As mortes de Pelé e Roberto Dinamite

Meus Amigos, com esse atraso nos meus textos (escrevi sobre isso no post passado: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html), acabei não escrevendo sobre as mortes de Pelé e Roberto Dinamite. 
Sobre o Pelé, duas coisas. Primeiro, confesso que ele fosse viver mais tempo por ser ex-atleta e por sua mãe estar vivendo muito (já chegou. Pensi que fosse passar dos 90 anos. Errei. A outra coisa que sempre me chamou a atenção nele era o seu sorriso. Parece que nada o deixava triste ou o abalava. 

Infelizmente, só o vi jogando, por duas oportunidades, quando já estava aposentado. A primeira vez foi em 1987 na Copa que levava seu nome. Luciano do Valle (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) montou a Seleção Brasileira de Masters. Vi esse time duas vezes aqui no Rio Grande do Sul. Essa Copa Pelé, um mundialito com os outros campeões mundiais, foi muito legal e o Rei jogou a estreia. O segundo momento em que pude vê-lo jogar foi, em 90, quando ele fez 50 anos e jogou com a nossa seleção principal por meio tempo. Portanto, vi, ao vivo, um jogo e meio de Pelé. É lógico que gostaria de ter acompanhado toda a sua carreira mas nem tudo é possível nessa vida.   

Já Roberto Dinamite, eu acompanhei mais, principalmente na década de 80. O interessante é que Dinamite se destacou mesmo com o time do Vasco sendo inferior ao timaço do Flamengo que tinha Raul; Leandro; Júnior; Andrade; Adílio; Zico, entre outros. É por isso que se tornou ídolo dos vascaínos. 

Pelé e Dinamite, juntos, fizeram mais de dois mil gols, sendo mais de 100 pela seleção brasileira. Sempre respeitaram seus adversários. Como escrevi no texto que fiz sobre Messi (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html), são esses jogadores que dignificam e engrandecem esse esporte que a gente tanto ama.

English:

My friends, with this delay in my texts (I wrote about it in my last post: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html), I ended up not writing about the deaths of Pelé and Roberto Dinamite.

About Pelé, two things. First, I confess that he was going to live longer because he was a former athlete and because his mother was living a long time (it's already here. I thought he was going to pass 90. I was wrong. The other thing that always caught my attention about him was his smile. Nothing seemed to make him sad or shake him.Unfortunately, I only saw him playing, on two occasions, when he was already retired. The first time was in 1987 in the Cup that bore his name. Luciano do Valle (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) assembled the Brazilian Masters Team. I saw this team twice here in Rio Grande do Sul. That Copa Pelé, a Mundialito with the other world champions, was really cool and the King played the debut. The second time I could see him play was in 1990, when he turned 50 and played with our senior team for half a period. So I saw Pelé play a game and a half live. It is logical that I would have liked to follow his entire career, but not everything is possible in this life.

Roberto Dinamite, on the other hand, I followed more, especially in the 80s. The interesting thing is that Dinamite stood out even with Vasco's team being inferior to Flamengo's team that had Raul; Leandro; Junior; Andrade; Adílio; Zico, among others. That's why he became the idol of Vasco da Gama.

Pelé and Dinamite, together, scored more than two thousand goals, with more than 100 for the Brazilian national team. They always respected their opponents. As I wrote in the text I wrote about Messi (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html), these are the players who dignify and enhance this sport that we love so much.

German:

Meine Freunde, mit dieser Verzögerung in meinen Texten (ich habe darüber in meinem letzten Beitrag geschrieben: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html), habe ich am Ende nicht über den Tod von Pelé geschrieben und Roberto Dinamite.

Über Pelé, zwei Dinge. Erstens gestehe ich, dass er länger leben würde, weil er ein ehemaliger Sportler war und weil seine Mutter lange lebte (es ist schon hier. Ich dachte, er würde 90 überschreiten. Ich habe mich geirrt. Die andere Sache, die immer auffiel meine Aufmerksamkeit galt seinem Lächeln, nichts schien ihn traurig zu machen oder zu erschüttern. Leider habe ich ihn nur zweimal spielen sehen, als er bereits im Ruhestand war. Das erste Mal war 1987 im Pokal, der seinen Namen trug. Luciano do Valle (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) stellte das brasilianische Masters-Team zusammen. Ich habe dieses Team hier in Rio Grande do Sul zweimal gesehen. Diese Copa Pelé, ein Mundialito mit den anderen Weltmeistern, war richtig cool und der King spielte das Debüt. Das zweite Mal, dass ich ihn spielen sehen konnte, war 1990, als er 50 Jahre alt wurde und eine halbe Spielzeit bei unserer A-Nationalmannschaft spielte. Also habe ich gesehen, wie Pelé anderthalb Spiele live gespielt hat. Es ist logisch, dass ich gerne seine gesamte Karriere verfolgt hätte, aber in diesem Leben ist nicht alles möglich.

Roberto Dinamite hingegen habe ich mehr verfolgt, vor allem in den 80ern. Das Interessante ist, dass Dinamite herausragte, obwohl Vascos Team dem Flamengos Team mit Raul unterlegen war; Leandro; Junior; Andrade; Adílio; Zico, unter anderem. Deshalb wurde er zum Idol von Vasco da Gama.

Pelé und Dinamite erzielten zusammen mehr als zweitausend Tore, davon mehr als 100 für die brasilianische Nationalmannschaft. Sie haben ihre Gegner immer respektiert. Wie ich in dem Text geschrieben habe, den ich über Messi geschrieben habe (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html), sind dies die Spieler, die diesen Sport, den wir so sehr lieben, würdigen und verbessern.

Ukrainian:

Друзі, з цією затримкою в моїх текстах (я писав про це у своєму останньому дописі: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html), я зрештою не писав про смерть Пеле і Роберто Динаміте.

Про Пеле дві речі. По-перше, я зізнаюся, що він збирався жити довше, тому що він був спортсменом і тому, що його мати жила довго (воно вже тут. Я думав, що йому перевалить за 90. Я помилявся. Інша річ, яка завжди ловила Моя увага щодо нього була його усмішкою. Здавалося, ніщо не засмучувало його чи не стрясало. На жаль, я бачив його за грою лише двічі, коли він уже був на пенсії. Перший раз у 1987 році на Кубку, який носив його ім'я. Лучано до Валле (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) зібрав бразильську команду майстрів. Я двічі бачив цю команду тут, у Ріу-Гранді-ду-Сул. Той Кубок Пеле, Мундіаліто з іншими чемпіонами світу, був справді крутим, і Кінг дебютував. Другий раз я міг побачити його гру в 1990 році, коли йому виповнилося 50 років і він грав у нашій старшій команді протягом половини періоду. Тому я бачив, як Пеле зіграв півтори гри наживо. Логічно, що я хотів би стежити за всією його кар'єрою, але не все можливо в цьому житті.

З іншого боку, я більше стежив за Роберто Данаміте, особливо у 80-х.Цікаво те, що Данаміте виділявся навіть тим, що команда Васко поступалася команді Фламенго, яка мала Рауля; Леандро; молодший; Андраде; Аділіо; Зіко, серед інших. Тому він став кумиром Васко да Гами.

Разом Пеле і Динаміте забили понад дві тисячі голів, з них понад 100 за збірну Бразилії. Вони завжди поважали своїх суперників. Як я писав у тексті, який написав про Мессі (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html), це гравці, які приносять гідність і покращують цей вид спорту, який ми так любимо.

Russian:

Друзья мои, с этой задержкой в ​​моих текстах (я писал об этом в своем последнем посте: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html), я в итоге не стал писать о смерти Пеле и Роберто Динамите.

О Пеле две вещи. Во-первых, я признаюсь, что он собирался жить дольше, потому что он был бывшим спортсменом, и потому что его мать жила долго (это уже здесь. Я думал, что он собирается перевалить за 90. Я был неправ.Другой момент, который всегда ловил Мое внимание к нему привлекала его улыбка, ничто, казалось, не огорчало и не потрясало его.

К сожалению, я видел его играющим только два раза, когда он уже был на пенсии. Первый раз был в 1987 году на Кубке, носившем его имя. Лучано ду Валле (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) собрал бразильскую команду мастеров. Я дважды видел эту команду здесь, в Риу-Гранди-ду-Сул. Этот Кубок Пеле, Мундиалито с другими чемпионами мира, был действительно крут, и Король сыграл дебют. Второй раз я увидел его игру в 1990 году, когда ему исполнилось 50 лет, и он провел половину периода за нашу взрослую команду. Так что я видел, как Пеле сыграл полтора матча вживую. Логично, что хотелось бы проследить всю его карьеру, но не все возможно в этой жизни.

С другой стороны, за Роберто Динамите я следил больше, особенно в 80-е годы.Интересно, что Динамит выделялся, даже несмотря на то, что команда Васко уступала команде Фламенго, в которой был Рауль; Леандро; Юниор; Андраде; Адилио; Зико среди прочих. Именно поэтому он стал кумиром Васко да Гамы.

Пеле и Динамите вместе забили более двух тысяч голов, из них более 100 за сборную Бразилии. Они всегда уважали своих противников. Как я уже писал в тексте, который я написал о Месси (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html), это игроки, которые возвышают и улучшают этот вид спорта, который мы так любим.

Spanish:

Amigos, con este retraso en mis textos (escribí sobre ello en mi último post: https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html), terminé sin escribir sobre la muerte de Pelé y Roberto Dinamita.

Sobre Pelé, dos cosas. Primero, confieso que iba a vivir más porque era un ex atleta y porque su madre vivía mucho tiempo (ya está aquí. Pensé que iba a pasar los 90. Me equivoqué. La otra cosa que siempre captó mi atención sobre él era su sonrisa, nada parecía entristecerlo o sacudirlo.

Lamentablemente, solo lo vi jugar, en dos ocasiones, cuando ya estaba retirado. La primera vez fue en 1987 en la Copa que lleva su nombre. Luciano do Valle (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) reunió al Equipo Brasileño Masters. Vi a este equipo dos veces aquí en Rio Grande do Sul. Aquella Copa Pelé, un Mundialito con los demás campeones del mundo, estuvo muy chulo y el Rey jugó el debut. La segunda vez que lo pude ver jugar fue en 1990, cuando cumplió 50 años y jugó media temporada con nuestra selección absoluta. Entonces vi a Pelé jugar un partido y medio en vivo. Es lógico que me hubiera gustado seguir toda su carrera, pero no todo es posible en esta vida.

Roberto Dinamite, en cambio, yo seguía más, sobre todo en los 80. Lo interesante es que Dinamite se destacaba aún con el equipo de Vasco siendo inferior al equipo de Flamengo que tenía a Raúl; Leandro; Júnior; Andrade; Adilio; Zico, entre otros. Por eso se convirtió en el ídolo de Vasco da Gama.

Pelé y Dinamite, juntos, anotaron más de dos mil goles, con más de 100 para la selección brasileña. Siempre respetaron a sus oponentes. Como escribí en el texto que escribí sobre Messi (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html), estos son los jugadores que dignifican y engrandecen este deporte que tanto amamos.

French: 

Mes amis, avec ce retard dans mes textes (j'en ai parlé dans mon dernier post : https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html), j'ai fini par ne plus écrire sur la mort de Pelé et Roberto Dinamite.

À propos de Pelé, deux choses. D'abord, j'avoue qu'il allait vivre plus longtemps parce que c'était un ancien athlète et parce que sa mère vivait longtemps (c'est déjà là. Je pensais qu'il allait passer les 90. Je me trompais. mon attention sur lui était son sourire, rien ne semblait le rendre triste ou le secouer.

Malheureusement, je ne l'ai vu jouer qu'à deux reprises, alors qu'il était déjà à la retraite. La première fois, c'était en 1987 dans la Coupe qui portait son nom. Luciano do Valle (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) a réuni l'équipe brésilienne des maîtres. J'ai vu cette équipe deux fois ici à Rio Grande do Sul. Cette Copa Pelé, un Mundialito avec les autres champions du monde, était vraiment cool et le King a fait ses débuts. La deuxième fois que je l'ai vu jouer, c'était en 1990, lorsqu'il a eu 50 ans et qu'il a joué avec notre équipe senior pendant une demi-période. J'ai donc vu Pelé jouer un match et demi en direct. C'est logique que j'aurais aimé suivre toute sa carrière, mais tout n'est pas possible dans cette vie.

Roberto Dinamite, par contre, j'ai suivi plus, surtout dans les années 80. Ce qui est intéressant, c'est que Dinamite s'est démarqué même avec l'équipe de Vasco étant inférieure à l'équipe de Flamengo qui avait Raul ; Léandro ; Junior; Andrade ; Adílio ; Zico, entre autres. C'est pourquoi il est devenu l'idole de Vasco de Gama.

Pelé et Dinamite, ensemble, ont marqué plus de deux mille buts, dont plus de 100 pour l'équipe nationale brésilienne. Ils ont toujours respecté leurs adversaires. Comme je l'ai écrit dans le texte que j'ai écrit sur Messi (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html), ce sont les joueurs qui dignifient et valorisent ce sport que nous aimons tant.

Chinese: 

我的朋友们，由于我的文本延迟（我在上一篇文章中写道：https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2023/01/retrospectiva-2022.html），我最终没有写贝利的死和罗伯托迪纳米特。

关于贝利，有两件事。 首先，我承认他会活得更久，因为他曾是一名运动员，而且因为他的母亲活得很长（已经在这里了。我以为他会超过 90 岁。我错了。另一件事总是被抓住我对他的注意力是他的微笑。似乎没有什么能让他难过或动摇。

不幸的是，我只看过他两次比赛，当时他已经退役了。 第一次是在 1987 年以他的名字命名的杯赛中。 Luciano do Valle (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2014/04/a-morte-de-luciano-do-valle.html) 组建了巴西大师队。 我在南里奥格兰德州见过这支球队两次。 贝利杯，与其他世界冠军一起获得世界冠军，真的很酷，国王首次亮相。 我第二次看到他打球是在 1990 年，当时他已经 50 岁了，在我们的成年队踢了半个赛季。 所以我看到贝利打了一场半场直播。 我很想追随他的整个职业生涯，这是合乎逻辑的，但在这一生中，并非一切皆有可能。

Roberto Dinamite，另一方面，我关注的更多，尤其是在 80 年代。有趣的是，即使 Vasco 的球队不如 Flamengo 有 Raul 的球队，Dinamite 仍然脱颖而出； 莱安德罗； 初级; 安德拉德； 阿迪利奥； 济科等等。 这就是为什么他成为瓦斯科达伽马的偶像。

贝利和迪纳米特一起打进了两千多个进球，其中为巴西国家队打进的进球超过一百个。 他们总是尊重他们的对手。 正如我在关于梅西的文章中所写的那样 (https://blogdaacessibilidade.blogspot.com/2022/12/messi-merece.html)，这些球员使我们如此热爱的这项运动得到了提升和提升。