalla vita di tuo padre. Un esempio di ciò fu l'esilio di Brizola in Uruguay durante la dittatura. João racconta la sua infanzia; la sua relazione con Getúlio Vargas e suo zio Jango; racconta i dettagli del suicidio di Vargas; come viveva in un palazzo quando suo padre era governatore del Rio Grande do Sul; il ritorno dall'esilio; del periodo in cui Brizola era governatore di Rio de Janeiro; il rapporto con Globo; incontri con Fidel Castro, tra le altre cose.

La cosa interessante è che anche João Otávio non risparmia critiche. Dice che suo padre era un donnaiolo e tradiva sua moglie. Di sua madre citava il lato borghese e la sua falsa religiosità.

Il libro è interessante perché, oltre a raccontare la storia di un figlio di Brizola, mostra i dettagli di passaggi importanti della storia del Brasile.

Chinese:

我的朋友们，继续我在长期休假期间阅读的书​​籍传奇。另一本传记。这次是莱昂内尔·布里佐拉 (Leonel Brizola) 创作的。这也是一笔贷款，现在来自我的丁达·利吉亚。

作品的名字很长：“Minha Vida com Meu Pai, Leonel Brizola”，由 Editora Planeta 出版。它的作者是布里佐拉最后去世的儿子若昂·奥塔维奥。该书于 2016 年出版，若昂于次年去世。

若昂·奥塔维奥是布里佐拉最亲近的儿子，他将自己的故事与父亲的故事结合在一起。但这是很自然的，因为作为儿子，你的生命依赖于你父亲的生命。一个例子是布里佐拉在独裁统治期间流亡到乌拉圭。若昂讲述了他的童年；他与 Getulio Vargas 及其叔叔 Jango 的关系；讲述巴尔加斯自杀的细节；当他的父亲担任南里奥格兰德州州长时，他如何住在宫殿里；流亡归来；布里佐拉担任里约热内卢州长期间；与 Globo 的关系；与菲德尔·卡斯特罗的会面等。

有趣的是，若昂·奥塔维奥也不乏批评。他提到他的父亲是一个好色之徒，并且欺骗了他的妻子。他从母亲那里引用了资产阶级的一面和她虚假的宗教信仰。

这本书很有趣，因为除了讲述布里佐拉儿子的故事外，它还详细介绍了巴西历史上的重要段落。