Universíade no Brasil - 60 Anos

Meus Amigos, eu sou um leitor à moda antiga. Gosto do livro de papel, de segurá-lo na mão. Ler, no computador ou no celular, cansa a visão. Mas, dependendo do assunto, eu abro exceções ao PDF. Esse e-book fala de esportes e tem um artigo de um ex-professor de educação física meu, muito querido. 
A obra em questão é "Universíade no Brasil- 60 Anos: Memórias e Legados", organizado pelo professor Eduardo Merino. O livro conta, através de cinco artigos, a história dos Jogos Mundiais Universitários de 1963, que, surpreendentemente, foram realizados em Porto Alegre, depois da desistência de São Paulo e Belo Horizonte. Na época, era a terceira competição esportiva mais importante do mundo, só perdendo para Olimpíadas e Copa do Mundo.  
Os capítulos contam a história dos Jogos e discutem o seu legado. O artigo do meu professor, João Guilherme de Souza Queiroga, chama-se "A Universíade do Sul do Planeta". Os artigos conversam e discutem entre si. Existem muitas informações repetidas nos textos como a construção do ginásio; o uso do Estádio Olímpico; o legado da vila onde ficaram os atletas, entre outras. Infelizmente, o livro não tem imagens do evento porque existem pouco material disponível da época. Mas a tentativa de preservação da memória da U-63 é extremamente louvável. 
Nasci exatamente dez anos depois da Universíade de 1963. Se pudesse, certamente acompanharia as competições ao vivo porque é o mais próximo de uma Olimpíada que eu poderia ver. Seria um privilégio. 
No começo do texto, reclamei dos e-books mas eles têm uma vantagem: podem ser disponibilizados aqui, ao contrário dos livros de papel. Portanto, desfrutem: E-book Completo (Versão Final).pdf .    

English:

My Friends, I am an old-fashioned reader. I like the paper book, holding it in my hand. Reading, on the computer or on your cell phone, tires your eyes. But, depending on the subject, I make exceptions to the PDF. This e-book talks about sports and has an article by a very dear former physical education teacher of mine.

The work in question is "Universiade in Brazil - 60 Years: Memories and Legacies", organized by professor Eduardo Merino. The book tells, through five articles, the story of the 1963 World University Games, which, surprisingly, were held in Porto Alegre, after São Paulo and Belo Horizonte withdrew. At the time, it was the third most important sporting competition in the world, second only to the Olympics and the World Cup.

The chapters tell the history of the Games and discuss their legacy. The article by my professor, João Guilherme de Souza Queiroga, is called "The Universiade of the South of the Planet". The articles talk and discuss each other. There is a lot of repeated information in the texts, such as the construction of the gym; the use of the Olympic Stadium; the legacy of the village where the athletes stayed, among others. Unfortunately, the book does not have images of the event because there is little material available from the time. But the attempt to preserve the memory of U-63 is extremely commendable.

I was born exactly ten years after the 1963 Universiade. If I could, I would certainly follow the competitions live because it is the closest thing to an Olympics that I could see. It would be a privilege.

At the beginning of the text, I complained about e-books but they have an advantage: they can be made available here, unlike paper books. So, enjoy: Complete E-book (Final Version).pdf .

German:

Meine Freunde, ich bin ein altmodischer Leser. Ich mag das Papierbuch, wenn ich es in der Hand halte. Das Lesen am Computer oder am Handy ermüdet die Augen. Aber je nach Thema mache ich Ausnahmen vom PDF. In diesem E-Book geht es um Sport und es gibt einen Artikel von einem sehr lieben ehemaligen Sportlehrer von mir.

Es handelt sich um die Arbeit „Universiade in Brasilien – 60 Jahre: Erinnerungen und Vermächtnisse“, organisiert von Professor Eduardo Merino. Das Buch erzählt in fünf Artikeln die Geschichte der World University Games 1963, die überraschenderweise in Porto Alegre stattfanden, nachdem São Paulo und Belo Horizonte sich zurückgezogen hatten. Zu dieser Zeit war es nach den Olympischen Spielen und der Weltmeisterschaft der drittwichtigste Sportwettbewerb der Welt.

Die Kapitel erzählen die Geschichte der Spiele und besprechen ihr Erbe. Der Artikel meines Professors João Guilherme de Souza Queiroga trägt den Titel „Die Universiade des Südens des Planeten“. Die Artikel reden und diskutieren einander. In den Texten finden sich viele wiederholte Informationen, etwa zum Bau der Turnhalle; die Nutzung des Olympiastadions; das Erbe des Dorfes, in dem unter anderem die Sportler wohnten. Leider enthält das Buch keine Bilder von der Veranstaltung, da von dieser Zeit nur wenig Material verfügbar ist. Aber der Versuch, die Erinnerung an U-63 zu bewahren, ist äußerst lobenswert.

Ich wurde genau zehn Jahre nach der Universiade 1963 geboren. Wenn ich könnte, würde ich die Wettkämpfe auf jeden Fall live verfolgen, denn das kommt einer Olympiade am nächsten, was ich sehen kann. Es wäre ein Privileg.

Zu Beginn des Textes habe ich mich über E-Books beschwert, aber sie haben einen Vorteil: Sie können hier verfügbar gemacht werden, im Gegensatz zu Papierbüchern. Also viel Spaß mit dem vollständigen E-Book (Endversion).pdf.

Ukrainian:

Друзі мої, я читач старомодний. Мені подобається паперова книга, тримаю її в руці. Читання за комп’ютером чи мобільним телефоном втомлює очі. Але, залежно від теми, я роблю винятки для PDF. У цій електронній книзі розповідається про спорт і містить статтю дуже дорогого мені колишнього вчителя фізкультури.

Йдеться про роботу "Універсіада в Бразилії - 60 років: спогади та спадщина", організована професором Едуардо Меріно. Книга розповідає через п’ять статей історію Всесвітніх університетських ігор 1963 року, які, на диво, відбулися в Порту-Алегрі після того, як Сан-Паулу та Белу-Оризонті відмовилися. На той час це було третє за значимістю спортивне змагання у світі, поступаючись лише Олімпійським іграм і чемпіонату світу.

Розділи розповідають про історію Ігор і обговорюють їхню спадщину. Стаття мого професора Жоао Гільєрме де Соузи Кейроги називається «Універсіада півдня планети». Статті говорять і обговорюють одна одну. У текстах багато повторюваної інформації, наприклад про будівництво спортзалу; користування Олімпійським стадіоном; спадщина села, де перебували спортсмени, серед іншого. На жаль, у книзі немає зображень цієї події, тому що відомостей про той час мало. Але спроба зберегти пам'ять про U-63 надзвичайно похвальна.

Я народився рівно через десять років після Універсіади 1963. Якби міг, я б напевно стежив за змаганнями в прямому ефірі, тому що це найближче до Олімпіади те, що я міг побачити. Це було б привілеєм.

На початку тексту я скаржився на електронні книги, але вони мають перевагу: їх можна зробити тут, на відміну від паперових. Отже, насолоджуйтесь: Повна електронна книга (остаточна версія).pdf .

Russian:

Друзья мои, я старомодный читатель. Мне нравится бумажная книга, когда я держу ее в руке. Чтение на компьютере или мобильном телефоне утомляет глаза. Но, в зависимости от тематики, я делаю исключения из PDF. В этой электронной книге рассказывается о спорте, и в ней есть статья моего очень дорогого бывшего учителя физкультуры.

Речь идет о работе «Универсиада в Бразилии – 60 лет: воспоминания и наследие», организованной профессором Эдуардо Мерино. В книге в пяти статьях рассказывается история Всемирных студенческих игр 1963 года, которые, как ни странно, прошли в Порту-Алегри после того, как Сан-Паулу и Белу-Оризонти отказались от участия в них. В то время это было третье по важности спортивное соревнование в мире, уступавшее только Олимпийским играм и чемпионату мира.

Главы рассказывают историю Игр и обсуждают их наследие. Статья моего профессора Жоау Гильерме де Соуза Кейрога называется «Универсиада Юга планеты». Статьи разговаривают и обсуждают друг друга. В текстах много повторяющейся информации, например, о строительстве спортзала; использование Олимпийского стадиона; наследие деревни, в которой, в частности, жили спортсмены. К сожалению, в книге нет изображений этого события, поскольку материалов того времени мало. А вот попытка сохранить память об Ю-63 заслуживает исключительной похвалы.

Я родился ровно через десять лет после Универсиады 1963. Если бы я мог, я бы обязательно следил за соревнованиями в прямом эфире, потому что это самое близкое к Олимпиаде зрелище, которое я мог видеть. Это было бы привилегией.

В начале текста я жаловался на электронные книги, но у них есть преимущество: их можно сделать здесь доступными, в отличие от бумажных книг. Итак, наслаждайтесь: Полная электронная книга (окончательная версия).pdf.

Spanish:

Amigos míos, soy un lector anticuado. Me gusta el libro de papel, tenerlo en la mano. Leer, en la computadora o en el celular, cansa la vista. Pero, dependiendo del tema, hago excepciones con el PDF. Este libro electrónico habla de deportes y tiene un artículo de un muy querido exprofesor mío de educación física.

El trabajo en cuestión es "Universiada en Brasil - 60 Años: Memorias y Legados", organizado por el profesor Eduardo Merino. El libro cuenta, a través de cinco artículos, la historia de los Juegos Mundiales Universitarios de 1963, que, sorprendentemente, se realizaron en Porto Alegre, luego de la retirada de São Paulo y Belo Horizonte. En su momento, era la tercera competición deportiva más importante del mundo, sólo superada por los Juegos Olímpicos y el Mundial.

Los capítulos cuentan la historia de los Juegos y analizan su legado. El artículo de mi profesor, João Guilherme de Souza Queiroga, se llama "La Universiada del Sur del Planeta". Los artículos hablan y discuten entre sí. Hay mucha información repetida en los textos, como la construcción del gimnasio; el uso del Estadio Olímpico; el legado de la villa donde se hospedaron los deportistas, entre otros. Lamentablemente el libro no cuenta con imágenes del evento porque hay poco material disponible de la época. Pero el intento de preservar la memoria del U-63 es sumamente loable.

Nací exactamente diez años después de la Universiada de 1963. Si pudiera, sin duda seguiría las competiciones en directo porque es lo más parecido a una Olimpiada que he podido ver. Sería un privilegio.

Al principio del texto, me quejé de los libros electrónicos, pero tienen una ventaja: pueden estar disponibles aquí, a diferencia de los libros en papel. Así que disfruta: E-book completo (Versión final).pdf.

Italian:

Amici miei, sono un lettore vecchio stile. Mi piace il libro di carta, tenendolo in mano. Leggere, al computer o sul cellulare, stanca gli occhi. Ma, a seconda dell'argomento, faccio delle eccezioni al PDF. Questo e-book parla di sport e contiene un articolo di un mio carissimo ex insegnante di educazione fisica.

L'opera in questione è "Universiadi in Brasile - 60 anni: ricordi ed eredità", organizzata dal professor Eduardo Merino. Il libro racconta, attraverso cinque articoli, la storia dei Giochi universitari mondiali del 1963, che, sorprendentemente, si svolsero a Porto Alegre, dopo il ritiro di San Paolo e Belo Horizonte. All’epoca era la terza competizione sportiva più importante al mondo, seconda solo alle Olimpiadi e ai Mondiali.

I capitoli raccontano la storia dei Giochi e discutono la loro eredità. L'articolo del mio professore, João Guilherme de Souza Queiroga, si intitola "Le Universiadi del Sud del Pianeta". Gli articoli parlano e discutono tra loro. Ci sono molte informazioni ripetute nei testi, come la costruzione della palestra; l'uso dello Stadio Olimpico; l'eredità del villaggio dove hanno soggiornato gli atleti, tra gli altri. Purtroppo il libro non riporta le immagini dell'evento poiché è poco il materiale disponibile dell'epoca. Ma il tentativo di preservare la memoria dell’U-63 è estremamente encomiabile.

Sono nato esattamente dieci anni dopo le Universiadi del 1963. Se potessi seguirei sicuramente le gare dal vivo perché è la cosa più vicina ad un'Olimpiade che potrei vedere. Sarebbe un privilegio.

All'inizio del testo mi sono lamentato degli e-book, ma hanno un vantaggio: possono essere messi a disposizione qui, a differenza dei libri cartacei. Quindi, divertiti: E-book completo (versione finale).pdf

French:

Mes amis, je suis un lecteur à l'ancienne. J'aime le livre papier, le tenant dans ma main. Lire, sur ordinateur ou sur son téléphone portable, fatigue les yeux. Mais, selon le sujet, je fais des exceptions au PDF. Cet e-book parle de sport et contient un article d'un de mes très chers anciens professeurs d'éducation physique.

L'œuvre en question est "Universiade au Brésil - 60 ans : Mémoires et héritages", organisée par le professeur Eduardo Merino. Le livre raconte, à travers cinq articles, l'histoire des Jeux mondiaux universitaires de 1963, qui, étonnamment, se sont déroulés à Porto Alegre, après le retrait de São Paulo et de Belo Horizonte. À l’époque, il s’agissait de la troisième compétition sportive la plus importante au monde, juste derrière les Jeux olympiques et la Coupe du monde.

Les chapitres racontent l'histoire des Jeux et discutent de leur héritage. L'article de mon professeur, João Guilherme de Souza Queiroga, s'intitule "L'Universiade du sud de la planète". Les articles se parlent et discutent. Il y a beaucoup d'informations répétées dans les textes, comme la construction du gymnase ; l'utilisation du stade olympique ; l'héritage du village où séjournaient les athlètes, entre autres. Malheureusement, le livre ne contient pas d’images de l’événement car il y a peu de documents disponibles sur l’époque. Mais la tentative de préserver la mémoire du U-63 est extrêmement louable.

Je suis né exactement dix ans après l'Universiade de 1963. Si je pouvais, je suivrais certainement les compétitions en direct car c'est ce qui se rapproche le plus des Jeux olympiques que je puisse voir. Ce serait un privilège.

Au début du texte, je me plaignais des livres électroniques mais ils ont un avantage : ils peuvent être mis à disposition ici, contrairement aux livres papier. Alors, profitez-en : Complete E-book (Final Version).pdf .

Chinese:

我的朋友们，我是一个老式的读者。 我喜欢把纸质书拿在手里。 在电脑或手机上阅读会使眼睛疲劳。 但是，根据主题的不同，我对 PDF 进行了例外处理。 这本电子书谈论体育，其中有一篇文章是我一位非常亲爱的前体育老师写的。

该作品是由爱德华多·梅里诺教授组织的《巴西大运会——60年：记忆与遗产》。 这本书通过五篇文章讲述了 1963 年世界大学生运动会的故事，令人惊讶的是，该运动会在圣保罗和贝洛奥里藏特退出后在阿雷格里港举行。 当时，这是世界第三重要的体育赛事，仅次于奥运会和世界杯。

这些章节讲述了奥运会的历史并讨论了其遗产。 我的教授 João Guilherme de Souza Queiroga 的文章名为“地球南方的世界大学生运动会”。 文章之间互相交谈、讨论。 课文中有很多重复的信息，比如体育馆的建设； 使用奥林匹克体育场； 运动员居住的村庄的遗产等等。 不幸的是，这本书没有该事件的图像，因为当时可用的材料很少。 但保存U-63记忆的尝试是极其值得赞扬的。

我出生在1963年大运会之后整整十年。如果可以的话，我一定会现场直播比赛，因为这是我能看到的最接近奥运会的比赛。 这将是一种特权。

在本文的开头，我抱怨了电子书，但它们有一个优点：与纸质书不同，它们可以在这里提供。 所以，请享受：完整电子书（最终版）.pdf 。

 .

​

A América aos nossos pés

Meus Amigos, esse livro, que estou resenhando pra vocês, tem um título grande, do tamanho da conquista (a primeira Libertadores do Grêmio) que a obra conta. "A América Aos Nossos Pés: 25 Anos de uma Libertadores de Verdade", dos irmãos Eduardo e Fernando Bueno. A obra, de pouco de mais 140 páginas, foi publicada pela Editora Estante Virtual. 
Como o próprio nome diz, o livro comemora os 25 anos da nossa primeira Libertadores (agora, já se completaram 40), lá em 83. A obra foi lançada em 2008. A história do campeonato é contada de uma maneira bem provocativa e debochada, típico do estilo do Eduardo "Peninha" Bueno. O seu irmão, confesso que eu não conhecia. 

A publicação começa com uma imaginária reunião entre os libertadores dos principais países sulamericanos, Bolívar; O'Higgins e San Martin, e Bento Gonçalves, que se "intrometeu" na conversa. Uma brincadeira dos autores. Depois, contam a origem da criação da Libertadores e como foi montado o elenco gremista. 

A partir daí, os autores contam a história da conquista da primeira Libertadores, jogo a jogo. Inclusive, eu fui numa dessas partidas: a vitória de 2 a 0 sobre o Blooming no dia 26 de abril, no Olímpico, gols de Caio e Osvaldo. Os capítulos passam, chegam até a final da Libertadores e, título ganho, conta também a conquista do Mundial. Depois, vêm depoimentos de Mazaropi; De Leon; Renato e os saudosos Fábio Koff e Valdir Espinosa (lembrem-se: o livro foi lançado em 2008) com detalhes importantes do título da Libertadores. A obra termina com páginas que têm espaços e perguntas que instigam os leitores a contar o que estavam em certos jogos. Os autores têm algumas ideias interessantes como, por exemplo, o fato das Libertadores de antigamente serem mais competitivas e difíceis (está até no título: Libertadores de verdade), o que concordo. 

O livro é pequeno, provocativo, debochado (o deboche é sempre com o Inter, claro) e cumpre bem a sua principal função: relembrar essa conquista histórica. É sempre bom estar do perto do seu time de coração, principalmente dos títulos. E comigo não é diferente. Por mais que eu conheça, gosto de relembrar a história do Grêmio, os feitos tricolores. Sempre tem detalhes que a gente não sabe ou não lembra. Além disso, essa é uma leitura fácil, envolvente. Recomendo. 

English:

My Friends, this book, which I am reviewing for you, has a big title, the size of the achievement (the first Libertadores do Grêmio) that the work tells about. "America At Our Feet: 25 Years of a True Liberators", by brothers Eduardo and Fernando Bueno. The work, of just over 140 pages, was published by Editora Estante Virtual.

As the name suggests, the book celebrates the 25th anniversary of our first Libertadores (now 40 years have passed), back in 1983. The work was released in 2008. The history of the championship is told in a very provocative and mocking way, typical of Eduardo "Peninha" Bueno's style. I confess that I didn't know his brother.

The publication begins with an imaginary meeting between the liberators of the main South American countries, Bolívar; O'Higgins and San Martin, and Bento Gonçalves, who "intruded" into the conversation. A joke by the authors. Then, they tell the origins of the creation of Libertadores and how the Grêmio squad was assembled.

From there, the authors tell the story of winning the first Libertadores, game by game. I actually went to one of those matches: the 2-0 victory over Blooming on April 26th, at Olímpico, goals from Caio and Osvaldo. The chapters pass, they reach the final of the Libertadores and, once the title is won, the World Cup is also won. Then come statements from Mazaropi; DeLeon; Renato and the late Fábio Koff and Valdir Espinosa (remember: the book was released in 2008) with important details of the Libertadores title. The work ends with pages that have spaces and questions that encourage readers to tell what they were in certain games. The authors have some interesting ideas, for example, the fact that the Libertadores of the past were more competitive and difficult (it's even in the title: Real Libertadores), which I agree with.

The book is small, provocative, mocking (the mocking is always with Inter, of course) and fulfills its main function well: remembering this historic achievement. It's always good to be close to your favorite team, especially the titles. And with me it's no different. As much as I know it, I like to remember the history of Grêmio, the tricolor achievements. There are always details that we don't know or remember. Furthermore, this is an easy, engaging read. I recommend.

German:

Meine Freunde, dieses Buch, das ich für Sie rezensiere, hat einen großen Titel, der der Größe der Errungenschaft entspricht (die ersten Libertadores do Grêmio), von der das Werk erzählt. „Amerika zu unseren Füßen: 25 Jahre wahrer Befreier“, von den Brüdern Eduardo und Fernando Bueno. Das etwas mehr als 140 Seiten umfassende Werk wurde von Editora Estante Virtual veröffentlicht.

Wie der Name schon sagt, feiert das Buch den 25. Jahrestag unserer ersten Libertadores (inzwischen sind 40 Jahre vergangen) im Jahr 1983. Das Werk wurde 2008 veröffentlicht. Die Geschichte der Meisterschaft wird auf eine typische, sehr provokante und spöttische Art erzählt des Stils von Eduardo „Peninha“ Bueno. Ich gestehe, dass ich deinen Bruder nicht kannte.

Die Veröffentlichung beginnt mit einem imaginären Treffen zwischen den Befreiern der wichtigsten südamerikanischen Länder, Bolívar; O'Higgins und San Martin sowie Bento Gonçalves, der sich in das Gespräch „einmischte“. Ein Witz der Autoren. Anschließend erzählen sie von den Ursprüngen der Gründung der Libertadores und wie die Grêmio-Truppe zusammengestellt wurde.

Von da an erzählen die Autoren die Geschichte des Gewinns der ersten Libertadores Spiel für Spiel. Ich habe tatsächlich eines dieser Spiele gesehen: den 2:0-Sieg über Blooming am 26. April im Olímpico, Tore von Caio und Osvaldo. Die Kapitel vergehen, sie erreichen das Finale der Libertadores und mit dem Gewinn des Titels ist auch die Weltmeisterschaft gewonnen. Dann kommen Aussagen von Mazaropi; DeLeon; Renato und der verstorbene Fábio Koff und Valdir Espinosa (denken Sie daran: das Buch wurde 2008 veröffentlicht) mit wichtigen Details zum Libertadores-Titel. Die Arbeit endet mit Seiten mit Leerzeichen und Fragen, die den Leser dazu ermutigen, zu erzählen, was er in bestimmten Spielen gemacht hat. Die Autoren haben einige interessante Ideen, zum Beispiel die Tatsache, dass die Libertadores der Vergangenheit wettbewerbsintensiver und schwieriger waren (das steht sogar im Titel: Real Libertadores), dem ich zustimme.

Das Buch ist klein, provokativ, spöttisch (das Spotten ist natürlich immer bei Inter) und erfüllt seine Hauptfunktion gut: die Erinnerung an diese historische Leistung. Es ist immer gut, der Lieblingsmannschaft nahe zu sein, insbesondere wenn es um Titel geht. Und bei mir ist es nicht anders. So sehr ich es weiß, erinnere ich mich gerne an die Geschichte von Grêmio, die Errungenschaften der Trikolore. Es gibt immer Details, die wir nicht kennen oder an die wir uns nicht erinnern. Darüber hinaus ist es eine einfache, fesselnde Lektüre. Ich empfehle.

Ukrainian:

Мої друзі, ця книга, яку я переглядаю для вас, має велику назву, розмір досягнення (перший Libertadores do Grêmio), про який розповідає твір. «Америка біля наших ніг: 25 років справжніх визволителів», брати Едуардо та Фернандо Буено. Роботу, що містить трохи більше 140 сторінок, опублікувала Editora Estante Virtual.

Як випливає з назви, книжка присвячена 25-річчю нашого першого Лібертадорес (зараз минуло 40 років), у 1983 році. Твір вийшов у 2008 році. Історія чемпіонату розповідається у дуже провокаційній та глузливій формі, типовій стилю Едуардо «Пеніньї» Буено. Зізнаюся, я не знала твого брата.

Публікація починається з уявної зустрічі визволителів головних країн Південної Америки Болівара; О'Хіггінс і Сан-Мартін, а також Бенто Гонсалвес, який «вторгся» в розмову. Жарт авторів. Потім вони розповідають про походження створення Лібертадорес і про те, як була зібрана команда Греміо.

Звідти автори розповідають історію перемоги на першому Лібертадорес, гра за грою. Я дійсно був на одному з цих матчів: перемога 2-0 над Блумінгом 26 квітня на Олімпіко, голи Кайо та Освальдо. Розділи проходять, вони виходять у фінал Лібертадорес і, як тільки титул виграють, також виграють Кубок світу. Потім йдуть заяви Мазаропі; ДеЛеон; Ренато та покійні Фабіо Кофф і Валдір Еспіноза (пам’ятайте: книга була випущена в 2008 році) з важливими деталями назви Libertadores. Твір закінчується сторінками, які мають пробіли та запитання, які спонукають читачів розповісти, якими вони були в певних іграх. У авторів є кілька цікавих ідей, наприклад, той факт, що Лібертадорес минулого були більш конкурентоспроможними та складними (це навіть у назві: Реальні Лібертадорес), з чим я згоден.

Книжка невелика, провокаційна, глузлива (звісно, ​​глузування завжди з «Інтером») і добре виконує свою головну функцію — пам’ятати про це історичне досягнення. Завжди добре бути поруч із улюбленою командою, особливо з титулами. І зі мною не інакше. Наскільки я це знаю, я люблю згадувати історію Греміо, досягнення триколірних. Завжди є деталі, яких ми не знаємо або не пам’ятаємо. Крім того, це легке, захоплююче читання. Я рекомендую.

Russian:

Друзья мои, у этой книги, которую я рецензирую для вас, большое название, масштаб достижения (первые Либертадорес ду Гремио), о которых рассказывается в произведении. «Америка у наших ног: 25 лет истинных освободителей», братья Эдуардо и Фернандо Буэно. Работа объемом чуть более 140 страниц была опубликована Editora Estante Virtual.

Как следует из названия, книга посвящена 25-летию наших первых Либертадорес (сейчас прошло 40 лет) еще в 1983 году. Работа вышла в 2008 году. История чемпионата рассказана в очень провокационной и насмешливой форме, типичной для всех. стиля Эдуардо «Пенинья» Буэно. Признаюсь, я не знал вашего брата.

Публикация начинается с воображаемой встречи освободителей главных стран Южной Америки Боливара; О’Хиггинс и Сан-Мартин, а также «вмешавшийся» в разговор Бенто Гонсалвес. Шутка авторов. Затем рассказывают об истоках создания Либертадорес и о том, как формировался состав Гремио.

Далее авторы, игра за игрой, рассказывают историю победы на первых Либертадорес. Я действительно побывал на одном из таких матчей: победа со счетом 2:0 над Блумингом 26 апреля на «Олимпико», голы Кайо и Освальдо. Главы проходят, они доходят до финала Либертадорес, а после завоевания титула выигрывается и чемпионат мира. Затем следуют заявления Мазаропи; ДеЛеон; Ренато и покойные Фабио Кофф и Валдир Эспиноза (напомним: книга вышла в 2008 году) с важными деталями названия «Либертадорес». Работа заканчивается страницами, на которых есть пробелы и вопросы, побуждающие читателей рассказать, кем они были в определенных играх. У авторов есть несколько интересных идей, например, тот факт, что Либертадорес прошлых лет были более конкурентоспособными и сложными (это даже в названии: Настоящие Либертадорес), с чем я согласен.

Книга небольшая, провокационная, насмешливая (издевательства всегда над «Интером», конечно) и хорошо выполняет свою главную функцию: вспоминает об этом историческом достижении. Всегда приятно быть рядом с любимой командой, особенно с ее титулами. И со мной то же самое. Насколько я знаю, мне нравится вспоминать историю Гремио, достижения триколора. Всегда есть детали, которых мы не знаем или не помним. Кроме того, это легкое и увлекательное чтение. Я рекомендую.

Spanish:

Amigos míos, este libro, que estoy reseñando para ustedes, tiene un título grande, de la magnitud de la conquista (la primera Libertadores do Grêmio) de la que habla la obra. “América A Nuestros Pies: 25 Años de unos Verdaderos Libertadores”, de los hermanos Eduardo y Fernando Bueno. La obra, de poco más de 140 páginas, fue publicada por Editora Estante Virtual.

Como su nombre indica, el libro celebra el 25 aniversario de nuestra primera Libertadores (ya han pasado 40 años), allá por 1983. La obra fue lanzada en 2008. La historia del campeonato está contada de una manera muy provocativa y burlona, ​​típica del estilo de Eduardo "Peninha" Bueno. Confieso que no conocía a tu hermano.

La publicación comienza con un encuentro imaginario entre los libertadores de los principales países sudamericanos, Bolívar; O'Higgins y San Martín, y Bento Gonçalves, quienes "se introdujeron" en la conversación. Una broma de los autores. Luego, cuentan los orígenes de la creación de la Libertadores y cómo se formó la plantilla del Grêmio.

A partir de ahí, los autores cuentan la historia de ganar la primera Libertadores, partido a partido. De hecho fui a uno de esos partidos: el triunfo 2-0 sobre el Blooming el 26 de abril, en el Olímpico, goles de Caio y Osvaldo. Pasan los capítulos, se llega a la final de la Libertadores y, una vez conseguido el título, también se gana el Mundial. Luego vienen declaraciones de Mazaropi; De León; Renato y el fallecido Fábio Koff y Valdir Espinosa (recuerden: el libro salió en 2008) con detalles importantes del título Libertadores. La obra finaliza con páginas que cuentan con espacios y preguntas que incitan a los lectores a contar qué fueron en determinados juegos. Los autores tienen algunas ideas interesantes, por ejemplo, el hecho de que la Libertadores del pasado era más competitiva y difícil (está incluso en el título: Real Libertadores), con lo cual estoy de acuerdo.

El libro es pequeño, provocativo, burlón (la burla siempre es con el Inter, claro) y cumple bien su función principal: recordar este logro histórico. Siempre es bueno estar cerca de tu equipo favorito, especialmente de los títulos. Y conmigo no es diferente. Por mucho que lo conozco, me gusta recordar la historia del Grêmio, las conquistas tricolores. Siempre hay detalles que no conocemos o no recordamos. Además, esta es una lectura fácil y atractiva. Recomiendo.

Italian:

Amici miei, questo libro, che sto recensendo per voi, ha un titolo grande, la dimensione dell'impresa (il primo Libertadores do Grêmio) di cui l'opera racconta. "L'America ai nostri piedi: 25 anni di veri liberatori", dei fratelli Eduardo e Fernando Bueno. L'opera, di poco più di 140 pagine, è stata pubblicata da Editora Estante Virtual.

Come suggerisce il nome, il libro celebra il 25° anniversario della nostra prima Libertadores (ormai sono passati 40 anni), nel lontano 1983. L'opera è uscita nel 2008. La storia del campionato è raccontata in un modo molto provocatorio e beffardo, tipico dello stile di Eduardo "Peninha" Bueno. Confesso che non conoscevo tuo fratello.

La pubblicazione inizia con un incontro immaginario tra i liberatori dei principali paesi sudamericani, Bolívar; O'Higgins e San Martin, e Bento Gonçalves, che si sono "introdotti" nella conversazione. Uno scherzo degli autori. Poi si raccontano le origini della creazione della Libertadores e come fu assemblata la squadra del Grêmio.

Da lì gli autori raccontano la vittoria della prima Libertadores, partita dopo partita. Effettivamente sono andato a vedere una di quelle partite: la vittoria per 2-0 sul Blooming il 26 aprile, all'Olímpico, gol di Caio e Osvaldo. I capitoli passano, si arriva alla finale della Libertadores e, una volta vinto il titolo, si vince anche il Mondiale. Poi arrivano le dichiarazioni di Mazaropi; DeLeon; Renato e i compianti Fábio Koff e Valdir Espinosa (ricordate: il libro è uscito nel 2008) con importanti dettagli del titolo Libertadores. Il lavoro si conclude con pagine che presentano spazi e domande che incoraggiano i lettori a raccontare cosa si trovavano in determinati giochi. Gli autori hanno alcune idee interessanti, ad esempio il fatto che i Libertadores del passato fossero più competitivi e difficili (è scritto anche nel titolo: Real Libertadores), cosa che condivido.

Il libro è piccolo, provocatorio, beffardo (la beffa è sempre dell'Inter, ovviamente) e assolve bene la sua funzione principale: ricordare questo storico traguardo. È sempre bello essere vicino alla tua squadra preferita, soprattutto ai titoli. E con me non è diverso. Per quanto ne so, mi piace ricordare la storia del Grêmio, le imprese tricolori. Ci sono sempre dettagli che non conosciamo o ricordiamo. Inoltre è una lettura facile e coinvolgente. Raccomando.

French:

Mes amis, ce livre, que je critique pour vous, a un grand titre, à la mesure de l'exploit (le premier Libertadores do Grêmio) dont parle l'ouvrage. "L'Amérique à nos pieds : 25 ans de vrais libérateurs", par les frères Eduardo et Fernando Bueno. L'ouvrage, d'un peu plus de 140 pages, a été publié par Editora Estante Virtual.

Comme son nom l'indique, le livre célèbre le 25e anniversaire de nos premiers Libertadores (maintenant 40 ans se sont écoulés), en 1983. L'ouvrage est sorti en 2008. L'histoire du championnat est racontée d'une manière très provocatrice et moqueuse, typique du style d'Eduardo "Peninha" Bueno. J'avoue que je ne connaissais pas ton frère.

La publication commence par une rencontre imaginaire entre les libérateurs des principaux pays sud-américains, Bolívar ; O'Higgins et San Martin, ainsi que Bento Gonçalves, qui se sont "immiscés" dans la conversation. Une blague des auteurs. Ensuite, ils racontent les origines de la création des Libertadores et comment l'équipe du Grêmio a été constituée.

À partir de là, les auteurs racontent l’histoire de la victoire des premiers Libertadores, match par match. J'ai d'ailleurs assisté à l'un de ces matches : la victoire 2-0 contre Blooming le 26 avril, à l'Olímpico, avec des buts de Caio et Osvaldo. Les chapitres passent, ils atteignent la finale des Libertadores et, une fois le titre remporté, la Coupe du monde est également remportée. Viennent ensuite les déclarations de Mazaropi ; DeLéon ; Renato et feu Fábio Koff et Valdir Espinosa (rappelez-vous : le livre est sorti en 2008) avec des détails importants sur le titre Libertadores. L'ouvrage se termine par des pages comportant des espaces et des questions qui encouragent les lecteurs à raconter ce qu'ils étaient dans certains jeux. Les auteurs ont des idées intéressantes, par exemple sur le fait que les Libertadores du passé étaient plus compétitifs et plus difficiles (c'est même dans le titre : Real Libertadores), ce avec quoi je suis d'accord.

Le livre est petit, provocateur, moqueur (la moquerie est toujours avec l'Inter, bien sûr) et remplit bien sa fonction principale : se souvenir de cet exploit historique. C'est toujours bien d'être proche de son équipe préférée, surtout les titres. Et avec moi, ce n'est pas différent. Autant que je le connais, j'aime me souvenir de l'histoire de Grêmio, des réalisations tricolores. Il y a toujours des détails dont nous ne connaissons pas ou dont nous ne nous souvenons pas. De plus, c'est une lecture facile et engageante. Je recommande.

Chinese:

我的朋友们，我正在为你们评论的这本书有一个很大的标题，即该书所讲述的成就（第一个格雷米奥解放者）的规模。 《美国在我们脚下：真正的解放者 25 年》，作者：爱德华多·布埃诺 (Eduardo Bueno) 和费尔南多·布埃诺 (Fernando Bueno)。 该作品仅有 140 多页，由 Editora Estante Virtual 出版。

顾名思义，这本书庆祝了我们第一届解放者杯成立 25 周年（现在已经过去 40 年了），时间早在 1983 年。该作品于 2008 年发行。以一种非常挑衅和嘲讽的方式讲述了冠军的历史，典型的爱德华多·“佩尼尼亚”·布埃诺的风格。 我承认我不认识你哥哥。

该出版物以南美洲主要国家的解放者玻利瓦尔之间的一次虚构会议开始； 奥希金斯、圣马丁和本托·贡萨尔维斯“闯入”了谈话。 作者开的一个玩笑。 然后，他们讲述了解放者队创建的起源以及格雷米奥队是如何组建的。

从那时起，作者逐场讲述了赢得第一届解放者杯的故事。 我实际上观看了其中一场比赛：4 月 26 日在奥林匹克体育场 2-0 战胜布鲁明队的比赛，卡约和奥斯瓦尔多的进球。 这些章节过去了，他们进入了解放者杯决赛，一旦赢得冠军，也就赢得了世界杯。 然后是马扎罗皮的声明； 德莱昂； Renato 和已故的 Fábio Koff 以及 Valdir Espinosa（请记住：这本书于 2008 年发行）提供了解放者称号的重要细节。 该作品的结尾页面上有空格和问题，鼓励读者讲述他们在某些游戏中的情况。 作者有一些有趣的想法，例如，过去的解放者队更具竞争力和困难（甚至在标题中：真正的解放者队），我同意这一点。

这本书很小，充满挑衅性，充满嘲讽（当然，嘲讽总是针对国际米兰），并且很好地履行了它的主要功能：记住这一历史性成就。 靠近你最喜欢的球队，尤其是冠军球队，总是件好事。 对我来说也没有什么不同。 据我所知，我喜欢记住格雷米奥的历史和三色旗的成就。 总有一些我们不知道或不记得的细节。 此外，这是一本简单、引人入胜的读物。 我建议。

​

História Concisa do México

Meus Amigos, de dois anos pra cá, uma das minhas grandes curtições é ler sobre a história dos países. Descobri a ótima Coleção Povos & Civilizações, da Editora Contexto. Dos 19 livros da coleção, já li cinco e resenhei todos aqui pra vocês. É só procurar aqui no blog. 
Na Feira do Livro do ano passado, descobri outra coleção. É a Série História das Nações, da Editora Edipro. São 16 livros. Comecei pela História Concisa do México, do historiador Brian Hamnett. É o mesmo princípio da obra  "Os Mexicanos": contar a história do país. A diferença é que o livro da Editora Contexto conta curiosidades; peculiaridades do México como as comidas; os festejos; a religiosidade, o que o torna mais leve e acessível. A História Concisa do México, como o próprio nome diz, conta apenas a história do país. É um livro mais seco, mais sem graça. Para mim, a passagem mais marcante foi a que conta o Massacre de Tlatelolco, onde, em 1968, estudantes, que faziam um protesto contra o governo, foram atacados pela polícia. As cenas, disponíveis no YouTube, são impressionantes. A polícia não negociou, chegou atirando nos jovens. Foi chocante! Até hoje, não se sabe quantas pessoas morreram e nunca ninguém foi declarado culpado. 
O livro de Hamnett, para quem quer conhecer, aprender a história do México é muito interessante. É um relato detalhado, completo até 2016, ano da publicação da obra. Recomendo a leitura.  

English:

My Friends, for two years now, one of my greatest pleasures is reading about the history of countries. I discovered the great Peoples & Civilizations Collection, from Editora Contexto. Of the 19 books in the collection, I have already read five and reviewed them all here for you. Just search here on the blog.

At last year's Book Fair, I discovered another collection. It is the History of Nations Series, from Editora Edipro. There are 16 books. I started with the Concise History of Mexico, by historian Brian Hamnett. It's the same principle as the work "Os Mexicanos": telling the history of the country. The difference is that Editora Contexto's book tells interesting facts; peculiarities of Mexico such as food; the celebrations; religiosity, which makes it lighter and more accessible. The Concise History of Mexico, as the name suggests, tells only the history of the country. It's a drier, duller book. For me, the most striking passage was the one that tells of the Tlatelolco Massacre, where, in 1968, students, who were protesting against the government, were attacked by the police. The scenes, available on YouTube, are impressive. The police did not negotiate, they arrived shooting at the young people. It was shocking! To this day, it is not known how many people died and no one has ever been found guilty.

Hamnett's book, for those who want to know, learn the history of Mexico is very interesting. It is a detailed report, complete up to 2016, the year the work was published. I recommend reading.

Spanish:

Amigos míos, desde hace dos años uno de mis mayores placeres es leer sobre la historia de los países. Descubrí la gran Colección Pueblos y Civilizaciones, de Editora Contexto. De los 19 libros de la colección, ya leí cinco y los revisé todos aquí para ti. Sólo busca aquí en el blog.

En la Feria del Libro del año pasado descubrí otra colección. Se trata de la Serie Historia de las Naciones, de Editora Edipro. Hay 16 libros. Comencé con la Historia Concisa de México, del historiador Brian Hamnett. Es el mismo principio de la obra "Os Mexicanos": contar la historia del país. La diferencia es que el libro de Editora Contexto cuenta hechos interesantes; peculiaridades de México como la comida; las celebraciones; religiosidad, lo que la hace más ligera y accesible. La Historia Concisa de México, como su nombre indica, cuenta únicamente la historia del país. Es un libro más aburrido y aburrido. Para mí, el pasaje más llamativo fue el que habla de la Masacre de Tlatelolco, donde en 1968 estudiantes que protestaban contra el gobierno fueron atacados por la policía. Las escenas, disponibles en YouTube, son impresionantes. La policía no negoció, llegó disparando contra los jóvenes. ¡Fue impactante! Hasta el día de hoy no se sabe cuántas personas murieron y nadie ha sido declarado culpable.

El libro de Hamnett, para los que quieran saber, conocer la historia de México es muy interesante. Se trata de un informe detallado, completo hasta 2016, año de publicación del trabajo. Recomiendo leer.

Ukrainian:

Друзі, ось уже два роки одне з найбільших моїх задоволень – читати про історію країн. Я знайшов чудову колекцію Peoples & Civilizations від Editora Contexto. З 19 книжок колекції я вже прочитав п’ять і переглянув усі тут для вас. Просто знайдіть тут, у блозі.

На минулорічному книжковому ярмарку я знайшов ще одну колекцію. Це серія «Історія народів» від Editora Edipro. Є 16 книг. Я почав із «Стислої історії Мексики» історика Браяна Хамнета. Це той самий принцип, що й твір «Os Mexicanos»: розповідь про історію країни. Різниця в тому, що книга Editora Contexto розповідає цікаві факти; особливості Мексики, такі як харчування; святкування; релігійність, що робить його більш легким і доступним. Коротка історія Мексики, як випливає з назви, розповідає лише про історію країни. Це більш суха і нудна книга. Для мене найбільш вражаючим був той фрагмент, який розповідає про різанину в Тлателолко, де в 1968 році на студентів, які протестували проти уряду, напала поліція. Сцени, доступні на YouTube, вражають. Поліція не вступала в переговори, приїхала стріляючи по молодих людей. Це було шокуюче! До сьогодні невідомо, скільки людей загинуло, і ніхто ніколи не був визнаний винним.

Книга Хамнетта для тих, хто хоче знати, вивчати історію Мексики, дуже цікава. Це детальний звіт, повний до 2016 року, року публікації роботи. Рекомендую прочитати.

Russian:

Друзья мои, вот уже два года одно из моих величайших удовольствий — чтение об истории стран. Я обнаружил великолепную коллекцию «Народы и цивилизации» от Editora Contexto. Из 19 книг сборника я уже прочитал пять и все их сделал для вас. Просто поищите здесь, в блоге.

На прошлогодней книжной ярмарке я обнаружил еще одну коллекцию. Это серия «История народов» от Editora Edipro. Есть 16 книг. Я начал с «Краткой истории Мексики» историка Брайана Хэмнетта. Принцип тот же, что и в произведении «Os Mexicanos»: рассказывать историю страны. Разница в том, что в книге Editora Contexto рассказывается интересные факты; особенности Мексики, такие как еда; торжества; религиозность, что делает ее легче и доступнее. «Краткая история Мексики», как следует из названия, рассказывает только историю страны. Это более сухая и скучная книга. Для меня самым поразительным отрывком стал отрывок, рассказывающий о резне в Тлателолко, когда в 1968 году студенты, протестовавшие против правительства, подверглись нападению со стороны полиции. Сцены, доступные на YouTube, впечатляют. Полиция не стала вести переговоры, они приехали стрелять в молодых людей. Это было шокирующе! По сей день неизвестно, сколько человек погибло, и никто так и не был признан виновным.

Книга Хэмнетта для тех, кто хочет узнать, изучить историю Мексики, очень интересна. Это подробный отчет, полный по состоянию на 2016 год, год публикации работы. Рекомендую прочитать.

German:

Meine Freunde, seit zwei Jahren gehört es zu meinen größten Freuden, über die Geschichte von Ländern zu lesen. Ich habe die großartige Peoples & Civilizations Collection von Editora Contexto entdeckt. Von den 19 Büchern der Sammlung habe ich bereits fünf gelesen und alle hier für Sie rezensiert. Suchen Sie einfach hier im Blog.

Auf der Buchmesse letztes Jahr habe ich eine weitere Sammlung entdeckt. Es handelt sich um die Reihe „Geschichte der Nationen“ von Editora Edipro. Es gibt 16 Bücher. Ich begann mit „Concise History of Mexico“ des Historikers Brian Hamnett. Es ist das gleiche Prinzip wie beim Werk „Os Mexicanos“: die Geschichte des Landes zu erzählen. Der Unterschied besteht darin, dass das Buch von Editora Contexto interessante Fakten erzählt; Besonderheiten Mexikos wie Essen; die Feierlichkeiten; Religiosität, was es leichter und zugänglicher macht. Die kurze Geschichte Mexikos erzählt, wie der Name schon sagt, nur die Geschichte des Landes. Es ist ein trockeneres, langweiligeres Buch. Die für mich auffälligste Passage war die Geschichte vom Tlatelolco-Massaker, bei dem 1968 Studenten, die gegen die Regierung protestierten, von der Polizei angegriffen wurden. Die auf YouTube verfügbaren Szenen sind beeindruckend. Die Polizei verhandelte nicht, sondern schoß auf die Jugendlichen. Es war schockierend! Bis heute ist nicht bekannt, wie viele Menschen starben und niemand wurde jemals für schuldig befunden.

Hamnetts Buch ist für diejenigen, die mehr über die Geschichte Mexikos erfahren möchten, sehr interessant. Es handelt sich um einen detaillierten Bericht, vollständig bis 2016, dem Jahr, in dem das Werk veröffentlicht wurde. Ich empfehle die Lektüre.

French:

Mes amis, depuis deux ans maintenant, un de mes plus grands plaisirs est de lire sur l'histoire des pays. J'ai découvert la superbe Collection Peuples & Civilisations, de Editora Contexto. Sur les 19 livres de la collection, j’en ai déjà lu cinq et je les ai tous examinés ici pour vous. Recherchez simplement ici sur le blog.

Au Salon du livre de l'année dernière, j'ai découvert une autre collection. Il s'agit de la série Histoire des Nations, de Editora Edipro. Il y a 16 livres. J'ai commencé avec l'Histoire concise du Mexique, de l'historien Brian Hamnett. C'est le même principe que l'œuvre "Os Mexicanos" : raconter l'histoire du pays. La différence est que le livre de Editora Contexto raconte des faits intéressants ; particularités du Mexique comme la nourriture ; les célébrations; la religiosité, ce qui la rend plus légère et plus accessible. L'histoire concise du Mexique, comme son nom l'indique, raconte uniquement l'histoire du pays. C'est un livre plus sec et plus ennuyeux. Pour moi, le passage le plus marquant est celui qui raconte le massacre de Tlatelolco, où, en 1968, des étudiants qui protestaient contre le gouvernement ont été attaqués par la police. Les scènes, disponibles sur YouTube, sont impressionnantes. La police n'a pas négocié, elle est arrivée en tirant sur les jeunes. C'était choquant ! À ce jour, on ne sait pas combien de personnes sont mortes et personne n’a jamais été reconnu coupable.

Le livre de Hamnett, pour ceux qui veulent connaître, apprendre l'histoire du Mexique, est très intéressant. Il s’agit d’un rapport détaillé, complet jusqu’en 2016, année de publication de l’ouvrage. Je recommande la lecture.

Italian:

Amici miei, ormai da due anni uno dei miei più grandi piaceri è leggere la storia dei paesi. Ho scoperto la bellissima Collezione Popoli e Civiltà, della Editora Contexto. Dei 19 libri della raccolta, ne ho già letti cinque e li ho recensiti tutti qui per voi. Basta cercare qui sul blog.

Alla Fiera del Libro dell'anno scorso ho scoperto un'altra collezione. È la Collana Storia delle Nazioni, della Editora Edipro. Ci sono 16 libri. Ho iniziato con la Storia concisa del Messico, dello storico Brian Hamnett. È lo stesso principio dell'opera "Os Mexicanos": raccontare la storia del Paese. La differenza è che il libro dell'Editora Contexto racconta fatti interessanti; peculiarità del Messico come il cibo; le celebrazioni; religiosità, che lo rende più leggero e accessibile. La storia concisa del Messico, come suggerisce il nome, racconta solo la storia del paese. È un libro più secco e noioso. Per me il passaggio più sorprendente è stato quello che racconta del massacro di Tlatelolco, dove, nel 1968, gli studenti che protestavano contro il governo furono attaccati dalla polizia. Le scene, disponibili su YouTube, sono impressionanti. La polizia non ha negoziato, è arrivata sparando sui giovani. È stato scioccante! Ad oggi non si sa quante persone siano morte e nessuno è mai stato giudicato colpevole.

Il libro di Hamnett, per chi vuole conoscere, conoscere la storia del Messico è molto interessante. Si tratta di un resoconto dettagliato, completo fino al 2016, anno in cui l'opera è stata pubblicata. Consiglio la lettura.

Chinese:

我的朋友们，两年来，我最大的乐趣之一就是阅读各国的历史。 我发现了来自 Editora Contexto 的伟大的《人民与文明》合集。 这套书里有 19 本书，我已经读了 5 本书，在这里为大家复习一下。 只需在博客上搜索即可。

在去年的书展上，我发现了另一个藏品。 这是《国家历史》系列，来自 Editora Edipro。 有16本书。 我从历史学家布赖恩·哈姆内特（Brian Hamnett）所著的《墨西哥简史》开始。 这和《Os Mexicanos》这部作品的原则是一样的：讲述这个国家的历史。 不同之处在于，Editora Contexto 的书讲述了有趣的事实； 墨西哥的特色，例如食物； 庆祝活动； 宗教信仰，这使得它变得更轻松、更容易理解。 墨西哥简史，顾名思义，只讲述该国的历史。 这是一本更枯燥、更乏味的书。 对我来说，最引人注目的一段是讲述特拉特洛尔科大屠杀的一段，1968 年，抗议政府的学生遭到警察的袭击。 YouTube 上的这些场景令人印象深刻。 警察没有谈判，他们赶到后向年轻人开枪。 太震撼了！ 迄今为止，尚不清楚有多少人死亡，也没有人被判有罪。

哈姆内特的书，对于那些想了解、了解墨西哥历史的人来说非常有趣。 这是一份详细的报告，截至 2016 年（该书发表的那一年）为止。 我建议阅读。

Valeu, Suárez!

Meus Amigos, foi mágico esse ano de Suárez no Grêmio. Que privilégio de vê-lo jogar com a camisa do meu time. Que segurança, que garantia de qualidade tê-lo no Grêmio. Que técnica, que agilidade, que inteligência, que raça! Aos 36 anos, foi quem mais jogou partidas com a camisa tricolor esse ano. Luisito sobrou no futebol brasileiro.    
Com Suárez, o Grêmio podia até perder mas teve chances de gol em todos os jogos. Lembram do Diego Souza? Aliás, El Pistolero resgatou a autoestima do torcedor gremista. Alguém lembra, hoje em dia, que estávamos na série B no ano passado? Suárez, como era de se esperar, foi, disparado, o artilheiro do Grêmio no ano. Ele teve que superar a falta de qualidade do nosso time. Para isso, foi o jogador que deu mais assistências na temporada. Foram 29 gols e 17 assistências em 54 jogos com a camisa do Grêmio. 

Foi mágico ver as suas jogadas; a sua agilidade; a sua rapidez de raciocínio; os seus chutes potentes. Desde 79, quando cheguei no Rio Grande do Sul, só vi dois craques aqui: Ronaldinho Gaúcho e Suárez. Felizmente, ambos jogaram no Grêmio. Não via um jogador desse quilate aqui no Brasil desde a passagem de Ronaldinho Gaúcho no Atlético Mineiro em 2013.

Foi ótimo ver seu engajamento com a torcida. A Arena nunca recebeu tanto público; o número de sócios aumentou barbaramente; nunca se vendeu tanta camisa do Grêmio; entre outras respostas financeiras da nação tricolor. 

Mas nem tudo foram flores. Quando Messi saiu do PSG e foi para o Inter Miami, Suárez fez de tudo para encerrar a carreira junto com o amigo. Conseguiu um rompimento de metade de seu contrato com o Grêmio sem pagar qualquer multa. Multa de 70 milhões de euros exigida pelo uruguaio, aliás. Sinceramente, eu gostaria de saber porque o Grêmio aceitou isso. Ficará sem o jogador e sem o dinheiro. Alguma pressão ou ameaça Suárez deve ter feito para ter conseguido esse rompimento, que só foi benéfico para ele. 

Pesando os prós e contras, sentirei muitas saudades de Suárez. Evidentemente, ficou um sentimento de quero mais. Mas foi mágico. Ao que tudo indica, vai demorar pra vermos outro jogador desse quilate aqui no Rio Grande do Sul. Muito obrigado por tudo, Luis Suárez!    

English:

My Friends, Suárez's year at Grêmio was magical. What a privilege to see him play with my team's shirt. What security, what a guarantee of quality to have him at Grêmio. What technique, what agility, what intelligence, what race! At 36 years old, he was the one who played the most games with the tricolor shirt this year. Luisito left in Brazilian football.

With Suárez, Grêmio could even lose but had chances to score in every game. Remember Diego Souza? In fact, El Pistolero rescued the self-esteem of Grêmio fans. Does anyone remember, nowadays, that we were in series B last year? Suárez, as expected, was Grêmio's top scorer of the year. He had to overcome the lack of quality in our team. For this, he was the player who gave the most assists in the season. There were 29 goals and 17 assists in 54 games with the Grêmio shirt.

It was magical to watch his plays; his agility; your quickness of reasoning; his powerful kicks. Since 79, when I arrived in Rio Grande do Sul, I have only seen two stars here: Ronaldinho Gaúcho and Suárez. Fortunately, they both played for Grêmio. I haven't seen a player of this caliber here in Brazil since Ronaldinho Gaúcho's time at Atlético Mineiro in 2013.

It was great to see your engagement with the fans. The Arena has never received so much public; the number of members increased dramatically; Never have so many Grêmio shirts been sold; among other financial responses from the tricolor nation.

But not everything was rosy. When Messi left PSG and went to Inter Miami, Suárez did everything he could to end his career with his friend. He managed to break half of his contract with Grêmio without paying any fine. A fine of 70 million euros demanded by the Uruguayan, in fact. Honestly, I would like to know why Grêmio accepted this. You will be left without the player and without the money. Suárez must have exerted some pressure or threat to achieve this break, which was only beneficial for him.

Weighing the pros and cons, I will miss Suárez a lot. Evidently, there was a feeling of wanting more. But it was magical. Apparently, it will be a while before we see another player of this caliber here in Rio Grande do Sul. Thank you very much for everything, Luis Suárez!

German:

Meine Freunde, Suárez‘ Jahr bei Grêmio war magisch. Was für ein Privileg, ihn mit dem Trikot meiner Mannschaft spielen zu sehen. Was für eine Sicherheit, was für eine Qualitätsgarantie, ihn bei Grêmio zu haben. Welche Technik, welche Beweglichkeit, welche Intelligenz, welche Rasse! Mit 36 ​​Jahren bestritt er in diesem Jahr die meisten Spiele im Trikolore-Trikot. Luisito verließ den brasilianischen Fußball.

Mit Suárez konnte Grêmio sogar verlieren, hatte aber in jedem Spiel Torchancen. Erinnern Sie sich an Diego Souza? Tatsächlich hat El Pistolero das Selbstwertgefühl der Grêmio-Fans gerettet. Erinnert sich heutzutage irgendjemand daran, dass wir letztes Jahr in der Serie B waren? Suárez war erwartungsgemäß Grêmios bester Torschütze des Jahres. Er musste den Mangel an Qualität in unserem Team überwinden. Damit war er der Spieler, der in der Saison die meisten Assists gab. Mit dem Grêmio-Trikot fielen in 54 Spielen 29 Tore und 17 Assists.

Es war magisch, seine Stücke zu sehen; seine Agilität; Ihre Schnelligkeit im Denken; seine kraftvollen Tritte. Seit ich 79 in Rio Grande do Sul ankam, habe ich hier nur zwei Stars gesehen: Ronaldinho Gaúcho und Suárez. Glücklicherweise spielten beide für Grêmio. Seit Ronaldinho Gaúchos Zeit bei Atlético Mineiro im Jahr 2013 habe ich hier in Brasilien keinen Spieler dieses Kalibers mehr gesehen.

Es war toll zu sehen, wie viel Engagement Sie mit den Fans hatten. Die Arena hatte noch nie so viel Publikum; die Zahl der Mitglieder stieg dramatisch an; Noch nie wurden so viele Grêmio-Shirts verkauft; unter anderen finanziellen Antworten der Trikolore-Nation.

Aber nicht alles war rosig. Als Messi PSG verließ und zu Inter Miami ging, tat Suárez alles, um seine Karriere gemeinsam mit seinem Freund zu beenden. Es gelang ihm, die Hälfte seines Vertrages mit Grêmio aufzulösen, ohne eine Geldstrafe zu zahlen. Tatsächlich forderte der Uruguayer eine Geldstrafe von 70 Millionen Euro. Ehrlich gesagt würde ich gerne wissen, warum Grêmio das akzeptiert hat. Sie werden ohne den Spieler und ohne das Geld zurückbleiben. Suárez muss Druck oder Drohungen ausgeübt haben, um diesen Durchbruch zu erreichen, was für ihn nur von Vorteil war.

Wenn ich die Vor- und Nachteile abwäge, werde ich Suárez sehr vermissen. Offensichtlich gab es das Gefühl, mehr zu wollen. Aber es war magisch. Offenbar wird es noch eine Weile dauern, bis wir hier in Rio Grande do Sul einen weiteren Spieler dieses Kalibers sehen. Vielen Dank für alles, Luis Suárez!

Ukrainian:

Друзі, рік Суареса в Греміо був чарівним. Який привілей бачити, як він грає у футболці моєї команди. Яка безпека, яка гарантія якості мати його в Grêmio. Яка техніка, яка спритність, який розум, яка гонка! У свої 36 років він провів найбільше ігор у триколірній футболці цього року. Луїзіто пішов у бразильський футбол.

З Суаресом Греміо міг навіть програти, але мав шанси забити в кожній грі. Пам'ятаєте Дієго Соузу? Насправді Ель Пістолеро врятував самооцінку вболівальників Греміо. Хтось пам’ятає, що минулого року ми були в серії B? Суарес, як і очікувалося, став найкращим бомбардиром Греміо року. Йому потрібно було подолати брак якості в нашій команді. Завдяки цьому він був гравцем, який віддав найбільшу результативну передачу в сезоні. У 54 іграх за футболку Греміо було забито 29 голів і 17 результативних передач.

Було чарівно дивитися його п'єси; його спритність; ваша швидкість міркування; його потужні удари. З 79 року, коли я прибув до Ріу-Гранді-ду-Сул, я бачив тут лише двох зірок: Роналдіньо Гаушу та Суареса. На щастя, вони обидва грали за Греміо. Я не бачив гравця такого рівня тут, у Бразилії, з часів Роналдіньо Гаушу в Атлетіко Мінейро в 2013 році.

Було чудово бачити вашу взаємодію з фанатами. Ніколи на Арені не було так багато публіки; кількість членів різко зросла; Ще ніколи не було продано так багато сорочок Grêmio; серед інших фінансових відповідей триколірної нації.

Але не все було райдужно. Коли Мессі залишив ПСЖ і перейшов до Інтер Майамі, Суарес зробив усе можливе, щоб завершити кар'єру зі своїм другом. Йому вдалося розірвати половину контракту з Греміо, не сплативши штрафу. Фактично вимагав уругваєць штраф у розмірі 70 мільйонів євро. Чесно кажучи, я хотів би знати, чому Греміо погодився на це. Ви залишитеся без гравця і без грошей. Мабуть, Суарес чинив певний тиск або погрожував, щоб досягти цього перерви, що було тільки на користь йому.

Зваживши всі за і проти, я буду дуже сумувати за Суаресом. Очевидно, було відчуття бажання більшого. Але це було чарівно. Мабуть, пройде деякий час, перш ніж ми побачимо іншого гравця такого рівня тут, у Ріу-Гранді-ду-Сул. Велике спасибі за все, Луїс Суарес!

Russian:

Друзья мои, год Суареса в «Гремио» был волшебным. Какая честь видеть, как он играет в футболке моей команды. Какая безопасность, какая гарантия качества иметь его в «Гремио». Какая техника, какая ловкость, какой ум, какая раса! В свои 36 лет он в этом году провел больше всего игр в трехцветной футболке. Луисито ушел в бразильский футбол.

С Суаресом Гремио мог даже проиграть, но имел шансы забить в каждой игре. Помните Диего Соузу? Фактически, Эль Пистолеро спас самооценку болельщиков Гремио. Кто-нибудь помнит сейчас, что в прошлом году мы были в серии Б? Суарес, как и ожидалось, стал лучшим бомбардиром года в составе «Гремио». Ему пришлось преодолеть недостаток качества в нашей команде. При этом он стал игроком, отдавшим больше всего результативных передач в сезоне. В 54 играх в футболке «Гремио» было забито 29 голов и сделано 17 передач.

Было волшебно смотреть его пьесы; его маневренность; ваша быстрота рассуждения; его мощные удары ногами. С 79-го года, когда я приехал в Риу-Гранди-ду-Сул, я видел здесь только двух звезд: Роналдиньо Гаучо и Суареса. К счастью, они оба играли за «Гремио». Я не видел игрока такого уровня здесь, в Бразилии, со времен Роналдиньо Гаучо в «Атлетико Минейро» в 2013 году.

Было здорово видеть ваше взаимодействие с фанатами. Арена никогда еще не привлекала столько публики; число членов резко возросло; Никогда еще не продавалось так много футболок «Гремио»; среди других финансовых ответов от трехцветной нации.

Но не все было радужно. Когда Месси покинул «ПСЖ» и перешел в «Интер Майами», Суарес сделал все возможное, чтобы завершить карьеру вместе со своим другом. Ему удалось разорвать половину контракта с «Гремио», не заплатив при этом штрафа. Штраф в 70 миллионов евро потребовал уругваец, по сути. Честно говоря, мне хотелось бы знать, почему Гремио согласился на это. Вы останетесь без игрока и без денег. Суарес, должно быть, оказал какое-то давление или угрожал, чтобы добиться этого перерыва, что пошло ему только на пользу.

Взвесив все за и против, я буду очень скучать по Суаресу. Видимо, хотелось большего. Но это было волшебно. Судя по всему, пройдет некоторое время, прежде чем мы увидим еще одного игрока такого калибра здесь, в Риу-Гранди-ду-Сул. Большое спасибо за все, Луис Суарес!

Spanish:

Amigos míos, el año de Suárez en Grêmio fue mágico. Qué privilegio verlo jugar con la camiseta de mi equipo. Qué seguridad, qué garantía de calidad tenerlo en Grêmio. ¡Qué técnica, qué agilidad, qué inteligencia, qué raza! A sus 36 años, fue el que más partidos disputó este año con la camiseta tricolor. Luisito se fue en el fútbol brasileño.

Con Suárez, Grêmio incluso pudo perder, pero tuvo posibilidades de marcar en todos los partidos. ¿Recuerdas a Diego Souza? De hecho, El Pistolero rescató la autoestima de los hinchas del Grêmio. ¿Alguien recuerda hoy en día que el año pasado estuvimos en la serie B? Suárez, como se esperaba, fue el máximo goleador del año del Grêmio. Tuvo que superar la falta de calidad de nuestro equipo. Por ello, fue el jugador que más asistencias dio en la temporada. Fueron 29 goles y 17 asistencias en 54 partidos con la camiseta del Grêmio.

Fue mágico ver sus obras; su agilidad; tu rapidez de razonamiento; sus poderosas patadas. Desde el 79, cuando llegué a Rio Grande do Sul, aquí sólo he visto dos estrellas: Ronaldinho Gaúcho y Suárez. Afortunadamente, ambos jugaron en Grêmio. No veía un jugador de este calibre aquí en Brasil desde la etapa de Ronaldinho Gaúcho en el Atlético Mineiro en 2013.

Fue genial ver tu compromiso con los fans. La Arena nunca había recibido tanto público; el número de miembros aumentó dramáticamente; Nunca se vendieron tantas camisetas del Grêmio; entre otras respuestas financieras de la nación tricolor.

Pero no todo fue color de rosa. Cuando Messi dejó el PSG y se fue al Inter Miami, Suárez hizo todo lo posible para poner fin a su carrera junto a su amigo. Logró rescindir la mitad de su contrato con Grêmio sin pagar ninguna multa. Una multa de 70 millones de euros exigida por el uruguayo, de hecho. Sinceramente, me gustaría saber por qué Grêmio aceptó esto. Te quedarás sin el jugador y sin el dinero. Alguna presión o amago debió ejercer Suárez para lograr este descanso, que sólo le resultó beneficioso.

Sopesando los pros y los contras, extrañaré mucho a Suárez. Evidentemente, había una sensación de querer más. Pero fue mágico. Al parecer, pasará un tiempo antes de que veamos a otro jugador de este calibre aquí en Rio Grande do Sul. ¡Muchas gracias por todo, Luis Suárez!

French:

Mes amis, l'année de Suárez au Grêmio a été magique. Quel privilège de le voir jouer avec le maillot de mon équipe. Quelle sécurité, quelle garantie de qualité de l'avoir chez Grêmio. Quelle technique, quelle agilité, quelle intelligence, quelle course ! A 36 ans, c'est lui qui a disputé le plus de matchs sous le maillot tricolore cette année. Luisito est parti dans le football brésilien.

Avec Suárez, Grêmio pouvait même perdre mais avait des occasions de marquer à chaque match. Vous vous souvenez de Diego Souza ? En fait, El Pistolero a sauvé l'estime de soi des supporters du Grêmio. Est-ce que quelqu'un se souvient, aujourd'hui, que nous étions en série B l'année dernière ? Suárez, comme prévu, a été le meilleur buteur de l'année du Grêmio. Il a dû surmonter le manque de qualité de notre équipe. Pour cela, il a été le joueur qui a donné le plus de passes décisives dans la saison. Il y a eu 29 buts et 17 passes décisives en 54 matchs avec le maillot du Grêmio.

C'était magique de regarder ses pièces ; son agilité ; votre rapidité de raisonnement ; ses coups de pied puissants. Depuis 79, quand je suis arrivé à Rio Grande do Sul, je n'ai vu ici que deux stars : Ronaldinho Gaúcho et Suárez. Heureusement, ils ont tous deux joué pour le Grêmio. Je n'ai pas vu un joueur de ce calibre ici au Brésil depuis l'époque de Ronaldinho Gaúcho à l'Atlético Mineiro en 2013.

C'était formidable de voir votre engagement avec les fans. L'Arène n'a jamais reçu autant de public ; le nombre de membres a augmenté de façon spectaculaire ; Jamais autant de chemises Grêmio n'ont été vendues ; entre autres réponses financières de la nation tricolore.

Mais tout n’était pas rose. Lorsque Messi a quitté le PSG et est parti à l'Inter Miami, Suárez a tout fait pour terminer sa carrière avec son ami. Il a réussi à rompre la moitié de son contrat avec Grêmio sans payer d'amende. Une amende de 70 millions d'euros réclamée par l'Uruguayen, en effet. Honnêtement, j'aimerais savoir pourquoi Grêmio a accepté cela. Vous vous retrouverez sans joueur et sans argent. Suárez a dû exercer une certaine pression ou menace pour réaliser cette pause, ce qui n'a été que bénéfique pour lui.

En pesant le pour et le contre, Suárez va beaucoup me manquer. De toute évidence, on avait le sentiment d’en vouloir plus. Mais c'était magique. Apparemment, il faudra un certain temps avant de voir un autre joueur de ce calibre ici à Rio Grande do Sul. Merci beaucoup pour tout, Luis Suárez !

Italian:

Amici miei, l'anno di Suárez al Grêmio è stato magico. Che privilegio vederlo giocare con la maglia della mia squadra. Che sicurezza, che garanzia di qualità averlo al Grêmio. Che tecnica, che agilità, che intelligenza, che razza! A 36 anni è quello che quest'anno ha giocato più partite con la maglia tricolore. Luisito è partito nel calcio brasiliano.

Con Suárez il Grêmio poteva anche perdere ma ha avuto occasioni per segnare in ogni partita. Ricordi Diego Souza? In effetti, El Pistolero ha salvato l'autostima dei tifosi del Grêmio. Qualcuno si ricorda, oggigiorno, che l'anno scorso eravamo in serie B? Suárez, come previsto, è stato il capocannoniere dell'anno del Grêmio. Ha dovuto superare la mancanza di qualità nella nostra squadra. Per questo è stato il giocatore che ha fornito più assist in stagione. Sono stati 29 gol e 17 assist in 54 partite con la maglia del Grêmio.

È stato magico guardare le sue commedie; la sua agilità; la tua rapidità di ragionamento; i suoi calci potenti. Dal 79, quando sono arrivato al Rio Grande do Sul, ho visto qui solo due stelle: Ronaldinho Gaúcho e Suárez. Fortunatamente, entrambi hanno giocato per il Grêmio. Non vedevo un giocatore di questo calibro qui in Brasile dai tempi di Ronaldinho Gaúcho all'Atlético Mineiro nel 2013.

È stato fantastico vedere il tuo coinvolgimento con i fan. L'Arena non ha mai ricevuto così tanto pubblico; il numero dei membri è aumentato notevolmente; Non sono mai state vendute così tante magliette del Grêmio; tra le altre risposte finanziarie dalla nazione tricolore.

Ma non tutto era roseo. Quando Messi lasciò il PSG e andò all'Inter Miami, Suárez fece tutto il possibile per concludere la carriera con il suo amico. È riuscito a rompere metà del suo contratto con il Grêmio senza pagare alcuna multa. Pretesa dall'uruguaiano, infatti, una multa da 70 milioni di euro. Onestamente mi piacerebbe sapere perché il Grêmio ha accettato questo. Rimarrai senza giocatore e senza soldi. Suárez deve aver esercitato qualche pressione o minaccia per ottenere questa pausa, che gli ha fatto solo bene.

Soppesando i pro e i contro, Suárez mi mancherà molto. Evidentemente c'era la sensazione di volere di più. Ma è stato magico. A quanto pare, ci vorrà un po' prima di vedere un altro giocatore di questo calibro qui a Rio Grande do Sul. Grazie mille di tutto, Luis Suárez!

Chinese:

我的朋友们，苏亚雷斯在格雷米奥的一年是神奇的。 能看到他穿着我队的球衣踢球真是太荣幸了。 他在格雷米奥的表现是多么的安全和质量的保证。 什么技术，什么敏捷，什么智慧，什么种族！ 36岁的他是今年身披三色球衣出场次数最多的球员。 路易斯托离开了巴西足坛。

在苏亚雷斯的带领下，格雷米奥甚至可能输球，但每场比赛都有机会进球。 还记得迭戈·苏萨吗？ 事实上，小手枪拯救了格雷米奥球迷的自尊。 现在还有人记得我们去年参加过 B 轮比赛吗？ 不出所料，苏亚雷斯成为了格雷米奥队的年度最佳射手。 他必须克服我们团队素质的不足。 为此，他成为了本赛季助攻数最多的球员。 身披格雷米奥球衣出战 54 场比赛，贡献 29 粒进球和 17 次助攻。

看他的戏剧真是太神奇了。 它的敏捷性； 你的推理速度； 他有力的踢腿。 自从79年我来到南里奥格兰德州以来，我在这里只见过两位球星：罗纳尔迪尼奥·高乔和苏亚雷斯。 幸运的是，他们都效力于格雷米奥。 自从罗纳尔迪尼奥·高乔 2013 年效力米内罗竞技以来，我在巴西还没有见过如此水准的球员。

很高兴看到你与粉丝的互动。 竞技场从未接待过如此多的公众； 会员数量急剧增加； 从来没有售出过这么多格雷米奥球衣； 三色国家的其他财政反应。

但并非一切都是美好的。 当梅西离开巴黎圣日耳曼并前往迈阿密国际时，苏亚雷斯竭尽全力与他的朋友结束自己的职业生涯。 他在没有支付任何罚款的情况下成功终止了与格雷米奥的一半合同。 事实上，乌拉圭人要求罚款 7000 万欧元。 老实说，我很想知道为什么格雷米奥会接受这个。 你将失去玩家，也没有钱。 苏亚雷斯一定是施加了一些压力或威胁才实现了这一突破，这对他来说只是有利的。

权衡利弊，我会非常想念苏亚雷斯。 显然，有一种想要更多的感觉。 但这很神奇。 显然，我们还需要一段时间才能在南里奥格兰德州看到另一位如此出色的球员。非常感谢你所做的一切，路易斯·苏亚雷斯！

​

​

Os Italianos

Meus Amigos, li mais um livro da maravilhosa Coleção Povos & Civilizações, da Editora Contexto. É a quinta obra que leio dessa coleção, de um total de 19. Como sou descendente de italianos, resolvi ler sobre eles, dessa vez. Tenho muito orgulho da minha família italiana, do nosso jeito alegre e agitado. Quando a gente se junta, a festa é garantida 
O livro é muito bem escrito pelo historiador João Fábio Bertonha e, em grande parte, aborda a sua história. Na última parte, Bertonha conta algumas curiosidades do povo italiano como as artes; a culinária; a língua; o jeito próprio de fazer política e, claro, o jeito de se relacionar. 
Confesso que me surpreendi quando descobri, lendo o livro, que o italisno é considerado menos confiável e sério do que seus vizinhos europeus. Os iralianos são considerados charlatões e incapazes de resolver seus próprios problemas. O italiano é um povo amado mas não respeitado. 
Vou repetir aqui o que já escrevi em algum texto meu: quando leio uma biografia ou um livro de história, eu me sinto íntimo do lugar ou pessoa sobre a qual estou lendo. E, claro, com o livro sobre os meus descendentes não foi diferente. E isso é que é legal. 
A única crítica que faço a essa coleção da Editora Contexto é que alguns livros precisam ser reescritos e atualizados. Esse sobre os italianos, por exemplo, foi publicado em 2005. Na época, Silvio Berlusconi ainda era o primeiro ministro no país quando sabemos que ele faleceu faz alguns meses. Já se passaram quase duas décadas. O que aconteceu durante esse tempo? O que mudou na história italiana? Fiquei curioso. 

English:

My Friends, I read another book from the wonderful Peoples & Civilizations Collection, from Editora Contexto. It's the fifth work I've read from this collection, out of a total of 19. As I'm of Italian descent, I decided to read about them this time. I'm very proud of my Italian family, our happy and busy way. When we get together, the party is guaranteed

The book is very well written by historian João Fábio Bertonha and, in large part, addresses its history. In the last part, Bertonha tells some interesting facts about the Italian people, such as the arts; cooking; the tongue; the way of doing politics and, of course, the way of relating.

I confess that I was surprised when I discovered, reading the book, that Italians are considered less trustworthy and serious than their European neighbors. Iranians are considered charlatans and incapable of solving their own problems. The Italians are a loved but not respected people.

I'll repeat here what I've already written in some of my texts: when I read a biography or a history book, I feel intimate with the place or person I'm reading about. And, of course, the book about my descendants was no different. And that's what's cool.

The only criticism I have of this collection from Editora Contexto is that some books need to be rewritten and updated. This one about the Italians, for example, was published in 2005. At the time, Silvio Berlusconi was still the country's prime minister when we know that he passed away a few months ago. It's been almost two decades. What happened during that time? What changed in Italian history? I got curious.

German:

Meine Freunde, ich habe ein weiteres Buch aus der wunderbaren Peoples & Civilizations Collection von Editora Contexto gelesen. Es ist das fünfte Werk, das ich aus dieser Sammlung gelesen habe, von insgesamt 19. Da ich italienischer Abstammung bin, habe ich beschlossen, dieses Mal darüber zu lesen. Ich bin sehr stolz auf meine italienische Familie, auf unsere fröhliche und geschäftige Art. Wenn wir zusammenkommen, ist die Party garantiert

Das Buch ist sehr gut vom Historiker João Fábio Bertonha geschrieben und befasst sich größtenteils mit seiner Geschichte. Im letzten Teil erzählt Bertonha einige interessante Fakten über das italienische Volk, wie zum Beispiel die Künste; Kochen; die Zunge; die Art, Politik zu machen und natürlich die Art, Beziehungen aufzubauen.

Ich gestehe, dass ich überrascht war, als ich beim Lesen des Buches feststellte, dass Italiener als weniger vertrauenswürdig und seriös gelten als ihre europäischen Nachbarn. Iraner gelten als Scharlatane und sind unfähig, ihre Probleme selbst zu lösen. Die Italiener sind ein geliebtes, aber nicht respektiertes Volk.

Ich wiederhole hier, was ich bereits in einigen meiner Texte geschrieben habe: Wenn ich eine Biografie oder ein Geschichtsbuch lese, fühle ich mich mit dem Ort oder der Person, über die ich lese, vertraut. Und natürlich war das Buch über meine Nachkommen nicht anders. Und das ist das Coole.

Der einzige Kritikpunkt, den ich an dieser Sammlung von Editora Contexto habe, ist, dass einige Bücher neu geschrieben und aktualisiert werden müssen. Dieser über die Italiener zum Beispiel wurde 2005 veröffentlicht. Damals war Silvio Berlusconi noch Premierminister des Landes, obwohl wir wissen, dass er vor einigen Monaten verstorben ist. Es ist fast zwei Jahrzehnte her. Was geschah in dieser Zeit? Was hat sich in der italienischen Geschichte geändert? Ich wurde neugierig.

Italian:

Amici miei, ho letto un altro libro della meravigliosa Collezione Popoli e Civiltà, della Editora Contexto. È il quinto lavoro che leggo di questa raccolta, su un totale di 19. Dato che sono di origine italiana, questa volta ho deciso di leggerli. Sono molto orgoglioso della mia famiglia italiana, del nostro modo felice e impegnato. Quando ci riuniamo la festa è assicurata

Il libro è scritto molto bene dallo storico João Fábio Bertonha e, in gran parte, ne affronta la storia. Nell'ultima parte Bertonha racconta alcuni fatti interessanti sul popolo italiano, come le arti; cucinando; la lingua; il modo di fare politica e, ovviamente, il modo di relazionarsi.

Confesso che sono rimasto sorpreso quando ho scoperto, leggendo il libro, che gli italiani sono considerati meno affidabili e seri dei loro vicini europei. Gli iraniani sono considerati ciarlatani e incapaci di risolvere i propri problemi. Gli italiani sono un popolo amato ma non rispettato.

Ripeto qui quello che ho già scritto in alcuni miei testi: quando leggo una biografia o un libro di storia, mi sento intimo con il luogo o la persona di cui sto leggendo. E, naturalmente, il libro sui miei discendenti non era diverso. E questo è ciò che è bello.

L'unica critica che ho a questa raccolta di Editora Contexto è che alcuni libri necessitano di essere riscritti e aggiornati. Questo sugli italiani, ad esempio, è stato pubblicato nel 2005. All'epoca Silvio Berlusconi era ancora il primo ministro del paese quando sappiamo che è morto pochi mesi fa. Sono passati quasi due decenni. Cosa è successo in quel periodo? Cosa è cambiato nella storia italiana? Mi sono incuriosito.

Ukrainian:

Друзі, я прочитав ще одну книгу з чудової колекції Peoples & Civilizations від Editora Contexto. Це п’ятий твір із цієї збірки, який я прочитав, із 19. Оскільки я італієць за походженням, то вирішив цього разу прочитати про них. Я дуже пишаюся своєю італійською родиною, нашим щасливим і зайнятим шляхом. Коли ми збираємося разом, вечірка гарантована

Книга дуже добре написана істориком Жоао Фабіо Бертоньєю і здебільшого присвячена її історії. В останній частині Бертонья розповідає кілька цікавих фактів про італійців, наприклад про мистецтво; приготування їжі; язик; спосіб ведення політики і, звичайно, спосіб спілкування.

Зізнаюся, я був здивований, коли, читаючи книгу, виявив, що італійці вважаються менш надійними та серйозними, ніж їхні європейські сусіди. Іранців вважають шарлатанами і нездатними вирішити власні проблеми. Італійці - народ улюблений, але не шанований.

Я повторю тут те, що вже писав у деяких своїх текстах: коли я читаю біографію чи історичну книгу, я відчуваю близькість із місцем чи особою, про яку читаю. І, звичайно, нічим не відрізнялася книга про моїх нащадків. І ось що круто.

Єдина критика, яку я маю щодо цієї колекції від Editora Contexto, полягає в тому, що деякі книги потрібно переписати й оновити. Цей про італійців, наприклад, був опублікований у 2005 році. Тоді Сільвіо Берлусконі ще був прем’єр-міністром країни, хоча ми знаємо, що він помер кілька місяців тому. Минуло майже два десятиліття. Що сталося за цей час? Що змінилося в історії Італії? Мені стало цікаво.

Russian:

Друзья мои, я прочитал еще одну книгу из замечательной коллекции «Народы и цивилизации» от Editora Contexto. Это пятое произведение из этого сборника, которое я прочитал из 19. Поскольку я итальянского происхождения, на этот раз я решил прочитать о них. Я очень горжусь своей итальянской семьей, нашим счастливым и насыщенным путем. Когда мы соберемся вместе, вечеринка гарантирована

Книга очень хорошо написана историком Жоау Фабиу Бертонья и по большей части посвящена ее истории. В последней части Бертонья рассказывает некоторые интересные факты об итальянцах, например, об искусстве; Готовка; язык; способ ведения политики и, конечно же, способ общения.

Признаюсь, я был удивлен, когда, читая книгу, обнаружил, что итальянцев считают менее надежными и серьезными, чем их европейских соседей. Иранцев считают шарлатанами и неспособными решить собственные проблемы. Итальянцы – любимый, но не уважаемый народ.

Я повторю здесь то, что уже писал в некоторых своих текстах: когда я читаю биографию или книгу по истории, я чувствую близость с местом или человеком, о котором читаю. И, конечно же, книга о моих потомках не стала исключением. И это то, что круто.

Единственная критика, которую я высказал в адрес этого сборника со стороны Editora Contexto, заключается в том, что некоторые книги необходимо переписать и обновить. Эта статья об итальянцах, например, была опубликована в 2005 году. В то время Сильвио Берлускони еще был премьер-министром страны, хотя мы знаем, что он скончался несколько месяцев назад. Прошло почти два десятилетия. Что произошло за это время? Что изменилось в истории Италии? Мне стало любопытно.

Spanish:

Amigos míos, leí otro libro de la maravillosa Colección Pueblos y Civilizaciones, de Editora Contexto. Es la quinta obra que leo de esta colección, de un total de 19. Como soy de ascendencia italiana, decidí leer sobre ellas esta vez. Estoy muy orgulloso de mi familia italiana, de nuestra manera feliz y ocupada. Cuando nos juntamos la fiesta está asegurada

El libro está muy bien escrito por el historiador João Fábio Bertonha y, en gran parte, aborda su historia. En la última parte, Bertonha cuenta algunos datos interesantes sobre el pueblo italiano, como las artes; cocinando; la lengua; la forma de hacer política y, por supuesto, la forma de relacionarse.

Confieso que me sorprendió cuando descubrí, leyendo el libro, que los italianos son considerados menos dignos de confianza y menos serios que sus vecinos europeos. Los iraníes son considerados charlatanes e incapaces de resolver sus propios problemas. Los italianos son un pueblo querido pero no respetado.

Repito aquí lo que ya he escrito en algunos de mis textos: cuando leo una biografía o un libro de historia, me siento íntimo con el lugar o la persona sobre la que estoy leyendo. Y, por supuesto, el libro sobre mis descendientes no fue diferente. Y eso es lo que es genial.

La única crítica que tengo a esta colección de Editora Contexto es que algunos libros necesitan ser reescritos y actualizados. Este sobre los italianos, por ejemplo, se publicó en 2005. En aquel momento, Silvio Berlusconi todavía era primer ministro del país cuando sabemos que falleció hace unos meses. Han pasado casi dos décadas. ¿Qué pasó durante ese tiempo? ¿Qué cambió en la historia italiana? Sentí curiosidad.

French:

Mes amis, j'ai lu un autre livre de la merveilleuse collection Peuples et Civilisations, de Editora Contexto. C'est le cinquième ouvrage que je lis de cette collection, sur un total de 19. Comme je suis d'origine italienne, j'ai décidé de lire à leur sujet cette fois-ci. Je suis très fier de ma famille italienne, de notre manière heureuse et occupée. Quand on se retrouve, la fête est garantie

Le livre est très bien écrit par l'historien João Fábio Bertonha et aborde en grande partie son histoire. Dans la dernière partie, Bertonha raconte quelques faits intéressants sur le peuple italien, comme les arts ; cuisson; la langue; la manière de faire de la politique et, bien sûr, la manière d’entretenir des relations.

J'avoue que j'ai été surpris en découvrant, en lisant le livre, que les Italiens sont considérés comme moins dignes de confiance et moins sérieux que leurs voisins européens. Les Iraniens sont considérés comme des charlatans et incapables de résoudre leurs propres problèmes. Les Italiens sont un peuple aimé mais peu respecté.

Je répète ici ce que j'ai déjà écrit dans certains de mes textes : lorsque je lis une biographie ou un livre d'histoire, je me sens intime avec le lieu ou la personne que je lis. Et bien sûr, le livre sur mes descendants n’était pas différent. Et c'est ce qui est cool.

La seule critique que je ferai à cette collection de Editora Contexto est que certains livres doivent être réécrits et mis à jour. Celui-ci sur les Italiens, par exemple, a été publié en 2005. À l'époque, Silvio Berlusconi était encore premier ministre du pays quand on sait qu'il est décédé il y a quelques mois. Cela fait presque deux décennies. Que s'est-il passé pendant ce temps-là ? Qu'est-ce qui a changé dans l'histoire italienne ? Je suis devenu curieux.

Chinese:

我的朋友们，我读了另一本书，来自《Editora Contexto》精彩的《人民与文明合集》。 这是我读过的这本书中的第五本，共 19 本。由于我有意大利血统，所以这次我决定读一下它们。 我为我的意大利家庭、我们快乐而忙碌的方式感到非常自豪。 当我们聚在一起时，聚会就有保证

这本书由历史学家若昂·法比奥·贝托尼亚 (João Fábio Bertonha) 写得非常好，大部分内容都讲述了它的历史。 在最后一部分，贝托尼亚讲述了一些关于意大利人民的有趣事实，比如艺术； 烹饪; 舌头; 处理政治的方式，当然还有交往的方式。

我承认，当我读这本书时发现意大利人被认为不如欧洲邻国值得信赖和严肃时，我感到很惊讶。 伊朗人被认为是江湖骗子，无法解决自己的问题。 意大利人是一个受人爱戴但不受尊重的民族。

我将在这里重复我在一些文本中已经写过的内容：当我读一本传记或一本历史书时，我对我所读到的地方或人感到亲密。 当然，关于我的后代的书也不例外。 这就是很酷的地方。

我对《Editora Contexto》这本书的唯一批评是，有些书需要重写和更新。 例如，这本关于意大利人的文章发表于 2005 年。当时，西尔维奥·贝卢斯科尼 (Silvio Berlusconi) 仍然是该国总理，而我们知道他几个月前去世了。 已经过去快二十年了。 那段时间发生了什么？ 意大利历史发生了什么变化？ 我很好奇。

Teleton 2023

Meus Amigos, esse ano, não fiz o texto pedindo doações para o Teleton porque parei o blog em função das férias. O Teleton foi nos últimos dias 10 e 11 de novembro no SBT. Os telefones não funcionam mais mas é possível doar para a AACD (sempre é possível doar para a AACD porque ela funciona o ano todo) através do site da instituição: https://doe.aacd.org.br/.  A meta de 35 milhões de reais foi alcançada, como vocês podem ver na foto ao lado. 

Assisti bastante o Teleton esse ano e o que achei mais legal foi a participação do Marcos Mion. A Globo sempre colaborou com o Teleton e AACD mas mandava nomes menores, atores, atrizes e apresentadores menos conhecidos. Dessa vez, eles capricharam. Na primeira noite do Teleton, veio a Patrícia Poeta. Era para ser a Fátima Bernardes mas ela quebrou o pé e não pode comparecer. E, na segunda noite, veio o Mion. E ele ficou no momento mais importante do programa, as duas últimas horas quando chegam os grandes cheques das principais empresas colaboradoras e se alcança a meta proposta. Isso nunca tinha acontecido. Ele, inclusive, tomou tortas na cara na brincadeira do Passa ou Repassa. 

Antes, a Eliana já tinha participado do Criança Esperança, na Globo. Agora, houve a retribuição. Parece que a televisão está vivendo um outro momento no Brasil. Até há alguns anos, era difícil um artista de uma emissora aparecer numa concorrente. A Globo era craque em fazer isso. Mas parece que as coisas mudaram. No YouTube e redes sociais, é tudo muito colaborativo. Quando alguém vai no canal de outra pessoa, tem as suas redes sociais divulgadas. Como a TV tá perdendo espaço para a internet, tá indo pelo mesmo caminho. Tomara que essa colaboração continue porque é muito bonito.   

English:

My Friends, this year, I didn't write the text asking for donations for the Telethon because I stopped blogging due to the holidays. The Telethon was last November 10th and 11th on SBT. The phones no longer work but it is possible to donate to AACD (it is always possible to donate to AACD because it works all year round) through the institution's website: https://doe.aacd.org.br/. The goal of 35 million reais was reached, as you can see in the photo to the side.

I watched the Telethon a lot this year and what I found coolest was Marcos Mion's participation. Globo has always collaborated with Teleton and AACD but sent smaller names, actors, actresses and lesser-known presenters. This time, they got it right. On the first night of the Telethon, Patrícia Poeta came. It was supposed to be Fátima Bernardes but she broke her foot and couldn't attend. And, on the second night, Mion came. And he stayed at the most important moment of the program, the last two hours when the big checks arrive from the main collaborating companies and the proposed goal is reached. This had never happened. He even took pies to the face during the Passa ou Repassa game.

Previously, Eliana had already participated in Criança Esperança, on Globo. Now there has been retribution. It seems that television is experiencing another moment in Brazil. Until a few years ago, it was difficult for an artist from one broadcaster to appear on a competitor. Globo was an expert at doing this. But it seems that things have changed. On YouTube and social media, everything is very collaborative. When someone goes to someone else's channel, their social networks are publicized. As TV is losing space to the internet, it is going the same way. I hope this collaboration continues because it is very beautiful.

German:

Meine Freunde, dieses Jahr habe ich den Text mit der Bitte um Spenden für den Telethon nicht geschrieben, weil ich wegen der Feiertage mit dem Bloggen aufgehört habe. Der Telethon fand letzten 10. und 11. November auf SBT statt. Die Telefone funktionieren nicht mehr, aber es ist möglich, über die Website der Institution an die AACD zu spenden (eine Spende an die AACD ist immer möglich, da sie das ganze Jahr über funktioniert): https://doe.aacd.org.br/. Das Ziel von 35 Millionen Reais wurde erreicht, wie Sie auf dem nebenstehenden Foto sehen können.

Ich habe den Telethon dieses Jahr oft gesehen und was ich am coolsten fand, war die Teilnahme von Marcos Mion. Globo hat immer mit Teleton und AACD zusammengearbeitet, schickte aber kleinere Namen, Schauspieler, Schauspielerinnen und weniger bekannte Moderatoren. Diesmal haben sie es richtig gemacht. Am ersten Abend des Telethons kam Patrícia Poeta. Es sollte Fátima Bernardes sein, aber sie brach sich den Fuß und konnte nicht teilnehmen. Und am zweiten Abend kam Mion. Und er blieb beim wichtigsten Moment des Programms, den letzten zwei Stunden, wenn die großen Schecks von den wichtigsten Kooperationsunternehmen eintreffen und das vorgeschlagene Ziel erreicht ist. Das war noch nie passiert. Während des Passa ou Repassa-Spiels bekam er sogar Torten ins Gesicht.

Zuvor hatte Eliana bereits am Criança Esperança auf Globo teilgenommen. Jetzt gab es Vergeltung. Es scheint, dass das Fernsehen in Brasilien einen weiteren Moment erlebt. Bis vor ein paar Jahren war es für einen Künstler eines Senders schwierig, bei einem Mitbewerber aufzutreten. Globo war darin ein Experte. Aber es scheint, dass sich die Dinge geändert haben. Auf YouTube und in den sozialen Medien ist alles sehr kollaborativ. Wenn jemand den Kanal einer anderen Person aufruft, werden dessen soziale Netzwerke veröffentlicht. Da das Fernsehen immer mehr Platz an das Internet verliert, geht es auch so. Ich hoffe, dass diese Zusammenarbeit weitergeht, denn sie ist sehr schön.

Ukrainian:

Друзі, цього року я не писав текст із проханням пожертвувати на Телемарафон, тому що перестав вести блог через свята. Телемарафон відбувся минулого року 10 і 11 листопада на SBT. Телефони більше не працюють, але можна зробити пожертву на AACD (завжди можна зробити пожертву на AACD, тому що він працює цілий рік) через веб-сайт установи: https://doe.aacd.org.br/. Мета в 35 мільйонів реалів була досягнута, як ви можете бачити на фото збоку.

Цього року я багато дивився телемарафон, і найкрутішим для мене була участь Маркоса Міона. Globo завжди співпрацював з Teleton і AACD, але надсилав менші імена, акторів, актрис і менш відомих ведучих. Цього разу вони все зробили правильно. У перший вечір телемарафону прийшла Патрісія Поета. Це мала бути Фатіма Бернардес, але вона зламала ногу і не змогла бути присутнім. А на другу ніч прийшов Міон. І він залишився на найважливіший момент програми, на останні дві години, коли надходять великі чеки від основних компаній-партнерів і поставлена ​​мета досягнута. Такого ніколи не було. Він навіть брав пироги до обличчя під час гри Passa ou Repassa.

Раніше Еліана вже брала участь у Criança Esperança на Globo. Тепер відплата відбулася. Здається, що телебачення переживає інший момент у Бразилії. Ще кілька років тому артисту одного мовника було важко з’явитися на конкуренті. Globo був експертом у цьому. Але, здається, все змінилося. На YouTube і в соціальних мережах все дуже спільно. Коли хтось переходить на чужий канал, його соціальні мережі оприлюднюються. Оскільки телебачення втрачає простір для Інтернету, воно йде тим же шляхом. Я сподіваюся, що ця співпраця продовжиться, тому що це дуже красиво.

Russian: 

Друзья мои, в этом году я не написала текст с просьбой о пожертвованиях на Телемарафон, так как прекратила вести блог из-за праздников. Телемарафон проходил 10 и 11 ноября на канале SBT. Телефоны больше не работают, но можно сделать пожертвование в AACD (пожертвовать в AACD всегда можно, потому что он работает круглый год) через сайт учреждения: https://doe.aacd.org.br/. Цель в 35 миллионов реалов была достигнута, как вы можете видеть на фотографии сбоку.

В этом году я много смотрел Телемарафон, и что мне показалось самым интересным, так это участие Маркоса Миона. Globo всегда сотрудничал с Teleton и AACD, но присылал менее известные имена, актеров, актрис и менее известных ведущих. На этот раз они все сделали правильно. В первый вечер телемарафона пришла Патрисия Поэта. Предполагалось, что это будет Фатима Бернардес, но она сломала ногу и не смогла присутствовать. А на вторую ночь пришел Мион. И он остался в самом важном моменте программы, в последних двух часах, когда приходят крупные чеки от основных сотрудничающих компаний и намеченная цель достигается. Этого никогда не случалось. Во время игры Passa ou Repassa он даже ударил пирогом в лицо.

Ранее Элиана уже участвовала в программе Criança Esperança на канале Globo. Теперь произошло возмездие. Похоже, что телевидение в Бразилии переживает очередной момент. Еще несколько лет назад артисту одной телекомпании было сложно появиться на конкурсе. Глобо был экспертом в этом. Но похоже, что все изменилось. На YouTube и в социальных сетях все происходит совместно. Когда кто-то заходит на чужой канал, его социальные сети становятся общедоступными. Поскольку телевидение уступает место Интернету, ситуация идет по тому же пути. Я надеюсь, что это сотрудничество продолжится, потому что оно очень красивое.

Spanish:

Amigos míos, este año no escribí el texto pidiendo donaciones para la Teletón porque dejé de escribir en el blog debido a las vacaciones. La Teletón fue el pasado 10 y 11 de noviembre por SBT. Los teléfonos ya no funcionan pero es posible donar a la AACD (siempre es posible donar a la AACD porque funciona todo el año) a través del sitio web de la institución: https://doe.aacd.org.br/. Se alcanzó la meta de 35 millones de reales, como se puede ver en la foto al lado.

Este año vi mucho la Teletón y lo que me pareció más chido fue la participación de Marcos Mion. Globo siempre ha colaborado con Teletón y AACD pero envió nombres más pequeños, actores, actrices y presentadores menos conocidos. Esta vez acertaron. La primera noche de la Teletón llegó Patrícia Poeta. Se suponía que era Fátima Bernardes pero se rompió el pie y no pudo asistir. Y, la segunda noche, llegó Mion. Y se quedó en el momento más importante del programa, las dos últimas horas cuando llegan los grandes cheques de las principales empresas colaboradoras y se alcanza la meta propuesta. Esto nunca había sucedido. Incluso se llevó pasteles en la cara durante el partido de Passa ou Repassa.

Anteriormente, Eliana ya había participado en Criança Esperança, en Globo. Ahora ha habido represalias. Parece que la televisión vive otro momento en Brasil. Hasta hace unos años, era difícil que un artista de una emisora ​​apareciera en una competidora. Globo era un experto en hacer esto. Pero parece que las cosas han cambiado. En YouTube y las redes sociales todo es muy colaborativo. Cuando alguien entra al canal de otra persona, se publicitan sus redes sociales. A medida que la televisión está perdiendo espacio frente a Internet, también va por el mismo camino. Espero que esta colaboración continúe porque es muy bonita.

French:

Mes Amis, cette année, je n'ai pas écrit le texte de demande de dons pour le Téléthon car j'ai arrêté de bloguer à cause des vacances. Le Téléthon s'est déroulé les 10 et 11 novembre derniers sur SBT. Les téléphones ne fonctionnent plus mais il est possible de faire un don à l'AACD (il est toujours possible de faire un don à l'AACD car cela fonctionne toute l'année) via le site de l'institution : https://doe.aacd.org.br/. L'objectif de 35 millions de reais a été atteint, comme vous pouvez le voir sur la photo ci-contre.

J'ai beaucoup regardé le Téléthon cette année et ce que j'ai trouvé le plus cool c'est la participation de Marcos Mion. Globo a toujours collaboré avec Teleton et AACD mais a envoyé des noms plus petits, des acteurs, des actrices et des présentateurs moins connus. Cette fois, ils ont bien compris. Le premier soir du Téléthon, Patrícia Poeta est venue. C'était censé être Fátima Bernardes mais elle s'est cassé le pied et n'a pas pu y assister. Et le deuxième soir, Mion est venue. Et il est resté au moment le plus important du programme, les deux dernières heures où les gros chèques arrivent des principales entreprises collaboratrices et où l'objectif proposé est atteint. Cela n'était jamais arrivé. Il s'est même pris des tartes au visage lors du match Passa ou Repassa.

Auparavant, Eliana avait déjà participé à la Criança Esperança, sur Globo. Maintenant, il y a eu des représailles. Il semble que la télévision vive un autre moment au Brésil. Il y a encore quelques années, il était difficile pour un artiste d'une chaîne d'apparaître sur une chaîne concurrente. Globo était un expert dans ce domaine. Mais il semble que les choses aient changé. Sur YouTube et les réseaux sociaux, tout est très collaboratif. Quand quelqu'un accède à la chaîne de quelqu'un d'autre, ses réseaux sociaux sont médiatisés. Alors que la télévision perd de l’espace au profit d’Internet, la situation évolue de la même manière. J'espère que cette collaboration continuera car c'est très beau.

​

Chinese: 

我的朋友们，今年，我没有写为电视马拉松捐款的文字，因为我因假期而停止写博客。 电视马拉松于去年 11 月 10 日和 11 日在 SBT 上举行。 电话不再工作，但可以通过该机构的网站向 AACD 捐款（向 AACD 捐款总是可以的，因为它全年可用）：https://doe.aacd.org.br/。 正如旁边的照片所示，3500 万雷亚尔的目标已经实现。

今年我看了很多电视马拉松，我发现最酷的是马科斯·米翁的参与。 Globo 一直与 Teleton 和 AACD 合作，但派出了小人物、男女演员和不太知名的主持人。 这一次，他们做对了。 电视马拉松的第一晚，帕特里夏·波埃塔 (Patricia Poeta) 来了。 原本应该是法蒂玛·伯纳德斯 (Fátima Bernardes)，但她脚骨折了，无法参加。 然后，第二天晚上，美音就来了。 他停留在了该计划最重要的时刻，即主要合作公司的大额支票到达的最后两个小时，并且达到了拟议的目标。 这从未发生过。 他甚至在 Passa ou Repassa 比赛中把馅饼放在脸上。

此前，Eliana 已经参加过 Globo 的 Criança Esperança。 现在已经有报应了。 巴西电视界似乎正在​​经历另一个时刻。 直到几年前，来自一家广播公司的艺术家还很难出现在竞争对手的节目中。 Globo 是这方面的专家。 但事情似乎已经发生了变化。 在 YouTube 和社交媒体上，一切都非常协作。 当有人访问其他人的频道时，他们的社交网络就会被公开。 随着电视正在被互联网夺走空间，它也在以同样的方式发展。 我希望这种合作能够继续下去，因为它非常美好。

​