Um País Chamado Brasil

Meus Amigos, terminei de ler o livro mais recente do Marco Antônio Villa: Um País Chamado Brasil: A História do Brasil do descobrimento ao Século XXI, que saiu pela Editora Crítica. Vocês sabem o quanto gosto dele. Para mim, é o maior comentarista político e de história da atualidade aqui no Brasil (aliás, uma informação: ele pretende ser candidato a deputado federal pelo partido Cidadania). 

É o quinto livro do Villa que leio em três anos. O primeiro foi o sobre discursos: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html . O segundo foi o que ele escreveu sobre a ditadura: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/ditadura-brasileira.html . O terceiro, para mim, é o melhor deles. É o que conta a história da migração nordestina para São Paulo: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html . É o mais tocante de todos. O quarto foi o que ele critica os governos federais do PT: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html . 

Confesso que fiquei um pouco decepcionado com esse último livro do Villa. Talvez porque eu tenha criado expectativas demais. Talvez porque a gente já tenha lido tanto sobre a história do Brasil e o livro não traga tantos detalhes novos. Talvez porque eu não tenha entendido o livro. Talvez porque eu imaginasse um livro mais analítico. 

Outra coisa a se observar, uma crítica construtiva: se você olhar a capa do livro, você diz que a obra é sobre os Estados Unidos por causa das cores utilizados na capa.

Pretendo lê-lo de novo (e olha que não sou de reler livros). Porque preciso saber mais sobre história e saber mais a história do seu país é mais valioso ainda.  

English:

My Friends, I finished reading Marco Antônio Villa's most recent book: A Country Called Brazil: The History of Brazil from Discovery to the 21st Century, which was published by Editora Crítica. You know how much I like him. For me, he is the greatest political and history commentator in Brazil today (by the way, one piece of information: he intends to be a candidate for federal deputy for the Citizenship party).

This is the fifth Villa book I've read in three years. The first was about speeches: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html . The second was what he wrote about the dictatorship: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/ditadura-brasileira.html . The third one, for me, is the best of them all. This is what the story of the northeastern migration to São Paulo tells: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html . It's the most touching of all. The fourth was what he criticizes the PT federal governments: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html .

I confess that I was a little disappointed with this last book by Villa. Maybe because I had too much expectations. Maybe because we've read so much about the history of Brazil and the book doesn't bring so many new details. Maybe because I didn't understand the book. Perhaps because I imagined a more analytical book.

Another thing to note, a constructive criticism: if you look at the cover of the book, you say that the work is about the United States because of the colors used on the cover.

I intend to read it again (and I'm not one to reread books). Because I need to know more about history and knowing more about your country's history is even more valuable.

German:

Meine Freunde, ich habe das neueste Buch von Marco Antônio Villa zu Ende gelesen: Ein Land namens Brasilien: Die Geschichte Brasiliens von der Entdeckung bis zum 21. Jahrhundert, das von Editora Crítica veröffentlicht wurde. Du weißt, wie sehr ich ihn mag. Für mich ist er heute der größte politische und historische Kommentator in Brasilien (nebenbei eine Information: er beabsichtigt, als Bundesabgeordneter für die Bürgerschaftspartei zu kandidieren).

Dies ist das fünfte Villa-Buch, das ich in drei Jahren gelesen habe. Im ersten ging es um Reden: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html . Das zweite war, was er über die Diktatur schrieb: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/ditadura-brasileira.html . Der dritte ist für mich der beste von allen. Das erzählt die Geschichte der nordöstlichen Migration nach São Paulo: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html . Es ist das Berührendste von allen. Als viertes kritisiert er die PT-Bundesregierungen: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html .

Ich gestehe, dass ich von diesem letzten Buch von Villa etwas enttäuscht war. Vielleicht, weil ich zu große Erwartungen hatte. Vielleicht, weil wir schon so viel über die Geschichte Brasiliens gelesen haben und das Buch nicht so viele neue Details bringt. Vielleicht, weil ich das Buch nicht verstanden habe. Vielleicht, weil ich mir ein analytischeres Buch vorgestellt hatte.

Noch etwas zu beachten, eine konstruktive Kritik: Wenn Sie sich das Cover des Buches ansehen, sagen Sie, dass es in der Arbeit um die Vereinigten Staaten geht, wegen der Farben, die auf dem Cover verwendet werden.

Ich beabsichtige, es noch einmal zu lesen (und ich bin keiner, der Bücher noch einmal liest). Weil ich mehr über die Geschichte wissen muss und mehr über die Geschichte Ihres Landes zu wissen, ist noch wertvoller.

Russian:

Друзья мои, я закончил читать последнюю книгу Марко Антонио Вильи: «Страна под названием Бразилия: история Бразилии от открытия до 21 века», которая была опубликована в Editora Crítica. Ты знаешь, как сильно он мне нравится. Для меня он сегодня величайший политический и исторический комментатор в Бразилии (кстати, одна информация: он намерен баллотироваться в федеральные депутаты от партии «Гражданство»).

Это пятая книга Виллы, которую я прочитал за три года. Первый был о выступлениях: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html. Вторым было то, что он писал о диктатуре: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/ditadura-brasileira.html. Третий для меня лучший из всех. Вот что рассказывает история северо-восточной миграции в Сан-Паулу: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html. Это самое трогательное из всех. Четвертым было то, что он критикует федеральные правительства PT: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html.

Признаюсь, последняя книга Виллы меня немного разочаровала. Может быть, потому что у меня было слишком много ожиданий. Может быть, потому, что мы уже так много читали об истории Бразилии, а в книге не так много новых подробностей. Может быть, потому что я не понял книгу. Возможно, потому что я представлял себе более аналитическую книгу.

Еще одно замечание, конструктивная критика: если вы посмотрите на обложку книги, вы скажете, что работа посвящена Соединенным Штатам из-за цветов, использованных на обложке.

Я намерен перечитать ее снова (а я не из тех, кто перечитывает книги). Потому что мне нужно больше знать об истории, а знать больше об истории вашей страны еще более ценно.

Ukrainian:

Мої друзі, я закінчив читати останню книгу Марко Антоніо Вілла: «Країна під назвою Бразилія: історія Бразилії від відкриття до 21-го століття», яка була опублікована у видавництві Editora Crítica. Ти знаєш, як він мені подобається. Для мене він є найбільшим політичним та історичним коментатором у Бразилії сьогодні (до речі, одна інформація: він має намір бути кандидатом у федеральні депутати від партії «Громадянство»).

Це п’ята книга про Віллу, яку я читаю за три роки. Перший був про виступи: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html. Другим було те, що він написав про диктатуру: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/ditadura-brasileira.html. Третій, для мене, найкращий з усіх. Ось що розповідає історія міграції на північний схід до Сан-Паулу: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html. Це найбільш зворушливо з усіх. По-четверте, він критикує федеральні уряди PT: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html.

Зізнаюся, я був трохи розчарований цією останньою книгою Вілли. Можливо, тому що я мав забагато сподівань. Можливо, тому, що ми вже так багато читали про історію Бразилії і книга не приносить так багато нових деталей. Можливо, тому, що я не зрозумів книгу. Можливо, тому, що я уявляв собі більш аналітичну книгу.

Ще варто відзначити конструктивну критику: якщо ви подивитеся на обкладинку книги, то кажете, що твір про Сполучені Штати через кольори, використані на обкладинці.

Я маю намір прочитати його ще раз (і я не з тих, хто перечитує книги). Тому що мені потрібно знати більше про історію, а знати більше про історію вашої країни ще цінніше.

Spanish:

Amigos, terminé de leer el último libro de Marco Antônio Villa: Un país llamado Brasil: la historia de Brasil desde el descubrimiento hasta el siglo XXI, que fue publicado por la Editora Crítica. Sabes cuánto me gusta. Para mí, es el mayor comentarista político e histórico de Brasil hoy (por cierto, un dato: pretende ser candidato a diputado federal por el partido Ciudadanía).

Este es el quinto libro de Villa que leo en tres años. El primero fue sobre discursos: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html. El segundo fue lo que escribió sobre la dictadura: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/didura-brasileira.html. El tercero, para mí, es el mejor de todos. Esto es lo que cuenta la historia de la migración nororiental a São Paulo: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html . Es el más conmovedor de todos. El cuarto fue lo que critica a los gobiernos federales del PT: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html.

Confieso que me decepcionó un poco este último libro de Villa. Tal vez porque tenía demasiadas expectativas. Tal vez porque ya hemos leído mucho sobre la historia de Brasil y el libro no trae tantos detalles nuevos. Tal vez porque no entendí el libro. Quizás porque imaginé un libro más analítico.

Otra cosa a tener en cuenta, una crítica constructiva: si miras la portada del libro, dices que la obra es sobre Estados Unidos por los colores que se usan en la portada.

Tengo la intención de leerlo de nuevo (y no soy de releer libros). Porque necesito saber más sobre historia y saber más sobre la historia de su país es aún más valioso.

French:

Mes amis, j'ai fini de lire le livre le plus récent de Marco Antônio Villa : Un pays appelé Brésil : L'histoire du Brésil de la découverte au 21e siècle, qui a été publié par Editora Crítica. Tu sais combien je l'aime. Pour moi, il est le plus grand commentateur politique et historique du Brésil aujourd'hui (d'ailleurs, une information : il a l'intention d'être candidat à la députation fédérale pour le parti Citoyenneté).

C'est le cinquième livre de Villa que je lis en trois ans. Le premier concernait les discours : https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html . Le second était ce qu'il a écrit sur la dictature : https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/ditadura-brasileira.html . Le troisième, pour moi, est le meilleur de tous. C'est ce que raconte l'histoire de la migration du nord-est vers São Paulo : https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html . C'est le plus touchant de tous. Le quatrième était ce qu'il reproche aux gouvernements fédéraux du PT : https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html .

J'avoue avoir été un peu déçu par ce dernier livre de Villa. Peut-être parce que j'avais trop d'attentes. Peut-être parce que nous avons déjà beaucoup lu sur l'histoire du Brésil et que le livre n'apporte pas beaucoup de nouveaux détails. Peut-être parce que je n'ai pas compris le livre. Peut-être parce que j'imaginais un livre plus analytique.

Autre chose à noter, une critique constructive : si vous regardez la couverture du livre, vous vous dites que l'ouvrage parle des États-Unis à cause des couleurs utilisées sur la couverture.

J'ai l'intention de le relire (et je ne suis pas du genre à relire des livres). Parce que j'ai besoin d'en savoir plus sur l'histoire et en savoir plus sur l'histoire de votre pays est encore plus précieux.

Chinese:

我的朋友们，我读完了 Marco Antônio Villa 的最新著作：一个叫做巴西的国家：从发现到 21 世纪的巴西历史，该书由 Editora Crítica 出版。你知道我有多喜欢他。对我来说，他是当今巴西最伟大的政治和历史评论员（顺便说一句，一条信息：他打算成为公民党的联邦代表候选人）。

这是我三年来读的第五本别墅书。第一个是关于演讲的：https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2019/03/discursos-que-mudaram-historia.html。第二个是他写的关于独裁的文章：https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/01/ditadura-brasileira.html。第三个，对我来说，是最好的。这就是东北移民到圣保罗的故事：https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2020/10/a-historia-da-migracao-nordestina-para.html。这是最感人的。第四是他对 PT 联邦政府的批评：https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2021/06/decada-perdida.html。

我承认我对维拉的最后一本书有点失望。可能是因为我的期望太高了。也许是因为我们已经阅读了太多关于巴西历史的内容，而这本书并没有带来太多新的细节。可能是因为没看懂书。也许是因为我想出了一本更具分析性的书。

还有一点需要注意，建设性的批评：如果你看这本书的封面，你会说这本书是关于美国的，因为封面上使用了颜色。

我打算再读一遍（而且我不是重读书籍的人）。因为我需要更多地了解历史，更多地了解贵国的历史更有价值。

Será que aposentarei mais cedo?- Parte 3

Meus amigos, há cinco anos, escrevi dois artigos seguidos sobre a possibilidade da minha aposentadoria. O primeiro foi em março de 2017: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html . E o segundo no mês seguinte: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html . Há cerca de 15 dias, recebi uma notícia de uma amiga com deficiência que está tentando se aposentar, a Elenice, que me deixou muito feliz. 

E porque essa notícia me deixou muito feliz? Porque, até esse momento, eu achava que as pessoas com deficiência, para se aposentar, precisavam cumprir idade e tempo de contribuição. E descobri, com a Elenice, que só precisamos cumprir o tempo de contribuição. 

A Lei Complementar 142, de 8 de maio de 2013, que é atual vigente para esses casos, diz que a aposentadoria para a pessoa com deficiência se dará nos seguintes prazos, conforme o grau da deficiência: grave- 25 anos para homem, 20 para mulher; moderada- 29 para os homens e 24 para as mulheres; leve- 33 anos para os homens e 28 para as mulheres. 

Pelo que a Elenice me disse, eu devo me encaixar como uma deficiência moderada, que é a maioria dos casos. Se isso acontecer, em pouco menos de sete anos, devo pedir a minha aposentadoria pois, somados os tempos de contribuição como autônomo; que trabalhei no Correio do Povo; Banrisul e aqui na Secretaria Estadual da Saúde, já tenho mais de 22 anos de contribuição. Se isso acontecer, ficarei muito feliz. Na pior das hipóteses, me aposentarei antes dos 60 anos, que era o prazo anterior que eu imaginava. Tudo isso, claro, se a legislação não mudar. Aguardarei ansioso.  

English:

My friends, five years ago I wrote two articles in a row about the possibility of my retirement. The first was in March 2017: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html . And the second in the following month: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html . About 15 days ago, I received news from a friend with a disability who is trying to retire, Elenice, which made me very happy.

And why did this news make me so happy? Because, until that moment, I thought that people with disabilities, in order to retire, needed to meet their age and contribution period. And I found out with Elenice that we just need to stick to the contribution time.

Complementary Law 142, of May 8, 2013, which is currently in force for these cases, says that retirement for disabled people will take place within the following periods, according to the degree of disability: severe- 25 years for men, 20 years for women; moderate- 29 for men and 24 for women; take- 33 years for men and 28 for women.

From what Elenice told me, I must fit in as a moderate disability, which is most cases. If that happens, in a little less than seven years, I must ask for my retirement because, added to the time of contribution as a self-employed; that I worked at Correio do Povo; Banrisul and here at the State Health Department, I already have more than 22 years of contribution. If that happens, I will be very happy. Worst case scenario, I will retire before the age of 60, which was the earlier deadline I imagined. All this, of course, if the legislation does not change. I will look forward to it.

German:

Meine Freunde, vor fünf Jahren habe ich zwei Artikel hintereinander über die Möglichkeit meiner Pensionierung geschrieben. Die erste war im März 2017: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html . Und die zweite im Folgemonat: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html . Vor ungefähr 15 Tagen erhielt ich die Nachricht von einer Freundin mit einer Behinderung, die versucht, in den Ruhestand zu gehen, Elenice, was mich sehr gefreut hat.

Und warum hat mich diese Nachricht so glücklich gemacht? Weil ich bis dahin dachte, dass Menschen mit Behinderungen, um in den Ruhestand zu gehen, ihr Alter und ihre Beitragszeit erfüllen müssten. Und bei Elenice habe ich herausgefunden, dass wir uns einfach an die Beitragszeit halten müssen.

Das derzeit für diese Fälle geltende Zusatzgesetz 142 vom 8. Mai 2013 sieht vor, dass der Ruhestand für behinderte Menschen je nach Grad der Behinderung innerhalb der folgenden Zeiträume erfolgt: schwer – 25 Jahre für Männer, 20 Jahre für Frauen; moderat – 29 für Männer und 24 für Frauen; 33 Jahre für Männer und 28 für Frauen.

Nach dem, was Elenice mir gesagt hat, muss ich als mittelschwere Behinderung passen, was in den meisten Fällen der Fall ist. Wenn das passiert, in etwas weniger als sieben Jahren, muss ich meinen Ruhestand beantragen, denn zuzüglich der Beitragszeit als Selbstständiger; dass ich bei Correio do Povo gearbeitet habe; Banrisul und hier im State Health Department habe ich bereits mehr als 22 Jahre Beitrag geleistet. Wenn das passiert, werde ich sehr glücklich sein. Im schlimmsten Fall gehe ich vor dem 60. Lebensjahr in den Ruhestand, das war die frühere Frist, die ich mir vorgestellt hatte. All dies natürlich, wenn sich die Gesetzgebung nicht ändert. Ich werde mich darauf freuen.

Ukrainian:

Друзі, п’ять років тому я написав дві статті поспіль про можливість виходу на пенсію. Перший був у березні 2017 року: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html. А другий у наступному місяці: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html . Близько 15 днів тому я отримав новину від подруги-інваліда, яка намагається вийти на пенсію, Еленіс, що мене дуже зраділо.

І чому ця новина мене так зраділа? Бо до цього моменту я вважав, що людям з інвалідністю, щоб вийти на пенсію, потрібно відповідати віку та стажу внеску. І з Еленіс я дізналася, що нам просто потрібно дотримуватися часу для внеску.

Додатковим Законом № 142 від 8 травня 2013 року, що діє на даний момент для цих випадків, передбачено, що вихід на пенсію інвалідів відбуватиметься в наступні періоди за ступенем інвалідності: тяжкий – 25 років для чоловіків, 20 років для жінки; помірна – 29 для чоловіків і 24 для жінок; взяти - 33 роки для чоловіків і 28 для жінок.

З того, що мені розповіла Еленіс, я повинен відповідати як інвалідність середнього ступеня тяжкості, що є в більшості випадків. Якщо це станеться трохи менше ніж через сім років, я повинен попросити про вихід на пенсію, тому що, доданий до часу сплати внесків як самозайнятого; що я працював у Correio do Povo; Банрісул і тут, у Держдепартаменті охорони здоров’я, я вже маю понад 22 роки внеску. Якщо це станеться, я буду дуже щасливий. У гіршому випадку я піду на пенсію до 60 років, що було раніше терміном, який я уявляв. Все це, звісно, ​​якщо не буде змінено законодавство. Буду з нетерпінням чекати.

Russian:

Друзі, п’ять років тому я написав дві статті поспіль про можливість виходу на пенсію. Перший був у березні 2017 року: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html. А другий у наступному місяці: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html . Близько 15 днів тому я отримав новину від подруги-інваліда, яка намагається вийти на пенсію, Еленіс, що мене дуже зраділо.

І чому ця новина мене так зраділа? Бо до цього моменту я вважав, що людям з інвалідністю, щоб вийти на пенсію, потрібно відповідати віку та стажу внеску. І з Еленіс я дізналася, що нам просто потрібно дотримуватися часу для внеску.

Додатковим Законом № 142 від 8 травня 2013 року, що діє на даний момент для цих випадків, передбачено, що вихід на пенсію інвалідів відбуватиметься в наступні періоди за ступенем інвалідності: тяжкий – 25 років для чоловіків, 20 років для жінки; помірна – 29 для чоловіків і 24 для жінок; взяти - 33 роки для чоловіків і 28 для жінок.

З того, що мені розповіла Еленіс, я повинен відповідати як інвалідність середнього ступеня тяжкості, що є в більшості випадків. Якщо це станеться трохи менше ніж через сім років, я повинен попросити про вихід на пенсію, тому що, доданий до часу сплати внесків як самозайнятого; що я працював у Correio do Povo; Банрісул і тут, у Держдепартаменті охорони здоров’я, я вже маю понад 22 роки внеску. Якщо це станеться, я буду дуже щасливий. У гіршому випадку я піду на пенсію до 60 років, що було раніше терміном, який я уявляв. Все це, звісно, ​​якщо не буде змінено законодавство. Буду з нетерпінням чекати.

Spanish:

Mis amigos, hace cinco años escribí dos artículos seguidos sobre la posibilidad de mi jubilación. La primera fue en marzo de 2017: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html. Y la segunda en el mes siguiente: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html . Hace unos 15 días recibí noticias de una amiga discapacitada que está tratando de jubilarse, Elenice, lo que me hizo muy feliz.

¿Y por qué esta noticia me hizo tan feliz? Porque, hasta ese momento, pensaba que las personas con discapacidad, para poder jubilarse, necesitaban cumplir con su edad y período de cotización. Y descubrí con Elenice que solo tenemos que apegarnos al tiempo de contribución.

La Ley Complementaria 142, del 8 de mayo de 2013, actualmente vigente para estos casos, dice que la jubilación de las personas inválidas se realizará dentro de los siguientes períodos, según el grado de invalidez: severa- 25 años para hombres, 20 años para mujeres; moderada- 29 para hombres y 24 para mujeres; tomar- 33 años para hombres y 28 para mujeres.

Por lo que me dijo Elenice, debo encajar como una discapacidad moderada, que es la mayoría de los casos. Si eso ocurre, en poco menos de siete años, tendré que pedir mi jubilación porque, sumado al tiempo de cotización como autónomo; que trabajé en Correio do Povo; Banrisul y aquí en la Secretaría de Salud del Estado, ya tengo más de 22 años de cotización. Si eso sucede, seré muy feliz. En el peor de los casos, me jubilaré antes de los 60 años, que era la fecha límite anterior que imaginé. Todo esto, por supuesto, si la legislación no cambia. Voy a mirar hacia adelante a la misma.

French:

Mis amigos, hace cinco años escribí dos artículos seguidos sobre la posibilidad de mi jubilación. La primera fue en marzo de 2017: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html. Y la segunda en el mes siguiente: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html . Hace unos 15 días recibí noticias de una amiga discapacitada que está tratando de jubilarse, Elenice, lo que me hizo muy feliz.

¿Y por qué esta noticia me hizo tan feliz? Porque, hasta ese momento, pensaba que las personas con discapacidad, para poder jubilarse, necesitaban cumplir con su edad y período de cotización. Y descubrí con Elenice que solo tenemos que apegarnos al tiempo de contribución.

La Ley Complementaria 142, del 8 de mayo de 2013, actualmente vigente para estos casos, dice que la jubilación de las personas inválidas se realizará dentro de los siguientes períodos, según el grado de invalidez: severa- 25 años para hombres, 20 años para mujeres; moderada- 29 para hombres y 24 para mujeres; tomar- 33 años para hombres y 28 para mujeres.

Por lo que me dijo Elenice, debo encajar como una discapacidad moderada, que es la mayoría de los casos. Si eso ocurre, en poco menos de siete años, tendré que pedir mi jubilación porque, sumado al tiempo de cotización como autónomo; que trabajé en Correio do Povo; Banrisul y aquí en la Secretaría de Salud del Estado, ya tengo más de 22 años de cotización. Si eso sucede, seré muy feliz. En el peor de los casos, me jubilaré antes de los 60 años, que era la fecha límite anterior que imaginé. Todo esto, por supuesto, si la legislación no cambia. Voy a mirar hacia adelante a la misma.

Chinese:

我的朋友们，五年前，我连续写了两篇关于退休可能性的文章。第一次是在 2017 年 3 月：https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/03/sera-que-aposentarei-mais-cedo.html。下个月的第二个：https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2017/04/sera-que-aposentarei-mais-cedo-parte-2.html。大约 15 天前，我收到了一位即将退休的残疾朋友 Elenice 的消息，这让我非常高兴。

为什么这个消息让我如此高兴？因为，直到那一刻，我都认为残疾人为了退休，需要达到他们的年龄和贡献期。我和 Elenice 一起发现我们只需要坚持贡献时间。

2013 年 5 月 8 日的第 142 号补充法目前对这些案件生效，规定根据残疾程度，残疾人将在以下期限内退休：严重 - 男性 25 年，20 年女性;中等——男性 29 岁，女性 24 岁；男性需要 33 年，女性需要 28 年。

从 Elenice 告诉我的情况来看，我必须适应中度残疾，这是大多数情况下的情况。如果发生这种情况，在不到七年的时间里，我必须要求退休，因为加上作为个体经营者的供款时间；我在 Correio do Povo 工作； Banrisul 和在州卫生局，我已经做出了超过 22 年的贡献。如果发生这种情况，我会非常高兴。最坏的情况是，我将在 60 岁之前退休，这是我想象的更早的截止日期。所有这一切，当然，如果立法没有改变。我会期待的。

Grêmio Pentacampeão Gaúcho!

Meus Amigos, o Grêmio é Pentacampeão Gaúcho! Para muitos, é um só título estadual mas esse foi especial. Foi especial porque mostrou o começo da reconstrução do Grêmio. Foi especial porque marcou o retorno do Roger, agora com título. Foi especial porque, dos quatro rebaixamentos da dupla Gre-nal, esse foi o único em que o time que está na Série B, ganhou o Gauchão. Foi especial porque teve a revelação de jovens como Bitello (foto abaixo); Elias e Gabriel Silva. Foi especial porque, depois da queda, nós, torcedores gremistas, estávamos machucados. Para mim, foi mais especial ainda porque acompanho a carreira do Roger desde a adolescência e tenho contato com ele.  

Não foi o futebol mais brilhante. Aliás, o nível do campeonato gaúcho foi muito baixo. Nem tampouco é parâmetro para o Brasileiro. Mas serviu para resgatar o autoestima do gremista e corrigir alguns rumos já que começamos o ano com Mancini e a situação ia de mal a pior. O Grêmio sofria pra ganhar do lanterna do Gauchão. O Roger corrigiu o time e ganhou o título merecidamente. Agora, vai começar a segundona. Temos que melhorar o time. Algumas contratações estão sendo feitas (tomara que deem certo, evidente)  mas ainda falta mais, principalmente um armador. Veremos se o Grêmio engrena na Segundona e sobe para a Primeira Divisão. 

English:

My Friends, Grêmio is a Pentacampeão Gaucho! For many, it's just one state title, but this one was special. It was special because it showed the beginning of the reconstruction of Grêmio. It was special because it marked the return of Roger, now with a title. It was special because, of the four relegations of the Gre-nal duo, this was the only one in which the team that is in Serie B won Gauchão. It was special because it had the revelation of young people like Bitello (pictured below); Elias and Gabriel Silva. It was special because, after the crash, we, Grêmio fans, were injured. For me, it was even more special because I've followed Roger's career since I was a teenager and I have contact with him.

It wasn't the most brilliant football. In fact, the level of the gaucho championship was very low. Nor is it a parameter for the Brazilian. But it helped to restore Grêmio's self-esteem and correct some directions, since we started the year with Mancini and the situation was going from bad to worse. Grêmio suffered to beat Gauchão's lantern. Roger corrected the team and deservedly won the title. Now, the second will begin. We have to improve the team. Some signings are being made (I hope they work out, of course) but there is still more to go, especially a point guard. We'll see if Grêmio gears up in the Segundana and moves up to the First Division.

German:

Meine Freunde, Grêmio ist ein Pentacampeão-Gaucho! Für viele ist es nur ein staatlicher Titel, aber dieser war etwas Besonderes. Es war etwas Besonderes, weil es den Beginn des Wiederaufbaus von Grêmio zeigte. Es war etwas Besonderes, weil es die Rückkehr von Roger markierte, jetzt mit einem Titel. Es war etwas Besonderes, denn von den vier Abstiegen des Gre-nal-Duos war dies der einzige, in dem das Team aus der Serie B Gauchão gewann. Es war etwas Besonderes, weil es die Offenbarung junger Leute wie Bitello (Bild unten) hatte; Elias und Gabriel Silva. Es war etwas Besonderes, weil wir Grêmio-Fans nach dem Sturz verletzt wurden. Für mich war es noch spezieller, weil ich Rogers Karriere seit meiner Jugend verfolgt habe und Kontakt zu ihm habe.

Es war nicht der brillanteste Fußball. Tatsächlich war das Niveau der Gaucho-Meisterschaft sehr niedrig. Es ist auch kein Parameter für den Brasilianer. Aber es half, Grêmios Selbstwertgefühl wiederherzustellen und einige Richtungen zu korrigieren, da wir das Jahr mit Mancini begonnen hatten und die Situation immer schlimmer wurde. Grêmio musste Gauchãos Laterne schlagen. Roger korrigierte das Team und gewann verdient den Titel. Jetzt beginnt die zweite. Wir müssen die Mannschaft verbessern. Es werden einige Neuverpflichtungen vorgenommen (ich hoffe natürlich, dass sie funktionieren), aber es gibt noch mehr zu tun, insbesondere einen Point Guard. Wir werden sehen, ob Grêmio in der Segundana aufrüstet und in die First Division aufsteigt.

Russian:

Друзья мои, Гремио — гаучо Пентакампеао! Для многих это всего лишь одно государственное звание, но это было особенным. Он был особенным, потому что показал начало реконструкции Гремио. Это было особенным, потому что это ознаменовало возвращение Роджера, теперь уже с титулом. Это было особенным, потому что из четырех вылетов дуэта Греналя это было единственное, в котором команда из Серии B выиграла Гашао. Он был особенным, потому что в нем были откровения таких молодых людей, как Бителло (на фото ниже); Элиас и Габриэль Сильва. Он был особенным, потому что после аварии мы, болельщики Гремио, получили травмы. Для меня это было еще более особенным, потому что я следил за карьерой Роджера с подросткового возраста и общался с ним.

Это был не самый блестящий футбол. На самом деле уровень чемпионата гаучо был очень низким. И это не параметр для бразильца. Но это помогло восстановить самоуважение Гремио и скорректировать некоторые направления, поскольку мы начали год с Манчини, и ситуация становилась все хуже и хуже. Гремиу пострадал, чтобы разбить фонарь Гаушао. Роджер поправил команду и заслуженно завоевал титул. Сейчас начнется второй. Мы должны улучшить команду. Кое-какие подписания уже сделаны (надеюсь, они сработают, конечно), но еще многое предстоит сделать, особенно разыгрывающий. Посмотрим, поднимется ли Гремио в Сегундане и поднимется ли он в Первый дивизион.

Spanish:

¡Amigos míos, Grêmio es un Pentacampeão Gaucho! Para muchos, es solo un título estatal, pero este fue especial. Fue especial porque mostró el inicio de la reconstrucción de Grêmio. Fue especial porque marcó el regreso de Roger, ahora con un título. Fue especial porque, de los cuatro descensos de la dupla de Gre-nal, este fue el único en el que el equipo que está en la Serie B ganó el Gauchão. Fue especial porque tuvo la revelación de jóvenes como Bitello (foto abajo); Elías y Gabriel Silva. Fue especial porque, después del choque, nosotros, los hinchas de Grêmio, quedamos lesionados. Para mí fue aún más especial porque sigo la carrera de Roger desde que era adolescente y tengo contacto con él.

No fue el fútbol más brillante. De hecho, el nivel del campeonato gauchesco era muy bajo. Tampoco es un parámetro para el brasileño. Pero ayudó a recuperar la autoestima de Grêmio y corregir algunas direcciones, ya que comenzamos el año con Mancini y la situación iba de mal en peor. Grêmio sufrió para vencer la linterna de Gauchão. Roger corrigió al equipo y ganó merecidamente el título. Ahora, comenzará la segunda. Tenemos que mejorar el equipo. Se están haciendo algunos fichajes (espero que funcionen, claro) pero aún faltan más, sobre todo un base. Veremos si Grêmio se prepara en Segundana y sube a Primera División.

French:

Mes amis, Grêmio est un Pentacampeão Gaucho ! Pour beaucoup, ce n'est qu'un titre d'État, mais celui-ci était spécial. C'était spécial parce qu'il montrait le début de la reconstruction de Grêmio. C'était spécial car cela marquait le retour de Roger, désormais avec un titre. C'était spécial car, des quatre relégations du duo Gre-nal, c'était la seule dans laquelle l'équipe qui est en Serie B a remporté Gauchão. C'était spécial parce qu'il avait la révélation de jeunes comme Bitello (photo ci-dessous); Elias et Gabriel Silva. C'était spécial car, après le crash, nous, les fans de Grêmio, avons été blessés. Pour moi, c'était encore plus spécial car je suis la carrière de Roger depuis l'adolescence et j'ai des contacts avec lui.

Ce n'était pas le football le plus brillant. En fait, le niveau du championnat gaucho était très bas. Ce n'est pas non plus un paramètre pour le Brésilien. Mais ça a aidé à redonner à Grêmio l'estime de soi et à corriger certaines orientations, puisque nous avons commencé l'année avec Mancini et que la situation allait de mal en pis. Grêmio a souffert pour battre la lanterne de Gauchão. Roger a corrigé l'équipe et a mérité le titre. Maintenant, la deuxième va commencer. Il faut améliorer l'équipe. Certaines signatures sont en cours (j'espère qu'elles fonctionneront, bien sûr) mais il reste encore beaucoup à faire, en particulier un meneur. Nous verrons si Grêmio se prépare en Segundana et monte en Première Division.

Chinese:

我的朋友们，Grêmio 是 Pentacampeão Gaucho！对许多人来说，这只是一个州头衔，但这个头衔很特别。它很特别，因为它展示了格雷米奥重建的开始。这很特别，因为它标志着罗杰的回归，现在有了一个头衔。这很特别，因为在格雷纳尔二人组的四次降级中，这是意乙球队唯一赢得高超的一次。它很特别，因为它具有像 Bitello 这样的年轻人的启示（如下图所示）；埃利亚斯和加布里埃尔席尔瓦。这很特别，因为在事故发生后，我们格雷米奥球迷受​​伤了。对我来说，这更特别，因为我从十几岁开始就关注罗杰的职业生涯，并且和他有过接触。

这不是最精彩的足球。事实上，高乔锦标赛的水平很低。它也不是巴西人的参数。但这有助于恢复格雷米奥的自尊心并纠正一些方向，因为我们与曼奇尼一起开始了新的一年，情况变得越来越糟。格雷米奥打败了高尚的灯笼。罗杰纠正了球队，当之无愧地赢得了冠军。现在，第二个将开始。我们必须改进球队。一些签约正在进行中（当然，我希望他们能成功）但还有更多的事情要做，尤其是控球后卫。我们将看看 Grêmio 是否会在 Segundana 中做好准备并升入甲级联赛。

Ukrainian:

Друзі мої, Греміо — пентакампеан гаучо! Для багатьох це лише один державний титул, але цей був особливим. Він був особливим, оскільки показував початок реконструкції Греміо. Це було особливе, тому що ознаменувало повернення Роджера, тепер уже з титулом. Це було особливе, оскільки з чотирьох вильотів дуету Gre-nal це був єдиний, у якому команда, яка входить до Серії B, виграла Гаушао. Це було особливе, тому що в ньому було одкровення таких молодих людей, як Бітелло (на фото нижче); Еліас і Габріель Сільва. Це було особливо, тому що після аварії ми, вболівальники Греміо, отримали травми. Для мене це було ще більш особливим, тому що я стежив за кар’єрою Роджера з підліткового віку і маю з ним контакт.

Це був не найяскравіший футбол. Насправді рівень чемпіонату з гаучо був дуже низьким. Це також не є параметром для бразильця. Але це допомогло відновити самооцінку Греміо та виправити деякі напрямки, оскільки ми почали рік з Манчіні, і ситуація йшла від поганого до гіршого. Греміо постраждав, щоб бити ліхтар Гаушао. Роджер поправив команду і заслужено здобув титул. Тепер почнеться другий. Ми повинні покращувати команду. Деякі підписання йдуть (я сподіваюся, що вони вдасться, звісно), але попереду ще багато чого, особливо разыгрывающего. Ми подивимося, чи підготується Греміо в Сегундані та підніметься до Першого дивізіону.