terça-feira, 26 de novembro de 2024

As Veias Abertas da América Latina

Meus Amigos, há muitos anos (eu era gurizão ainda, um adolescente, se não me engano), eu li o livro "Futebol ao Sol e à Sombra", do Eduardo Galeano e gostei bastante. Então, estava bastante animado para ler "As Veias Abertas da América Latina", da Editora L&PM. Mas confesso que me decepcionei. 
Não que a obra não seja importante. Ela é uma denúncia importate da exploração que a nossa América Latina sempre foi vítima. No início (século 15), foram os europeus. Modernamente, são os Estados Unidos. O livro foi escrito em 1978 e está na 23ª reimpressão. Portanto, continua atual. 
A obra peca pelo excesso de números e notas de roda pé. É muita informação. A leitura não flui como deveria. O próprio Galeano, há 10 anos (para quem não sabe ou lembra, ele morreu em 2015), disse que não o leria novamente: https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/cultura/1399232315_232658.html . 
Mas Eduardo Galeano é uma leitura indispensável para entedermos a esquerda e a defess dos oprimidos na América Latina.  


English:

My friends, many years ago (I was still a young boy, a teenager, if I'm not mistaken), I read the book "Soccer in the Sun and the Shadow", by Eduardo Galeano and I really liked it. So, I was really excited to read "The Open Veins of Latin America", by Editora L&PM. But I confess that I was disappointed.
Not that the work is not important. It is an important denunciation of the exploitation that our Latin America has always been a victim of. In the beginning (15th century), it was the Europeans. In modern times, it is the United States. The book was written in 1978 and is in its 23rd reprint. Therefore, it is still relevant today.
The work suffers from an excess of numbers and footnotes. It is too much information. The reading does not flow as it should. Galeano himself, 10 years ago (for those who don't know or remember, he died in 2015), said he would not read him again: https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/cultura/1399232315_232658.html .
But Eduardo Galeano is an essential read for understanding the left and the defense of the oppressed in Latin America.



German:

Meine Freunde, vor vielen Jahren (ich war noch ein Kind, ein Teenager, wenn ich mich nicht irre) habe ich das Buch „Futebol ao Sol e à Sombra“ von Eduardo Galeano gelesen und es hat mir sehr gut gefallen. Daher war ich sehr gespannt, „The Open Veins of Latin America“ von Editora L&PM zu lesen. Aber ich gestehe, dass ich enttäuscht war.
Nicht, dass die Arbeit nicht wichtig wäre. Es ist eine wichtige Anklage gegen die Ausbeutung, der unser Lateinamerika seit jeher zum Opfer fällt. Zu Beginn (15. Jahrhundert) waren es die Europäer. Heutzutage sind es die Vereinigten Staaten. Das Buch wurde 1978 geschrieben und befindet sich in der 23. Neuauflage. Daher bleibt es aktuell.
Das Werk leidet unter einem Übermaß an Zahlen und Fußnoten. Es sind viele Informationen. Die Lektüre verläuft nicht so, wie sie sollte. Galeano selbst sagte vor 10 Jahren (für diejenigen, die es nicht wissen oder sich nicht erinnern, er starb im Jahr 2015), dass er es nicht noch einmal lesen würde: https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/ cultura/1399232315_232658.
Aber Eduardo Galeano ist eine unverzichtbare Lektüre, um die Linke und die Verteidigung der Unterdrückten in Lateinamerika zu verstehen.



Ukrainian:

Мої друзі, багато років тому (я був ще дитиною, підлітком, якщо я не помиляюся), я прочитав книгу «Futebol ao Sol e à Sombra» Едуардо Галеано, і вона мені дуже сподобалася. Отже, я був дуже схвильований, прочитавши «Відкриті вени Латинської Америки» Editora L&PM. Але, зізнаюся, я був розчарований.
Не те, щоб робота не важлива. Це важливе засудження експлуатації, жертвою якої завжди була наша Латинська Америка. На початку (XV ст.) це були європ. Сучасно це Сполучені Штати. Книга написана в 1978 році і перевидається 23-м. Тому він залишається актуальним.
Робота страждає від надлишку цифр і виносок. Це багато інформації. Читання йде не так, як треба. Сам Галеано 10 років тому (для тих, хто не знає чи пам’ятає, він помер у 2015 році) сказав, що більше не читатиме це: https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/ cultura/1399232315_232658 html.
Але Едуардо Галеано є незамінним читанням для розуміння лівих і захисту пригноблених у Латинській Америці.



Russian:

Друзья мои, много лет назад (я был еще ребенком, подростком, если не ошибаюсь) я прочитал книгу Эдуардо Галеано «Футбол ao Sol e à Sombra» и она мне очень понравилась. Итак, я был очень рад прочитать «Открытые вены Латинской Америки» редакции L&PM. Но признаюсь, я был разочарован.
Не то чтобы работа не важна. Это важное осуждение эксплуатации, жертвой которой всегда была наша Латинская Америка. В начале (15 век) это были европейцы. В наше время это США. Книга была написана в 1978 году и находится в 23-м переиздании. Поэтому он остается актуальным.
Работа страдает избытком цифр и сносок. Это много информации. Чтение протекает не так, как должно. Сам Галеано 10 лет назад (для тех, кто не знает и не помнит, он умер в 2015 году) заявил, что больше не будет это читать: https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/ культура/1399232315_232658.
Но Эдуардо Галеано является незаменимым чтением для понимания левых и защиты угнетенных в Латинской Америке.



French: 

Mes amis, il y a de nombreuses années (j'étais encore un enfant, un adolescent, si je ne me trompe pas), j'ai lu le livre "Futebol ao Sol e à Sombra", d'Eduardo Galeano et je l'ai beaucoup aimé. J'étais donc très excité de lire « Les veines ouvertes de l'Amérique latine », de Editora L&PM. Mais j'avoue que j'ai été déçu.
Non pas que le travail ne soit pas important. C’est une dénonciation importante de l’exploitation dont notre Amérique latine a toujours été victime. Au début (XVe siècle), c'étaient les Européens. Modernement, ce sont les États-Unis. Le livre a été écrit en 1978 et en est à sa 23e réimpression. Il reste donc d’actualité.
L'ouvrage souffre d'un excès de numéros et de notes de bas de page. C'est beaucoup d'informations. La lecture ne se déroule pas comme elle le devrait. Galeano lui-même, il y a 10 ans (pour ceux qui ne le savent pas ou ne s'en souviennent pas, il est décédé en 2015), a déclaré qu'il ne le lirait plus : https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/ culture/1399232315_232658.
Mais Eduardo Galeano est une lecture indispensable pour comprendre la gauche et la défense des opprimés en Amérique latine.



Spanish:

Amigos míos, hace muchos años (todavía era un niño, un adolescente, si no me equivoco), leí el libro "Futebol ao Sol e à Sombra", de Eduardo Galeano y me gustó mucho. Entonces me emocionó mucho leer "Las venas abiertas de América Latina", de Editora L&PM. Pero confieso que me decepcionó.
No es que el trabajo no sea importante. Es una denuncia importante de la explotación de la que nuestra América Latina siempre ha sido víctima. Al principio (siglo XV) fueron los europeos. En la actualidad, son los Estados Unidos. El libro fue escrito en 1978 y se encuentra en su reimpresión número 23. Por tanto, sigue vigente.
La obra adolece de un exceso de números y notas a pie de página. Es mucha información. La lectura no fluye como debería. El propio Galeano, hace 10 años (para quien no lo sepa o no lo recuerde, murió en 2015), dijo que no lo volvería a leer: https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/ cultura/1399232315_232658.
Pero Eduardo Galeano es una lectura indispensable para entender la izquierda y la defensa de los oprimidos en América Latina.



Italian:

Amici miei, tanti anni fa (ero ancora un ragazzino, un adolescente, se non sbaglio), lessi il libro "Futebol ao Sol e à Sombra", di Eduardo Galeano e mi piacque molto. Quindi, ho letto con grande emozione "Le vene aperte dell'America Latina", di Editora L&PM. Ma confesso che sono rimasto deluso.
Non che il lavoro non sia importante. È una denuncia importante dello sfruttamento di cui è sempre stata vittima la nostra America Latina. All'inizio (XV secolo) furono gli europei. Modernamente, sono gli Stati Uniti. Il libro è stato scritto nel 1978 ed è alla sua 23a ristampa. Pertanto rimane attuale.
L'opera soffre di un eccesso di numeri e note a piè di pagina. Sono molte informazioni. La lettura non scorre come dovrebbe. Lo stesso Galeano, 10 anni fa (per chi non lo sapesse o non lo ricordasse, morì nel 2015), disse che non lo avrebbe riletto: https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/ cultura/1399232315_232658.html.
Ma Eduardo Galeano è una lettura indispensabile per comprendere la sinistra e la difesa degli oppressi in America Latina.



Chinese:

我的朋友们,很多年前(如果我没记错的话,我还是个孩子,还是个青少年),我读了爱德华多·加莱亚诺(Eduardo Galeano)写的《Futebol ao Sol e à Sombra》一书,我真的很喜欢它。因此,我非常兴奋地阅读了 Editora L&PM 所著的《拉丁美洲的开放静脉》。但我承认我很失望。
并不是说工作不重要。这是对我们拉丁美洲一直是受害者的剥削的重要谴责。一开始(15世纪)是欧洲人。现代则是美国。该书写于 1978 年,现已重印第 23 次。因此,它仍然是当前的。
该书存在过多的数字和脚注。这是很多信息。阅读没有按应有的方式进行。加莱亚诺本人在 10 年前(对于那些不知道或不记得的人来说,他于 2015 年去世)表示他不会再读这本书:https://brasil.elpais.com/brasil/2014/05/04/文化/1399232315_232658。
但爱德华多·加莱亚诺(Eduardo Galeano)是了解拉丁美洲左派和捍卫被压迫者不可或缺的读物。



terça-feira, 19 de novembro de 2024

A Autobiografia de Martin Luther King

Meus Amigos, este ano, nessa semana, aqui no Brasil, se comemora,  pela primeira vez, o dia da conciência negra. Então, vou resenhar o livro de um dos maiores líderes negros da história: Martin Luther King. A autobiografia póstuma foi organizada por Clayborne Carson, diretor do Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, a partir de textos autobiográficos do próprio King, incluindo cartas e diários não publicados, assim como filmes e gravações. A obra, que tem o nome de "A Autobiografia de Martin Luther King", saiu em 1998 pela Editora Zahar. 
Confesso que tinha lido muito pouco sobre a história de King e me surpreendi quando descobri que a luta que ele iniciou sobre os direitos dos negros não admitia o uso da violência. Tudo que se conseguiu para a população negra norte-americana foi com o uso do discurso e da prática da não-violência. E olhem que o direito ao voto, por exemplo, só foi conseguido em agosto de 1965. 
O caminho para os negros ainda é muito longo. A batalha continua. Lendo a obra, percebe-se porque Martin Luther King foi um dos principais líderes do seu povo. É uma belíssima história. Pena que ele acabou assassinado.   



English:

My friends, this year, this week, here in Brazil, we celebrate Black Awareness Day for the first time. So, I'm going to review the book by one of the greatest black leaders in history: Martin Luther King. The posthumous autobiography was organized by Clayborne Carson, director of the Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, based on King's own autobiographical texts, including unpublished letters and diaries, as well as films and recordings. The work, which is called "The Autobiography of Martin Luther King", was published in 1998 by Editora Zahar.
I confess that I had read very little about King's story and was surprised when I discovered that the fight he started for black rights did not allow the use of violence. Everything that was achieved for the black population in the United States was through the use of nonviolent discourse and practice. And remember that the right to vote, for example, was only achieved in August 1965.
The road ahead for black people is still very long. The battle continues. Reading the book, one understands why Martin Luther King was one of the main leaders of his people. It is a beautiful story. It is a shame that he ended up being assassinated.



German:

Meine Freunde, dieses Jahr, diese Woche wird hier in Brasilien zum ersten Mal der Tag des schwarzen Bewusstseins gefeiert. Deshalb werde ich das Buch eines der größten schwarzen Führer der Geschichte rezensieren: Martin Luther King. Die posthume Autobiografie wurde von Clayborne Carson, dem Direktor des Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, anhand von Kings eigenen autobiografischen Texten, darunter unveröffentlichten Briefen und Tagebüchern sowie Filmen und Aufnahmen, zusammengestellt. Das Werk mit dem Titel „Die Autobiographie von Martin Luther King“ wurde 1998 von Editora Zahar veröffentlicht.
Ich gestehe, dass ich sehr wenig über Kings Geschichte gelesen hatte und war überrascht, als ich entdeckte, dass der Kampf, den er für die Rechte der Schwarzen begann, die Anwendung von Gewalt nicht zuließ. Alles, was für die schwarze amerikanische Bevölkerung erreicht wurde, erfolgte durch den Einsatz des Diskurses und der Praxis der Gewaltlosigkeit. Und sehen Sie, das Wahlrecht zum Beispiel wurde erst im August 1965 eingeführt.
Der Weg für Schwarze ist noch sehr lang. Der Kampf geht weiter. Wenn Sie das Werk lesen, können Sie erkennen, warum Martin Luther King einer der wichtigsten Führer seines Volkes war. Es ist eine wunderschöne Geschichte. Schade, dass er ermordet wurde.



Ukrainian:

Мої друзі, цього року, цього тижня, тут, у Бразилії, вперше відзначається День чорношкірої свідомості. Отже, я збираюся переглянути книгу одного з найвидатніших чорношкірих лідерів в історії: Мартіна Лютера Кінга. Посмертну автобіографію організував Клейборн Карсон, директор Науково-освітнього інституту Мартіна Лютера Кінга молодшого, з власних автобіографічних текстів Кінга, включаючи неопубліковані листи та щоденники, а також фільми та записи. Твір під назвою «Автобіографія Мартіна Лютера Кінга» був опублікований у 1998 році Editora Zahar.
Зізнаюся, я дуже мало читав про історію Кінга і був здивований, коли виявив, що боротьба, яку він почав за права темношкірих, не допускала застосування насильства. Все, що було досягнуто для чорношкірого населення Америки, було завдяки використанню дискурсу та практики ненасильства. А подивіться, право голосу, наприклад, було отримано лише в серпні 1965 року.
Дорога для чорношкірих ще дуже довга. Битва триває. Читаючи твір, можна зрозуміти, чому Мартін Лютер Кінг був одним із головних лідерів свого народу. Це гарна історія. Шкода, що його вбили.



Russian:

Друзья мои, в этом году, на этой неделе здесь, в Бразилии, впервые отмечается День черного сознания. Итак, я собираюсь написать рецензию на книгу одного из величайших черных лидеров в истории: Мартина Лютера Кинга. Посмертная автобиография была составлена ​​Клэйборном Карсоном, директором Научно-образовательного института Мартина Лютера Кинга-младшего, на основе собственных автобиографических текстов Кинга, включая неопубликованные письма и дневники, а также фильмы и записи. Произведение, которое называется «Автобиография Мартина Лютера Кинга», было опубликовано в 1998 году редакцией Захар.
Признаюсь, я очень мало читал об истории Кинга и был удивлен, когда обнаружил, что борьба, которую он начал за права чернокожих, не допускала применения насилия. Все, что было достигнуто для чернокожего американского населения, было достигнуто благодаря использованию дискурса и практики ненасилия. И посмотрите, право голоса, например, было достигнуто только в августе 1965 года.
Путь чернокожих все еще очень долгий. Битва продолжается. Читая произведение, можно понять, почему Мартин Лютер Кинг был одним из главных лидеров своего народа. Это красивая история. Жаль, что его убили.



Spanish:

Amigos míos, este año, esta semana, aquí en Brasil, se celebra por primera vez el Día de la Conciencia Negra. Entonces, voy a reseñar el libro de uno de los líderes negros más grandes de la historia: Martin Luther King. La autobiografía póstuma fue organizada por Clayborne Carson, director del Instituto de Investigación y Educación Martin Luther King Jr., a partir de los propios textos autobiográficos de King, incluidas cartas y diarios inéditos, así como películas y grabaciones. La obra, que lleva por nombre "La Autobiografía de Martin Luther King", fue publicada en 1998 por la Editora Zahar.
Confieso que había leído muy poco sobre la historia de King y me sorprendí cuando descubrí que la lucha que inició por los derechos de los negros no admitía el uso de la violencia. Todo lo que se logró para la población negra estadounidense fue mediante el uso del discurso y la práctica de la no violencia. Y mire, el derecho al voto, por ejemplo, no se logró hasta agosto de 1965.
El camino para los negros es todavía muy largo. La batalla continúa. Al leer la obra se puede ver por qué Martin Luther King fue uno de los principales líderes de su pueblo. Es una hermosa historia. Lástima que acabó asesinado.



Italian:

Amici miei, quest'anno, questa settimana, qui in Brasile, si celebra per la prima volta il Giorno della Coscienza Nera. Quindi, recensirò il libro di uno dei più grandi leader neri della storia: Martin Luther King. L'autobiografia postuma è stata organizzata da Clayborne Carson, direttore del Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, sulla base dei testi autobiografici di King, comprese lettere e diari inediti, nonché film e registrazioni. L'opera, intitolata "L'autobiografia di Martin Luther King", è stata pubblicata nel 1998 dalla Editora Zahar.
Confesso di aver letto molto poco della storia di King e sono rimasto sorpreso quando ho scoperto che la lotta da lui iniziata per i diritti dei neri non ammetteva l'uso della violenza. Tutto ciò che è stato ottenuto per la popolazione nera americana è stato ottenuto attraverso l’uso del discorso e della pratica della non violenza. E guarda, il diritto di voto, per esempio, è stato ottenuto solo nell’agosto del 1965.
La strada per i neri è ancora molto lunga. La battaglia continua. Leggendo l'opera si capisce perché Martin Luther King fu uno dei principali leader del suo popolo. È una bellissima storia. Peccato che sia finito assassinato.



French:

Mes amis, cette année, cette semaine, ici au Brésil, la Journée de la Conscience Noire est célébrée pour la première fois. Je vais donc revoir le livre de l'un des plus grands dirigeants noirs de l'histoire : Martin Luther King. L'autobiographie posthume a été organisée par Clayborne Carson, directeur du Martin Luther King Jr. Research and Education Institute, à partir des propres textes autobiographiques de King, notamment des lettres et des journaux inédits, ainsi que des films et des enregistrements. L'ouvrage, intitulé « L'Autobiographie de Martin Luther King », a été publié en 1998 par Editora Zahar.
J'avoue que j'avais très peu lu sur l'histoire de King et j'ai été surpris lorsque j'ai découvert que le combat qu'il avait lancé pour les droits des Noirs n'admettait pas le recours à la violence. Tout ce qui a été réalisé pour la population noire américaine l’a été grâce au recours au discours et à la pratique de la non-violence. Et regardez, le droit de vote, par exemple, n’a été obtenu qu’en août 1965.
Le chemin pour les Noirs est encore très long. La bataille continue. En lisant l'ouvrage, vous comprendrez pourquoi Martin Luther King était l'un des principaux dirigeants de son peuple. C'est une belle histoire. Dommage qu'il ait fini par être assassiné.



Chinese:

我的朋友们,今年,本周,在巴西这里,首次庆祝了黑人意识日。因此,我将回顾历史上最伟大的黑人领袖之一:马丁·路德·金的书。这本遗作自传由马丁·路德·金研究与教育研究所所长克莱伯恩·卡森根据金本人的自传文本(包括未出版的信件和日记,以及电影和录音)整理而成。该书名为《马丁·路德·金自传》,由 Editora Zahar 于 1998 年出版。
我承认我对金的历史了解甚少,当我发现他为黑人权利而发起的斗争并不承认使用暴力时,我感到很惊讶。美国黑人所取得的一切成就都是通过非暴力的话语和实践实现的。举个例子,投票权直到 1965 年 8 月才实现。
黑人的路还很长。战斗仍在继续。阅读这本书,你就会明白为什么马丁·路德·金是他的人民的主要领导人之一。这是一个美丽的故事。可惜最后还是被杀了。

quinta-feira, 14 de novembro de 2024

Eu, Alberto Cacciola, confesso:

Meus Amigos, eu estava sem livro pra ler na época (por incrível, que pareça) e peguei esse na minha fisioterapia. É um assunto complicado, que envolve política e economia, uma história. Por isso, vou me valer de parte de uma resenha para informar vocês. O livro é "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", do próprio Cacciola e saiu pela Editora Record. 

"Apanhado no contrapé pela súbita mudança ocorrida na economia brasileira em janeiro de 1999, o dono do Banco Marka, Alberto Cacciola, quebrou. E em seguida foi acusado de adquirir dólares do Banco Central a preços inferiores ao do mercado. A operação teria causado aos cofres públicos um prejuízo estimado entre R$ 56 milhões (segundo o banqueiro) e R$ 1,5 bilhões (segundo seus acusadores). E, numa manhã de junho de 2000, o banqueiro despertou no chão de uma cela fedorenta, em uma prisão num subúrbio do Rio. Beneficiado por uma decisão do STJ, Cacciola foi libertado após 37 dias de cadeia". Depois, ele passou mais um período na prisão. Hoje, está solto. 

Voltando ao texto: "Ele dá aqui sua versão dos episódios que levaram à ruína seu banco, sua fortuna, seus negócios e, quase, sua família. Para isso, dispara sem dó contra o presidente da República, os procuradores federais, policiais, senadores, ministros, juízes e até seus colegas economistas. E enfia fundo o bisturi nas vísceras da Justiça do Rio de Janeiro, ao denunciar a escandalosa venda de sentenças intermediada por advogados de alto coturno. Entre os raros nomes que escapam da artilharia do banqueiro está o do deputado petista Aloízio Mercadante - segundo o autor, "o único que botou o dedo na ferida".

O pano de fundo deste livro é o pesadelo vivido por Cacciola: a invasão de sua casa por um batalhão de policiais federais, os grampos telefônicos, as tentativas de extorsão, os dias de prisão (período em que ele, exímio cozinheiro, conquistou os demais presos graças a suculentos risotos de funghi secchi) e, finalmente, a cinematográfica fuga para a Itália". 

O que achei do livro? Ele é bem escrito mas o Cacciola é um exagerado. Além de se achar um gênio, se acha a vítima em todas as ocasiões. Pergunto: se fosse tão "vítima" assim, teria sido preso duas vezes? Por isso, não consegui acreditar muito nas histórias que Cacciola contou na obra. 



English:

My friends, I didn't have any books to read at the time (oddly enough) and I picked this one up during my physical therapy. It's a complicated subject, involving politics and economics, a story. So I'm going to use part of a review to inform you. The book is "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", by Cacciola himself and published by Editora Record. 

"Caught off guard by the sudden change that occurred in the Brazilian economy in January 1999, the owner of Banco Marka, Alberto Cacciola, went bankrupt. He was subsequently accused of acquiring dollars from the Central Bank at prices below market prices. The operation caused the public coffers an estimated loss of between R$56 million (according to the banker) and R$1.5 billion (according to his accusers). And, one morning in June 2000, the banker woke up on the floor of a stinking cell in a prison in a suburb of Rio. Benefiting from a decision by the STJ, Cacciola was released after 37 days in jail." He then spent another period in prison. Today, he is free. 

Returning to the text: "He gives his version of the episodes that led to the ruin of his bank, his fortune, his business and, almost, his family. To do so, he mercilessly attacks the President of the Republic, federal prosecutors, police officers, senators, ministers, judges and even his fellow economists. And he plunges his scalpel deep into the bowels of the Rio de Janeiro Justice system, denouncing the scandalous sale of sentences brokered by high-ranking lawyers. Among the rare names that escape the banker's artillery is that of PT congressman Aloízio Mercadante - according to the author, "the only one who put his finger on the wound".

The backdrop to this book is the nightmare lived by Cacciola: the invasion of his home by a battalion of federal police officers, the wiretaps, the extortion attempts, the days in prison (a period in which he, an excellent cook, won over the other prisoners thanks to succulent dried mushroom risottos) and, finally, the cinematic escape to Italy".

What did I think of the book? It is well written, but Cacciola is an exaggerator. In addition to thinking he is a genius, he also thinks he is the victim on every occasion. I ask: if he were such a "victim", would he have been arrested twice? That is why I could not believe much of the stories that Cacciola told in the book.



German:

Meine Freunde, ich hatte damals (seltsamerweise) kein Buch zum Lesen und habe mir dieses bei meiner Physiotherapie besorgt. Es ist ein kompliziertes Thema, das Politik und Wirtschaft involviert, eine Geschichte. Daher werde ich einen Teil einer Rezension nutzen, um Sie zu informieren. Das Buch heißt „Eu, Alberto Cacciola, Confesso:“ von Cacciola selbst und wurde von Editora Record veröffentlicht.

„Als der Eigentümer der Banco Marka, Alberto Cacciola, durch die plötzliche Wende in der brasilianischen Wirtschaft im Januar 1999 auf dem falschen Fuß erwischt wurde, ging er bankrott. Und dann wurde ihm vorgeworfen, Dollars von der Zentralbank zu Preisen unter Marktpreisen erworben zu haben.“ Die Operation hätte den öffentlichen Kassen einen geschätzten Verlust zwischen 56 Millionen R$ (nach Angaben des Bankiers) und 1,5 Milliarden R$ (nach Angaben seiner Ankläger und eines Morgens im Juni 2000, des Bankiers) verursacht. wachte auf dem Boden einer stinkenden Zelle in einem Gefängnis in einem Vorort von Rio auf. Aufgrund einer Entscheidung des STJ wurde Cacciola nach 37 Tagen im Gefängnis freigelassen. Danach verbrachte er eine weitere Zeit im Gefängnis. Heute ist er frei.

Zurück zum Text: „Er gibt hier seine Version der Episoden wieder, die zum Ruin seiner Bank, seines Vermögens, seines Geschäfts und fast seiner Familie geführt haben. Dazu schießt er gnadenlos gegen den Präsidenten der Republik, Bundespräsident.“ Staatsanwälte, Polizisten, Senatoren, Minister, Richter und sogar seine Wirtschaftskollegen. Und er stößt das Skalpell tief in die Eingeweide der Gerichte von Rio de Janeiro, indem er den skandalösen Verkauf von Urteilen anprangert, die von hochrangigen Anwälten vermittelt wurden. Der Artillerie des Bankiers entkommt der PT-Abgeordnete Aloízio Mercadante – laut dem Autor „der Einzige, der den Finger auf die Wunde gelegt hat“.

Der Hintergrund dieses Buches ist der Albtraum, den Cacciola erlebt: die Invasion seines Hauses durch ein Bataillon der Bundespolizei, die Telefonabhörungen, die Erpressungsversuche, die Tage im Gefängnis (eine Zeit, in der er, ein ausgezeichneter Koch, die ... überzeugte). andere sind dank saftigem Pilz-Secchi-Risotto gefangen) und schließlich die filmische Flucht nach Italien.

Was habe ich von dem Buch gehalten? Es ist gut geschrieben, aber Cacciola ist übertrieben. Er denkt nicht nur, dass er ein Genie ist, sondern auch, dass er bei jeder Gelegenheit das Opfer ist. Ich frage: Wenn er ein solches „Opfer“ gewesen wäre, wäre er dann zweimal verhaftet worden? Daher konnte ich die Geschichten, die Cacciola in dem Werk erzählte, nicht ganz glauben.



Ukrainian:

Друзі мої, на той час у мене не було книжки для читання (як не дивно), і я взяв цю під час фізіотерапії. Це складна тема, пов’язана з політикою та економікою, історія. Тому я використаю частину огляду, щоб повідомити вам. Книга «Eu, Alberto Cacciola, Confesso:» написана самим Каччолою і була опублікована Editora Record.

«Власник Banco Marka, Альберто Каччіола, який був спійманий на неправильному місці через раптові зміни, що відбулися в бразильській економіці в січні 1999 року, збанкрутував. А потім його звинуватили в придбанні доларів у Центрального банку за цінами, нижчими від ринкових. Ця операція призвела б до збитків державній скарбниці в розмірі від 56 мільйонів реалів (за словами банкіра) до 1,5 мільярдів реалів (за словами його обвинувачів). прокинувся на підлозі смердючої камери у в'язниці в передмісті Ріо. Скориставшись рішенням STJ, Каччола був звільнений після 37 днів ув'язнення». Після цього він провів ще один період у в'язниці. Сьогодні він вільний.

Повертаючись до тексту: «Він наводить тут свою версію епізодів, які призвели до краху його банку, його статку, його бізнесу і, майже, його сім’ї. Для цього він нещадно стріляє проти Президента Республіки, федерального прокурорів, поліцейських, сенаторів, міністрів, суддів і навіть своїх колег-економістів, і він глибоко занурює скальпель у надра судів Ріо-де-Жанейро, засуджуючи скандальну продажність вироків за посередництва високопоставлених юристів. Від артилерії банкіра рятується заступник PT Алоїзіо Меркаданте – за словами автора, «єдиний, хто доторкнувся до рани».

Тлом цієї книги є кошмар, який пережив Каччола: вторгнення в його дім батальйону федеральної поліції, телефонні прослуховування, спроби вимагання, дні у в’язниці (період, коли він, чудовий кухар, переміг інші потрапили в пастку завдяки соковитим різотто з фунгі секкі) і, нарешті, кінематографічна втеча до Італії».

Що я думаю про книгу? Це добре написано, але Каччола перебільшено. Крім того, що він вважає себе генієм, він щоразу вважає себе жертвою. Питаю: якби він був такою «жертвою», його б двічі заарештовували? Тому я не міг повірити історіям, які розповідає Каччола у творі.




Russian:

Друзья мои, в то время у меня не было книги для чтения (как ни странно), и я взял ее на физиотерапии. Это сложная тема, затрагивающая политику и экономику, историю. Поэтому я буду использовать часть обзора, чтобы проинформировать вас. Книга «Eu, Alberto Cacciola, Confesso:» написана самим Каччиолой и опубликована издательством Editora Record.

«Пойманный не на ту ногу внезапным изменением, произошедшим в бразильской экономике в январе 1999 года, владелец Banco Marka Альберто Каччиола обанкротился. А затем его обвинили в приобретении долларов у Центрального банка по ценам ниже рыночных. Эта операция нанесла бы государственной казне ущерб в размере от 56 миллионов реалов (по словам банкира) до 1,5 миллиардов реалов (по словам его обвинителей И однажды утром в июне 2000 года, банкира). проснулся на полу вонючей камеры в тюрьме в пригороде Рио. Благодаря решению STJ Каччиола был освобожден после 37 дней заключения». После этого он провел еще один срок в тюрьме. Сегодня он свободен.

Возвращаясь к тексту: "Он излагает здесь свою версию эпизодов, которые привели к разорению его банка, его состояния, его бизнеса и, почти, его семьи. Для этого он беспощадно расстреливает президента республики, федерального прокуроры, полицейские, сенаторы, министры, судьи и даже его коллеги-экономисты. И он вонзает скальпель глубоко в недра судов Рио-де-Жанейро, осуждая скандальную продажу приговоров при посредничестве высокопоставленных юристов. От артиллерии банкира спасается депутат ПТ Алоизио Меркаданте - по словам автора, "единственный, кто приложил палец к ране".

Фоном этой книги является кошмар, который пережил Каччиола: вторжение в его дом батальона федеральной полиции, прослушивание телефонных разговоров, попытки вымогательства, дни в тюрьме (период, в течение которого он, превосходный повар, победил другие оказались в ловушке благодаря сочному ризотто с грибами секки) и, наконец, кинематографическому побегу в Италию».

Что я думаю о книге? Написано хорошо, но Каччиола преувеличивает. Он не только думает, что он гений, но и во всех случаях считает себя жертвой. Я спрашиваю: если бы он был такой «жертвой», его бы арестовали дважды? Поэтому я не мог до конца поверить историям, рассказанным Каччиолой в произведении.



Spanish:

Amigos míos, no tenía un libro para leer en ese momento (por extraño que parezca) y compré este en mi fisioterapia. Es un tema complicado, que involucra política y economía, una historia. Por lo tanto, utilizaré parte de una reseña para informarles. El libro es "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", del propio Cacciola y fue publicado por Editora Record.

"Cogido con el pie izquierdo por el cambio repentino ocurrido en la economía brasileña en enero de 1999, el propietario del Banco Marka, Alberto Cacciola, quebró. Y luego fue acusado de adquirir dólares del Banco Central a precios inferiores a los del mercado. La operación habría causado a las arcas públicas una pérdida estimada de entre 56 millones de reales (según el banquero) y 1.500 millones de reales (según sus acusadores Y, una mañana de junio de 2000, el banquero). Despertó en el suelo de una celda maloliente, en una prisión de un suburbio de Río. Beneficiándose de una decisión del STJ, Cacciola fue puesto en libertad después de 37 días de prisión. Posteriormente pasó otro período en prisión. Hoy está libre.

Volviendo al texto: "Da aquí su versión de los episodios que llevaron a la ruina de su banco, de su fortuna, de su negocio y, casi, de su familia. Para ello, dispara sin piedad contra el Presidente de la República, el federal fiscales, policías, senadores, ministros, jueces e incluso sus colegas economistas y hunde el bisturí en las entrañas de los Tribunales de Río de Janeiro, al denunciar la escandalosa venta de sentencias mediada por abogados de alto rango. El que escapa de la artillería de los banqueros es el diputado del PT Aloízio Mercadante - según el autor, "el único que puso el dedo en la herida".

El telón de fondo de este libro es la pesadilla vivida por Cacciola: la invasión de su casa por un batallón de policías federales, las escuchas telefónicas, los intentos de extorsión, los días de prisión (un período en el que él, un excelente cocinero, se ganó a la otros atrapados gracias al suculento risotto de funghi secchi) y, finalmente, la fuga cinematográfica a Italia".

¿Qué me pareció el libro? Está bien escrito pero Cacciola es exagerado. Además de creerse un genio, se cree la víctima en cada ocasión. Pregunto: si hubiera sido una "víctima", ¿lo habrían arrestado dos veces? Por lo tanto, no podía creer las historias que Cacciola contaba en la obra.



Italian:

Amici miei, non avevo un libro da leggere in quel momento (stranamente) e ho preso questo durante la mia fisioterapia. È un argomento complicato, che coinvolge politica ed economia, una storia. Pertanto, utilizzerò parte di una recensione per informarti. Il libro si intitola "Eu, Alberto Cacciola, Confesso:", dello stesso Cacciola ed è stato pubblicato da Editora Record.

"Preso di sorpresa dall'improvviso cambiamento avvenuto nell'economia brasiliana nel gennaio 1999, il proprietario del Banco Marka, Alberto Cacciola, fallì. E poi fu accusato di aver acquistato dollari dalla Banca Centrale a prezzi inferiori a quelli di mercato. L'operazione avrebbe causato alle casse pubbliche una perdita stimata tra 56 milioni di real (secondo il banchiere) e 1,5 miliardi di real (secondo i suoi accusatori E, una mattina di giugno del 2000, il banchiere). si è svegliato sul pavimento di una cella puzzolente, in un carcere alla periferia di Rio, beneficiando di una decisione della STJ, Cacciola è stato rilasciato dopo 37 giorni di carcere." Successivamente trascorse un altro periodo in prigione. Oggi è libero.

Ritornando al testo: "Egli fornisce qui la sua versione degli episodi che hanno portato alla rovina della sua banca, del suo patrimonio, dei suoi affari e, quasi, della sua famiglia. Per fare questo spara senza pietà contro il Presidente della Repubblica, il presidente federale pubblici ministeri, poliziotti, senatori, ministri, giudici e perfino i suoi colleghi economisti. E affonda il bisturi nelle viscere dei tribunali di Rio de Janeiro, denunciando la scandalosa vendita di sentenze mediata da avvocati di alto rango. A sfuggire all'artiglieria del banchiere è il deputato del PT Aloízio Mercadante - secondo l'autore, "l'unico che ha messo il dito sulla ferita".

Sfondo di questo libro è l'incubo vissuto da Cacciola: l'invasione della sua casa da parte di un battaglione della polizia federale, le intercettazioni telefoniche, i tentativi di estorsione, i giorni di carcere (periodo in cui lui, ottimo cuoco, altri intrappolati grazie al succulento risotto ai funghi secchi) e, infine, la fuga cinematografica in Italia".

Cosa ho pensato del libro? È scritto bene ma Cacciola è esagerato. Oltre a credersi un genio, crede di essere la vittima in ogni occasione. Chiedo: se fosse stato una tale "vittima", sarebbe stato arrestato due volte? Pertanto non potevo credere alle storie raccontate da Cacciola nell'opera.



French:

Mes amis, je n'avais pas de livre à lire à l'époque (assez curieusement) et j'ai récupéré celui-ci à ma physiothérapie. C'est un sujet complexe, impliquant la politique et l'économie, une histoire. Par conséquent, j’utiliserai une partie d’un avis pour vous informer. Le livre s'intitule "Eu, Alberto Cacciola, Confesso :", de Cacciola lui-même et a été publié par Editora Record.

"Pris à contre-pied par le changement soudain survenu dans l'économie brésilienne en janvier 1999, le propriétaire de Banco Marka, Alberto Cacciola, a fait faillite. Il a ensuite été accusé d'avoir acquis des dollars auprès de la Banque centrale à des prix inférieurs aux prix du marché. L'opération aurait causé aux caisses publiques une perte estimée entre 56 millions de R$ (selon le banquier) et 1,5 milliard de R$ (selon ses accusateurs. Et, un matin de juin 2000, le banquier). s'est réveillé sur le sol d'une cellule malodorante, dans une prison de la banlieue de Rio. Bénéficiant d'une décision du STJ, Cacciola a été libéré après 37 jours de prison. Par la suite, il a passé une autre période en prison. Aujourd'hui, il est libre.

Revenant au texte : « Il donne ici sa version des épisodes qui ont conduit à la ruine de sa banque, de sa fortune, de son entreprise et, presque, de sa famille. Pour ce faire, il tire sans pitié contre le président de la République, fédéral. procureurs, policiers, sénateurs, ministres, juges et même ses confrères économistes. Et il plonge le scalpel profondément dans les entrailles des tribunaux de Rio de Janeiro, en dénonçant la vente scandaleuse de peines négociée par des avocats de haut rang. Aloízio Mercadante, député du PT, échappe à l'artillerie des banquiers - selon l'auteur, "le seul à avoir mis le doigt sur la blessure".

La toile de fond de ce livre est le cauchemar vécu par Cacciola : l'invasion de son domicile par un bataillon de la police fédérale, les écoutes téléphoniques, les tentatives d'extorsion, les jours de prison (une période pendant laquelle lui, excellent cuisinier, a conquis le d'autres piégés grâce au succulent risotto aux funghi secchi) et, enfin, l'évasion cinématographique en Italie".

Qu'ai-je pensé du livre ? C'est bien écrit mais Cacciola est exagéré. En plus de se considérer comme un génie, il se considère comme une victime à chaque occasion. Je demande : s'il avait été une telle « victime », aurait-il été arrêté deux fois ? Par conséquent, je n’arrivais pas à croire les histoires racontées par Cacciola dans son ouvrage.



Chinese:

我的朋友们,我当时没有书可读(奇怪的是),我在理疗时拿起了这本书。这是一个复杂的话题,涉及政治和经济,一个故事。因此,我将使用部分评论来通知您。这本书是《Eu,Alberto Cacciola,Confesso:》,作者是 Cacciola 本人,由 Editora Record 出版。

“1999 年 1 月巴西经济发生突然变化,马卡银行老板阿尔贝托·卡乔拉 (Alberto Cacciola) 措手不及,最终破产。随后他被指控以低于市场价格的价格从央行收购美元。这一行动将给公共金库造成估计损失 5,600 万雷亚尔(根据银行家的说法)到 15 亿雷亚尔(根据指控者以及 2000 年 6 月的一天早上,银行家的说法)。在里约郊区一所监狱的一间臭气熏天的牢房地板上醒来,得益于 STJ 的决定,卡乔拉在入狱 37 天后被释放。”此后,他又在监狱里度过了一段时光。今天,他自由了。

回到正文:“他在这里给出了他对导致他的银行、他的财富、他的生意以及几乎他的家庭破产的事件的版本。为了做到这一点,他无情地向共和国总统、联邦总统开枪。检察官、警察、参议员、部长、法官,甚至他的经济学家同行,他还谴责高级律师促成的出售判决的丑闻,将手术刀深入里约热内卢法院。逃离银行家炮火的是工人党副手阿洛伊齐奥·梅尔卡丹特(Aloízio Mercadante)——据作者称,“他是唯一一个将手指放在伤口上的人”。

这本书的背景是卡乔拉经历的噩梦:一队联邦警察入侵他的家、电话窃听、勒索企图、监狱里的日子(在这段时间里,他作为一名出色的厨师赢得了人们的支持)其他人则因多汁的蘑菇烩饭而被困),最后,如电影般逃往意大利”。

我对这本书有什么看法?写得很好,但卡乔拉有点夸张。除了认为自己是天才之外,他在任何情况下都认为自己是受害者。我问:如果他是这样的“受害者”,他会被抓两次吗?因此,我不太相信卡乔拉在作品中讲述的故事。

terça-feira, 12 de novembro de 2024

Para Poder Viver

Meus Amigos, a lista de livros que li, durante as minhas paradas esse ano, ainda não acabou e esse, que vou resenhar aqui pra vocês, é muito especial. "Para poder viver: a Jornada de uma Garota Norte-coreana Para a Liberdade", como o próprio nome da obra diz, conta a história de Yeonmi Park, essa moça norte-coreana que precisou fugir do seu país, Coreia do Norte e do regime horroroso, totalitário de Kim Jong-un. A obra saiu pela editora Companhia das Letras. 
Yeonmi Park não sonhava com a liberdade quando fugiu da Coreia do Norte. Ela nem sequer conhecia o significado dessa palavra. Tudo o que sabia era que fugir era a única maneira de sobreviver. Se ela e sua família ficassem na terra natal, todos morreriam - de fome, adoentados ou mesmo executados. Park cresceu achando normal que seus vizinhos desaparecessem de repente. Acostumou-se a ingerir plantas selvagens na falta de comida. Acreditava que o líder de seu país era capaz de ler seus pensamentos. Aos treze anos, quando a fome e a prisão do pai tornaram a vida impossível, Yeonmi deixou a Coreia da Norte. Era o começo de um périplo que a levaria pelo submundo chinês de traficantes e contrabandistas de pessoas, a uma travessia pela China através do deserto de Gobi até a Mongólia, à entrada na Coreia do Sul e, enfim, à liberdade. Neste livro, Yeonmi conta essa história pela primeira vez. Uma história repleta de coragem, dignidade. 
Algumas coisas me impressionaram na leitura da obra: primeiro, desde criança, na escola, as pessoas são ensinadas a odiar os Estados Unidos. Conforme Yeonmi, ensinam matemática com os exemplos de que soldados norte-coreanos vão matar americanos. Segundo, o pai dela foi morto pelo regime de Kim Jong-un.Terceiro, Yeonmi foi traficada na China. Quarto, ela ficou anos sem ter notícias da irmã, que fugiu antes da Coreia do Norte. Quinto, Yeonmi lançou a obra quando tinha apenas 21 anos. Quem escreve uma autobiografia aos 21 anos? Sexto e último: apesar de todo o sofrimento de Yeonmi, o livro tem uma leveza, um bom humor. 
"Para poder viver" é uma lição de vida riquíssima e de muita superação. Recomendo muito a leitura.   



English:

My friends, the list of books I read during my breaks this year is still not over, and this one, which I'm going to review here for you, is very special. "In Order to Live: A North Korean Girl's Journey to Freedom", as the title of the book suggests, tells the story of Yeonmi Park, a North Korean girl who had to flee her country, North Korea, and the horrible, totalitarian regime of Kim Jong-un. The book was published by Companhia das Letras.
Yeonmi Park didn't dream of freedom when she fled North Korea. She didn't even know the meaning of that word. All she knew was that running away was the only way to survive. If she and her family stayed in their homeland, they would all die - from hunger, illness or even execution. Park grew up thinking it was normal for her neighbors to suddenly disappear. She got used to eating wild plants when there was no food. She believed that the leader of her country was able to read her thoughts. At the age of thirteen, when hunger and her father’s imprisonment made life impossible, Yeonmi left North Korea. It was the beginning of a journey that would take her through the Chinese underworld of human traffickers and smugglers, to a journey through China through the Gobi Desert to Mongolia, to the entrance into South Korea and, finally, to freedom. In this book, Yeonmi tells this story for the first time. A story full of courage and dignity.
A few things struck me when reading the book: first, since childhood, in school, people are taught to hate the United States. According to Yeonmi, they teach math with the example that North Korean soldiers will kill Americans. Second, her father was killed by Kim Jong-un’s regime. Third, Yeonmi was trafficked in China. Fourth, she spent years without hearing from her sister, who fled North Korea before her. Fifth, Yeonmi published the book when she was only 21 years old. Who writes an autobiography at 21? Sixth and last: despite all of Yeonmi's suffering, the book has a lightness and good humor.
"To be able to live" is a very rich life lesson and a lot of overcoming. I highly recommend reading it.



German:

Meine Freunde, die Liste der Bücher, die ich dieses Jahr während meiner Aufenthalte gelesen habe, ist noch nicht zu Ende und dieses, das ich hier für Sie rezensieren werde, ist etwas ganz Besonderes. „Um leben zu können: Die Reise eines nordkoreanischen Mädchens in die Freiheit“, wie der Name des Werks schon sagt, erzählt die Geschichte von Yeonmi Park, diesem nordkoreanischen Mädchen, das aus ihrem Land, Nordkorea und den Kim Jong-uns fliehen musste schreckliches, totalitäres Regime. Das Werk wurde von Companhia das Letras veröffentlicht.
Yeonmi Park träumte nicht von Freiheit, als sie aus Nordkorea floh. Sie kannte nicht einmal die Bedeutung dieses Wortes. Ich wusste nur, dass Flucht der einzige Weg zum Überleben war. Wenn sie und ihre Familie in ihrer Heimat blieben, würden sie alle sterben – durch Hunger, Krankheit oder sogar durch Hinrichtung. Park wuchs mit dem Gedanken auf, dass es normal sei, dass ihre Nachbarn plötzlich verschwinden. Er gewöhnte sich daran, wilde Pflanzen zu essen, wenn es ihm an Nahrung mangelte. Er glaubte, dass der Führer seines Landes seine Gedanken lesen konnte. Mit dreizehn Jahren verließ Yeonmi Nordkorea, als Hunger und die Inhaftierung ihres Vaters ihr Leben unmöglich machten. Es war der Beginn einer Reise, die sie durch die chinesische Unterwelt der Menschenhändler und Schmuggler führen würde, zu einer Überfahrt durch China durch die Wüste Gobi in die Mongolei, nach Südkorea und schließlich in die Freiheit. In diesem Buch erzählt Yeonmi diese Geschichte zum ersten Mal. Eine Geschichte voller Mut, Würde.
Als ich das Werk las, fielen mir einige Dinge auf: Erstens wird den Menschen seit ihrer Kindheit in der Schule beigebracht, die Vereinigten Staaten zu hassen. Laut Yeonmi unterrichten sie Mathematik anhand der Beispiele, dass nordkoreanische Soldaten Amerikaner töten würden. Zweitens wurde ihr Vater vom Regime von Kim Jong-un getötet. Drittens wurde Yeonmi in China gehandelt. Viertens hörte sie jahrelang nichts von ihrer Schwester, die zuvor aus Nordkorea geflohen war. Fünftens veröffentlichte Yeonmi das Werk, als sie gerade 21 Jahre alt war. Wer schreibt mit 21 eine Autobiografie? Sechstens und zuletzt: Trotz all Yeonmis Leiden hat das Buch eine Leichtigkeit und einen guten Humor.
„Leben können“ ist eine sehr gehaltvolle Lebenslektion und eine Menge Überwindung. Ich empfehle dringend, es zu lesen.



Ukrainian:

Мої друзі, список книжок, які я прочитав під час моїх зупинок цього року, ще не закінчився, і ця, яку я збираюся переглянути тут для вас, дуже особлива. «Змогти жити: подорож північнокорейської дівчини до свободи», як сказано в назві твору, розповідає історію Йонмі Пак, північнокорейської дівчини, якій довелося втекти зі своєї країни, Північної Кореї та Кім Чен Ина. жахливий тоталітарний режим. Твір опубліковано Companhia das Letras.
Йонмі Пак не мріяла про свободу, коли втекла з Північної Кореї. Вона навіть не знала значення цього слова. Все, що я знав, це те, що втеча — це єдиний спосіб вижити. Якби вона з родиною залишилася на батьківщині, то всі б загинули – від голоду, хвороби чи навіть розстрілу. Пак росла, вважаючи, що раптово зникають її сусіди – це нормально. Він звик їсти дикі рослини, коли йому не вистачало їжі. Він вірив, що лідер його країни вміє читати його думки. У тринадцять років, коли голод і ув'язнення її батька зробили життя неможливим, Йонмі покинула Північну Корею. Це був початок подорожі, яка проведе її через китайський підземний світ торговців людьми та контрабандистів, до переходу через Китай через пустелю Гобі до Монголії, до Південної Кореї та, нарешті, до свободи. У цій книзі Йонмі вперше розповідає цю історію. Історія, сповнена мужності, гідності.
Деякі речі мене вразили, коли я читала твір: по-перше, з дитинства, зі школи, людей вчать ненавидіти США. За словами Йонмі, вони викладають математику на прикладах, що північнокорейські солдати вбиватимуть американців. По-друге, її батька вбив режим Кім Чен Ина. По-третє, Йонмі стала жертвою торгівлі в Китаї. По-четверте, вона роками не чула про свою сестру, яка перед тим втекла з Північної Кореї. По-п’яте, Йонмі випустила роботу, коли їй був лише 21 рік. Хто пише автобіографію в 21 рік? Шосте й останнє: незважаючи на всі страждання Йонмі, книга має легкість, добрий гумор.
«Уміти жити» - це дуже насичений життєвий урок і багато подолання. Дуже рекомендую прочитати.



Spanish:

Amigos míos, la lista de libros que leí durante mis paradas de este año aún no ha terminado y este, que voy a reseñar aquí para ustedes, es muy especial. "Para poder vivir: el viaje de una niña norcoreana hacia la libertad", como dice el nombre de la obra, cuenta la historia de Yeonmi Park, esta niña norcoreana que tuvo que huir de su país, Corea del Norte y la de Kim Jong-un. horrible régimen totalitario. La obra fue publicada por Companhia das Letras.
Yeonmi Park no soñaba con la libertad cuando huyó de Corea del Norte. Ella ni siquiera sabía el significado de esa palabra. Todo lo que sabía era que huir era la única forma de sobrevivir. Si ella y su familia se quedaran en su tierra natal, todos morirían: de hambre, de enfermedad o incluso de ejecución. Park creció pensando que era normal que sus vecinos desaparecieran repentinamente. Se acostumbró a comer plantas silvestres cuando le faltaba alimento. Creía que el líder de su país podía leer sus pensamientos. A los trece años, cuando el hambre y el encarcelamiento de su padre le hacían la vida imposible, Yeonmi abandonó Corea del Norte. Fue el comienzo de un viaje que la llevaría a través del submundo chino de traficantes y contrabandistas de personas, a una travesía por China a través del desierto de Gobi hasta Mongolia, a Corea del Sur y, finalmente, a la libertad. En este libro, Yeonmi cuenta esta historia por primera vez. Una historia llena de coraje, dignidad.
Algunas cosas me llamaron la atención al leer la obra: primero, desde la infancia, en la escuela, a la gente se le enseña a odiar a Estados Unidos. Según Yeonmi, enseñan matemáticas con el ejemplo de que los soldados norcoreanos matarán a los estadounidenses. En segundo lugar, su padre fue asesinado por el régimen de Kim Jong-un. En tercer lugar, Yeonmi fue objeto de trata en China. En cuarto lugar, no supo nada de su hermana durante años, quien previamente huyó de Corea del Norte. Quinto, Yeonmi lanzó el trabajo cuando tenía sólo 21 años. ¿Quién escribe una autobiografía a los 21 años? Sexto y último: a pesar de todo el sufrimiento de Yeonmi, el libro tiene ligereza y buen humor.
“Poder vivir” es una lección de vida muy rica y de mucha superación. Recomiendo mucho leerlo.



Italian:

Amici miei, la lista dei libri che ho letto durante le mie soste quest'anno non è ancora finita e questo, che recensirò qui per voi, è davvero speciale. "To be able to live: a North Korea Girl's Journey to Freedom", come dice il titolo dell'opera, racconta la storia di Yeonmi Park, questa ragazza nordcoreana che dovette fuggire dal suo paese, dalla Corea del Nord e da Kim Jong-un. regime orribile e totalitario. L'opera è stata pubblicata da Companhia das Letras.
Yeonmi Park non sognava la libertà quando fuggì dalla Corea del Nord. Non conosceva nemmeno il significato di quella parola. Tutto quello che sapevo era che scappare era l'unico modo per sopravvivere. Se lei e la sua famiglia restassero nella loro terra natale, morirebbero tutti di fame, malattia o addirittura esecuzione. Park è cresciuta pensando che fosse normale che i suoi vicini sparissero all'improvviso. Si abituò a mangiare piante selvatiche quando gli mancava il cibo. Credeva che il leader del suo paese fosse in grado di leggere i suoi pensieri. A tredici anni, quando la fame e la prigionia di suo padre le resero la vita impossibile, Yeonmi lasciò la Corea del Nord. Era l'inizio di un viaggio che l'avrebbe portata attraverso il mondo sotterraneo cinese dei trafficanti e dei contrabbandieri di esseri umani, ad attraversare la Cina, attraverso il deserto del Gobi, fino alla Mongolia, alla Corea del Sud e, infine, alla libertà. In questo libro, Yeonmi racconta questa storia per la prima volta. Una storia piena di coraggio, di dignità.
Alcune cose mi hanno colpito leggendo l'opera: primo, fin dall'infanzia, a scuola, alle persone viene insegnato a odiare gli Stati Uniti. Secondo Yeonmi, insegnano matematica con l'esempio che i soldati nordcoreani uccideranno gli americani. In secondo luogo, suo padre è stato ucciso dal regime di Kim Jong-un. In terzo luogo, Yeonmi è stata vittima di tratta in Cina. In quarto luogo, non ha avuto notizie di sua sorella per anni, che era fuggita prima dalla Corea del Nord. In quinto luogo, Yeonmi ha pubblicato il lavoro quando aveva solo 21 anni. Chi scrive un'autobiografia a 21 anni? Sesto e ultimo: nonostante tutta la sofferenza di Yeonmi, il libro ha una leggerezza, un buon umore.
"Poter vivere" è una lezione di vita molto ricca e un sacco di superamenti. Consiglio vivamente di leggerlo.



Chinese:

朋友们,今年我在旅途中读过的书单还没有结束,我要在这里为你们回顾的这本书非常特别。正如作品名称所示,《为了能够生存:一个朝鲜女孩的自由之旅》讲述了朴妍美这个朝鲜女孩不得不逃离自己的国家、朝鲜和金正恩统治的故事。可怕的极权政权。该作品由 Companhia das Letras 出版。
朴妍美逃离朝鲜时并没有梦想过自由。她甚至不知道这个词的意思。我只知道,逃跑是唯一的生存之道。如果她和她的家人留在自己的祖国,他们都会死去——死于饥饿、疾病,甚至被处决。帕克从小就认为邻居突然失踪是很正常的事情。当他缺乏食物时,他习惯了吃野生植物。他相信他的国家的领导人能够读懂他的想法。十三岁时,饥饿和父亲的入狱使她的生活变得不可能,妍美离开了朝鲜。这是一段旅程的开始,她将穿越中国人贩子和走私者的黑社会,穿越中国,穿过戈壁沙漠,到达蒙古,到达韩国,最后获得自由。在这本书中,妍美第一次讲述了这个故事。一个充满勇气、尊严的故事。
阅读这部作品时,有一些事情让我印象深刻:首先,从小到大,在学校里,人们就被教导要仇恨美国。据妍美说,他们用朝鲜士兵会杀死美国人的例子来教数学。第二,她的父亲被金正恩政权杀害。第三,妍美在中国被拐卖。第四,她已经很多年没有收到姐姐的消息了,她的姐姐事先逃离了朝鲜。第五,妍美在21岁时就发布了作品。谁21岁就写自传?第六点,也是最后一点:尽管妍美遭受了种种痛苦,但这本书却很轻松、幽默。
“能够生活”是非常丰富的人生教训,也是很多的克服。我强烈推荐阅读它。

     

quinta-feira, 7 de novembro de 2024

A volta de Trump

 
Meus Amigos, como vocês viram, infelizmente, Donald Trump foi eleito presidente dos Estados Unidos, novamente. É um avanço perigoso da extrema-direita e que pode ter consequências aqui para o Brasil. Nas últimas eleições municipais, eles cresceram e a esquerda encolheu. Orban; Milei; Putin; Erdogan, entre outros, estão na presidência de seus respectivos países. Bolsonaro quer voltar a ser presidente. 
O problema é que a esquerda não tá respondendo mais aos anseios da população e a direita está mais combativa. A direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quieta, em casa. Confesso pra vocês que não sei o porquê dessa crise da esquerda. Não sei se é a falta de lideranças; se a pauta do empreendedorismo, que a direita defende muito bem; ou se tem algum outro motivo. O fato é que a esquerda precisa volta a crescer, para defender os mais ncessitados. A direita, na grande maioria das vezes, defende só os mais ricos. Infelizmente, a grande maioria da população ainda não percebeu isso e está apoiando a direita. 



English:

My friends, as you have seen, Donald Trump has unfortunately been elected president of the United States once again. This is a dangerous advance by the far right, which could have consequences for Brazil. In the last municipal elections, they grew and the left shrank. Orban; Milei; Putin; Erdogan, among others, are in the presidency of their respective countries. Bolsonaro wants to be president again. The problem is that the left is no longer responding to the population's desires and the right is more combative. The right is taking to the streets more and the left is staying quiet, at home. I confess to you that I don't know why the left is in crisis. I don't know if it's the lack of leadership; or the entrepreneurship agenda, which the right defends very well; or if there is some other reason. The fact is that the left needs to grow again, to defend those most in need. The right, in most cases, only defends the richest. Unfortunately, the vast majority of the population has not yet realized this and is supporting the right.



German:

Meine Freunde, wie Sie gesehen haben, wurde Donald Trump leider erneut zum Präsidenten der Vereinigten Staaten gewählt. Es ist ein gefährlicher Vorstoß der extremen Rechten und könnte hier Konsequenzen für Brasilien haben. Bei den letzten Kommunalwahlen wuchsen sie und die Linke schrumpfte. Orban; Milei; Putin; Unter anderem sind Erdogan in ihren jeweiligen Ländern in der Präsidentschaft. Bolsonaro will wieder Präsident werden.
Das Problem ist, dass die Linke nicht mehr auf die Wünsche der Bevölkerung eingeht und die Rechte kämpferischer wird. Die Rechte geht mehr auf die Straße und die Linke bleibt ruhig, zu Hause. Ich gestehe Ihnen, dass ich den Grund für diese Krise der Linken nicht kenne. Ich weiß nicht, ob es am Mangel an Führung liegt; wenn die Unternehmeragenda, die die Rechte sehr gut verteidigt; oder wenn es einen anderen Grund gibt. Tatsache ist, dass die Linke wieder wachsen muss, um die Bedürftigsten zu verteidigen. Meistens verteidigt die Rechte nur die Reichsten. Leider hat die überwiegende Mehrheit der Bevölkerung dies noch nicht erkannt und unterstützt die Rechte.



Russian:

Друзья мои, как вы видели, к сожалению, Дональд Трамп снова был избран президентом Соединенных Штатов. Это опасный шаг крайне правых, который может иметь последствия для Бразилии. На последних муниципальных выборах они выросли, а левые сократились. Орбан; Милей; Путин; Эрдоган, среди прочих, являются президентами своих стран. Болсонару хочет снова стать президентом.
Проблема в том, что левые больше не реагируют на желания населения, а правые настроены более воинственно. Правые больше выходят на улицы, а левые остаются дома, в тишине. Признаюсь вам, что я не знаю причину этого кризиса левых сил. Я не знаю, связано ли это с отсутствием руководства; если программа предпринимательства, которую правые очень хорошо защищают; или если есть какая-то другая причина. Дело в том, что левым необходимо снова вырасти, чтобы защитить тех, кто больше всего в этом нуждается. Правые в большинстве случаев защищают только самых богатых. К сожалению, подавляющее большинство населения пока этого не осознало и поддерживает правых.



Ukrainian:

Друзі, як ви бачили, на жаль, Дональда Трампа знову обрали президентом Сполучених Штатів. Це небезпечний крок ультраправих, який може мати наслідки для Бразилії. На останніх муніципальних виборах вони зросли, а ліві скоротилися. Орбан; Мілей; Путін; Ердоган, серед інших, є президентами відповідних країн. Болсонару знову хоче бути президентом.
Проблема в тому, що ліві більше не реагують на бажання населення, а праві є більш бойовими. Правий більше йде на вулицю, а лівий сидить тихо, вдома. Я вам зізнаюся, що я не знаю причини цієї лівої кризи. Я не знаю, чи це відсутність лідерства; якщо порядок денний підприємництва, який дуже добре захищають права; або якщо є якась інша причина. Справа в тому, що ліві повинні знову вирости, щоб захищати тих, хто найбільше потребує. Праві здебільшого захищають лише найбагатших. На жаль, переважна більшість населення цього ще не усвідомила і підтримує правих.



Spanish:

Meus Amigos, como vocês viram, desafortunadamente, Donald Trump foi eleito presidente dos Estados Unidos, novamente. É um avanceto perizógico da extrema-direita e que pode ter consuncaciones aqui para o Brasil. Nas ultimas eleições municipais, eles cresceram e a esquerda encolheu. Orbán; Miley; Putin; Erdogan, entre otros, ocupa la presidencia de sus respectivos países. Bolsonaro quiere postularse para presidente.
El problema es que la izquierda no está respondiendo a las preocupaciones de la población y la derecha es más combativa. A direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quieta, em casa. Confesso pra vocês que não sei o porquê dessa crisis da esquerda. Não sei sei é falta de líneados; se a pauta do emprendedorismo, que a direita defende muito bem; ou se tem algum outro motivo. O fato é que a esquerda precisa volta a crescer, para defender os mais ncessitados. La direita, la gran mayoría de las veces, defiende sólo a los más ricos. Lamentablemente, la gran mayoría de la población todavía no lo comprende y apoya a la derecha.



French:

Mes amis, comme vous l'avez fait, malheureusement, Donald Trump est devenu récemment président des États-Unis. C'est un périple avancé à l'extrême et qui peut être obtenu ici pour le Brésil. Lors des dernières élections municipales, ils grandiront et s'envoleront. Orbán ; Miley ; Poutine ; Erdogan, entre autres, est à la présidence de leurs pays respectifs. Bolsonaro veut se présenter à la présidence.
Le problème est que la gauche ne répond pas aux inquiétudes de la population et que la droite est plus combative. A direita vai plus para as ruas e a esquerda fica quieta, em casa. Avouez que vous n’êtes pas sûr de cette crise de l’esquerda. Não sei sei éfalta de líneados; se a pauta do entrepreneurismo, que a direita défende muito bem; ous tem algum outro motivation. La chose est que l'esquerda précise va a crescer, pour défendre les plus nécessaires. A direita, à la grande majorité des gens, défendez-vous les plus riches. Malheureusement, la grande majorité de la population ne comprend toujours pas cela et soutient la droite.



Italian:

Meus Amigos, come voi viram, sfortunatamente, Donald Trump è stato eletto presidente degli Stati Uniti, novamente. È un avanzato pericolo di estrema direità e che può avere consigli qui per il Brasile. Nas ultimas eleições municipais, eles cresceram e a esquerda encolheu. Orban; Miley; Putin; Erdogan, tra gli altri, è alla presidenza dei rispettivi paesi. Bolsonaro vuole candidarsi alla presidenza.
Il problema è che la sinistra non risponde alle preoccupazioni della popolazione e la destra è più combattiva. A direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quieta, in casa. Confesso a voi che non siete riusciti a causa di questa crisi da esquerda. Não sei se é falta de líneados; se a pauta do imprenditorialità, que a direita difende muito bem; o se hai qualche altro motivo. Il fatto è che la esquerda precisa volta a crescere, per difendere i più necessari. A direita, nella grande maggioranza delle volte, difendi solo i più ricchi. Purtroppo la grande maggioranza della popolazione continua a non capirlo e sostiene la destra.



Chinese:

不幸的是,我的朋友们,我们都知道,唐纳德·特朗普是美国总统,新星。我们将在巴西的极端危险中前进。这是城市的最后目标,也是最后的结局。欧尔班;麦莉;普京;埃尔多安等人担任各自国家的总统。博尔索纳罗想竞选总统。
问题在于左派没有回应民众的担忧,而右派则更加好斗。 Direita vai mais para as ruas e a esquerda fica quita, em casa。我承认自己没有经历过危机。 Não sei se é falta de lineaados; se a pauta do enterpriseismo, que a direita Defende muito bem; ou se tem algum outro 动机。 O fato é que a esquerda precisa volta a creccer, para Defender os mais necessitados.一个指令,na grande most das vezes,defende so os mais ricos。不幸的是,绝大多数人仍然不理解这一点并支持右派。