A volta de Mano Menezes

Meus Amigos, esse retorno de Mano Menezes ao Grêmio me relembrou 2005 quando trabalhei na assessoria de imprensa, ainda no Olímpico. O Tricolor estava na segunda divisão e tudo culminou na famosa Batalha dos Aflitos . Para mim, foi divertido. Afinal, trabalhei no meu clube do coração. Para o Grêmio, nem tanto. Mas, certamente, foi marcante para ambos. 

Agora, 20 anos depois, o Grêmio se vê às voltas com o fantasma do rebaixamento no campeonato brasileiro, novamente, com o péssimo trabalho de Gustavo Quinteros. Por isso, trouxe Mano Menezes. Para mim, acertou na escolha. Mano recupera times. Basta ver seus últimos dois trabalhos, no Inter e no Fluminense. O problema são os "anos seguintes" desses trabalhos. Mano não conseguiu dar seqüência e foi demitido em ambos. 

Com ele, deve vir Felipão para a coordenação técnica do Grêmio. Deve ser anunciado nos próximos dias. Dois sujeitos competentes; corretos; experientes e com ampla identificação com o Tricolor. É um sopro do velho Grêmio e do Olímpico na modernidade. 

Veremos se dará certo. Nós, gremistas, evidentemente torceremos para dar certo. Vamos aguardar.   

English:

My friends, this return of Mano Menezes to Grêmio reminded me of 2005 when I worked in the press office, still at Olímpico. Tricolor was in the second division and everything culminated in the famous Batalha dos Aflitos. For me, it was fun. After all, I worked for my favorite club. For Grêmio, not so much. But it certainly was a milestone for both.

Now, 20 years later, Grêmio finds itself struggling with the specter of relegation in the Brazilian championship, once again, with the terrible work of Gustavo Quinteros. That's why I brought Mano Menezes. For me, he made the right choice. Mano turns teams around. Just look at his last two jobs, at Inter and Fluminense. The problem is the "years after" those jobs. Mano couldn't keep up the good work and was fired from both.

With him, Felipão should come to coach Grêmio. He should be announced in the next few days. Two competent, correct, and talented guys. experienced and with a strong identification with the Tricolor. It is a breath of the old Grêmio and Olímpico in modern times.

We will see if it works out. We, Grêmio fans, will obviously be rooting for it to work out. Let's wait and see.

German:

Meine Freunde, diese Rückkehr von Mano Menezes zu Grêmio erinnerte mich an das Jahr 2005, als ich in der Pressestelle arbeitete, noch bei Olímpico. Tricolor spielte in der zweiten Liga und alles gipfelte in der berühmten Batalha dos Aflitos. Mir hat es Spaß gemacht. Schließlich habe ich bei meinem Lieblingsclub gearbeitet. Für Grêmio ist das nicht so sehr der Fall. Aber für beide war es sicherlich ein Meilenstein.

Jetzt, 20 Jahre später, steht Grêmio aufgrund der schrecklichen Arbeit von Gustavo Quinteros erneut vor dem Abstiegsdrama in der brasilianischen Meisterschaft. Deshalb habe ich Mano Menezes mitgebracht. Für mich hat er die richtige Wahl getroffen. Mano holt Teams zurück. Schauen Sie sich nur seine letzten beiden Jobs bei Inter und Fluminense an. Das Problem sind die „Folgejahre“ dieser Werke. Mano konnte seine Tätigkeit nicht fortsetzen und wurde in beiden Fällen entlassen.

Mit ihm soll Felipão die technische Koordination von Grêmio übernehmen. Die Bekanntgabe soll in den nächsten Tagen erfolgen. Zwei kompetente Themen; richtig; erfahren und mit breiter Identifikation mit Tricolor. Es ist eine frische Brise im Vergleich zum alten Grêmio und Olímpico in der modernen Zeit.

Wir werden sehen, ob es funktioniert. Wir Gremistas hoffen natürlich auf Erfolg. Warten wir ab.

Ukrainian:

Друзі мої, це повернення Мано Менезеса до "Греміо" нагадало мені 2005 рік, коли я працював у прес-службі, ще в "Олімпіко". Триколор був у другому дивізіоні, і все це завершилося відомою Батальєю дос Афлітос. Для мене це було весело. Зрештою, я працював у своєму улюбленому клубі. Для Греміо не так вже й багато. Але це, безумовно, була важлива подія для них обох.

Тепер, 20 років потому, «Греміо» знову опинився під загрозою вильоту в чемпіонаті Бразилії через жахливу гру Густаво Кінтероса. Ось чому я привів Мано Менезеса. Як на мене, він зробив правильний вибір. Мано відновлює команди. Просто погляньте на його два останні роботи – в «Інтері» та «Флуміненсе». Проблема полягає в «наступних роках» цих творів. Мано не зміг продовжувати роботу і був звільнений в обох випадках.

Разом з ним Феліпан повинен прийти на технічну координацію Греміо. Це має бути оголошено найближчими днями. Два компетентні суб'єкти; правильний; досвідчений та з широкою ідентифікацією з Триколором. Це ковток свіжого повітря від старих "Греміо" та "Олімпіко" в сучасні часи.

Побачимо, чи спрацює. Ми, Греміста, очевидно, сподіватимемося на успіх. Давайте почекаємо.

Russian:

Друзья мои, возвращение Мано Менезеша в «Гремио» напомнило мне 2005 год, когда я работал в пресс-службе еще в «Олимпико». «Триколор» выступал во втором дивизионе, и все завершилось знаменитой битвой «Битва Афлитос». Для меня это было весело. В конце концов, я работал в любимом клубе. Для «Гремио» это не так уж и важно. Но для них обоих это, безусловно, стало важной вехой.

Теперь, 20 лет спустя, «Гремио» снова оказался перед угрозой вылета из чемпионата Бразилии из-за ужасной работы Густаво Кинтероса. Вот почему я взял с собой Мано Менезеса. Для меня он сделал правильный выбор. Мано восстанавливает команды. Достаточно вспомнить его последние две работы в «Интере» и «Флуминенсе». Проблема в «последующих годах» этих работ. Мано не смог продолжить работу и был уволен в обоих случаях.

Вместе с ним Фелипао должен приступить к технической координации Гремиу. Об этом должно быть объявлено в ближайшие дни. Два компетентных субъекта; правильный; опытный и широко идентифицирующий себя с Триколором. Это глоток свежего воздуха от старого «Гремио» и «Олимпико» в наше время.

Посмотрим, сработает ли это. Мы, Гремистас, конечно же, будем надеяться на успех. Давайте подождем.

Spanish:

Amigos míos, este regreso de Mano Menezes a Grêmio me recordó a 2005, cuando trabajaba en la asesoría de prensa, todavía en Olímpico. El Tricolor estaba en la segunda división y todo culminó en la famosa Batalla de los Aflitos. Para mí fue divertido. Después de todo, trabajaba en mi club favorito. Para Grêmio, no tanto. Pero sin duda fue un hito para ambos.

Ahora, 20 años después, Grêmio se encuentra ante el fantasma del descenso en el campeonato brasileño, una vez más, debido a la pésima actuación de Gustavo Quinteros. Por eso traje a Mano Menezes. Para mí, tomó la decisión correcta. Mano recupera equipos. Basta con mirar sus dos últimos trabajos, en el Inter y el Fluminense. El problema son los “años siguientes” de estas obras. Mano no pudo continuar y fue despedido en ambos casos.

Con él, Felipão debería llegar a la coordinación técnica del Grêmio. Debería anunciarse en los próximos días. Dos sujetos competentes; correcto; con experiencia y amplia identificación con el Tricolor. Es un soplo de aire fresco del antiguo Grêmio y Olímpico en los tiempos modernos.

Veremos si funciona. Nosotros, los Gremistas, obviamente esperaremos tener éxito. Vamos a esperar.

Italian:

Amici miei, questo ritorno di Mano Menezes al Grêmio mi ha ricordato il 2005, quando lavoravo nell'ufficio stampa, sempre all'Olímpico. Il Tricolor era nella seconda divisione e il tutto culminò nella famosa Batalha dos Aflitos. Per me è stato divertente. Dopotutto lavoravo nel mio club preferito. Per il Grêmio, non tanto. Ma è stata sicuramente una pietra miliare per entrambi.

Ora, 20 anni dopo, il Grêmio si ritrova nuovamente ad affrontare lo spettro della retrocessione nel campionato brasiliano a causa del pessimo lavoro di Gustavo Quinteros. Ecco perché ho portato Mano Menezes. Per me ha fatto la scelta giusta. Mano recupera le squadre. Basta guardare i suoi ultimi due incarichi, all'Inter e al Fluminense. Il problema sono gli "anni successivi" di queste opere. Mano non è stato in grado di continuare ed è stato licenziato in entrambi i casi.

Con lui Felipão dovrebbe approdare al coordinamento tecnico del Grêmio. Dovrebbe essere annunciato nei prossimi giorni. Due soggetti competenti; corretto; con esperienza e ampia identificazione con Tricolor. Una ventata di aria fresca tra il vecchio Grêmio e l'Olímpico e i tempi moderni.

Vedremo se funziona. Noi Gremistas ovviamente spereremo nel successo. Aspettiamo.

French:

Mes amis, ce retour de Mano Menezes au Grêmio m'a rappelé 2005, lorsque je travaillais au bureau de presse, toujours à l'Olímpico. Le Tricolor était en deuxième division et tout a culminé avec la célèbre Batalha dos Aflitos. Pour moi, c'était amusant. Après tout, je travaillais dans mon club préféré. Pour Grêmio, pas tellement. Mais c’était certainement une étape importante pour eux deux.

Aujourd'hui, 20 ans plus tard, Grêmio se retrouve face au spectre de la relégation dans le championnat brésilien, une fois de plus, en raison du terrible travail de Gustavo Quinteros. C'est pourquoi j'ai amené Mano Menezes. Pour moi, il a fait le bon choix. Mano récupère les équipes. Il suffit de regarder ses deux derniers postes, à l'Inter et à Fluminense. Le problème, ce sont les « années suivantes » de ces œuvres. Mano n'a pas pu continuer et a été licencié dans les deux cas.

Avec lui, Felipão devrait venir à la coordination technique du Grêmio. Cela devrait être annoncé dans les prochains jours. Deux sujets compétents ; correct; expérimenté et avec une large identification avec Tricolor. C'est une bouffée d'air frais de l'ancien Grêmio et de l'Olímpico dans les temps modernes.

On verra si ça marche. Nous, les Gremistas, espérons évidemment réussir. Attendons.

Chinese:

朋友们，马诺·梅内塞斯重返格雷米奥让我想起了 2005 年，当时我还在奥林匹克俱乐部的新闻办公室工作。三色队当时处于乙级联赛，而最终的胜利则以著名的阿夫利托斯战役而告终。对我来说，这很有趣。毕竟我在我最喜欢的俱乐部工作。但对于格雷米奥来说，情况并非如此。但这对他们两人来说无疑是一个里程碑。

如今，20 年过去了，格雷米奥队再次面临巴西联赛降级的危险，这要归咎于古斯塔沃·金特罗斯 (Gustavo Quinteros) 的糟糕表现。这就是我带来马诺·梅内塞斯的原因。对我来说，他的选择是正确的。马诺恢复队伍。看看他在国际米兰和弗鲁米嫩塞的最后两份工作。问题在于这些作品的“后续年份”。在这两起案件中，马诺都无法继续工作并被解雇。

费利帕奥应该和他一起来到格雷米奥进行技术协调。该消息应该会在未来几天内公布。两名有能力的受试者；正确的;经验丰富，并广泛认同三色旗。这是来自老格雷米奥和现代奥林匹克的一股清新气息。

我们将看看它是否有效。我们格雷米斯塔斯显然希望取得成功。我们等等吧。

   

A morte do Papa Francisco

Meus Amigos, como vocês sabem, morreu, na segunda-feira, o Papa Francisco. Foi uma morte um tanto surpreendente já que, no domingo, ele conseguiu participar, ainda que precariamente, da missa de Páscoa. Particularmente, achava que ele estava nos seus últimos momentos mas, como ele saiu do hospital há poucos dias, achei que viveria mais algumas semanas.
Hoje em dia, mesmo que as pessoas digam que são da religião A ou B, me parece que elas não praticam tão fervorosamente quanto antigamente. Mesmo assim, a figura do Papa se torna um líder pelo exemplo. E foi isso que Jorge Mario Bergoglio fez. Bergoglio foi um exemplo de simplicidade desde a época em que trabalhava no seu país, Argentina. Por isso, como Papa, levou isso pra Roma e adotou o nome de Francisco. Com a sua morte, ficaram as palavras de simplicidade; de paz; de defesa de meio ambiente; de defesa dos mais pobres. 
O Papa Francisco deixará saudades, assim como João Paulo II (que eu vi aqui em Porto Alegre, em 1980). Agora é esperar o próximo Conclave e ver quem será o próximo Papa. Acho legal se os cardeais seguirem as lições de Francisco de olhar mais para o povo e elegerem um Papa negro, por exemplo. 

English:

My friends, as you know, Pope Francis died on Monday. It was a somewhat surprising death, since on Sunday he was able to participate, albeit precariously, in the Easter Mass. Personally, I thought he was in his final moments, but since he was released from the hospital a few days ago, I thought he would live a few more weeks.

Nowadays, even if people say they are religion A or B, it seems to me that they do not practice it as fervently as they used to. Even so, the figure of the Pope becomes a leader by example. And that is what Jorge Mario Bergoglio did. Bergoglio was an example of simplicity since the time he worked in his country, Argentina. That is why, as Pope, he took this to Rome and adopted the name Francis. With his death, the words of simplicity; of peace; of defending the environment; of defending the poorest remained.

Pope Francis will be missed, as will John Paul II (whom I saw here in Porto Alegre, in 1980). Now we just have to wait for the next Conclave and see who will be the next Pope. I think it would be great if the cardinals followed Francis's lessons of looking more at the people and electing a black Pope, for example.

German:

Meine Freunde, wie Sie wissen, ist Papst Franziskus am Montag gestorben. Es war ein ziemlich überraschender Tod, da es ihm am Sonntag gelungen war, wenn auch unter schwierigen Umständen, an der Ostermesse teilzunehmen. Ich persönlich dachte, er liege in seinen letzten Augenblicken, aber da er vor ein paar Tagen aus dem Krankenhaus entlassen wurde, dachte ich, er würde noch ein paar Wochen leben.

Auch wenn die Leute heute sagen, sie seien Religion A oder B, scheint es mir, dass sie diese nicht mehr so ​​leidenschaftlich praktizieren wie früher. Dennoch wird die Figur des Papstes zu einer Vorbildfunktion. Und genau das hat Jorge Mario Bergoglio getan. Bergoglio war seit seiner Zeit in seinem Heimatland Argentinien ein Beispiel für Einfachheit. Deshalb brachte er dies als Papst nach Rom und nahm den Namen Franziskus an. Mit seinem Tod blieben Worte der Einfachheit erhalten; des Friedens; Umweltschutz; zur Verteidigung der Ärmsten.

Papst Franziskus wird uns fehlen, ebenso wie Johannes Paul II. (den ich 1980 hier in Porto Alegre gesehen habe). Jetzt müssen wir nur noch auf das nächste Konklave warten und sehen, wer der nächste Papst wird. Ich fände es großartig, wenn die Kardinäle sich an Franziskus‘ Lehren halten würden, mehr auf die Menschen zu schauen und beispielsweise einen schwarzen Papst zu wählen.

Ukrainian: 

Друзі, як ви знаєте, Папа Франциск помер у понеділок. Це була дещо несподівана смерть, оскільки в неділю йому вдалося взяти участь, хоч і ненадійно, у пасхальній месі. Особисто я думав, що він переживає останні хвилини, але оскільки його виписали з лікарні кілька днів тому, я думав, що він проживе ще кілька тижнів.

У наш час, навіть якщо люди називають себе релігією А чи Б, мені здається, що вони не сповідують її так палко, як раніше. Незважаючи на це, постать Папи стає лідером для прикладу. І саме це зробив Хорхе Маріо Берголіо. Бергольо був прикладом простоти з часів, коли він працював у своїй країні, Аргентині. Тому, як Папа, він привіз це до Риму і прийняв ім’я Франциск. Після його смерті залишилися слова простоти; миру; захист навколишнього середовища; на захист найбідніших.

Буде не вистачати Папи Франциска, як і Івана Павла II (якого я бачив тут, у Порто-Алегрі, у 1980 році). Тепер нам залишається тільки дочекатися наступного Конклаву і побачити, хто стане наступним Папою. Я вважаю, що було б чудово, якби кардинали наслідували уроки Франциска, наприклад, більше дивилися на людей і обрали темношкірого Папу.

Russian:

Друзья, как вы знаете, в понедельник умер Папа Франциск. Это была несколько неожиданная смерть, поскольку в воскресенье ему удалось принять участие, хотя и с риском, в пасхальной мессе. Лично я думал, что он находится на последних минутах жизни, но поскольку несколько дней назад его выписали из больницы, я думал, что он проживет еще несколько недель.

В наши дни, даже если люди говорят, что они исповедуют религию А или Б, мне кажется, что они не практикуют ее так ревностно, как раньше. Тем не менее, фигура Папы становится лидером, подающим пример. Именно это и сделал Хорхе Марио Бергольо. Бергольо был примером простоты еще со времен своей работы в Аргентине. Поэтому, став Папой, он привез это имя в Рим и принял имя Франциск. С его смертью остались слова простоты; мира; охрана окружающей среды; в защиту самых бедных.

Нам будет не хватать Папы Франциска, а также Иоанна Павла II (которого я видел здесь, в Порту-Алегри, в 1980 году). Теперь нам остается только дождаться следующего Конклава и посмотреть, кто станет следующим Папой. Я думаю, было бы здорово, если бы кардиналы последовали примеру Франциска, больше прислушиваясь к людям и избрав, например, чернокожего Папу.

Spanish:

Amigos míos, como sabéis, el Papa Francisco falleció el lunes. Fue una muerte un tanto sorprendente ya que, el domingo, logró participar, aunque precariamente, en la misa de Pascua. Personalmente, pensé que estaba en sus últimos momentos, pero como le dieron de alta del hospital hace unos días, pensé que viviría unas semanas más.

Hoy en día, incluso aunque la gente diga que es de la religión A o B, me parece que no la practican tan fervientemente como antes. Aún así, la figura del Papa se convierte en un líder por ejemplo. Y eso fue lo que hizo Jorge Mario Bergoglio. Bergoglio fue un ejemplo de sencillez desde la época en que trabajó en su país, Argentina. Por eso, como Papa, llevó esto a Roma y adoptó el nombre de Francisco. Con su muerte quedaron palabras de sencillez; de paz; protección ambiental; En defensa de los más pobres.

Se extrañará al Papa Francisco y a Juan Pablo II (a quien vi aquí en Porto Alegre, en 1980). Ahora sólo queda esperar al próximo Cónclave y ver quién será el próximo Papa. Creo que sería fantástico que los cardenales siguieran las lecciones de Francisco de mirar más a la gente y elegir un Papa negro, por ejemplo.

French:

Mes amis, comme vous le savez, le pape François est décédé lundi. Une mort quelque peu surprenante puisque dimanche, il a réussi à participer, bien que précairement, à la messe de Pâques. Personnellement, je pensais qu'il était dans ses derniers instants, mais comme il est sorti de l'hôpital il y a quelques jours, je pensais qu'il vivrait encore quelques semaines.

De nos jours, même si les gens disent qu’ils appartiennent à la religion A ou B, il me semble qu’ils ne la pratiquent plus avec autant de ferveur qu’avant. Pour autant, la figure du Pape devient un leader par l’exemple. Et c’est ce qu’a fait Jorge Mario Bergoglio. Bergoglio était un exemple de simplicité depuis l’époque où il travaillait dans son pays, l’Argentine. C'est pourquoi, en tant que pape, il a porté cela à Rome et a adopté le nom de François. Avec sa mort, il restait des mots de simplicité ; de paix; protection de l'environnement; en défense des plus pauvres.

Le pape François nous manquera, tout comme Jean-Paul II (que j’ai vu ici à Porto Alegre, en 1980). Il ne nous reste plus qu’à attendre le prochain Conclave et voir qui sera le prochain Pape. Je pense que ce serait formidable si les cardinaux suivaient les leçons de François en regardant davantage les gens et en élisant un pape noir, par exemple.

Italian:

Amici miei, come sapete, papa Francesco è morto lunedì. Una morte un po' sorprendente, visto che domenica era riuscito a partecipare, seppur precariamente, alla messa di Pasqua. Personalmente pensavo che fosse agli ultimi istanti della sua vita, ma poiché era stato dimesso dall'ospedale qualche giorno fa, pensavo che avrebbe vissuto ancora qualche settimana.

Oggigiorno, anche se le persone dicono di appartenere alla religione A o B, mi sembra che non la pratichino con lo stesso fervore di una volta. Tuttavia, la figura del Papa diventa guida attraverso l'esempio. Ed è ciò che ha fatto Jorge Mario Bergoglio. Bergoglio è stato un esempio di semplicità fin dai tempi in cui operava nel suo Paese, l'Argentina. Pertanto, una volta Papa, portò tutto questo a Roma e adottò il nome di Francesco. Con la sua morte, le parole di semplicità rimasero; di pace; tutela ambientale; in difesa dei più poveri.

Ci mancherà Papa Francesco, così come Giovanni Paolo II (che ho visto qui a Porto Alegre nel 1980). Ora non ci resta che attendere il prossimo Conclave e scoprire chi sarà il prossimo Papa. Penso che sarebbe fantastico se i cardinali seguissero l'insegnamento di Francesco, ovvero guardare di più alle persone ed eleggere, ad esempio, un Papa nero.

Chinese:

我的朋友们，正如你们所知，教皇方济各于周一去世。这是一个有点令人惊讶的死亡，因为在星期天，尽管不太稳定，他还是设法参加了复活节弥撒。就我个人而言，我认为他已经到了生命的最后时刻，但由于他几天前已经出院，我认为他还能再活几个星期。

如今，即使人们说他们信仰 A 宗教或 B 宗教，在我看来，他们也不再像以前那样热衷于实践了。即便如此，教皇的形象仍然成为了一位榜样。这就是豪尔赫·马里奥·贝尔格里奥所做的。贝尔格里奥在自己的祖国阿根廷工作时就是简朴的典范。因此，作为教皇，他将其带到了罗马，并采用了弗朗西斯这个名字。他去世了，留下的是朴素的话语；和平；环境保护；保护最贫困的人。

我们会怀念教皇方济各，也会怀念约翰·保罗二世（我于 1980 年在阿雷格里港见过他）。现在我们只需等待下一次教皇选举会议，看看谁将成为下一任教皇。我认为，如果红衣主教们能够遵循弗朗西斯的教诲，更多地关注人民并选举一位黑人教皇，那就太好了。

  

Elis e Eu

Meus Amigos, mais uma história de um grande personagem da música brasileira lida. Já li a história de Tom Jobim; Ney Matogrosso; Nelson Motta; Rita Lee (dois volumes); Erasmo Carlos; Roberto Carlos (não sei se estou esquecendo de alguém). 
Agora, li um pouco da história de Elis Regina, contada pelo seu filho João Marcelo Bôscoli. O nome do livro é: Elis & Eu- 11 anos, 6 meses e 19 dias com minha mãe e saiu pela Editora Planeta. 

Esa é uma obra diferente porque ela não é linear. Ela não é, literalmente, uma linha do tempo. Mas é muito leve, muito gostosa de ler, apesar de ser uma relação densa, com uma pessoa complicada, temperamental como a Elis. Acaba retratando muito bem a relação dos dois, a relação mãe e filho. Antes de ser a artista e cantora que era, Elis era mãe. Uma mãe carinhosa da qual Bôscoli se orgulha, tanto que escreveu o livro. 

O livro é uma leitura leve, rápida, envolvente como foi a relação entre os dois. Vale muito a pena a leitura da obra. 

English:

My friends, I've read another story about a great Brazilian music figure. I've already read the stories of Tom Jobim; Ney Matogrosso; Nelson Motta; Rita Lee (two volumes); Erasmo Carlos; Roberto Carlos (I don't know if I'm forgetting someone).

Now, I've read a little of the story of Elis Regina, told by her son João Marcelo Bôscoli. The name of the book is: Elis & Eu- 11 anos, 6 meses e 19 dias com minha mãe [Elis & Me - 11 years, 6 months and 19 days with my mother] and it was published by Editora Planeta.

This is a different work because it's not linear. It's not literally a timeline. But it's very light, very enjoyable to read, despite being a dense relationship, with a complicated, temperamental person like Elis. It ends up portraying the relationship between the two, the mother-son relationship, very well. Before being the artist and singer that she was, Elis was a mother. A loving mother that Bôscoli is proud of, so much so that he wrote the book.

The book is a light, quick read, engaging as was the relationship between the two. It is well worth reading the work.

German:

Meine Freunde, eine weitere Geschichte über eine großartige Persönlichkeit der brasilianischen Musik wurde gelesen. Ich habe die Geschichte von Tom Jobim bereits gelesen; Ney Matogrosso; Nelson Motta; Rita Lee (zwei Bände); Erasmus Charles; Roberto Carlos (ich weiß nicht, ob ich jemanden vergessen habe).

Jetzt lese ich ein wenig aus der Geschichte von Elis Regina, erzählt von ihrem Sohn João Marcelo Bôscoli. Der Name des Buches lautet: Elis & Me – 11 Jahre, 6 Monate und 19 Tage mit meiner Mutter und es wurde von Editora Planeta veröffentlicht.

Dies ist eine andere Arbeit, weil sie nicht linear ist. Es handelt sich nicht im wahrsten Sinne des Wortes um eine Zeitleiste. Aber es ist sehr leicht und sehr angenehm zu lesen, obwohl es sich um eine dichte Beziehung mit einer komplizierten, temperamentvollen Person wie Elis handelt. Es stellt die Beziehung zwischen den beiden, die Mutter-Sohn-Beziehung, sehr gut dar. Bevor Elis zu der Künstlerin und Sängerin wurde, die sie heute ist, war sie Mutter. Eine liebevolle Mutter, auf die Bôscoli so stolz ist, dass er das Buch geschrieben hat.

Das Buch lässt sich leicht und schnell lesen und ist ebenso fesselnd wie die Beziehung zwischen den beiden. Das Werk ist sehr lesenswert.

Ukrainian:

Друзі, прочитали ще одну історію про великого героя бразильської музики. Я вже читав історію Тома Жобіма; Ней Матогроссо; Нельсон Мотта; Рита Лі (два томи); Еразм Чарльз; Роберто Карлос (не знаю, чи не забуваю когось).

Тепер я трохи прочитав історію Еліс Регіни, яку розповів її син Жоао Марсело Босколі. Назва книги: Еліс і я - 11 років, 6 місяців і 19 днів з моєю мамою, її опублікувала Editora Planeta.

Це інша робота, оскільки вона не лінійна. Це буквально не шкала часу. Але це дуже легко, дуже приємно читати, незважаючи на тісні стосунки, зі складною, темпераментною людиною, як Еліс. Зрештою, це дуже добре зображує стосунки між двома, стосунки матері та сина. Перш ніж стати артисткою та співачкою, Еліс була матір’ю. Любляча мати, якою Босколі так пишається, що написав книгу.

Книга легка, швидко читається, захоплює, як і стосунки між ними. Твір вартий прочитання.

Russian:

Друзья мои, прочитана еще одна история о великом персонаже бразильской музыки. Я уже прочитал историю Тома Жобима; Ней Матогроссо; Нельсон Мотта; Рита Ли (два тома); Эразм Чарльз; Роберто Карлос (не знаю, забыл ли я кого-то).

Теперь я прочитал немного истории Элис Регины, рассказанной ее сыном Жуаном Марсело Босколи. Название книги: «Элис и я — 11 лет, 6 месяцев и 19 дней с моей мамой», опубликовано издательством Editora Planeta.

Это другая работа, потому что она нелинейна. Это не в буквальном смысле временная шкала. Но книга очень легкая, читать ее очень приятно, несмотря на напряжённые отношения с таким сложным и темпераментным человеком, как Элис. В конечном итоге фильм очень хорошо изображает отношения между ними — отношения матери и сына. До того, как стать художницей и певицей, Элис была матерью. Любящая мать, которой Босколи так гордится, что написал книгу.

Книга легкая, быстро читается и увлекательна, как и отношения между ними. Эту работу стоит прочитать.

Spanish:

Amigos míos, otra historia sobre un gran personaje de la música brasileña ha sido leída. Ya he leído la historia de Tom Jobim; Ney Matogrosso; Nelson Motta; Rita Lee (dos volúmenes); Erasmo Carlos; Roberto Carlos (no sé si me olvido de alguien).

Ahora leí un poco de la historia de Elis Regina, contada por su hijo João Marcelo Bôscoli. El nombre del libro es: Elis & Yo - 11 años, 6 meses y 19 días con mi madre y fue publicado por Editora Planeta.

Esta es una obra diferente porque no es lineal. No es, literalmente, una línea de tiempo. Pero es muy ligero, muy agradable de leer, a pesar de ser una relación densa, con una persona complicada y temperamental como Elis. Termina retratando muy bien la relación entre ambos, la relación madre e hijo. Antes de ser la artista y cantante que fue, Elis fue madre. Una madre amorosa de la que Bôscoli está tan orgulloso que escribió el libro.

El libro es una lectura ligera y rápida, tan atrapante como lo fue la relación entre ambos. La obra merece la pena leerla.

Italian:

Amici miei, è stata letta un'altra storia su un grande personaggio della musica brasiliana. Ho già letto la storia di Tom Jobim; Ney Matogrosso; Nelson Motta; Rita Lee (due volumi); Erasmo Carlo; Roberto Carlos (non so se ho dimenticato qualcuno).

Adesso ho letto un po' della storia di Elis Regina, raccontata da suo figlio João Marcelo Bôscoli. Il titolo del libro è: Elis & Me - 11 anni, 6 mesi e 19 giorni con mia madre ed è stato pubblicato da Editora Planeta.

Si tratta di un'opera diversa perché non è lineare. Non si tratta letteralmente di una linea temporale. Ma è molto leggero, molto piacevole da leggere, nonostante si tratti di una relazione densa con una persona complicata e capricciosa come Elis. Finisce per rappresentare molto bene il rapporto tra i due, il rapporto madre-figlio. Prima di diventare l'artista e la cantante che era, Elis era una mamma. Una madre amorevole di cui Boscoli è così orgoglioso che ha scritto il libro.

Il libro è una lettura leggera e veloce, coinvolgente come lo è il rapporto tra i due. Vale davvero la pena di leggere l'opera.

French:

Mes amis, une autre histoire sur un grand personnage de la musique brésilienne a été lue. J'ai déjà lu l'histoire de Tom Jobim ; Ney Matogrosso; Nelson Motta; Rita Lee (deux volumes) ; Érasme Charles; Roberto Carlos (je ne sais pas si j'oublie quelqu'un).

Maintenant, je lis un peu l'histoire d'Elis Regina, racontée par son fils João Marcelo Bôscoli. Le nom du livre est : Elis & Moi - 11 ans, 6 mois et 19 jours avec ma mère et il a été publié par Editora Planeta.

C’est une œuvre différente car elle n’est pas linéaire. Ce n’est pas, littéralement, une chronologie. Mais c'est très léger, très agréable à lire, malgré une relation dense, avec une personne compliquée et capricieuse comme Elis. Cela finit par très bien dépeindre la relation entre les deux, la relation mère-fils. Avant d’être l’artiste et chanteuse qu’elle était, Elis était mère de famille. Une mère aimante dont Bôscoli est si fier qu'il a écrit le livre.

Le livre est une lecture légère et rapide, engageante comme l'était la relation entre les deux. L’ouvrage mérite d’être lu.

Chinese:

我的朋友们，又读到了一篇关于巴西音乐界一位伟大人物的故事。我已经读过汤姆·乔宾的故事；内伊·马托格罗索；纳尔逊·莫塔；丽塔·李（两卷）伊拉斯谟·查尔斯；罗伯托·卡洛斯（我不知道我是否忘记了某人）。

现在，我读了一些埃利斯·雷吉纳 (Elis Regina) 的故事，由她的儿子若昂·马塞洛·博斯科利 (João Marcelo Bôscoli) 讲述。这本书的名字是：Elis & Me - 和我妈妈在一起的 11 年 6 个月 19 天，由 Editora Planeta 出版。

这是一部与众不同的作品，因为它不是线性的。从字面上看，它并不是一个时间表。尽管故事与像埃利斯这样复杂、喜怒无常的人有着密切的关系，但读起来却非常轻松、非常有趣。它最终很好地描绘了两人之间的关系，即母子关系。在成为艺术家和歌手之前，埃利斯是一位母亲。博斯科利 (Bôscoli) 对这位慈爱的母亲感到非常自豪，因此写了这本书。

这本书读起来轻松快捷，引人入胜，就像两者之间的关系一样。这部作品非常值得一读。

Os Espanhóis

Meus Amigos, mais um livro da Coleção Povos & Civilizações, da Editora Contexto lido. Dessa vez, foi Os Espanhóis, escrito pelo historiador Josep M. Buades. Dos 19 livros da coleção, esse é o oitavo que leio. 
Para mim, os espanhóis são privilegiados por falarem a língua mais bonita do mundo. Sempre brinco, dizendo que gostaria de que o Brasil fosse colonizado pela Espanha e não por Portugal, só para eu ter nascido falando espanhol. Acho a língua espanhola um charme. 
Mas outras características dos espanhóis também são apresentadas na obra. O livro já começa perguntando e mostrando porque são tão bravos. O autor também conta sobre a famos "siesta" e a tertúlia. 
Depois, Buades conta, em detalhes, a história da Espanha: o tempo de potência colonizadora; um dos episódios mais sangrentos do século XX: a Guerra Civil Espanhola; a ditadura de Franco, entre outros fatos. Como a Espanha, já considerada uma das nações mais pobres e atrasadas da Europa Ocidental, tornou-se uma das maiores economias mundiais, com foco no seu turismo?
A obra é muito legal. Recomendo. Para mim, a única coisa que faltou no livro foi uma explicação sobre o movimento pela independência da Catalunha. Por que a Catalunha quer se separar da Espanha? Gostaria de saber. Mas aprendi mais um tanto sobre um país. Nesse caso, a Espanha. 

English:

My Friends, I have read another book from the Peoples & Civilizations Collection, published by Editora Contexto. This time, it was The Spanish, written by historian Josep M. Buades. Of the 19 books in the collection, this is the eighth one I have read.

For me, the Spanish are privileged to speak the most beautiful language in the world. I always joke, saying that I wish Brazil had been colonized by Spain and not by Portugal, just so I could have been born speaking Spanish. I find the Spanish language charming.

But other characteristics of the Spanish are also presented in the work. The book begins by asking and showing why they are so brave. The author also talks about the famous "siesta" and the gathering.

Later, Buades tells, in detail, the history of Spain: the time as a colonizing power; one of the bloodiest episodes of the 20th century: the Spanish Civil War; Franco's dictatorship, among other events. How did Spain, once considered one of the poorest and most backward nations in Western Europe, become one of the world's largest economies, with a focus on tourism?

The book is really cool. I recommend it. For me, the only thing missing from the book was an explanation about the Catalan independence movement. Why does Catalonia want to separate from Spain? I would like to know. But I learned a lot more about a country. In this case, Spain.

German:

„Meine Freunde“, ein weiteres Buch aus der Peoples & Civilizations Collection von Editora Contexto, gelesen. Diesmal war es „Die Spanier“, geschrieben vom Historiker Josep M. Buades. Von den 19 Büchern der Sammlung ist dies das achte, das ich gelesen habe.

Für mich haben die Spanier das Privileg, die schönste Sprache der Welt zu sprechen. Ich scherze immer und sage, ich wünschte, Brasilien wäre von Spanien und nicht von Portugal kolonisiert worden, nur damit ich mit Spanisch als Muttersprache geboren werden könnte. Ich finde die spanische Sprache charmant.

Aber auch andere Eigenheiten der Spanier werden in dem Werk dargestellt. Das Buch beginnt mit der Frage und zeigt, warum sie so wütend sind. Der Autor spricht auch über die berühmte „Siesta“ und das Beisammensein.

Anschließend erzählt Buades ausführlich die Geschichte Spaniens: die Zeit als Kolonialmacht; eine der blutigsten Episoden des 20. Jahrhunderts: der Spanische Bürgerkrieg; Unter anderem die Franco-Diktatur. Wie konnte Spanien, einst als eines der ärmsten und rückständigsten Länder Westeuropas angesehen, zu einer der größten Volkswirtschaften der Welt werden, deren Schwerpunkt auf dem Tourismus liegt?

Die Arbeit ist sehr cool. Ich empfehle es. Für mich fehlte in dem Buch lediglich eine Erklärung der katalanischen Unabhängigkeitsbewegung. Warum will Katalonien sich von Spanien abspalten? Das würde ich gerne wissen. Aber ich habe etwas mehr über ein Land gelernt. In diesem Fall Spanien.

Ukrainian:

Мої друзі, ще одна книга з колекції Peoples & Civilizations від Editora Contexto lido. Цього разу це були «Іспанці», написані істориком Хосепом М. Буадесом. З 19 книг збірки ця восьма, яку я прочитала.

Для мене іспанці мають привілей розмовляти найкрасивішою мовою у світі. Я завжди жартую, кажучи, що хотів би, щоб Бразилія була колонізована Іспанією, а не Португалією, щоб я народився, розмовляючи іспанською. Я вважаю іспанську мову чарівною.

Але в роботі представлені й інші характеристики іспанців. Книга починається із запитання та показу, чому вони такі сміливі. Також автор розповідає про знамениту «сієсту» та посиденьки.

Потім Буадес докладно розповідає про історію Іспанії: час як колонізаторської держави; один із найкривавіших епізодів 20 століття: громадянська війна в Іспанії; диктатура Франко, серед інших фактів. Як Іспанія, яка вже вважалася однією з найбідніших і найвідсталіших країн Західної Європи, стала однією з найбільших економік світу, зосередившись на туризмі?

Робота дуже класна. рекомендую. Для мене єдине, чого не вистачало в книзі, це пояснення руху за незалежність Каталонії. Чому Каталонія хоче відокремитися від Іспанії? Я хотів би знати. Але я дізнався набагато більше про країну. В даному випадку Іспанія.

Russian:

«Друзья мои», еще одна книга из коллекции «Народы и цивилизации» от Editora Contexto, прочитайте. На этот раз это была книга «Испанец», написанная историком Хосепом М. Буадесом. Из 19 книг в сборнике это восьмая, которую я прочитал.

Для меня испанцы имеют честь говорить на самом красивом языке в мире. Я всегда шучу, говоря, что хотел бы, чтобы Бразилия была колонией Испании, а не Португалии, просто чтобы я мог родиться говорящим на испанском языке. Я нахожу испанский язык очаровательным.

Однако в произведении представлены и другие характерные черты испанцев. Книга начинается с вопроса и объяснения того, почему они так злы. Автор также говорит о знаменитой «сиесте» и сборищах.

Затем Буадес подробно рассказывает историю Испании: период ее колонизации; один из самых кровавых эпизодов 20 века: гражданская война в Испании; Диктатура Франко и другие факты. Как Испания, некогда считавшаяся одной из беднейших и отсталых стран Западной Европы, превратилась в одну из крупнейших экономик мира, сосредоточившись на туризме?

Работа очень классная. Я рекомендую это. Для меня единственным, чего не хватало в книге, так это объяснения движения за независимость Каталонии. Почему Каталония хочет отделиться от Испании? Я хотел бы знать. Но я узнал немного больше об этой стране. В данном случае — Испания.

Spanish:

Amigos míos, otro libro de la Colección Pueblos y Civilizaciones, de Editora Contexto, leído. En esta ocasión se trató de El español, escrito por el historiador Josep M. Buades. De los 19 libros de la colección, este es el octavo que he leído.

Para mí los españoles tenemos el privilegio de hablar el idioma más bonito del mundo. Siempre bromeo diciendo que me gustaría que Brasil hubiera sido colonizado por España y no por Portugal, sólo para poder nacer hablando español. Encuentro encantador el idioma español.

Pero otras características del español también se presentan en la obra. El libro comienza preguntando y mostrando por qué están tan enojados. El autor también habla de la famosa “siesta” y de la tertulia.

A continuación, Buades relata, con detalle, la historia de España: la época como potencia colonizadora; uno de los episodios más sangrientos del siglo XX: la Guerra Civil Española; La dictadura franquista, entre otros hechos. ¿Cómo llegó España, considerada en su día una de las naciones más pobres y atrasadas de Europa occidental, a convertirse en una de las mayores economías del mundo, centrándose en su turismo?

El trabajo es muy genial. Te lo recomiendo. Para mí lo único que faltaba en el libro era una explicación del movimiento independentista catalán. ¿Por qué Cataluña quiere separarse de España? Me gustaría saber. Pero aprendí un poco más sobre un país. En este caso, España.

Italian:

Amici miei, un altro libro della collana Popoli e civiltà, di Editora Contexto, letto. Questa volta si trattava di Lo spagnolo, scritto dallo storico Josep M. Buades. Dei 19 libri della raccolta, questo è l'ottavo che ho letto.

Per me, gli spagnoli hanno il privilegio di parlare la lingua più bella del mondo. Scherzo sempre dicendo che avrei voluto che il Brasile fosse stato colonizzato dalla Spagna e non dal Portogallo, così avrei potuto nascere parlando spagnolo. Trovo la lingua spagnola affascinante.

Ma nell'opera vengono presentate anche altre caratteristiche degli spagnoli. Il libro inizia chiedendo e mostrando perché sono così arrabbiati. L'autore parla anche della famosa "siesta" e del ritrovo.

Poi Buades racconta, in dettaglio, la storia della Spagna: il periodo come potenza colonizzatrice; uno degli episodi più sanguinosi del XX secolo: la guerra civile spagnola; La dittatura di Franco, tra gli altri fatti. Come ha fatto la Spagna, un tempo considerata una delle nazioni più povere e arretrate dell'Europa occidentale, a diventare una delle economie più grandi del mondo, puntando sul turismo?

Il lavoro è davvero bello. Lo consiglio. Per me, l'unica cosa che mancava nel libro era una spiegazione del movimento indipendentista catalano. Perché la Catalogna vuole separarsi dalla Spagna? Vorrei saperlo. Ma ho imparato qualcosa in più su un paese. In questo caso, la Spagna.

French:

Mes amis, un autre livre de la collection Peuples et Civilisations, d'Editora Contexto, lu. Cette fois, c'était L'Espagnol, écrit par l'historien Josep M. Buades. Des 19 livres de la collection, c'est le huitième que j'ai lu.

Pour moi, les Espagnols ont le privilège de parler la plus belle langue du monde. Je plaisante toujours en disant que j’aurais aimé que le Brésil soit colonisé par l’Espagne et non par le Portugal, juste pour pouvoir naître en parlant espagnol. Je trouve la langue espagnole charmante.

Mais d’autres caractéristiques de l’espagnol sont également présentées dans l’œuvre. Le livre commence par demander et montrer pourquoi ils sont si en colère. L'auteur parle également de la fameuse « sieste » et du rassemblement.

Ensuite, Buades raconte, en détail, l'histoire de l'Espagne : l'époque comme puissance colonisatrice ; l’un des épisodes les plus sanglants du XXe siècle : la guerre civile espagnole ; La dictature de Franco, entre autres faits. Comment l’Espagne, autrefois considérée comme l’une des nations les plus pauvres et les plus arriérées d’Europe occidentale, est-elle devenue l’une des plus grandes économies du monde, en se concentrant sur son tourisme ?

Le travail est très cool. Je le recommande. Pour moi, la seule chose qui manquait au livre était une explication du mouvement indépendantiste catalan. Pourquoi la Catalogne veut-elle se séparer de l’Espagne ? J'aimerais savoir. Mais j'ai appris un peu plus sur un pays. Dans ce cas, l’Espagne.

Chinese: 

《我的朋友们》，人民与文明系列中的另一本书，由 Editora Contexto 出版，已读。这次是历史学家 Josep M. Buades 撰写的《西班牙人》。该系列共 19 本书，这是我读过的第八本。

对我来说，西班牙人很荣幸能说世界上最美丽的语言。我总是开玩笑说，我希望巴西被西班牙而不是葡萄牙殖民，这样我就能生来就说西班牙语了。我发现西班牙语很迷人。

但西班牙人的其他特征也在作品中展现出来。本书首先询问并展示了他们为什么如此愤怒。作者还谈到了著名的“午睡”和聚会。

随后，布亚德斯详细讲述了西班牙的历史：作为殖民强国的时期； 20 世纪最血腥的事件之一：西班牙内战；佛朗哥的独裁统治等等事实。西班牙曾经是西欧最贫穷、最落后的国家之一，是如何凭借旅游业发展成为世界最大经济体之一的？

工作非常酷。我推荐它。对我来说，这本书唯一缺少的是对加泰罗尼亚独立运动的解释。加泰罗尼亚为何要脱离西班牙？我想知道。但我对这个国家有了更多的了解。在这种情况下，就是西班牙。